Постанова

від 27.06.2024 по справі 707/3387/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 707/3387/23Провадження № 22-ц/821/936/24Категорія: 304010000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.

за участю секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: адвокат Нестеренко Олег Федорович

відповідачі: Приватне підприємство «Райагробудсервіс», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр комісійної торгівлі» ,

представник відповідачів ПП «Райагробудсервіс», ОСОБА_2 : адвокат Мисан Василь Миколайович

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 нарішення Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 26березня 2024 року (ухваленого під головуванням судді Бароніна Д.Б.вприміщенні Черкаського районного суду Черкаської області) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Райагробудсервіс», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр комісійної торгівлі», третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області про визнання недійсними договору купівлі - продажу автомобіля та документів, які стали підставою для його укладення, витребування майна із чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в :

Короткий змістпозовних вимог

01 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районногосуду Черкаськоїобласті із позовом до ПП «Райагробудсервіс», ОСОБА_2 , ТОВ «Центр комісійної торгівлі», третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області про визнання недійсними договору купівлі - продажу автомобіля та документів, які стали підставою для його укладення, витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що йому належить автомобіль «Камаз 53229» (бетоновоз), д.н.з НОМЕР_1 , який він передав в тимчасове користування ПП «Райагробудсервіс», власником і засновником якого є ОСОБА_2 .

Вказує, що постійно бачив, що його автомобіль використовувався підприємством.

В подальшому йому стало відомо, що автомобіль було перереєстровано на приватне підприємство.

Для з`ясування вказаних обставин, вказує позивач, він звернувся до Черкаського регіонального центру ГСЦ МВС із відповідним запитом, на який отримав довідку, з якої вбачається, що автомобіль, який належав йому, перереєстровано на ПП «Райагробудсервіс». Перереєстрацію було проведено на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018 № цк 704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі».

Позивач вказує, що автомобіль вибув з його законного володіння без його волі, ніяких дій щодо перереєстрації чи купівлі-продажу належного йому автомобіля він не здійснював, нікому не надавав доручення про відчуження автомобіля, не звертався до ТОВ «Центр комерційної торгівлі» щодо здійснення продажу належного йому автомобіля, а тому вважає, що спірний автомобіль вибув з його володіння незаконним шляхом.

У зв`язку з наведеним, позивач просить постановити рішення, яким визнати недійсними: заяву про прийняття автомобіля на комісійну торгівлю, договір купівлі-продажу автомобіля від 06.12.2018 № цк 704, акт приймання-передачі автомобіля для реалізації, акти огляду номерних агрегатів автомобіля, біржової угоди на реалізацію автомобіля, свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки КаМАЗ 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , який був зареєстрований та належав ОСОБА_1 і перереєстровано на ПП «Райагробудсервіс» 06.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу; витребувати з чужого незаконного володіння автомобіль марки КаМАЗ 2007 року випуску, днз НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який був зареєстрований 06.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018 № цк 704 і зареєстровано на ПП «Райагробудсервіс» та зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області зареєструвати автомобіль марки КаМАЗ 2007 року випуску на ОСОБА_1 та стягнути судові витрати.

16 листопада 2023 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив визнати недійсними: заяву про прийняття автомобіля на комісійну торгівлю, договір купівлі-продажу автомобіля від 06.12.2018 № цк 704, акт приймання-передачі автомобіля для реалізації і огляду номерних агрегатів автомобіля, біржову угоду на реалізацію автомобіля, свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки КаМАЗ 2007 року випуску, № шассі НОМЕР_2 , який був зареєстрований та належав ОСОБА_1 і перереєстровано на ПП «Райагробудсервіс» 06.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2018 № цк 704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі»;

- витребувати з чужого незаконного володіння, а саме від ПП «Райагробудсервіс» та ОСОБА_2 , який є засновником та власником вказаного приватного підприємства, автомобіль марки КаМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, № шассі НОМЕР_2 , і був зареєстрований 06.12.2018 на підставі договору купівлі продажу від 06.12.2018 № цк 704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі», та передати його позивачу;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області зареєструвати автомобіль марки КаМАЗ, 2007 року випуску, № шассі НОМЕР_2 , на ОСОБА_1 та видати номерні знаки.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 24 січня 2024 року закрито провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 до ПП «Райагробудсервіс» та ТОВ «Центр комісійної торгівлі» про витребування з чужого незаконного володіння спірного автомобіля та зобов`язання Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області зареєструвати спірний автомобіль за позивачем і видати номерні знаки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП «Райагробудсервіс», ОСОБА_2 , ТОВ «Центр комісійної торгівлі» про визнання недійсними договору купівлі - продажу автомобіля та документів, які стали підставою для його укладення, витребування майна із чужого незаконного володіння.

Скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою суду від 17.11.2023 у справі № 707/3387/23, а саме: скасовано заборону на відчуження або знищення ПП «Райагробудсервіс» або ОСОБА_4 автомобіля марки «Камаз 53229», д.н.з НОМЕР_1 , а також скасувати заборону Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Черкаській області здійснювати будь які дії щодо зняття з обліку та перереєстрації автомобіля марки «Камаз 53229», д.н.з НОМЕР_1 .

Роз`яснено,що заходизабезпечення позовузберігають своюдію донабрання законноїсили цимрішенням суду.

Відмовляючи в задоволенні позову до ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що спірний автомобіль «Камаз» будь-коли раніше перебував чи перебуває зараз у володінні ОСОБА_2 .

Відмовляючи взадоволенні вимогдо відповідачів провизнання недійсними заяви про прийняття автомобіля на комісійну торгівлю, договору купівлі-продажу автомобіля від 06.12.2018 № цк 704, акту приймання-передачі автомобіля для реалізації і огляду номерних агрегатів автомобіля, біржової угоди на реалізацію автомобіля, свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки КаМАЗ 2007 року випуску, № шассі НОМЕР_2 , суд виходив із того, що до суду не було надано доказів того, що ОСОБА_2 або ТОВ «Центр комісійної торгівлі» були сторонами вищевказаних правочинів та документів. Тобто, позивач не довів, що ОСОБА_2 або ТОВ «Центр комісійної торгівлі» є належними відповідачами за цими вимогами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі,поданій 23квітня 2024року, ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необгрунтованим, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Черкаського районногосуду Черкаськоїобласті від26березня 2024року вчастині відмовив задоволенніпозовута прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача.

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що рішення суду прийнято за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, і викладені в оскаржуваному рішенні висновки суду, не відповідають обставинам справи.

Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права щодо правовідносин, які склалися між сторонами.

Вказує, що відповідачі зобов`язані зберігати первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, документи фінансової звітності та інші документи для цілей оподаткування не менше як 1095 днів; зобов`язані забезпечувати збереженість Національного архівного фонду; зобов`язані знищувати документи лише на підставі експертизи їх цінності комісією з фахівців архівної справи і діловодства зі складенням відповідного акту про вилучення для знищення документів. Знищення документів до закінчення установлених строків зберігання, без проведення експертизи їх цінності без складення акта на знищення забороняється.

Отже, відповідачі зобов`язані зберігати документи не менше як три роки. Лише після закінчення цього строку у них виникає право на знищення цих документів, яке може бути реалізоване шляхом закінчення цього строку, у них виникає право на знищення цих документів, яке може бути реалізоване шляхом проведення експертизи їх цінності комісією з фахівців архівної справи і діловодства, складення акта про вилучення для знищення документів та акта про знищення.

Відповідачі такого акту суду не подали.

Відтак недоведеною є обставина, яку місцевий суд визнав встановленою,чи реально відбулося знищення документів, передусім заяви про прийняття Камаз на комісійну торгівлю; договору купівлі-продажу Камаз від 06.12.2018 № цк 704,; акту приймання-передачі Камаз для реалізації і огляду номерних агрегатів автомобіля; біржової угоди на реалізацію Камаз.

Вказує, що ненадання відповідачами витребуваних ухвалою суду документів, суд повинен був оцінити як недобросовісне користування процесуальними правами і обов`язками, незаконну відмову у наданні витребуваних документів та інформації, з урахуванням ненадання акту про вилучення для знищення документів.

Також місцевий суд не застосував закон, який підлягав застосуванню «Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери».

Райагробудсервіс, ТОВ ЦКТ і РСЦ не доказали, що комітент ОСОБА_1 був безпосередньо присутній під час приймання на комісію Камаз; проведення перевірки його технічного стану та укомплектованості; пред`явив і передав в натурі комісіонеру ТОВ ЦКТ паспорт громадянина України і свідоцтво про реєстрацію ОСОБА_5 ; отримав в письмовій формі другий примірник акту технічного стану Камаз; після продажу Камаз із ОСОБА_1 проведеним розрахунком.

Вважає, що заява про прийняття Камаз на комісійну торгівлю є одностороннім правочином, до якого застосовуються правила ст. 203 ЦК України.

Неспростованою Райагробудсервіс, ТОВ ЦКТ і РСЦ є обставина, що ОСОБА_1 не вчиняв односторонній правочин заяву про прийняття Камаз на комісійну торгівлю, не надавав її ТОВ ЦКТ, як і Камаз в натурі для установлення його технічного стану, вартості і подальшої реалізації.

Не доказано Райагробудсервіс, ТОВ ЦКТ, що позивач і ТОВ ЦКТ вчинили договір комісії відповідно до правил ст. 1011-1014 ЦК України і склали в паперовій формі документи, що передбачені наведеними пунктами Порядку.

Також Райагробудсервіс і/або ТОВ ЦКТ не доказали існування такого договору між комітентом ОСОБА_1 і комісіонером ТОВ ЦКТ, що сторони договору комісії узгодили істотні умови, передусім строк дії, умови про Камаз та його ціну, розмір комісійної плати.

Поза увагою суду залишилася обставини не встановлення ціни купівлі-продажу Камаз, неотримання позивачем вартості Камаз від його продажу ТОВ ЦКТ на користь Райагробудсервіс.

Не спростовані обставини, що ОСОБА_1 , не вчиняв односторонній правочин про передачу Камаз на комісійну торгівлю ТОВ ЦК та не укладав із цією особою договору комісії, не були складені передбачені порядком обов`язкові документи. Відтак висновки суду про законність набуття права Райагробудсервіс на Камаз є незаконними та необгрунтованими.

Крім того, Райагробудсервіс, ТОВ ЦКТ і РСЦ в заявах по суті спору та з процесуальних питань, поясненнях в судовому засіданні, не заперечують реальне існування цих документів та що на їх підставі Камаз зареєстрований за Райагробудсервіс, як новим власником.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області від 17.10.2022 № 31/23-1447 транспортний засіб КАМАЗ 53229, номерний знак НОМЕР_1 , в період з 09.08.2016 по 06.12.2018 був зареєстрований за ОСОБА_1 , після чого 06.12.2018 в ТСЦ 7141 вказаний транспортний засіб було перереєстровано на ПП «Райагробудсервіс» та видано номерний знак НОМЕР_1 . Перереєстрація проведена на підставі договору-купівлі-продажу від 06.12.2018 № ЦК704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі». Надати копії матеріалів, що стали підставою для перереєстрації, не має можливості, оскільки закінчився термін їх зберігання тривалістю три роки.

Згідно з заявами від 30.05.2023, 29.09.2023, поштовою накладною, описом вкладення, поштовим чеком, актами про намагання вручення заяви позивач ОСОБА_1 протягом 2023 року неодноразово безуспішно звертався до ТОВ «Центр комісійної торгівлі» за адресою: м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 11, офіс 6, з намаганням відшукати посадових осіб вказаного Товариства і вручити їм заяви про надання документів щодо договору купівлі-продажу спірного транспортного засобу (том 1, а.с. 9-21).

Ухвала суду про витребування від ТОВ «Центр комісійної торгівлі» доказів по цій справі двічі поверталася до суду з поміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідьсудді-доповідача,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2 провитребування з його володіння спірного автомобіля, суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що спірний автомобіль «Камаз» будь-коли раніше перебував чи перебуває зараз у володінні ОСОБА_2 .

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст.321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст.387 ЦК України,власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд повинен був встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власників у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема чи з їхньої волі вибуло це майно з їх володіння.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 703/1191/20 (провадження № 61-19324 св 21), віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

З урахуванням специфіки речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 752/4033/16-ц, провадження № 61-13656 св 20, вказано, що «аналіз статті 387 ЦК України свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника. Належним відповідачем у віндикаційному позові є володіючий невласник».

Предметом доказування у цій справі є факти, які підтверджують правомірність вимог про витребування власником майна з чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують: суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно; незаконність вибуття цього майна з володіння позивача; відсутність у відповідача юридичних підстав для збереження і володіння таким майном; наявність витребуваного майна в натурі у незаконному володінні відповідача.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року в справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20) зроблено правовий висновок, відповідно до якого відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов.

Як вбачається зі змісту позовних вимог та апеляційної скарги, спірний транспортний засіб марки Камаз, 2007 року випуску , номер шасі НОМЕР_2 , до 2018 року був зареєстрований за позивачем, а 06.12.2018 вказаний транспортний засіб було зареєстровано на ПП «Райагробудсервіс».

