Рішення

від 02.09.2010 по справі 2-10464/10

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Спр ава № 2-10464/10/2011

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 року м.Хар ків

Дзержинськи й районний суд м. Харкова у скл аді:

Головуючого, судді РУДНЄВО Ї О.О.

При секретарі КУЧЕРЯВЕНКО А.М.

Розглянувши у відкритому с удовому засіданні в приміщ енні Дзержинського районног о суду м. Харкова справу за по зовом ОСОБА_1 до Управлін ня Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Хар кова про зобов' язання здійс нити перерахунок, нарахуванн я та стягнення щомісячної де ржавної соціальної допомоги , передбаченої Законом Украї ни « Про соціальний захист ді тей війни» ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дзер жинського районного суду м. Х аркова з адміністративним по зовом до Управління Пенсійн ого фонду в Дзержинському ра йоні м. Харкова 14.07.2010 року у зв'яз ку з перехідними положеннями вимог Закону України «Про вн есення змін до деяких законо давчих актів України щодо пі двідомчості справ, пов'язани х з соціальними виплатами» в ід 18.02.2010 року, який набув чиннос ті з 10.03.2010 року справа розгляда ється у порядку цивільного с удочинства.

В позовній заяві позивач просив суд про покладення зо бов'язання на відповідача зд ійснення перерахунку пенсії з підвищенням її на 30 % мінімал ьної пенсії за віком та прове дення відповідних нарахуван ь за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 ро ку, з 22.05.2008 року по день винесенн я рішення судом, а також зобов ' язати відповідача в майбут ньому проводити виплату підв ищення до пенсії відповідно до вимог закону, судові витра ти стягнути з відповідача.

В обґрунтування своїх позо вних вимог позивач посилався на те, що він належить до соці альної категорії «Дитина вій ни» та відповідно до ст. 6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання с оціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру п енсії за віком, а відповідаче м всупереч Рішення Конституц ійного Суду України № 6-рп/2007 ві д 09 липня 2007 року, яким були визн ані неконституційними окре мі положення Закону України «Про державний бюджет Україн и на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни», не здійснив нарахув ання та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлені своєчасн о та належним чином, позивач звернувся до суду з письмово ю заявою про розгляд справи в його відсутність, відповіда ч звернувся з заявою про розг ляд справи за відсутності йо го представника, заперечував проти позову лише з підстав п ропуску строку позовної давн ості.

На підставі рішення Конст итуційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувало сь лише Закону України «Про Д ержавний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконститу ційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином, на думку відповідачів рішення Конституційного Суд у України від 09 липня 2007 року зв оротної дії в часі не має, а то му на період до 09 липня 2007 року н е поширюється.

Суд приходить до висновку , що невиплати позивачу допла ти до пенсії, передбаченої ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» не є п равомірними, але має місце н евизначеність на законодавч ому рівні щодо органу, на який покладено обов' язок здійсн ення таких виплат особам, які мають статус дитини війни і з а рахунок яких коштів повинн і здійснюватися ці виплати т а який розмір мінімальної пе нсії за віком необхідно заст осовувати при обчисленні так их доплат. При цьому, суд вваж ає що має місце необґрунтова ність доводів позову щодо за стосування до спірних правов ідносин ст. 28 Закону України „ Про загальнообов' язкове де ржавне пенсійне страхування ”, оскільки розмір мінімальн ої пенсії за віком, встановле ний абзацом 1 частини 1 цієї ст атті застосовується виключн о для визначення розмірів пе нсії, призначених за цим Зако ном.

Судом встановлено, що позив ач має статус «Дитини війни» , що також підтверджується пенсійним посвідченням Н ОМЕР_1 від 20.01.1997 року.

Враховуючи зазначений ста тус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України „Про со ціальний захист дітей війни” має право на отримання держа вної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в р озмірі 30% мінімальної пенсії з а віком.

Судом встановлено, що ві дповідач не здійснює позивач у зазначених виплат, посилаю чись на відсутність у нього к оштів та на невизначеність р озрахункової величини (мінім альної пенсії за віком) для ро зрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мают ь статус дітей війни.

