Рішення

від 25.06.2024 по справі 922/1333/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2024м. ХарківСправа № 922/1333/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідент. код 42399676)

до Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України (61026, м. Харків, вул. Тваринників, 1-А; ідент. код 00497199)

про стягнення 622160,98 грн.

за участю представників:

позивача Овчарук О.О. (в режимі відео конференції)

відповідача Крічфалушій-Степанова К.М. (в режимі відео конференції)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 18.04.2024 звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України (відповідача) про стягнення 622160,98 грн, з яких: 415 972,30 грн основного боргу, 74 737,14 грн пені, 23 719,41 грн 3% річних, 107 732,13 грн інфляційних втрат. На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 19-1228/21-БО-Т постачання природного газу від 06.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу поставленого за період з грудня 2021 квітень 2022.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2024 року відкрито провадження у справі № 922/1333/24, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено у справі проведення підготовчого засідання на 16 травня 2024 року о 12:15.

Водночас, 16.05.2024 в час призначеного по даній справі підготовчого засідання по території України та, зокрема, в Харківській області, було оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку з військовою агресією РФ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2024 з огляду на об`єктивні причини неможливості проведення підготовчого засідання, задля збереження безпеки учасників судового процесу та працівників суду, а також з метою реалізації сторонами процесуальних прав, передбачених ГПК України, судом було перенесено розгляд справи та призначено проведення підготовчого засідання у даній справі на 06.06.2024 о 13:15.

У підготовчому засіданні 06.06.2024 р. постановлено: протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 22.07.2024 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України і протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 25 червня 2024 року о 10:30 год.

Представник позивач у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому до суду відзиві на позов заперечує проти позовних вимог з посиланням на Форс-мажорні обставини військової агресії РФ проти України та введення воєнного стану в країні. Просить суд в задоволенні позовних вимог про стягнення з Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України пені у розмірі 74 737,14 грн, три відсотки річних у сумі 23 719,41 грн, інфляційних втрат у сумі 107 732, 13 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив таке.

06 грудня 2021 року між позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як постачальником, та відповідачем (Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України), як споживачем, укладено договір № 19-1228/21-БО-Т постачання природного газу (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити Споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року в кількості 79,850 тис. куб метрів.

Згідно з пунктом 2.1.3 Договору загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору.

За умовами пункту 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді оформлюється актом приймання-передачі газу. Відповідач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС Постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.

Ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16554,00 грн. (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору його загальна вартість на дату укладення становить разом з ПДВ 1321836,90 грн.

Згідно з пунктом 5.1 Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Відповідно до п. 13.1 Договору, цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків- до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди.

На виконання умов Договору у період з грудня 2021 року по квітень 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 415 972,30 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу:

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, обсяг переданого газу: 9,99598 тис.куб.м, вартістю: 165 473,40 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, обсяг переданого газу: 11,66976 тис.куб.м, вартістю: 193 181,15 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, обсяг переданого газу: 3,45409 тис.куб.м, вартістю: 57 178,99 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 та коригуючий Акт приймання-передачі природного газу, обсяг переданого газу: 0,00088 тис.куб.м, вартістю: 14,57 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022, обсяг переданого газу: 0,00751 тис.куб.м, вартістю: 124,20 грн.

Суд зазначає, що з вказані вище актів приймання-передачі природного газу підписані лише з боку позивача.

В той же час, як зазначає позивач у позові, він відповідно до вимог пункту 3.5.2 Договору направляв відповідачу для підписання примірники актів приймання-передачі з грудня 2021 року по квітень 2022 року, проте, станом на дату складання позовної заяви, відповідач не повернув позивачу підписані зі свого боку акти приймання-передачі природного газу.

Суд зауважує, що відповідно до умов Договору:

3.5.1. Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

3.5.2. На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.

3.5.3. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

3.5.4. У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

З наявної у справі відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС вбачається, що відповідачем (ЕІС - код: 56XS00000DT5J007) спожито природний газ з ресурсу позивача у період з грудня 2021 по квітень 2022 в обсягах, які визначені в актах приймання-передачі природного газу за вказаний період та які не були підписані відповідачем.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт споживання відповідачем за умовами Договору природного газу на загальну суму 415972,30 грн.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати спожитого природного газу не виконав, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за Договором у розмірі 415972,30 грн.

Відповідач у наданих до суду поясненнях не заперечує проти наявність та суми заборгованості, проте зазначив, що сума заборгованості не була сплачена за незалежних від відповідача обставин.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 415972,30 грн основного боргу, 74 737,14 грн пені, 23 719,41 грн 3% річних, 107 732,13 грн інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач за Договором поставив відповідачу у період з грудня 2021 року по квітень 2022 року природний газ на загальну суму 415972,30 грн, який мав бути оплачений останнім в строк до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Однак відповідач свої зобов`язання не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 415972,30 грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної та своєчасної оплати природного газу, спожитого за Договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 415972,30 грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач за період з 16.02.2022 по 15.12.2023 здійснив нарахування відповідачу 74 737,14 грн пені окремо по кожному факту (місяцю прострочення) та з дотримання 6ти місячного строку, за період з 16.02.2022 по 31.01.2024 здійснив нарахування відповідачу 23 719,41 грн 3% річних та 107 732,13 грн інфляційних втрат (окремо по кожному факту (місяцю прострочення).

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

У поданій до суду заяві по суті спору відповідач не спростував суму основного боргу проте зазначив, що борг виник не з його вини.

Водночас, відповідач не погоджується з нарахуванням пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат та просить відмовити у задоволенні вимог позивача про їх стягнення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами ч. 4 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до пункту 7.2 Договору, у разі прострочення відповідачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, відповідач зобов`язується сплатити позивачу 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Отже, відповідач був обізнаний з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов Договору.

Частина 1 статті 625 ЦК України вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 2 статті 218 ГК України зазначає, що єдиною підставою звільнення від господарсько-правової відповідальності є дія непереборної сили, тобто надзвичайні та невідворотні обставини, що унеможливили належне виконання зобов`язання. Не є підставами звільнення від відповідальності, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника потрібних коштів.

Суд бере до уваги, що до матеріалів справи відповідачем взагалі не надано жодного доказу на підтвердження свого майнового стану, наявності/відсутності коштів на рахунках, бюджетних асигнувань/призначень, кошторису тощо.

Також суд враховує, що порушення умов Договору з боку відповідача в частині своєчасної оплати за отриманий природний газ має довготривалий характер, що не зменшує ступень вини відповідача.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені.

Щодо зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що за своєю правовою природою відсотки річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, а є компенсаційними заходами, специфічною формою збитків, яких зазнає кредитор через прострочення боржником виконання грошового зобов`язання будь-якого виду, незалежно від підстав виникнення, що сплачуються у розмірі 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Право суду на зменшення відсотків річних та інфляційних втрат не передбачено жодною нормою матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у повному обсязі як обґрунтованих та доведених належними доказами.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України (61026, м. Харків, вул. Тваринників, 1-А; ідент. код 00497199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідент. код 42399676) 415 972,30 грн суму основного боргу, 23 719,41 грн 3% річних, 74 737,14 грн пені, 107 732,13 грн інфляційні втрати та 7 465,93 грн. судового збору сплаченого при подачі позову.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "28" червня 2024 р.

СуддяМ.І. Шатерніков