Ухвала

від 28.06.2024 по справі 922/2434/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

28 червня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2434/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

без виклику представників сторін

розглянувши подання Державного виконавця Печерського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Вікторії Павліченко про примусовий привід керівника боржника у справі

за позовом Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; ідент. код 00032106)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Крон" (01601, м. Київ, Спортивна площа, 1А; ідент. код 40815834)

про стягнення 605816,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України 01.08.2019 р. звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Крон" про стягнення заборгованості у розмірі 605816,44 грн., яка складається з 124000,00 грн. сплаченої передплати, 43943,56 грн. плати за користування чужими грошовими коштами, 313872,88 грн. пені, 124000,00 грн. штрафу. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 100343 від 09.07.2018 р. в частині надання якісних послуг зі створення корпоративного сайту Національної платіжної системи "Український платіжний простір".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.11.2019 у справі № 922/2423/19 позовні вимоги Національного банку України задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Крон" (ідент. код 40815834) на користь Національного банку України (ідент. код 00032106) 124 000,00 грн боргу, 43 943,56 грн плати за користування чужими коштами, 112 483,29 грн пені, 124 000,00 грн штрафу, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 6066,40 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від "21" лютого 2020 р. апеляційну скаргу Національного банку України на рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2019 р. у справі № 922/2434/19 залишено без задоволення; рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2019 р. у справі № 922/2434/19 скасовано. Позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті Крон» (код ЄДРПОУ 40815834) на користь Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106) борг в сумі 124 000,00 грн, плату за користування чужими коштами в сумі 43943,56 грн, пеню в сумі 42 805,48 грн та судовий збір за позовом в сумі 3161,24 грн. В решті позову відмовити.

10.03.2020 на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від "21" лютого 2020 р. видано відповідний наказ.

24.06.2024 до суду звернувся Державний виконавець Печерського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Вікторія Павліченко із поданням про вирішення питання про примусовий привід керівника боржника ТОВ "Айті Крон" Луї Їнгінг.

Обґрунтовуючи означене подання заявник вказує, що на неодноразові виклики приватного виконавця керівник боржника на прийом не з`явився. Станом на дату звернення до суду заборгованість по виконавчому документу є непогашеною, а боржник ухиляється від виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали подання про примусовий привід керівника боржника, суд зазначає наступне.

За приписами статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 14 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явиться за викликом виконавця, виконавець має право звернутись до суду щодо застосування до нього приводу.

Господарський процесуальний кодекс України містить розділ V "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в господарських справах", однак норми, які б регламентували процесуальний порядок приводу боржника при виконанні рішень, ухвалених в порядку господарського судочинства, відсутні.

Натомість, процесуальний порядок здійснення приводу боржника прямо встановлено виключно положеннями ст. 438 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 438 Цивільного процесуального кодексу України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача, тому розгляд подання про привід боржника повинен здійснюватися згідно з Цивільним процесуальним кодексом України.

Отже, стаття 438 Цивільного процесуального кодексу України є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень незалежно від виду судочинства, а також рішень інших органів та посадових осіб щодо боржників у виконавчому провадженні за будь-якими передбаченими законом виконавчими документами, примусове виконання яких здійснюється органами ДВС та приватними виконавцями.

Зважаючи на наведене, відсутність врегульованого Господарським процесуальним кодексом України процесуального порядку приводу боржника при виконанні рішень, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду в порядку господарського судочинства подання приватного виконавця про привід керівника боржника, оскільки останнє підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому, судом не приймається до уваги посилання заявника на Закон України "Про виконавче провадження", оскільки зазначений закон регулює загальний порядок виконання рішень, а спеціальні норми, в даному випадку ГПК України, унормовують виконання рішень, винесених відповідним судом, до юрисдикції якого відносився той чи інший спір.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

З огляду на викладене, господарський суд, здійснюючи судочинство, не керується нормами Цивільного процесуального кодексу України, що унеможливлює в межах вирішення питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у господарських справах, застосувати приписи ст. 438 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Харківської області

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду в порядку господарського судочинства подання Державного виконавця Печерського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Вікторії Павліченко про примусовий привід керівника боржника у справі № 922/2434/19.

Ухвала набрала законної сили 28.06.2024.

Апеляційна скарга може бути подана до Схіного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 28.06.2024

СуддяМ.І. Шатерніков

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.