Рішення

від 20.06.2024 по справі 344/1715/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/1715/24

Провадження № 2/344/1531/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Бабій О.М.

секретаря Волощук Є.Ю.,

за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського спортивного-технічного клубу товариства сприяння оборони України про стягнення боргу за договором надання поворотної фінансової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Івано-Франківського міського спортивного-технічного клубу товариства сприяння оборони України про стягнення боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.12.2018 року відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 20 000 гривень, згідно умов письмового договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2018 року. Однак грошові кошти у термін зазначений у договорі позивачу не було повернуто у зв`язку із чим він змушений звернутися до суду, окрім того просив стягнути із відповідача пеню передбачену договором та 3% річних за прострочення суми боргу. За наведених обстави позов просив задоволити.

21.03.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого сторона відповідача просила відмовити у задоволенні позову, оскільки вимоги позивача є безпідставними та суперечать ч. 3 ст. 238 ЦПК України. Окрім року того згідно проведеного службового розслідування із 01.12.2018 по 31.12.2018 року надходження коштів від ОСОБА_1 через касу підприємства не було, а надана позивачем квитанція до касового ордеру є підробленою. Також у відзиві представник вказав, що до вимоги про стягнення пенсі встановлена позовна давність в один рік.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач підтвердив, що він, будучи директором Івано-Франківського міського спортивного-технічного клубу товариства сприяння оборони України 20.12.2028 передав Клубу поворотну фінансову допомогу в сумі 20 000 грн. Грошові кошти були внесені в касу Клубу та передані бухгалтеру ОСОБА_3 , про що позичу було надано квитанцію. Кошти були передані у зв`язку з важким фінансовим становищем на підприємстві та були витрачені в той же день на погашення заборгованості по заробітній платі та на матеріально-технічні потреби.

Аналогічні до свідчень позивача також надав свідок ОСОБА_3 , який у працював головним бухгалтером на підприємстві з вересня по грудень 2028 року. Свідок підтвердив,фінансова ситуація була жалива, нараховувалась заборгованість по заробітній платі працівникам. 20.12.2018 ОСОБА_1 вніс в касу підприємства грошові кошти в сумі 20 000 як поворотну фінансову допомогу на підставі договору. В цей же день була виплачена заробітна плата ОСОБА_4 .

Представник позивача у судовому засідання вимоги позовної заяви підтримав, додатково зазначив. що термін позовної давності не пропущений, сторона позивача раніше зверталась до суду із позовом. однак ухвалою суду від 21.12.2023 позовну заяву повернуто. Просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. подав заяву в якій просив відмовити у задоволенні позову із підстав зазначених у відзиві та стягнути із позивача судові витрати.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, свідків, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19.12.2018 року між Івано-Франківським міським спортивно-технічним клубом товариства сприяння оборони України та ОСОБА_1 було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги на суму 20 000 гривень.

Поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення, але на строк не більший ніж 24 календарних місяці (п. 2.7 договору).

Отримання відповідачем коштів у розмірі 20 000 грн. підтверджується квитанцією прибуткового касового ордеру № 64 від 20.12.2018 року, окрім того даний факт підтвердив свідок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , підпис якого зокрема і міститься на касовому ордері (а.с.23).

Представником відповідача не спростовано належними доказами, що квитанція є підробленою чи що кошти фактично не вносились в касу підприємства.

Виписка по особовому рахунку за 01.12.2018 по 31.12.2018 не може свідчити про те, що кошти не вносились в касу підприємства та як підтвердили свідки в той же день були використані.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15.

За змістом підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, аналогічне правове регулювання. Окрім цього, необхідно врахувати, що у законодавстві не встановлюється будь-яких обмежень щодо кола осіб, які можуть бути сторонами договору позики. Тому позикодавцем та позичальником можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти. Чинним цивільним законодавством не передбачені обмеження також й щодо суми позики.

Таким чином, договір, що був укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору необхідно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Отже, між сторонами було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, допомога згідно договору є безвідсотковою, позивач надаючи таку допомогу підприємству діяв в його інтересах, жодної фінансової вигоди від договору не отримав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 510 ЦК України визначає, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання зобов`язань за Договорами про надання поворотної фінансової допомоги від 19 грудня 2019 року, тому з відповідача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 20 000 грн.

Відповідач не заявляв про застосування строку позовної давності щодо вимоги про стягнення основної суми поворотної фінансової допомоги, але строк звернення з позовом до суду не пропущено позивачем, оскільки в грудні 2023 року позивач звернувся з позовом до суду та ухвалою від 01.12.2023 позовну заяву було залишено без руху, а 21.12.2023 повернуто позивачу (а.с.9-10).

Крім того, відповідно до п. 12 та п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559,681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Щодо стосується стягнення пені на підстав п. 5.2 договору та стягнення 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд вважає, що такі вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

З 12.03.2020 року по 30.06.2023 року в Україні було введено карантин.

Відповідно до п. 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

З 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду дія п. 18 Прикінцевих положень ЦК України розповсюджується на усі види кредитних (позикових) боргових зобов`язань, як перед юридичними, так і перед фізичними особами (не на заборгованість по комунальних платежах, тощо).

Із наданих позивачем розрахунків вбачається, що він проводить розрахунок пені та 3% річних від суми боргу із 2021 року та за 2023 рік, всього за 1095 днів, тобто в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19) та у період дії в Україні воєнного стану.

А тому у даній частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмові в позові - на позивача.

Частинами 1, 3ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до договору про надання правової допомоги №61 від 05.09.2023 року, укладеного між клієнтом адвокатом Підлуським В.Д., та ОСОБА_5 , адвокат бере на себе зобов`язання по наданню клієнту правової допомоги у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язується за отримані послуги сплатити частину гонорару готівкою в розмірі 7600 грн. (а.с. 8). Розмір понесених позивачем витрат підтверджується також квитанцією №000135 від 05.09.2023 року, згідно якої за правову допомогу він сплатив кошти в розмірі 7600 грн.

Окрім того відповідно до розрахунку судових витрат відповідач при розгляді даної справи поніс судові витрати в розмірі 6000 грн., які складаються із оплати за надання консультації, роз`яснення прав та порядку подання відзиву, обрання правової позиції в сумі 3000 грн., та за послуги підготовки заперечень на позовну заяву, аналіз законодавства в сумі 3000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у розмірі 279,08 грн.( 20 000 грн х 1211,2 % 86800 = 279 грн. 08 коп.), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1751,04 грн., оскільки позовні вимоги задоволено на 23,04 % (23.04 х 7600 %100 = 1751 грн. 04 коп.)

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог на 76,96%, то витрати на правову допомогу підлягають стягненню з позивача на користь відповідача в сумі 4617,60 грн., пропорційно до розміру позовних вимог в задоволені яких відмовлено.

Вказаний розподіл судових витрат відповідає принципу, який зазначений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 206/4841/20 (провадження № 14-55цс22).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського спортивного-технічного клубу товариства сприяння оборони України про стягнення боргу за договором надання поворотної фінансової допомоги - задовольнити частково.

Стягнути із Івано-Франківського міського спортивно-технічно клубу товариства сприяння обороні України, місцезнаходження якого: м. Івано-Франківськ, вул. Довга, буд.60, код ЄДРПОУ 02727373 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2018 року в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, та 279,08 грн. судового збору та 1751,04 гривень витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Івано-Франківського міського спортивно-технічно клубу товариства сприяння обороні України місцезнаходження якого: м. Івано-Франківськ, вул. Довга, буд.60, код ЄДРПОУ 02727373 - 4617,60 гривень витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бабій О.М.

Повний текст рішення складено та підписано 28.06.2024 року