На підтвердження позовних вимог позивачем, зокрема, було надано лист РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області від 17.10.2022 № 31/23-1447, з якого вбачається, що транспортний засіб КАМАЗ 53229, номерний знак НОМЕР_1 , в період з 09.08.2016 по 06.12.2018 був зареєстрований за ОСОБА_1 , після чого 06.12.2018 в ТСЦ 7141 вказаний транспортний засіб було перереєстровано на ПП «Райагробудсервіс» та видано номерний знак НОМЕР_1 . Перереєстрація проведена на підставі договору-купівлі-продажу від 06.12.2018 № ЦК704, виданого ТОВ «Центр комісійної торгівлі».

Надати копії матеріалів, що стали підставою для перереєстрації, не має можливості, оскільки закінчився термін їх зберігання тривалістю три роки.

Перевіривши наведенідоводи позивачата перевірившинаявні вматеріалах справидокази напідтвердження заявленихпозивачем вимог,колегія суддівпогоджується ізвисновками судупершої інстанції,яка встановила,що вматеріалах справивідсутні належнідокази напідтвердження права власностіза відповідачем ОСОБА_2 транспортного засобумарки Камаз,що свідчитьпро те,що вказанийтранспортний засібне буву власностіта неперебуває начас розглядусправи увласності ОСОБА_2 ,а томувідсутні підставидля задоволеннявимоги ОСОБА_1 про витребування майна від ОСОБА_2 , оскільки він не є володільцем даного рухомого майна.

Тому висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 є вірними.

Відмовляючи в задоволенні вимогдо відповідачів провизнання недійсними заяви про прийняття автомобіля на комісійну торгівлю, договору купівлі-продажу автомобіля від 06.12.2018 № цк 704, акту приймання-передачі автомобіля для реалізації і огляду номерних агрегатів автомобіля, біржової угоди на реалізацію автомобіля, свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки КаМАЗ 2007 року випуску, № шассі НОМЕР_2 , суд виходив із того, що до суду не було надано доказів того, що ОСОБА_2 або ТОВ «Центр комісійної торгівлі» були сторонами вищевказаних правочинів та документів. Тобто, позивач не довів, що ОСОБА_2 або ТОВ «Центр комісійної торгівлі» є належними відповідачами за цими вимогами.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції по наступних підставах.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини перша, друга статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (пункт 2 частини першої статті 208 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Згідно із пунктами 12, 16, 17 Порядку № 1200 оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером. Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану. У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта).

При зверненні до суду з позовом про визнання недійсним правочину позивач, який не є стороною такого правочину, має довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як вірно зазначено судом, в матеріалах справи відсутні належні докази, що ОСОБА_2 або ТОВ «Центр комісійної торгівлі» були сторонами вищевказаних правочинів та документів, що позбавляє суд можливості перевірити факт існування цих документів, їх зміст, а також чи можуть вважатися правочинами в розумінні ЦК України заява про прийняття автомобіля на комісійну торгівлю, акт приймання-передачі автомобіля для реалізації і огляду номерних агрегатів автомобіля.

Установивши відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними договору купівлі - продажу автомобіля та документів, які стали підставою для його укладення, витребування майна із чужого незаконного володіння, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в даній справі.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанцій про необґрунтованість позовних вимог і висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права щодо правовідносин позивача і відповідачів, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки судом розглянуто справу з вірним застосуванням норм матеріального права та відмовлено з підстав саме необгрунтованості позовних вимог.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження позову, а відсутність копій цих документів в органах МВС України та неможливість їх витребування за адресою ТОВ «Центр комісійної торгівлі», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , з яким погоджується апеляційний суд.

Крім того, судом вірно зазначено, що позивач у період часу з грудня 2018 року (коли було перереєстровано право власності на спірний автомобіль) до 2023 року не проявляв достатньої зацікавленості у долі свого цінного рухомого майна, не звертався до правоохоронних органів чи судових органів щодо повернення цього майна.

Інші доводи, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом апеляційного перегляду, проте суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року, судові витрати слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Райагробудсервіс», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр комісійної торгівлі», третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області про визнання недійсними договору купівлі - продажу автомобіля та документів, які стали підставою для його укладення, витребування майна із чужого незаконного володіння залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

О.М. Новіков

/повний текст постанови суду виготовлено 28 червня 2024 року/