Ухвала

від 26.06.2024 по справі 160/582/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 червня 2024 рокуСправа №160/582/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/582/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Голобутовський Р.З.) перебувала адміністративна справа №160/582/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

21.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз`яснення судового рішення у справі №160/582/19, у якій просить:

- роз`яснити судове рішення у справі №160/582/19 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакціях Законів України від 05.10.1995 №358/95-ВР та від 12.07.2001 № 2663-ІІІ) з 10.10.2018, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку та без обмеження максимального розміру пенсії, а саме: роз`яснити, що фраза «призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакціях Законів України від 05.10.1995 №358/95-ВР та від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 10.10.2018, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку та без обмеження максимального розміру пенсії» означає «призначити (обчислити) та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакціях Законів України від 05.10.1995 №358/95-ВР та від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 10.10.2018, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку та без обмеження максимальних розмірів щомісячних пенсійних виплат».

В обґрунтування заяви зазначено, що на день складання даної заяви рішення суду у справі №160/582/19 відповідачем виконано частково, виплати з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати за довідкою, виданою прокуратурою Дніпропетровської області від 09.10.2018 за №18-27 вих.18, які, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010305-8/110683 від 20.11.2020, повинні складати 37364,64 х 90% = 33628,18 грн, які заявник в такому розмірі з 10.10.2018 жодного разу не отримував.

З квітня 2019 року розмір пенсії становив 4260,59 грн, та підвищувався лише за рахунок індексації пенсійних виплат.

Неодноразові звернення про усунення порушень як до відповідача, так і до Пенсійного фонду України, результату не дали, відповідач умисно не виконує рішення суду та не має наміру його виконувати.

На думку заявника нечіткість у формулюваннях в рішенні суду обумовила для відповідача можливість фактично його не виконувати, що призвело до отримання мною пенсії в набагато меншому розмірі, ніж вказано в рішенні суду у справі №160/582/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Судом здійснено розгляд заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву про роз`яснення судового рішення по суті, суд зазначає наступне.

Підстави та порядок роз`яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Подібні висновки викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №800/507/17, постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №360/1860/20.

Також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23.09.2020 року у справі №9901/491/19 (провадження №11-1189заі19) зазначено, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що питання, з приводу роз`яснення якого звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакціях Законів України від 05.10.1995 № 358/95-ВР та від 12.07.2001 №2663-ІІІ).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакціях Законів України від 05.10.1995 № 358/95-ВР та від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 10.10.2018 року, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку та без обмеження максимального розміру пенсії.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768,40 грн. відповідно до квитанції №0.0.1236896229.1 від 14.01.2019.

Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 26.03.2019.

В описовій частині рішення зазначено, що спір у справі №160/582/19 виник з підстав відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років листом від 28.12.2018 за №434/03.6-13.

В мотивувальній частині рішення досліджені періоди роботи позивача, що дають йому право на призначення пенсії за вислугу років. Зроблено висновок, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком за наявності необхідного стажу роботи на посадах, які надають право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, що викладена у листі від 28.12.2018 за №434/03.6-13 протиправна, не ґрунтується на положенні Основного Закону.

Із заяви про роз`яснення рішення видно, що позивач фактично не погоджується із способом розрахунку його пенсії при призначенні.

Отже, в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 у справі №160/582/19 не вирішувалось питання щодо можливого перерахунку призначеної пенсії, а вирішувалось лише питання про призначення пенсії.

Суд зазначає, що поставлене позивачем питання в заяві не існувало на момент прийняття рішення у справі №160/582/19, оскільки в рішенні №160/582/19 вирішувалось питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років, а не питання подальших дій пенсійного органу.

З огляду на викладене судом встановлено, що позивачу не є незрозумілим рішення суду, а позивач не погоджується з подальшими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при призначенні пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 у справі №160/582/19.

Незгода позивача з діями відповідача після призначення пенсії, підстави для яких виникли після ухвалення судом рішення, не є підставою для роз`яснення рішення суду.

Таким чином, рішення суду від 22.02.2019 у справі №160/582/20 викладене у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України, є зрозумілим та таким, що відповідає процесуальним вимогам щодо складання рішення.

Відтак, судом не встановлено незрозумілості рішення суду від 22.02.2019 у справі №160/582/20 в жодній з його частин, а тому заява про роз`яснення рішення суду не підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що рішення суду в даній справі є цілком зрозумілим за змістом, не викликає неоднозначного тлумачення та не потребує роз`яснення, резолютивна частина рішення від 22.02.2019 у справі №160/582/20 повністю узгоджується з вимогамиКодексу адміністративного судочинства України, в зв`язку з чим не бачить підстав для задоволення такої заяви.

Керуючись ст. ст. 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/582/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський