Постанова

від 27.06.2024 по справі 916/2904/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2904/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Богацької Н.С., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин"

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2023, повний текст складено та підписано 03.01.2024

у справі №916/2904/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин"

про стягнення 1 904 680,16 грн,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2023р. у справі №916/2904/23 (суддя Сулімовська М.Б.п) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" 514508 грн. 40 коп. суборендної плати, 57350 грн. 00 коп. витрат, які були здійсненні при поверненні (вилученні) вагонів з суборенди, 6862 грн. 30 коп. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено. Судові витрати у розмірі 15993,86 грн. судового збору покладено на позивача.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2024р. року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2023р. у справі №916/2904/23 залишено без змін.

18.06.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин"про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої заявник просить долучити до матеріалів справи докази щодо понесених судових витрат по справі №916/2904/23, зокрема, засвідчену належним чином копію Договору про надання правової допомоги №10032023 від 10.03.2023; засвідчену копію Додаткової угоди №1 від 30.04.2024; засвідчену належним чином копію Рахунку №26/03/2024 від 26.03.2024; засвідчену належним чином копію Платіжної інструкції №529 від 28.03.2024; засвідчену належним чином копію Акту наданих послуг №13/06/2024 від 13.06.2024; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" судові витрати га професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн. і судовий збір.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2904/23 на 27 червня 2024 року о 10:15 год.

Разом з тим, суддя зі складу колегії суддів, яка не є суддею-доповідачем Діброва Г.І. 24.06.2024 по 28.06.2024 та з 01.07.2024 по 26.07.2024 відповідно до наказів голови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 №147-в та 149-в перебуває у відпустці.

У зв`язку з вищевикладеним 24.06.2024 за розпорядженням керівника апарату суду №155 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2904/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2904/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Богацької Н.С., Савицького Я.Ф.Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 прийнято справу №916/2904/23 до провадження та розпочати апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Богацької Н.С., Савицького Я.Ф.; призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2904/23 до розгляду на 27 червня 2024 року о 14:30 год.

26.06.2024 від представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" надійшло клопотання про розгляд заяви без участі представника товариства.

В судове засідання, 27.06.2024 представники сторін не з`явились, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, а їх явка обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути заяву у відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Розглядаючи вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн. і судового збору, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною 1 п. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Отже, оскільки судом апеляційної інстанції не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія дійшла висновку про прийняття додаткового судового рішення в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Отже, розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі №826/856/18, від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (дів. постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №922/576/18, від 03.05.2019 у справі №910/10911/18, від 14.05.2019 у справі №922/576/18, від 29.05.2019 у справі №910/10483/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 25.06.2019 №916/1340/18.

Судова колегія зазначає, що на підтвердження понесених витрат заявником до суду надано Договір надання правової допомоги від 10.03.2023 №10032023, укладений між Адвокатським бюро «Інга Дробінова і партнери» (Виконавець) та ТОВ «Амадеус Марін» (Клієнт) (т.2 а.с. 154-155), за умовами якого Виконавець надає регулярну правову допомогу Клієнту з усіх питань його статутної діяльності на території України, здійснення ним Господарської діяльності та представляє інтереси Клієнта з усіх питань, необхідних для реалізації цілей і завдань Клієнта.

Згідно з п.п.2.1.1 Договору Виконавець має право, зокрема, представляти інтереси Клієнта перед усіма організаціями, установами, підприємствами, фізичними та юридичними особами всіх форм власності з питань, зазначених ним у статті 1 цього Договору.

Відповідно до п.п.2.2.1 Договору Виконавець має такі повноваження: вести від імені Клієнта кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, у всіх судах усіх інстанцій та юрисдикцій, з усіма правами, які надані як стороні або учаснику у справі захиснику, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві, потерпілому, відповідачу, позивачу, третій особі, заявнику і т.д., включаючи право подавати позови, заяви і скарги, знайомитися з матеріалами справи, робити з них виписки, брати участь у слідчих діях (розшукових) та інших процесуальних діях, одержувати копії рішень, постанов, наказів та інших документів, наявних у матеріалах справи , брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання і відводи, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати рішення і ухвали суду, сплачувати судовий збір, оскаржувати вимоги, заяви, подання та докази інших сторін при розгляді судової справи, змінювати (збільшувати або зменшувати) обсяг і розмір позовних вимог, відмовитися від позову, визнати позов, укласти мирову угоду і будь-які інші дії.

