Постанова

від 10.06.2024 по справі 371/459/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/11353/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 371/459/24

10 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Кирилюк Г.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2024 року, постановлену під головуванням судді Гаврищук А.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Миронівської міської ради шістдесят п`ятої сесії восьмого скликання від 07 березня 2024 року № 5099-65-VIII«Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виділення земельної частки (пай), яким: 1 Надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення, площею 8,7345 га, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, з (код КВЦПЗ 01.02) для ведення фермерського господарства, на (код КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами с. Коритище (колишньої Коритищенської сільської ради) Полівського старостинського округу № 13 Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області 2. Розроблений проект землеустрою подати на затвердження на сесії Миронівської міської ради. 3. Наданодозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної площею 8,7345 га, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, що розташована за межами с. Коритище, (колишньої Коритищенської сільської ради) Полівського старостинського округу № 13 Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області …».

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2024 року, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі № 371/459/24, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною і необгрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильнимзастосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, вирішуючи питання порушення юрисдикції розгляду спору, виходив із того, що фактичним користувачем спірної земельної ділянкш є саме Фермерське господарство «Зеленьківська Нива».

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що позивач ОСОБА_1 з вини Миронівської ОТГ досі не зареєстрував своє речове право оренди на спірну земельну ділянку і, відповідно, до Фермерського господарства «Зеленьківська Нива» не перейшло похідне речове право оренди, а отже ФГ не є стороною у цьому спорі.

Окрім цього, в матеріалах справи № 371/459/24 міститься заява про уточнення до клопотання про укладення договору оренди земельних ділянок від 23лютого 2024 року, яка залишалась поза увагою суду першої інстанції.

Тобто, у цьому спорі, на думку сторони позивача, до моменту державної реєстрації похідного речового права оренди порушуються права ОСОБА_1 саме як фізичної особи, і вбачається цивільний спір зі сторони ОСОБА_2 щодо права користування на земельну ділянку кадастровий номер 3222983400:02:008:0002 та спір щодо надання повноважень ідентифікувати частину земельної ділянки кадастровий номер 3222983400:02:008:0002 для подальшого виділення у приватну власність ОСОБА_2 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Одноволик Ірина Валеріївна просить апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Зазначає, що розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функційу сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є, насамперед, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоропювапих законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції.

При визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі,

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07.12.2022 усправі №383/1263/21 та в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 26.02.2020 у справі № 304/284/18, від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц.

Зі змісту вимог ОСОБА_3 , який є засновником фермерського господарства, вбачається, що предметом спору у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок комунальної власності.

Позивачем не доведено, а судом самостійно не встановлено наявності між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 приватноправових відносин, що, з огляду на суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин дає підстави стверджувати про віднесення вказаного спору до адміністративної юрисдикції.

У визначений ухвалою апеляційного суду строк відповідач Миронівська міська рада Обухівського району Київської області не скористались процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивача.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Яблокова Леся Олександрівна підтримала доводи апеляційної скарги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Одноволик Ірина Валеріївна просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Від відповідача Миронівської міської ради Обухівського району Київської області на адресу Київського апеяційного суду 10 червня 2024 року надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Миронівської міської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.

Відповідно до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності представника відповідача Миронівської міської ради Обухівського району Київської області.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, щодо якої він просить ухвалити рішення, зводиться до визнання протиправним та скасування рішення Миронівської міської ради шістдесят п`ятої сесії восьмого скликання від 07 березня 2024 року № 5099-65-VIII «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виділення земельної частки (пай), яким вирішила: 1 Надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення, площею 8,7345 га, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, з (код КВЦПЗ 01.02) для ведення фермерського господарства, на (код КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами с. Коритище (колишньої Коритищенської сільської ради) Полівського старостинського округу № 13 Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області 2. Розроблений проект землеустрою подати на затвердження на сесії Миронівської міської ради. 3. Надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної площею 8,7345 га, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, що розташована за межами с. Коритище, (колишньої Коритищенської сільської ради) Полівського старостинського округу № 13 Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області …».

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що наказами Головного управління Держземагентства у Київській області йому було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, розташованих на території Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області із земель сільськогосподарського призначень державної власності.

В подальшому, на підставі вищезазначених наказів, ГУ Держземагенства у Київськії області були прийняті накази про затвердження документації із землеустрою та передачу ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок, зокрема: - №10-5825/15-14-сг від 22.09.2014, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 на території Коритищенської сільської ради, Миронівського району, Київської області та надано в оренду позивачу земельну ділянку, загальною площею 8,7345 га (кадастровий номер 3222983400:02:008:0002) для ведення фермерського господарства, строком на 35 років, розташовану на території Коритищенської сільської ради, Миронівського району, Київської області.

Вказував, що зазначений наказ Головного управління Держземагентства у Київській області від №10-5825/15-14-сг від 22.09.2014 й досі є чинним, проте, договір оренди так і не було укладено, а тому у ньоговиникла необхідність звернутись до Миронівської ОТГ з клопотанням про укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222983400:02:008:0002.

У відповідь на адвокатський запит Миронівська міська рада листом від 22.03.2024 року № 02-37/1692 повідомила його про те, що на 65 сесії Миронівської міської ради, яка відбулася 07 березня 2024 року, рішення щодо укладення договору оренди відносно земельних ділянок, зокрема, за кадастровим номером 3222983400:02:008:0002, не прийняте на підставі ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в зв`язку з не набранням більшості голосів. Також повідомлено про те, що до Миронівської міської ради від 12 лютого 2024 року надійшли звернення громадян, за якими відповідно до рішень суду визнано право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області. Відповідно до схеми, що входить до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області земельні ділянки накладаються на земельні ділянки, зокрема, за кадастровим номером 3222983400:02:008:0002. На 65 сесії Миронівської міської ради, яка відбулася 07 березня 2024 року, були прийняті рішення про надання дозволу на поділ земельних, у тому числі за кадастровим номером3222983400:02:008:0002.

Позивач зазначав, що відмова в укладені договору оренди повинна бути у формі рішення прийнятого на пленарному засіданні сесії, а лист вих № 22.03.2024 № 02-37/1692 не є рішенням органу місцевого самоврядування і не свідчить про розгляд заяви по суті.

Окрім цього, позивач вважав рішення Миронівської міської ради шістдесят п`ятої сесії восьмого скликання від 07 березня 2024 року № 5099-65-VIII«Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виділення земельної частки (пай)», яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення, площею 8,7345 га, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, з (код КВЦПЗ 01.02) для ведення фермерського господарства, на (код КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами с. Коритище, (колишньої Коритищенської сільської ради) Полівського старостинського округу № 13 Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області; розроблення проекту землеустрою; надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної площею 8,7345 га, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, протиправним і таким, що підлягає скасування. Посилаючись на те, що не встановлено жодним документом, що земельна ділянка кадастровий номер № 3222983400:02:008:0002 площею 8,7345 га є тим самим земельним паєм, який закріплений за ОСОБА_4 за результатами жеребкування, остання вже реалізувала своє право як особи власника земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього AT«Коритищанське» села Коритище Миронівського району Київської області та їй виділили земельні ділянки у натурі (на місцевості), отримавши державний акт на право власності на земельну ділянку і оформивши право приватної власності на землю. Також порушенням його права, як орендаря є те, що ОСОБА_2 рішенням від 07 березня 2024 року № 5099-65-VIIIнадано дозвіл поділити земельну ділянку кадастровий номер 3222983400:02:008:0002 площею 8,7345 га, внаслідок чого буде створено новий об`єкт.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що спір у цій справі виник щодо користування землями фермерського господарства між фізичною особою, яка виявила бажання створити фермерське господарство та якій на підставі наказу ГУ Держземагентства у Київській області надано право на набуття в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, та юридичною особою, яка є розпорядником спірної земельної ділянки в силу закону.

З урахуванням наведеного та правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19, розгляд цієї справи відноситься до компетенції господарського суду та проводиться в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 19 ЦПК України як цивільну юрисдикцію розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Разом з тим відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичніособи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

У статті 2 Закону України «Про фермерське господарство» закріплено, що відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

За частиною першою статті 5 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», у редакції станом на момент передачі земельних ділянок у користування, земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надаються громадянам за їх бажанням у довічне успадковуване володіння, приватну власність або в оренду.

Після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку фермерське господарство підлягає державній реєстрації. Після відведення земельної ділянки та державної реєстрації фермерське господарство набуває статусу юридичної особи (стаття 8 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство»).

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Зі змісту статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» слідує, що земельні ділянки, які належать членам фермерського господарства на праві користування, входять до складу земель фермерського господарства.

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності, а надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб громадянина.

Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема, з органом місцевого самоврядування, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Тобто, якщо на час звернення до суду з таким позовом фермерське господарство, з метою створення якого надавалася земельна ділянка, вже зареєстровано, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, навіть якщо позивачем чи відповідачем у справі виступає (зазначено) фізичну особу, якій ця земельна ділянка надавалась з метою створення фермерського господарства.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18), від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження №14-262цс18), від 12 грудня 2018 року у справах №704/29/17-ц (провадження №14-495цс18) і № 388/1103/16-ц (провадження № 14-419цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із змісту позовних вимог, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом у порядку цивільного судочинства, вказуючи на порушення його речового права на оренду земельної ділянки, площею 8,7345 га (кадастровий номер 3222983400:02:004:0002), яка на підставі наказу ГУ Держземагенства у Київськії області №10-5825/15-14-сг від 22.09.2014 надана йому в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 35 років, розташовану на території Коритищенської сільської ради, Миронівського району, Київської області.

Ці обставини підтверджуються клопотанням ОСОБА_1 про укладення договорів оренди земельних ділянок від 13.02.2024 року (в тому числі земельної ділянки кадастровий номер 3222983400:02:004:0002), адресованого Миронівській міській раді, від імені Фермерського господарства «Зеленьківська Нива», засновником якого є ОСОБА_1 . Клопотання обґрунтовуно тим, що оскільки цільове призначення вказаної земельної ділянки для ведення фермерського господарства і для оренди цієї та інших земельних ділянок, отриманих на підставі наказів ГУ Держземагентства у Київській області, тому ним було створене ще одне ФГ «Зеленьківська Нива», що спростовує доводи апеляційної скарги позивача у цій частині.

Отже, виходячи з правових висновків, висловлених Великою Палатою Верховного Суду, цей спір між органом місцевого самоврядування і фермерським господарством, засновником якого є ОСОБА_1 , щодо правомірності прийнятих рішень органом місцевого самоврядування, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування землями фермерського господарства, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судом першої інстанції обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування і відхиляє доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про те, що оскаржувана ухвала постановлена без належної оцінки наданих позивачем доказів та їх належного обґрунтування.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2024 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий Судді: