Ухвала

від 26.06.2024 по справі 460/7533/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Додаткова постанова

іменем України

26 червня 2024 року

м. Київ

справа №460/7533/20

адміністративне провадження №К/990/9139/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Житловий Комплекс» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 460/7533/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» (далі також позивач або ТОВ «Рівненський МЖК», товариство) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі також відповідач або ГУ Держгеокадастру), у якому просило визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 628-ДК/246Пр/03/01/-20 від 03 вересня 2020 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 628-ДК/246Пр/03/01/-20 від 03 вересня 2020 року.

Постановою Верховного Суду від 28 травня 2024 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 460/7533/20 залишити без змін.

04 червня 2024 року на адресу Верховного Суду від ТОВ «Рівненський МЖК» надійшла заява, у якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 3000,00 гривень, пов`язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

У зазначеній заяві позивач зауважує, що в надісланому до суду 10 травня 2022 року відзиві на касаційну скаргу містилася заява про розподіл судових витрат.

Так, у відзиві на касаційну скаргу позивач з покликанням на акт здачі-приймання наданих послуг до договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14 травня 2019 року, складеного 06 травня 2022 року зазначає, що АБ «Віталія Грабовського» виконані та належним чином оформлені, а клієнтом прийняті юридичні роботи та послуги, обумовлені пунктами 1.1,1.2,1.2.1-1.2.6 предметного завдання № 02-05-2022 до договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14 травня 2019 року, а саме захист інтересів клієнта під час підготовки та подачі до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.

07 червня 2024 року від відповідача надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить відмовити у її задоволенні.

Верховний Суд розглянув зазначену заяву позивача та дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення про часткове задоволення вимог, з огляду на таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Так, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі також № 5076-VI).

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, також належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом частини 3 статті 143 КАС якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції позивачем надано:

копію договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14 травня 2019 року;

копію предметного завдання № 02-05-2022 від 02 травня 2022 року до договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14 травня 2019 року;

копію акта здачі - приймання наданих послуг до договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14 травня 2019 року, складеного 06 травня 2022 року;

копію рахунку № 06-05/2022 від 05 травня 2022 року, виданого АБ «Віталія Грабовського»;

копію квитанції № 0.0.2536528860 від 06 травня 2022 року.

Зі змісту наданих документів вбачається, що підготовка та подача відзиву на касаційну скаргу була оцінена в 3000, 00 гривень, з зазначенням витраченого часу - 3 години.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на положення частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 760/6496/17.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний зміст наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

Водночас принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.

Колегія суддів також враховує правову позицію, що міститься у постанові Верховного суду від 9 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Водночас відповідно до правової позиції, що міститься у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення судових витрат є, серед іншого, підставою для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у судах апеляційної і касаційної інстанцій у заявлених сумах.

У запереченні на заяву відповідач стверджує, що адвокат у поданому відзиві на касаційну скаргу ніяк не обґрунтував розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, не врахував критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерії розумності суми, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас зауважує, що адвокат Грабовський В.А. не брав безпосередньої участі в судовому засіданні, інших процесуальних документів, окрім відзиву на касаційну скаргу не подавав, а тому, на думку відповідача, витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 гривень не є співмірними, беручи до уваги, що адвокат участі у справі не брав.

Колегія суддів погоджується з позицією відповідача про те, що витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 гривень, понесені у суді касаційної інстанції, є не співмірними, беручи до уваги, що відзив на касаційну скаргу за своїм змістом є тотожним відзиви на апеляційну скаргу.

Відтак, колегія суддів вважає, що клопотання позивача про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу в частині стягнення 3000,00 гривень не відповідає критерію розумності, такі витрати неспіврозмірні із виконаною роботою в суді касаційної інстанції, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи № 460/7533/20 матиме надмірний характер.

З огляду на зазначене у сукупності, беручи до уваги обґрунтовані доводи відповідача, колегія суддів дійшла висновку, про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача шляхом стягнення правничої допомоги у розмірі 1000,00 гривень.

Керуючись статтями 139, 252, 345, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Житловий Комплекс» задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову у справі № 460/7533/20.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (33013, Рівненська область, місто Рівне, вул. Симона Петлюри,37, код ЄДРПОУ 39768252) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Житловий Комплекс» (код ЄДРПОУ 13988757) витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

О.П. Стародуб

В.М. Шарапа