Згідно п.п.2.2.2. Договору Виконавець має право подавати касаційні, апеляційні та інші скарги, подавати та підписувати від імені Клієнта процесуальні (в тому числі позови, касаційні та апеляційні скарги, заперечення, відгуки) та інші документи, договори, заяви, запити, звернення, скарги, подання і клопотання, і отримувати відповіді.

Згідно з п.4.1 оплата за цим Договором здійснюється наступним чином:

-З моменту підписання договору до 01 травня 2023 року супровод - за фактично надані послуги з розрахунку 3000 грн/год наданих послуг та 7000 грн. за підготовку відповіді на претензію ТОВ «Агрологістика» на підставі встановлених рахунків Виконавця;

-з 01 травня 2023 до 01.05.2024 - оплата у фіксованому розмірі щомісячної абонентської плати гривень за вирішення поточних операційних завдань, конкретний перелік та обсяг яких визначається в електронних листах Клієнта та відповідно сума абонентської плати на місяць за відповідний обсяг замовлення;

- у випадку необхідності врегулювання конфліктів, представництва інтересів Клієнта в складних судових процесах, проведення переговорів, відстоювання інтересів Клієнта у відносинах з контрагенами в окремих складних ситуаціях чи справах, які не охоплюються звичними поточними операційними завданнями щоденної діяльності Клієнт, вартість послуг Виконавця підлягає попередньому узгодженню окремо ad hoc (одноразово під конкретну справу чи завдання) залежно від обсягу потреб Клієнта та кількості годин витраченого часу Виконавця на виконання поставленого запиту. Узгоджена сума визначається шляхом обміну електронними листами.

Згідно з п..4.3 Договору оплата наданих Виконавцем послуг здійснюється на підставі рахунків. Детальний опис фактично наданих послуг буде зазначений в рахунках. Рахунки Виконавця можуть бути оплачені третіми особами, в тому числі іноземними третіми особами.

Згідно з п.5.1 Договору угода набирає чинності з дати її підписання та діє до 01.05.2024 року.

Додатковою угодою №1 від 30.04.2024 до Договору про надання правової допомоги від 10.03.2023 №10032023 сторони узгодили викласти п.5.1 Догвоору в наступній редакції: «п.5.1 Угода набирає чинності з дати її підписання та діє до 30.06.2024 року.». Інші умови залишаються без змін.

Відповідно до Акту наданих послуг №13/06/2024 від 13.06.2024сторони підтвердили, що у відповідності до умов Договору та додатків до нього Адвокат надав послуги правової допомоги і представляв інтереси клієнта з усіх питань, необхідних для реалізації цілей і завдань діяльності Клієнта,а саме щодо представництва по справі №916/2904/23 в Південно-західному апеляційному господарському суді. Послуги правової допомоги (юридичні послуги), що включають:

-підготовка та подання апеляційної скарги по справі №916/2904/23 16 000 грн.;

-підготовка та подання додаткових пояснень по справі №916/2904/23 14 000 грн.;

-участь у судовому засіданні (одне судове засідання) 09.05.2024 по справі №916/2904/23 5 000 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 35 000 грн. без ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція зазначена у п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 22/1964/21 (провадження №12-14гс22)).

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Суд, керуючись, зокрема, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (п. 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21 (провадження №12-14гс22)).

Висновки, аналогічні відображеним вище, раніше були викладені і в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

Отже, суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.

Згідно ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Водночас апеляційний суд акцентує, що як вже було зазначено, рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2023р. у справі №916/2904/23 (суддя Сулімовська М.Б.п) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" 514508 грн. 40 коп. суборендної плати, 57350 грн. 00 коп. витрат, які були здійсненні при поверненні (вилученні) вагонів з суборенди, 6862 грн. 30 коп. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено. Судові витрати у розмірі 15993,86 грн. судового збору покладено на позивача.

Відповідач, не погодившись із цим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яку постановою від 13.06.2024 суд апеляційної інстанції залишив без задоволення.

Проте, оскільки відповідачу повністю відмовлено у задоволенні його апеляційної скарги, відповідні витрати на правничу професійну допомогу в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта - ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" та не підлягають відшкодуванню.

Отже, колегією суддів не встановлено підстав для покладення на позивача понесених відповідачем витрат на правничу професійну допомогу в порядку ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, при вирішення питання про стягнення витрат на правничу професійну допомогу у даному випадку, колегія суддів не вбачає жодних підстав для застосування положень ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Вищевикладене у сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу за результатом апеляційного перегляду даної справи.

Керуючись статтями 129, 233, 244 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови

складено та підписано 27.06.2024 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.С. Богацька

Суддя Я.Ф. Савицький