Виходячи із встановлених обставин справи та дослідже них доказів у їх сукупності, с уд приходить до висновку про часткове задоволення позовн их вимог, з наступних підстав :

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пен сії або щомісячне довічне гр ошове утримання чи державна соціальна допомога, що випла чується замість пенсії, підв ищуються на 30 відсотків мінім альної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечен ня державних соціальних гара нтій, передбачених цим Закон ом, здійснюється за рахунок к оштів Державного бюджету Укр аїни.

Законом України „Про Держа вний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 р оку дію ст. 6 зазначеного Закон у на 2006 рік зупинено.

Законом України „Про внесе ння змін до Закону України „П ро Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинн ості 15.03.2006 року, до статті 110 Зако ну України „Про Державний бю джет на 2006 рік” було внесено зм іни, якими встановлено, що піл ьги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України „Про соці альний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поет апно, за результатами викона ння бюджету у першому півріч чі, у порядку, визначеному Каб інетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верх овної Ради України з питань б юджету.

Проте, у 2006 році пільги, встан овлені ст. 6 Закону України „Пр о соціальний захист дітей ві йни” запроваджені не були.

Закони України „Про Держав ний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 ро ку та „Про внесення змін до За кону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року н еконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до в ищезазначених Законів, у від повідачів не було підстав на раховувати та сплачувати поз ивачеві доплату до пенсії, пе редбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист діте й війни”, оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зу пинено, а потім передбачені н ею виплати не запроваджені.

Крім того, надаючи перевагу Законам України „ Про Держав ний бюджет на 2006 рік ” від 20.12.2005 ро ку та „ Про внесення змін до За кону України „ Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу зако нодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція Ук раїни не встановлює пріорите ту в застосуванні того чи інш ого закону, в тому числі залеж но від предмета правового ре гулювання. Немає такого зако ну України, який би регулював питання подолання колізії н орм законів, що мають однаков у юридичну силу.

Конституційний Суд Україн и у п.3 мотивувальної частини р ішення від 03.10.1997 року №4-зп (справ а про набуття чинності Конст итуцією) зазначив: „Конкретн а сфера суспільних відносин не може бути водночас врегул ьована однопредметними норм ативними правовими актами од накової сили, які за змістом с уперечать один одному. Звича йною є практика, коли наступн ий у часі акт містить пряме за стереження щодо повного або часткового скасування попер еднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акт а, якщо інше не передбачено са мим цим актом, автоматично ск асовується однопредметний а кт, який діяв у часі раніше”.

Виходячи із системного ана лізу наведених норм законода вства, суд приходить до висно вку, що відповідач по справі п ротягом 2006 року діяв у відпові дності з діючим законодавств ом та не мав підстав здійснюв ати позивачу щомісячні допла ти до пенсії, оскільки до 15.03.2006 р оку дія ст.6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» була зупинена, а з 15.03.2006 рок у здійснення доплат, визначе но у інший спосіб, тобто поста влено в залежність від викон ання у другому півріччі 2006 рок у Закону України «Про Держав ний бюджет на 2006 рік».

Стосовно позовних вимог що до здійснення позивачу допла ти до пенсії за 2007 рік, суд вваж ає їх такими, що підлягають за доволенню частково, з таких п ідстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закон у України «Про Державний бюд жет на 2007 рік», дію статті 6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни», з урахува нням ст. 111 цього Закону, було зу пинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп\2007 року, у справі за поданням 46 на родних депутатів України щод о відповідності Конституції України (конституційності) п оложень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальн і гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конст итуції України (є неконститу ційним) положення п. 12 ст. 71 Зако ну України «Про Державний бю джет на 2007 рік», яким зупинено д ію ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» , з урахуванням ст. 111 цього Зако ну.

Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'яз ку з правовідносинами, які ви никли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, щ о визнані неконституційними . Рішення Конституційного Су ду України є обов'язковим до в иконання на території Україн и, остаточним і не може бути ос каржене.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані неконститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 К онституції України та дати у хвалення рішення Конституці йним Судом України відповіда ч повинен був нараховувати т а сплачувати позивачу доплат у до пенсії, передбачену ст. 6 З акону України „Про соціальни й захист дітей війни” з 09.07.2007 ро ку, оскільки з моменту ухвале ння Конституційним Судом Укр аїни рішення щодо неконститу ційності пункту 12 статті 71 Зак ону України „Про Державний б юджет України”, ця норма втра тила чинність та не підлягал а застосуванню. Отже, відпові дач з 09.07.2007 року мав діяти у відп овідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Пр о соціальний захист дітей ві йни”, нараховувати та здійсн ювати позивачу відповідні до плати.

