Рішення

від 17.09.2020 по справі 640/4436/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року м. Київ № 640/4436/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаДепартаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго-Промислова група Югенергопромтранс провизнання протиправними дій, скасування дозволу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-Промислова група Югенергопромтранс , в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 27.03.2019):

- визнати неправомірними дії Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації неправомірними, які підлягають у недотриманні вимог п. 8.33 ДСП-173-96, у використанні недостовірної інформації - неправильно встановлена санітарно-захисна зона; застосуванні географічних координат, а не геодезичних; не перевірили походження труби котельні як джерела шкідливості; ситуаційний план з нанесенням санітарно-захисної зони не відповідає розташуванню санітарно-захисної зони на генеральному плані; збільшена площа складських приміщень для зберігання тріски та деревини, що є порушенням п. 2.7.3 Дозволу; взято за основу експертний звіт та висновок, які не давали позитивних висновків на встановлене обладнання; закуплена електростанція відпрацювала чотири роки, а не сто годин та мала дефекти; обсяги викидів розраховано на підставі недостовірної інформації; використано не повний пакет необхідних документів; не враховано думку громади та позивача; не розглянуто характеристики джерел залпових викидів; сприяння порушенню законодавства у зв`язку з приховуванням відсутності заяви про наміри, відсутності оцінки ризику впливу планової діяльності на здоров`я населення, відсутності оцінки соціального ризику впливу планової діяльності;

- визнати неправомірними дії Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації неправомірними, які підлягають у порушення ст.ст. 3, 16, 50, 68 Конституції України; ст. 3, ч. 3 ст. 6, п. 3 ст. 16, п.п. 1 та 7 ст. 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації ; ст.ст. 3 та 4 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , п. а ст. 3, ст.ст. 10, 11, 40, 50, 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ст.ст. 8 та 10 Закону України Про екологічну експертизу , п.п. 2 та 4, ч. 2 п. 7 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємства, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2002 №302; п.п. 1.7, 2.7.1, 2.7.4, 2.9.2, 2.10 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців від 09.03.2006 №108; ч.ч. 2 та 3 п. 19 Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля від 29.06.2011 №771;

- скасувати дозвіл №3211000000-82 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 14.09.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що при проведенні державної екологічної експертизи Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної обласної адміністрації не було належним чином досліджено та оцінено рівень впливу на навколишнє природне середовище, а також не встановлено ризики, що з цим пов`язані, з урахуванням того, що Товариством з обмеженою відповідальністю Енерго-Промислова група Югенергопромтранс було подано недостовірну інформацію у частині встановлення санітарно-захисної зони до межі селищної території.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі третю особу, встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та пояснення третьої особи.

Від представника третьої особи через канцелярію суду надійшли пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в якому останнім наголошено на тому, що законні підстави для скасування дозволу №3211000000-82 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 14.09.2018 відсутні.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що дозвіл від 14.09.2018 №3211000000-82 видано у межах його повноважень та з урахуванням усіх вимог щодо процедури розгляду такого питання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2019 зупинено провадження у справі №640/4436/19 до набрання законної сили рішенням у справі №640/19722/18.

10.05.2020 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якому останньою додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

У той же час, суд одразу вказує на безпідставність заявленого позивачем клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від 02.05.2019, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, з огляду на викладені положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд за результатами розгляду клопотання однієї із сторін може ухвалити про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за наявності відповідних обставин.

У силу ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та наведених законодавчих положень, судом при відкритті провадження зроблено висновок про можливість розгляду адміністративної справи №640/4436/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, у розглядуваному клопотанні позивачем не наведено жодної обставини, яка б перешкоджала розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2020 поновлено провадження у справі №640/4436/19 та продовжено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та пояснення третьої особи з приводу заявлених позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної обласної адміністрації видано ТОВ Енерго-Промислова група Югенергопромтранс дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 14.09.2018 №3211000000-82.

Вважаючи дії з видачі вказаного та сам дозвіл протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 16 Закону України Про місцеві державні адміністрації , місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, зокрема, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Згідно з п. 1, 7 ч. 1 ст. 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації , до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань щодо забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, а також використання землі, природних ресурсів і охорони довкілля.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про екологічну експертизу , державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади.

У силу ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть: здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Згідно з п. 4 та 30 додатку до Закону України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності , висновок державної екологічної експертизи та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відносяться до документів дозвільного характеру.

Системний аналіз зазначених норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної обласної адміністрації є дозвільним органом, до повноважень якого входить, у тому числі, видача документів дозвільного характеру, включаючи висновок державної екологічної експертизи та дозвіл на викиди.

Приписами ч. 7 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності передбачено, що дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав: звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Так, чинним законодавством України визначено підстави, за наявності яких дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру самостійно, та підстави, за наявності яких такий орган має право звернутись до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру.

Отже, суб`єктом звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання документа дозвільного характеру може виступати відповідний дозвільний орган, при цьому даному зверненню має передувати встановлення фактів, які законом визначені як підстава для анулювання такого документу, зокрема і подання недостовірної інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №809/437/17.

Таким чином, позивач у даній справі не наділений правом на звернення до суду з позовними вимогами про скасування дозволу на викиди.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду доводів позивача щодо порушення Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної обласної адміністрації вимог чинного законодавства України у частині надання дозволу №3211000000-82 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 14.09.2018.

Суд звертає увагу, що позивач у даній справі не є стороною правовідносин у процесі видачі дозволу на викиди ТОВ Енерго-промислова група Югенергопромтранс .

Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

У рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 Конституційний Суд України роз`яснив, що поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Таким чином, відсутність у будь-кого, у тому числі і позивача, прав чи обов`язків у зв`язку із оскаржуваним дозволом не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Оскільки позивач не є учасником правовідносин щодо видачі дозволу на викиди ТОВ Енерго-промислова група Югенергопромтранс , він не наділений правом на його оскарження.

Крім того, з наданих відповідачем та третьою особою пояснень вбачається, що станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду, електростанція по вул. Героїв Дніпра, буд. 38А/1 у м. Переяслав-Хмельницький Київської області не була здана в експлуатацію. Відтак, посилання виключно на ймовірне порушення у майбутньому прав позивача суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38750794, адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 1/2А), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-Промислова група Югенергопромтранс (код ЄДРПОУ 33742752, адреса: 08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок