Постанова

від 25.06.2024 по справі 922/5385/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/5385/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В. ,

при секретарі судового засідання : Погребняк А.М.,

за участі представників сторін:

від позивача, Крамчанінова О.В. ,

від відповідача, Галкін О.Б.,

від відповідача, Князєв В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №790 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "26" лютого 2024 р. (суддя Усата В. В. ) у справі № 922/5385/23

за позовом ТОВ "Група-Тайфун" , м.Харків,

до ФО-П Галкін О. Б., м.Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.24 у справі №922/5385/23 позов задоволено у повному обсязі.

Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Галкіна Олексія Борисовича звільнити та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРУПА-ТАЙФУН» (61072, м.Харків, пр. Науки, буд. 58; код ЄДРПОУ 34630793) частину нежитлового приміщення загальною площею 2,0 кв.м. за адресою: місто Харків, проспект Науки, буд.58 в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду .

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Галкіна Олексія Борисовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГРУПА-ТАЙФУН (61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 58; код ЄДРПОУ 34630793) заборгованість за користування орендованим об`єктом на підставі Договору № 22/02-А від 30 грудня 2021 року у розмірі 3982,00 грн., неустойку у розмірі 10 560,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та закрити провадження у справі.

Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права без урахування усіх обставин. Зокрема посилається на ту обставину, що судом першої інстанції не було проаналізовано усі доводи відповідача по справі. Вважає, що звернення до суду з даним позовом є передчасним. Суд помилково відкрив провадження у справі не звернувши увагу на відсутність досудового врегулювання спору. Наполягає, що між сторонами була досягнута домовленість про зменшення розміру орендної плати. Заперечує проти дострокового розірвання договору з 25.12.2022 р.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 р. у справі №922/5385/23 апеляційна скарга залишена без руху з підстав зазначених в ухвалі суду

19.03.2024 від позивача по справі через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 р. у справі №922/5385/23 поновлено відповідачу процесуальний строк на оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.24 у справі №922/5385/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, на рішення Господарського суду 'Харківської області від 26.02.24 у справі №922/5385/23, встановлено учасникам справи строк до 29.04.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №922/5385/23 з Господарського суду Харківської області.

22.04.2024 від представника позивача на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просили рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, 22.04.2024 р від позивача по справі надійшло клопотання про визнання недійсним доказів по справі, в яких просили не приймати до уваги додатки, які було надано відповідачем до пояснень до апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 р. у справі №922/5385/23 розгляд справи призначено на 22.05.2024 р.

У судове засідання, призначене на 22.05.2024 р. представники сторін не прибули.

Від позивача по справі надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представників.

Від відповідача ( заявника апеляційної скарги) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 року розгляд справи відкладено на 30.05.2024 р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 20.06.2024 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.06.2024 приймали участь представник позивача, представник відповідача та відповідач особисто.

Представник заявника апеляційної скарги підтримав свої вимоги та просив задовольнити його клопотання про витребування у позивача копій податкових накладних по податку на додану вартість по розрахункам позивача з ФОП Галкіним О.Б, з метою доведеності наявності між сторонами згоди щодо зменшення розміру орендної плати.

Судова колегія відмовила у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки орендна плата є істотною умовою договору оренди, а її зміна відбувається виключно шляхом підписання додаткових угод договору. Відображення або не відображення позивачем у податкової звітності або бухгалтерського обліку відповідно заборгованості жодним чином не впливає на оцінку судом факту зміни орендної плати відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 25.06.2024 р.

Перед судовим засідання, призначеним на 26.06.2024 р від відповідача надійшли додаткові пояснення, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до приписів частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача) дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.

30 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРУПА- ТАЙФУН» (далі Позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Галкіним Олексієм Борисовичем (далі Відповідач, Орендар) укладено Договір № 22/02-А оренди (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлових приміщень загальною площею 2,0 кв. м. (далі - орендований об`єкт), розташовані за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 58, кімната: № 707, та сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

На підставі Акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 30 грудня 2021 року, Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлові приміщення загальною площею 2,0 кв.м.

Розмір орендної плати за орендований об`єкт в цілому, за умовами п.5.1 Договору, є договірним і становить 440 грн. 00 коп. (чотириста сорок гривень нуль копійок), у тому числі ПДВ 20% - 73,33 грн. в місяць. Орендна плата перераховується у безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця у формі 100% попередньої плати не пізніше 10 числа поточного місяця, за який перераховується орендна плата (п. 5.5. Договору).

У п.4.1 Договору сторони погодили строк оренди, а саме: з моменту прийняття орендованого об`єкту за актом прийому-передачі та по 31.12.2022 включно.

Згідно п. 5.7. Договору, при закінченні строку оренди або при достроковому розірванні Договору, орендна плата сплачується по день фактичного повернення орендованого об`єкта Орендодавцю, оформленого Актом прийому-передачі, підписаним уповноваженими представниками Сторін.

Пунктом 11.4 Договору сторони закріпили, що всі зміни та доповнення до цього Договору мають юридичну силу лише при їх письмовому оформленні у вигляді додаткових угод до цього Договору, підписаних уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до п.10.4 Договору сторони погодили, що у разі виникнення необхідності використання орендованого об`єкта для потреб Позивача, він має право достроково розірвати договір оренди, про що письмово повідомляє відповідача за 15 календарних днів.

04.10.2022 позивач направив на адресу відповідача лист (за вих. № 4789 від 02.10.2022), в якому, посилаючись на п.10.4 договору, повідомив відповідача про дострокове розірвання договору оренди з 25.12.2022, необхідність звільнити орендовані приміщення та погасити заборгованість з орендної плати з розрахунку 440,00грн в місяць до моменту повернення нежитлових приміщень. Направлення листа підтверджується накладною Укрпошти №6330404249195 від 04.10.2022. та описом вкладення у цінний лист.

Жодної відповіді Відповідачем надано не було. Відповідач не звільнив орендований об`єкт та не повернув його Позивачу на підставі Акту приймання-передачі (повернення), згідно умов Договору.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, своєчасно та в повному обсязі орендну плату не здійснив, у зв`язку з чим у нього перед позивачем за період з березня по грудень 2022 року утворилась заборгованість в розмірі 3 982, 00 грн, яка до теперішнього часу є несплаченою.

В матеріалах справи містяться копії меморіальних ордерів, які свідчать лише про часткову оплату орендної плати.

Позивач вказує, що при визначені розміру заборгованості ним враховано платежі, які було здійснено Відповідачем на підставі банківських виписок за 2022-2023 рік, а саме:

-25 січня 2022 року платіж у розмірі 440 грн. 00 коп., призначення платежу оренда за січень 2022 року;

-13 лютого 2022 року платіж у розмірі 440 грн. 00 коп., призначення платежу оренда за лютий 2022 року;

- 7 квітня 2022 року платіж у розмірі 220 грн. 00 коп., призначення платежу оренда за 2022 року;

- 21 травня 2022 року платіж у розмірі 110 грн. 00 коп.. призначення платежу оренда за 2022 року:

- 14 червня 2022 року платіж у розмірі 88 грн. 00 коп., призначення платежу оренда за 2022 року.

Оскільки відповідач орендований об`єкт не звільнив та не повернув його позивачу, останній здійснив нарахування неустойки за неправомірне користування відповідачем з 26.12.2022 орендованим об`єктом, яка за період з січня по грудень 2023 складає 10 560,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.

Судова колегія погоджується з наявністю підстав для задоволення позовних вимог з огляду на нижче викладене.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до приписів частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір є договором оренди.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 Господарського кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату передбачений частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України,

Зазначена норма закону кореспондується з п.7.1 Договору.

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, а саме передав відповідачу в оренду майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 30.12.2021.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідач, відповідно до п.5.5 договору, взяв на себе зобов`язання здійснювати орендну плату у формі 100% попередньої оплати не пізніше 10 числа поточного місяця, за який перераховується орендна плата.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, зобов`язання в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів не виконав, у зв`язку з чим у нього перед позивачем за період з березня по грудень 2022 року утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 3982,00 грн.

Доказів сплати орендної плати у повному обсязі у матеріалах справи відсутні.

З огляду на наведене позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 3982,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, у п.10.4 Договору сторони погодили, що у разі виникнення необхідності використання орендованого об`єкта для потреб позивача, останній має право достроково розірвати договір оренди, про що письмово повідомляє відповідача за 15 календарних днів.

Позивач 04.10.2022 листом (вих. № 4789 від 02.10.2022) повідомив відповідача про дострокове розірвання договору оренди з 25.12.2022 та необхідність звільнити орендовані приміщення з посиланням на п.10.4 договору, договір № 22/02-А від 30.12.2021 припинив свою дію, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок звільнити частину орендованого приміщення та повернути її позивачу.

Повідомлення відповідача про дострокове розірвання договору оренди підтверджується також описом вкладення у цінний лист, який було надано до справи, та в якому йде посилання про надсилання повідомлення про розірвання договору оренди.

З огляду на наведене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про дострокове розірвання договору оренди враховуючи приписи п. 10.4 договору та частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України.

У п.8.1 договору сторони погодили, що повернення позивачу об`єкта, що орендується, здійснюється відповідачем не пізніше останнього дня терміну дії договору, а при достроковому розірванні - не пізніше дня, з якого договір вважається розірваним, але у будь-якому випадку не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем припинення договору оренди (якщо інший строк не встановлений чинним законодавством України).

До настання строку, зазначеного у п.8.1 цього договору, відповідач зобов`язаний звільнити орендований об`єкт і підготувати його до передачі позивачу. При поверненні орендованого майна складається акт прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін (п.8.2, п.8.3 договору).

Відповідач в порушення умов договору орендовані приміщення не звільнив, за актом приймання-передачі орендоване майно позивачу не повернув.

Даний факт відповідачем не спростований, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Відповідно до приписів частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на припинення дії договору оренди, відсутність доказів його продовження на 2023 рік та повернення частини орендованих приміщень орендодавцю, позовні вимоги про звільнення та повернення позивачу частини нежитлового приміщення загальною площею 2,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Враховуючи, що відповідач не повернув орендовані приміщення, позивачем здійснено нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення, яка за його розрахунком складає 10 560,00грн.

Судом першої інстанції було перевірено розрахунок неустойки та встановлено, що відповідний розрахунок за період з січня по грудень 2023 року позивачем здійснено арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення неустойки в розмірі 10 560,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на його відсутність на території України на час направлення Орендодавцем повідомлення про розірвання Договору та настання для нього форс-мажорних обставин.

У Договорі оренди зазначені адреси та реквізити сторін. У п. 11.10 закріплено обов`язок Орендаря повідомляти Орендодавця про зміну своїх персональних даних, вказаних у Договорі протягом 5 календарних днів з моменту таких змін.

Крім того, п. 9.7 Договору Сторона, яка опинилась під впливом непереборної сили (форс-мажор), зобов`язана терміново повідомляти іншу сторону про виникнення, характер дії непереборної сили (форс-мажор), і додати довідку з Торгово-промислової палати м. Харкова.

Як вбачається з Договору під терміном "Обставини непереборної сили" для цілей цього Договору, крім іншого, сторони передбачили військові маневри чи/або бойові дії.

Однак, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів повідомлення Орендодавця про зміну персональних даних (адреси тощо) та настання обставин непереборної сили, які б перешкоджали або унеможливлювали використання об`єкту оренди.

В той же час, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначено наступну адресу Відповідача: АДРЕСА_2 . Вказана адреса також міститься в Договорі оренди № 22/02-А від 30 грудня 2021 року. Як встановлено судом, саме на цю адресу було направлено лист позивача № 4789 від 02 жовтня 2022 року про дострокове розірвання договору оренди, необхідності повернення об`єкту оренди та погашення заборгованості.

Судова колегія зазначає, що сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для невиконання боржником зобов`язання та звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив форс-мажорних обставин на можливість виконання ним зобов`язання, тобто наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами форс-мажорними обставинами та неможливістю належного виконання зобов`язання.

Крім того, в матеріалах справи наявні довіреності, які було видано відповідачем та які дозволяли його представникам здійснити дії щодо повернення частини орендованого приміщення.