Відповідно до статті 64 Конс титуції України конституцій ні права і свободи людини і гр омадянина не можуть бути обм ежені, крім випадків, передба чених Конституцією України.

Згідно ст. 3 ЦПК України звер нення до суду для захисту пра в і свобод людини і громадяни на безпосередньо на підставі Конституції України гаранту ється. Відмова від права на звернення за захистом права до суду є недійсною.

Таким чином, доводи відпові дача, в частині неврегульова ності на законодавчому рівні порядку здійснення доплат о собам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або від мови в задоволенні позову.

Щодо доводів стосовн о відсутності підстав для за стосування до спірних правов ідносин ст. 28 Закону України „ Про загальнообов' язкове де ржавне пенсійне страхування ”, суд зазначає наступне.

На підставі вимог ч.3 с т. 10 ЦПК України кожна сторона винна довести ті обставини, н а які вона посилається, як під ставу позовних вимог або зап еречень, крім випадків встан овлених цим Кодексом. Суд вва жає, що позивач довів ті обста вини, що відповідно до ст. 6 Зак ону України „Про соціальний захист дітей війни” має прав о на отримання доплати до пен сії у розмірі 30% мінімальної п енсії за віком, а також довів т ой факт, що відповідачем безп ідставно сума державної соці альної допомоги йому не спла чена.

За чинним законодавст вом розмір мінімальної пенсі ї за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, я кий би визначав цей розмір аб о встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо зас тосування положення ч.3 ст. 28 за значеного Закону, з якої випл иває, що мінімальний розмір п енсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статт і, застосовується виключно д ля визначення розмірів пенсі ї, призначених згідно з цим За коном, оскільки наявність та кої норми та відсутність інш ого мінімального розміру пен сії за віком не є підставою дл я відмови в реалізації позив ачем конституційної гаранті ї, встановленої ст. 46 Конститу ції України та права на отрим ання доплати до пенсії, перед баченої ст. 6 Закону України „П ро соціальний захист дітей в ійни”.

Органи державної влади н е можуть посилатися на відсу тність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов' яз ань, які встановлені ст. 46 Конс титуції України та зазначено ю нормою Закону.

При вирішенні питання, вихо дячи з вимог ст.257 ЦК України за гальний строк позовної давно сті встановлюється триваліс тю у три роки. На підставі вимо г ст.267 ЦК України позовна давн ість застосовується судом ли ше за заявою сторони спорі, зр обленою до винесення ним ріш ення.

Таким чином, суд приходить д о висновку, що позивач не проп устив строку позовної давнос ті, передбаченого діючим цив ільним законодавством Украї ни.

На підставі вимог ст.87 Закон у України «Про пенсійне забе зпечення» від 05.11.1991 року з подал ьшими змінами та доповненням и «нарахування суми пенсії н е отриманої пенсіонером своє часно виплачується за минули й час але не більш як за три ро ки перед зверненням за отрим ання пенсії», згідно ч 2 ст.87 Зак ону України «Про пенсійне за безпечення» від 05.11.1991 року з под альшими змінами та доповненн ями «суми пенсії не отри мані своєчасно з вини органу , що призначає або сплачує пен сію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким с троком».

За період з 09.07.2007 року позовні вимоги суд вважає такими, що підлягають задоволенню, а са ме ст.58 Закону України «Про де ржавний бюджет України на 2007 р ік» передбачена виплата дер жавної соціальної допомоги з а липень, серпень, вересень 2007 р оку в сумі 123,02 гривень щомісячн о, за жовтень, листопад, груден ь 2007 року по 124,53 гривень щомісяч но. Разом за період з 09.07.2007 року п о 31.12.2007 року підлягало сплаті де ржавної соціальної допомоги 742,65 гривень.

За період з 22.05.2008 року позовні вимоги суд вважає такими, що п ідлягають задоволенню, а сам е за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 ро ку сплата державної соціальн ої допомоги передбачена ст..58 Закону України «Про державни й бюджет України на 2008 рік» за т равень 2008 року в сумі 144,30 гривен ь, за червень 2008 року в сумі 144,30 гр ивень, за липень, серпень, вер есень 2008 року по 144,60 гривень, за ж овтень, листопад, грудень 2008 ро ку по 149,40 гривень щомісячно. Ра зом за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року підлягало сплаті держав ної соціальної допомоги 1170,6 гр ивень.

