Рішення

від 19.11.2019 по справі 922/2434/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2434/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; ідент. код 00032106)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Крон" (01601, м. Київ, Спортивна площа, 1А; ідент. код 40815834)

про стягнення 605816,44 грн.

за участю представників:

позивача - Донченко О.Г., довіреність № 18-0014/16209 від 22.03.2018

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Національного банку України 01.08.2019 р. звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Крон" про стягнення заборгованості у розмірі 605816,44 грн., яка складається з 124000,00 грн. сплаченої передплати, 43943,56 грн. плати за користування чужими грошовими коштами, 313872,88 грн. пені, 124000,00 грн. штрафу. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 100343 від 09.07.2018 р. в частині надання якісних послуг зі створення корпоративного сайту Національної платіжної системи "Український платіжний простір".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2019 р. прийнято позовну заяву Національного банку України до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2434/19 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

У підготовчому засіданні 28.08.2019 у справі задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на "24" вересня 2019 р. о 12:00 год. в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

В процесі розгляду справи № 922/2434/19 судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Айті Крон" перереєстровано адресу місцезнаходження на наступну: 01601, м. Київ, Спортивна площа, 1А, у зв`язку з чим судом було вирішено вчинити процесуальні дії з метою повідомлення відповідача про розгляд цієї справи за вищевказаною адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У зв`язку з чим, у підготовчому засіданні 24.09.2019 у справі було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 04.11.2019 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання на "08" жовтня 2019 р. об 11:00 год., в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

У підготовчому засіданні 08.10.2019 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання про відкладення підготовчого засідання на "30" жовтня 2019 р. о 10:30 год. в порядку п. 1 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

У підготовчому засіданні 30.10.2019 р. постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на "04" листопада 2019 р. об 11:00, в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України.

У судовому засіданні 04.11.2019 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 19.11.2019 р. о 10:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

В судовому засіданні 19.11.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явися.

Про розгляд судом справи № 922/2434/19 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

За таких підстав, враховуючи те, що всі процесуальні документи у справі № 922/2434/19 направлялись відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд визнає, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи та про дату, час та місце проведення судових засідань, проте не виявив бажання бути присутнім у судовому засіданні, та його неявка не перешкоджає розгляду справи в порядку ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи по суті, відзиву на позовну заяву не подано, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09.07.2018 між Національним банком України (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙТІ КРОН" (відповідач, виконавець) було укладено договір № 100343, за умовами якого виконавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати замовнику послугу зі створення корпоративного сайту Національної платіжної системи Український платіжний простір , в обсягах та відповідно до додатків 1, 5 до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього договору, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надану послугу

Згідно п. 2.2. Договору, складові послуги, результати, характеристики і строки надання окремих складових послуги визначені у Додатку 1 до цього Договору.

Згідно п. 3.1. Договору, строк надання послуги: з дати підписання цього Договору уповноваженими особами Сторін до 31 грудня 2018 року (включно), з урахуванням строків для надання окремих складових послуги, згідно Додатку 1 до цього Договору.

Загальна вартість послуг за цим договором становить 620000,00 грн. включає в себе вартість послуги (в т. ч. складових послуги), вартість виключні авторських майнових прав на результати послуг, сплату податків і зборі обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені, усіх інші витрат Виконавця, пов`язаних з наданням послуг (п. 4.1. договору).

Відповідно до п.п. 6.2.3 договору, замовник має право отримати послуги в повному обсязі у строк до 31 грудня 2018 р. (включно).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов`язань за договором № 100343, зокрема п. 5.1 договору, позивачем було перераховано відповідачу аванс у розмірі 124000,00 грн. (а.с 58)

Однак, як стверджує позивач, станом на 31.12.2018 свої зобов`язання по виконанню договору товариство з обмеженою відповідальністю "АЙТІ КРОН" не виконало. Національним банком 08.01.2019 було отримано лист від ТОВ "АЙТІ КРОН" (Вих. № 88/1 від 19.12.2018) з проханням продовжити дію Договору на перший квартал 2019 року без накладання штрафних санкцій та гарантуванням, що до 04.02.2019 повністю буде завершено створення корпоративного Сайту.

04.02.2019 р. ТОВ "АЙТІ КРОН" листами (№ 5/1, 6/1 від 04.02.2019) повідомило Національний банк України про завершення надання послуг за договором та передання Сайту.

Національний банк України здійснив попереднє тестування наданої ТОВ "АЙТІ КРОН" версії Сайту, яка була розміщена за посиланнями - https://prostir.tech/, https://admin.prostir.tech/, https://cabinet.prostir.tech/ на відповідність характеристикам складових послуги зі створення Сайту, викладеним у Додатку 1 до Договору.

За результатами попереднього тестування та керуючись розділом VII "ЯКІСТЬ ПОСЛУГ" Договору, позивач дійшов висновку щодо неналежного виконання виконавцем зобов`язань за договором. Послуги виконавцем надано не в повному обсязі та неякісно, а отже не відповідають технічним вимогам додатку 1 до Договору. Складові послуги надавались несвоєчасно. Звітування Виконавцем про результати виконання послуги (складових послуги) за формою та у строки визначені п. 6.3.6. Договору, не здійснювалось.

Факт неякісного надання послуг підтверджується Результатом попереднього тестування веб-ресурсів https://prostir.tech/, https://admіn.prostіr.tech/, https://cabinet.prostir.tech/ на відповідність характеристикам складових послуг зі створення корпоративного сайту Національної платіжної системи "Український платіжний простір" відповідно до умов Договору від 09.07.2018 №100343 (додається). У Результатах попереднього тестування веб-ресурсів вичерпно зазначені недоліки надання послуг (неякісне їх надання) із порівнянням технічних характеристик, що узгоджувались сторонами в додатку №1 до Договору.

Враховуючи вищевикладене, та користуючись правом, передбаченим пунктом 6.2.1. Договору, достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань виконавцем, позивач письмово повідомив відповідача про це листом вих. № 57-0010/13368 від 11.03.2019) повідомив відповідача про розірвання договору з 31.03.2019 р. (включно), та як наслідок припинення правовідносин сторін за договором, а також вимогу повернути отриманий 16.07.2018 від замовника по договору аванс у розмірі 124 000,00 грн., протягом трьох робочих днів від дати вручення вимоги виконавцю (11.03.2019), з урахуванням оплати за користування цими коштами за кожен день з дати їх отримання на рахунок виконавця до дня повернення їх на рахунок замовника, на підставі п.13.5. договору.

Станом на дату подачі позовної заяви до суду виконавцем не було повернуто аванс у розмірі 124 000,00 грн., не здійснено оплату за користування цими коштами, згідно п. 13.5 Договору та не виконано вимогу по сплаті штрафних санкцій, що, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі боргу у розмірі 124000,00 грн. (повернення авансу) стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Крім того, в зв`язку з простроченням відповідачем своїх зобов`язань за договором позивачем нараховано до стягнення з відповідача: з посиланням на п. 13.3 договору плату за користування чужими коштами в розмірі 43 943,56 за період з 17.07.2018 по 14.07.2019; з посиланням на п. 8.2. та 8.6. договору штрафні санкції (пені) за порушення строків надання окремих складових послуг: 124000,00 грн. - 20% штрафу від вартості неякісно наданих послуг, 313 872,88 грн. - пені за порушення строків надання окремих складових послуг.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов`язки. Обов`язки відповідача виразились у наданні послуг позивачу, а обов`язки відповідача - в оплаті цих послуг.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо перерахування на користь відповідача (виконавця) авансу у розмірі 124000,00 грн., які є підставою виникнення кореспондуючого обов`язку у відповідача щодо здійснення належним чином взятих на себе зобов`язань щодо надання обумовлених у договорі послуг зі створення корпоративного сайту Національної платіжної системи "Український платіжний простір".

Разом з тим обумовлені послуги належної якості у строки узгоджені сторонами надані не були. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення робіт (послуг з розробки сайту) своєчасно, належної якості та у повному обсязі, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання взятого на себе зобов`язання за договором.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пункт 6.2.1. договору передбачає, що позивач має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань виконавцем, письмово повідомивши його про це у строк не пізніше ніж за 20 (двадцять) днів до фактичного розірвання Договору.

Про розірвання спірного договору з 31.03.2019 р. (включно), користуючись правом, передбаченим пунктом 6.2.1. договору, позивач письмово повідомив відповідача листом вих. № 57-0010/13368 від 11.03.2019, яке було отримане останнім 11.03.2019 р. У вказаній вимозі позивач одночасно вимагав повернення й сплаченого авансу. Проте вимога була залишена без виконання.

Таким чином, матеріали справи містять належні докази виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо своєчасного наданого перерахування авансу у розмірі 124000,00 грн., та не містять доказів в підтвердження виконання взятих на себе зобов`язань за договором або повернення сплаченого авансу, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача у вищезазначеній сумі основного боргу за договором № 1000343 від 09.07.2018 у розмірі 124000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених до стягнення 43943,56 грн. плата за користування чужими коштами, суд зазначає наступне.

За умовами п. 13.5 договору сторонами узгоджено, що у разі розірвання цього договору виконавець на вимогу замовника зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати її отримання повернути замовникові кошти в сумі отриманого авансу з вирахуванням сум фактично наданих послуг, які підтверджені актом (актами), про приймання-передавання наданих послуг, підписаним уповноваженими особами сторін, та здійснити оплату за користування цими коштами в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми коштів, що підлягають поверненню, за кожний день з дати отримання на свій рахунок до дня повернення цих коштів у повному обсязі на рахунок замовника.

Період за який позивачем нараховано плату за користування чужими коштами - з 17.07.2018 (кошти перераховані на рахунок відповідача - 16.07.2018 р.) по 14.07.2019.

Згідно приписів статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми плати за користування чужими коштами судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, його здійснено арифметично вірно, а тому нарахована сума плати за користування чужими коштами за період з 17.07.2018 по 14.07.2019. у розмірі 43943,56 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 313872,88 грн. за прострочення строків надання окремих складових послуг, посилаючись на приписи п. 8.2 договору, та штраф у розмірі 124000,00 грн. за неякісне надання послуг, посилаючись на приписи п. 8.6 договору.

За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2 договору, у разі порушення строків надання послуг за Договором (у тому числі, строків надання окремих складових послуги згідно Додатку 1 до цього Договору) виконавець на вимогу замовника протягом 10 робочих днів з дня отримання такої вимоги сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від загальної вартості послуг за договором, за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов`язань

За приписами п. 8.6 договору, у разі порушення умов договору щодо якості послуг з виконавця вимогу замовника стягується штраф у розмірі 20% від вартості неякісно наданих послуг.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо якості наданих послуг та виконаних роботі, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбаченого пунктом 8.6 договору штрафу у розмірі 124000,00 грн., як 20 % від вартості неякісно виконаних робіт (суми договору).

Щодо заявленої до стягнення з відповідача пені в порядку приписів п. 8.2 договору, суд погоджується з твердженнями позивача щодо факту порушення строків надання послуг за Договором та правомірності вимоги про стягнення пені. Проте наголошує, що наданий позивачем розрахунок пені не відповідає умовам договору та порушує законні інтереси відповідача, оскільки позивачем за кожен етап розробки сайту (яких згідно з додатком до договору було 5) здійснено нарахування пені виходячи у вартості всієї суми договору (п. 4.1 договору - загальна вартість послуги становить 620000,00 грн.), тобто відбулось "подвійне" нарахування пені, а саме позивачем розраховано пеню наступним чином:

- перший етап за період з 31.07.2018 по 14.01.2019 на суму прострочення 620000,00 грн.;

- другий етап за період з 14.08.2018 по 22.12.2018 на суму прострочення 620000,00 грн.;

- третій етап за період з 16.11.2018 по 04.02.2019 на суму прострочення 620000,00 грн.;

- четвертий етап за період з 01.01.2019 по 11.03.2019 на суму прострочення 620000,00 грн.;

- п`ятий етап за період з 01.01.2019 по 11.03.2019 на суму прострочення 620000,00 грн.

При цьому суд наголошує, окремий розрахунок пені за кожен етап здійснення робіт міг бути можливий у разі узгодження сторонами вартості кожного з цих етапів окремо. Натомість сума робіт у розмірі 620000,00 грн. є загальною вартість за всі п`ять етапів, а відтак нарахування пені за кожен етап робіт окремо із застосуванням всієї вартості договору є порушенням майнових прав замовника (відповідача).

Враховуючи той факт, що договірна ціна, погоджена сторонами, не містить поетапної вартості робіт окремо за кожен етап робіт, при розрахунку розміру пені суд виходить із загальної вартості договору - 620000,00 грн. та загального періоду прострочення з 31.07.2018 (період з якого відповідачем прострочено перший етап виконання робіт) та по 31.01.2019 (із врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Здійснивши власний розрахунок пені судом встановлено, що підставна, тобто відповідає вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а відтак підлягає до стягнення з відповідача пеня у загальному розмірі 112483,29 грн., що нарахована за період з 31.07.2018 та по 31.01.2019 на загальну суму вартості робіт у розмір 620000,00 грн. В іншій частині пені, заявленої до стягнення, слід відмовити, як нарахованої на одну й ту ж суму (вартість всього комплексу робіт) та за одні й ті ж дати, що є неприпустимим в розумінні приписів статті 61 Конституції України, якою унормовано, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Крон" ((01601, м. Київ, Спортивна площа, 1А; ідент. код 40815834) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; ідент. код 00032106) 124 000,00 боргу, 43 943,56 грн. плати за користування чужими коштами, 112 483,29 грн. пені, 124 000,00 грн. штрафу, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 6066,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "29" листопада 2019 р.

Суддя М.І. Шатерніков