Посилання відповідача, що його представникам не давали можливість вчинити зазначені дії не підтверджено належними доказами.

Посилання заявника апеляційної скарги під час проведення судового засідання, щодо неможливості складання такого акту, оскільки частина площ не визначена в натурі, судовою колегією відхиляються, оскільки в матеріалах справи наявний акт прийома-передачі в оренду приміщення, який було підписано між сторонами на виконання умов договору, в якому зазначено як площу, так і адресу нерухомого майна та номер кімнати. Опис переданого в оренду приміщення повністю співпадає з описом предмета оренди зазначеному у договорі.

За таких обставин, представник відповідача не був позбавлений можливості підписати акт повернення орендованого майна із оренди, зазначивши опис предмета оренди, який наявний як у договорі так і у акті приймання-передачі.

Щодо твердження заявника апеляційної скарги про те, що позивач звернувся з зазначеним позовом передчасно, оскільки між сторонами не було досудового врегулювання спору, а тому відсутні підстави вважати наявність предмета позову, що є підставою для закриття провадження у справі.

Судова колегія зазначає, що статтею 19 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 від 09.07.2002 № 15-рп/2002 положення частини 2 статті 124 Конституції України ( 245к/96-вр) щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур. Однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Саме така правова позиція викладена , зокрема у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 року по справі № 910/5561/19.

З огляду на наведене, твердження заявника апеляційної скарги про передчасність звернення до суду з даним позовом у зв`язку з відсутністю доказів досудового врегулювання судовою колегією відхиляються.

З тексту позовної заяви убачається, що підставою для звернення до суду стала та обставина, що відповідач під час дії договору оренди не в повному обсязі сплачував орендну плату за користування майном, яка була встановлена у договорі, а після припинення строку дії договору , орендовану частину приміщення за актом прийома-передачі позивачу не повернув.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. ( ст.626 ЦК України)

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. ( ст.628 ЦК України)

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5.1. Договору № 22/02-А, який було укладено між позивачем та відповідачем встановлено, що розмір орендної плати становить 440 грн на місяць.

Орендна плати перераховується у безготівкову порядку на поточний рахунок орендодавця у формі 100 % попередньої оплати, не пізніше 10 числа поточного місяця, за який перераховується орендна плата ( п.5.5. Договору)

Крім того, згідно пунктів 8.2, 8.3, 8,4 Договору до настання строку зазначеного в пункті 8.1. цього Договору, орендар зобов`язаний звільнити Орендований об`єкт і підготувати його до передачі Орендодавцю. При поверненні Орендованого об`єкта складається акт прийома-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Орендований об`єкт вважається фактично повернутим Орендодавцю з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту прийома-передачі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до приписів частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що . господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору;

Судова колегія зазначає, що твердження заявника апеляційної скарги про відсутність предмета спору, а саме стягнення заборгованості з орендної плати та звільнення приміщення, не знайшло підтвердження під час як апеляційного провадження, так і під час розгляду у суді першої інстанції.

У матеріалах справи відсутні як докази погашення заборгованості з оплати орендної плати та сплати неустойки, так і докази повернення орендованого майна за актом приймання передачі, що прямо встановлено п.8.3 Договору.

У зв`язку з чим відсутні підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Що стосується заперечення відповідача про те, що договір оренди не було достроково розірвано, оскільки таке можливо лише за наявністю вини у діях відповідача. Крім того, ставить під сумнів, що лист про дострокове розірвання договору оренди на який посилається позивач дійсно містить посилання на необхідність сплатити заборгованість саме з орендної плати, оскільки про це не заначено в описі вкладення.

По-перше, зазначена обставина не має значення для вирішення саме цього спору по суті, з огляду на заявлені позовні вимоги, оскільки договір оренди взагалі припиняв свою дію 31.12.2022 р , і у відповідача по справі з 01.01.2023 року виник обов`язок повернути орендоване майно позивачу та сплатити орендну плату за грудень 2022 року у повному обсязі.

Як убачається з тексту позовної заяви, позивач нарахував неустойку починаючи з січня 2023 р. Розмір заборгованості з орендної плати розрахований до 25.12.2022 р. Тобто, позивач не наполягав на стягненні орендної плати у повному обсязі за грудень 2022.