До такого висновку суд при ходить у зв»язку з тим, що:

Рішенням Конституційного Суду України №10рп від 22.05.2008 року положення пп..2-4,6-8,10-18 підпункту 7 пункту 19,пунктів 20-22,24-34, підпункт ів 1-6,8-12,пунктів 34-100 розділу 2 Внес ення змін до деяких законода вчих актів України» визнані такими, що не відповідають Ко нституції України.

Таким чином, положення ст .41 Закону України «Про державн ий бюджет України на 2008 рік» на бирають чинності з 22 травня 2008р оку.

П.41 другого розділу Закону У країни «Про державний бюджет України на 2008 рік» статтю 6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни» викладен о в такій редакції «дітям вій ни до пенсії або щомісячного довічного грошового утрима ння чи державної соціальної допомоги, що виплачується за мість пенсії, виплачується п ідвищення у вигляді надбавки , встановленої для учасників війни».

При розгляді позовних вимо г за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 ро ку суд виходить з наступного :

Статтею 71 Закону України «П ро державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету міністрів України надано право в 2009 році встановлювати розміри соціа льних виплат, які відповідно до законодавства визначають ся залежно від розміру мінім альної заробітної плати, в аб солютних сумах у межах асигн увань, передбачених за відпо відними бюджетними програма ми.

Відповідно з названою норм ою передбачено встановлення в абсолютних сумах лише тих в иплат, критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної за робітної плати. Таким чином, с уд приходить до висновку, що д ія ст.71 Закону України «Про де ржавний бюджет України на 2009 р ік» не поширюється на спірні відносини між позивачем та в ідповідачем, бо згідно з ст.6 З акону України «Про соціальни й захист дітей війни», дітям в ійни пенсії або щомісячне до вічне грошове утримання чи д ержавна соціальна допомога, що виплачується замість пенс ії, підвищуються на 30 відсоткі в мінімальної пенсії за віко м, тобто розмір зазначен их соціальних виплат залежит ь від розміру мінімальної пе нсії за віком, а не від розміру мінімальної заробітної плат и .

В ст. 54 Закону України «Про де ржавний бюджет України на 2009 р ік» вказано «установити у 2009 р оці прожитковий мінімум на о дну особу та для тих, хто відно ситься до основних соціальни х и демографічних груп насел ення в розмірах, що діяли у гру дні 2008 року». Таким чином мінім альна пенсія за віком в 2009 році визначена в сумі 498 гривень. За коном України «Про внесення змін до Закону України "Про Де ржавний бюджет України на 2009 р ік" N 1715-VI від 06.11.2009 року розмір міні мальної пенсії з 01.11.2009 року вста новлено в сумі 573 гривні.Тобто , виходячи з розрахунку 30% міні мальної пенсії за віком щомі сячно позивачеві підлягало н арахуванню 149,4 гривень щоміся чно за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року, разом за цей період 1494 гри вень та за період з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року 171,9 гривень щомісячно , разом за цей період 343,8 гивень .

Законом України «Про держа вний бюджет України на 2010 рік» розмір прожиткового мінімум у для непрацездатних осіб вс тановлено в наступних розмір ах: з 01.01.2010 року - 695 гривень, з 01.04.201 0 року - 706 гривень, з 01.07.2010 року - 709 гривень. Таким чином, за пері од з 01.01.2010 року по 01.09.2010 року позива чу щомісячне підвищення до п енсії як дитині війни повинн о було нараховуватися та вип лачуватися наступним чином: 695х30%х3 +706х30%х3+709х30%х2.

Стосовно позовних вимог що до зобов' язання відповідач а в майбутньому проводити на рахування в розмірі 30 % мініма льної пенсії за віком, вони не підлягають задоволенню, оск ільки право позивача на отри мання цих виплат ще не поруше но і він не буде позбавлений п рава у разі його порушення зв ернутися до суду з відповідн им позовом.

Судом позовні вимоги розгл ядаються тільки в межах пред »явленого позову.

Правовідносини, що виника ють в процесі реалізації пра ва на отримання надбавки до п енсії основані на принципі ю ридичної визначеності. Зазна чений принцип не дозволяє де ржаві посилатися на відсутні сть певного нормативного акт а, який визначає механізм реа лізації прав та свобод грома дян, закріплених у конституц ійних та інших актах. Як свідч ить позиція Суду ЄС у справі Yv onne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юр идичної визначеності означа є, що зацікавлені особи повин ні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою , навіть якщо такі зобов'язанн я містяться у законодавчому акті, який загалом не має авто матичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'яз ана з іншим принципом -відпов ідальності держави, який пол ягає у тому, що держава не може посилатися на власне поруше ння зобов'язань для запобіга ння відповідальності. При ць ому, якщо держава чи орган пуб лічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку ц е надання дітям війни надбав ок до пенсії, така держава чи о рган вважатимуться такими, щ о діють протиправно, якщо вон и відступлять від такої полі тики чи поведінки, зокрема, що до фізичних осіб без завчасн ого повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці , оскільки схвалення такої по літики чи поведінки дало під стави для виникнення обґрунт ованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання дер жавою чи органом публічної в лади такої політики чи повед інки.

Як зазначено у Рішенні Ко нституційного Суду України в ід 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (спра ва про рівень пенсії і щоміся чного довічного грошового ут римання) зміст прав і свобод л юдини - це умови і засоби, які в изначають матеріальні та дух овні можливості людини, необ хідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обся г прав людини - це кількісні по казники відповідних можливо стей, які характеризують йог о множинність, величину, інте нсивність і ступінь прояву т а виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і сво бод означає зменшення ознак, змістовних характеристик мо жливостей людини, які відобр ажаються відповідними права ми та свободами, тобто якісни х характеристик права. Звуже ння обсягу прав і свобод - це з меншення кола суб'єктів, розм іру території, часу, розміру а бо кількості благ чи будь-яки х інших кількісно вимірювани х показників використання пр ав і свобод, тобто їх кількісн ої характеристики.

Враховуючи те, що Позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим ст атусом, який включає в себе й п раво на додаткові елементи с оціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазн аченою соціальною гарантією , держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання з абезпечити належний матеріа льний рівень осіб, які є дітьм и війни.

Тобто, між Позивачем і держа вою встановлено певний право вий зв'язок у визначеній сфер і життєдіяльності, який хара ктеризується наявністю зобо в'язання держави забезпечити соціальний захист дітей вій ни.

Відповідно до статті 22 Конс титуції України конституцій ні права і свободи гарантуют ься і не можуть бути скасован і. При прийнятті нових законі в або внесенні змін до чинних законів не допускається зву ження змісту та обсягу існую чих прав і свобод.

На підставі ст.16 Циві льного Кодексу кожна особа м ає право звернутися до суду з а захистом свого особистого немайнового або майнового пр ава та інтересу, одним з спосо бів захисту цивільних прав т а інтересів можуть бути визн ання права, визнання правочи ну недійсним, відновлення ст ановища, яке існувало до прав опорушення і інше.

Судові витрати підля гають розподілу відповідно д о положень ст..88 ЦПК України.

На підставі викладеного, к еруючись ст.22, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни», ст.ст.10,11,60,88,209,212,214,215,218 ЦПК України, -

СУД В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА _1 визнати частково обґрунт ованим та задовольнити частк ово.

Зобов' язати Управління Пенсійного Фонду України в Д зержинському районі м. Харко ва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни» за періо д з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року щоміся чно в розмірі 30% мінімальної п енсії за віком, за період з 22.05.200 8 року по 31.08.2010 року в розмірі 30% мі німальної пенсії за віком що місячно, з урахуванням факти чно сплачених за вказані пер іоди сум.

Стягнути з Управління Пенс ійного Фонду України в Дзерж инському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 судові ви трати, понесені сплатою судо вого збору в сумі 51 (п' ятдеся т одна) гривень 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне за безпечення розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) грн.. 00 коп. , усього стягнувши судових ви трат в сумі 88 (вісімдесят вісі м) грн.. 00 коп.

В іншій частині позовних ви мог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення можливо оскаржит и до Апеляційного Суду Харкі вської області через Дзержин ський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної с карги у 10-ти денний термін з дн я проголошення рішення.

Головуючий, суддя: О.О. РУДНЄВА