По - друге, п.10.4. Договору встановлено, що договір оренди може бути розірваний достроково у разі виникнення необхідності використання орендованого об`єкта для потреб орендодавця він має право достроково розірвати договір оренди про що письмово повідомити орендаря за 15 календарних днів.

Таким чином, сторони передбачали, що договір оренди може бути достроково розірвано у разі необхідності використання об`єкта самим орендодавцем

Частинами 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, договір може бути розірвано в односторонньому порядку у разі якщо таке право закріплено у договорі. При цьому, в даному випадку, не має значення порушення умов договору.

З матеріалів справи убачається, що сторони у п.10.4 Договору прямо передбачили право орендодавця на дострокове розірвання договору оренди у разі необхідності використання орендованого майна самим орендодавцем.

Таким чином, посилання відповідача, щодо можливості дострокового розірвання договору оренди тільки у разі наявності обставин визначених статтею 783 Цивільного кодексу України є безпідставними

Судова колегія ще раз наголошує, що з огляду на обставини справи, при вирішенні зазначеного спору взагалі не має значення чи розірвано договір оренди достроково з 25.12.2022 р. чи він припинив свою дію 31.12.2022 року, оскільки позовні вимоги позивача стосуються стягнення орендної плати до 25.12.2022 р., тобто до часу закінчення строку дії договору оренди, а позовні вимоги щодо стягнення неустойки розраховано за період починаючи з січня 2023, тобто коли договір оренди безумовно припинив свою дію.

Що стосується твердження заявника апеляційної скарги про те, що позивач у позовній заяві не вимагав стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення (повернення) цього майна із оренди.

З тексту позовної заяви убачається, що позивачем заявлено як стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 3 982 грн так і стягнення неустойки за період з січня по грудень 2023 року розмірі 10560 грн, про що прямо зазначено на другому аркуші позовної заяви, а розрахунок та підстави для стягнення описані на аркуші 3 позовної заяви.

З огляду на наведене, твердження заявника апеляційної скарги про відсутність таких вимог у позові, спростовується текстом позовної заяви.

Що стосується твердження заявника апеляційної скарги про те, що сторонами було досягнута домовленість щодо зменшення розміру орендної плати.

Відповідно до п.5.2 Договору орендна плата може бути переглянута Орендодавцем в односторонньому порядку у випадках реально складених ринкових цін, а також зміни інших факторів, що впливають на ціноутворення ( інфляція, зміна законодавчої бази, зміна тарифів не комунальні платежі, тощо). Про зміну орендної плати орендодавець повідомляє орендаря за 15 календарних днів шляхом подання йому додаткової угоди про внесення змін у розмір орендної плати до цього договору.

Підписання Орендарем поданої Додаткової угоди до цього Договору означає його згоду продовжити договірні відносини на умовах, зафіксованих у цій угоді. ( п.5.3. Договору)

В матеріалах справи відсутні будь які додаткові угоди до Договору оренди щодо зміни розміру орендної плати.

Щодо дослідження листа позивача від 02.10.2022 та опису вкладення та відсутності у описі вкладення інформації щодо заборгованості саме з орендної плати, про те наявність її у листі від 02.10.2022.

Судовою колегією було досліджено ці документи під час дослідження доказів по справі.

Судова колегія зазначає, що діюче законодавство не передбачає необхідності викладання у Описі вкладення всього змісту надсилаємого листа.

Крім того, зазначена обставина жодним чином не впливає на встановлення судом наявності або відсутності заборгованості з орендної плати, яка доводиться ( встановлюється) на підставі відповідних розрахунків, платіжних інструкцій, щодо сплати орендної плати, а також умовами Договору оренди.

Щодо посилання безпосередньо відповідача у додаткових поясненнях про зміну складу суду першої інстанції, то судова колегія зазначає, що відбулася зміна прізвища судді Суслової В.В. , прізвище якої на час прийняття рішення по справі стало «Усата» .

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275,276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Галкіна Олексія Борисовича, м.Харків, на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі №922/5385/23 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі №922/5385/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.06.24.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов