Постанова

від 12.09.2024 по справі 922/1333/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/1333/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№1845Х/2) Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1333/24 (повний текст ухвали складено та підписано 24.07.2024 суддею Ємельяновою О.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, м.Київ,

до Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України, м.Харків,

про стягнення 622160,98 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про стягнення 622160,98 грн, з яких: 415 972,30 грн основного боргу, 74 737,14 грн пені, 23 719,41 грн 3% річних, 107 732,13 грн інфляційних втрат. На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 19-1228/21-БО-Т постачання природного газу від 06.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу поставленого за період з грудня 2021 квітень 2022.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2024 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 415 972,30 грн суму основного боргу, 23 719,41 грн 3% річних, 74 737,14 грн пені, 107 732,13 грн інфляційні втрати та 7 465,93 грн судового збору сплаченого при подачі позову.

15.07.2024 у від Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України до Господарського суду Харківської області надійшла заява (вх. № 17918) про розстрочення виконання судового рішення, у якій останній, просить суд, розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25 червня 2024 року у справі № 922/1333/24 та затвердити такий графік виконання судового рішення: заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії: до 30.08.2024 року 62 216,10 грн; до 30.09.2024 62 216,10 грн; до 30.10.2024 62 216,10 грн; до 30.11.2024 62 216,10 грн; до 30.12.2024 62 216,10 грн; до 30.01.2025 62 216,10 грн; до 28.02.2025 - 62 216,10 грн; до 30.03.2025 62 216,10 грн; до 30.04.2025 62 216,10 грн; до 30.05.2025 62 216,10 грн; до 30.05.2025 7 465,93 грн судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1333/24 у задоволенні заяви (вх.№17918 від 15.07.2024) Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про розстрочення виконання судового рішення - відмовлено.

В обґрунтування ухвали суд послався на недоведення відповідачем наявності виняткових обставин, які можуть істотно ускладнити виконання рішення суду або зробити неможливим його виконання, й відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розстрочення виконання рішення суду, зокрема, відсутності коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення; наявності реальної загрози банкрутства, а надані боржником виписки по рахунках про залишок коштів повідомляють про залишок коштів станом на конкретну дату, однак не розкриває рух коштів протягом подальшого періоду,заявником не надано до суду належного доказу (звітів, відомості про рахунки в інших банківських установах та про рух коштів по цих рахунках, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу тощо), з якого суду можливо встановити викладені у заяві обставини, а самі лише посилання заявника (відповідача) на те, що останній є неприбутковою установою, та на незадовільний фінансовий стан, без належних доказів, не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Крім того, суд зазначив, що наданий графік (розрахунок) розстрочення містить невідповідності щодо стягнутої за рішенням суми, та визначеної у графіку, який запропоновано відповідачем, а також про відсутність доказів часткового виконання рішення суду станом на день подання заяви про розстрочення виконання рішення суду, що свідчить про необґрунтованість заяви та невиправдану затримку належного виконання рішення суду з боку заявника (відповідача), та порушення прав позивача.

Відповідач -Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України з ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1333/24 не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, спросить цю ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про розстрочення виконання судового рішення та затвердити графік виконання судового рішення, який викладений заявником у прохальній частині апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не надано належної оцінки викладеним у заяві про надання відстрочки виконання рішення суду доводам щодо наслідків впливу негайного виконання рішення суду на фінансовий стан сторін у даній справі, з огляду на те, що Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України є неприбутковою державною бюджетною установою, та згідно з кошторисом Інституту тваринництва НААН України на 2024 рік відсутні кошторисні призначення з державного бюджету на покриття витрат на оплату комунальних послуг, тобто всі витрати на оплату комунальних послуг здійснюються за рахунок спеціального фонду Інституту тваринництва НААН України, а саме, за рахунок коштів отриманих від провадження господарської діяльності. При цьому заявник також посилається на справи 922/1810/23, 922/2499/23, 922/4350/23, 922/227/24, 922/1157/24, та зазначає, що у відповідних справах заявнику було розстрочено виконання рішень суду, та останнім сумлінно та своєчасно виконуються відповідні ухвали про розстрочення виконання судових рішень та про затвердження мирових угод, що свідчить про добросовісну поведінку боржника перед стягувачами щодо сплати заборгованості , усвідомлення взятих на себе договірних зобов`язань та необхідності їх виконання. Враховуючи реальне незадовільне фінансове становище боржника, наразі негайне виконання судового рішення може призвести до його неплатоспроможності, що не буде сприяти ефективному відновленню порушеного права стягувача, виконанню судового рішення та може порушити науково-дослідну та господарську діяльність відповідача у сфері сільського господарства, тваринництва, в той час як, виходячи із наведених в заяві про розстрочення виконання рішення суду обставин, а також поданих доказів, вбачається, що розстрочення виконання судового рішення надасть відповідачу можливість стабілізувати фінансовий стан та згідно із запропонованим графіком розстрочення поступово, без значного фінансового навантаження, виконати судове рішення, а стягувачу можливість реального отримання грошових коштів, що свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін.

При цьому скаржник просить суд звернути увагу на те, що відповідно до його статуту, а саме, п. 21 державне майно ,яке закріплене за ним на праві оперативного управління та відповідно до ст. 5 Закону України № 3065-ІІІ «Про особливості правового режиму діяльності національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», на нерухоме майно Національної академії наук України та національних галузевих академій наук і організацій, що віднесені до їх відання, не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1333/24, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/1333/24.

08.08.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1333/24 та повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 12.09.2024 р. о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104.

04.09.2024 від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг надійшов відзив на апеляційну скаргу(вх. № 11521), згідно з яким він просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги позивач зазначив, зокрема те, що вказані доводи не свідчать про наявність виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочення виконання рішення суду в розумінні статей 73, 74, 76, 77, 331 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, позивач зазначив, що боржником не надано доказів його незадовільного фінансового стану, з якого б вбачалось істотне ускладнення виконання рішення суду або неможливість його виконання (виписки по рахункам, відсутність коштів на рахунках, тощо, а ризики підприємницької діяльності боржника не можуть перекладатись на іншу сторону та крім цього боржник документально не підтвердив обставин, з настанням яких поліпшиться його майновий стан.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, адвоката Яковенка П.А., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задовольнити та ухвалено судове засідання 12.09.2024 р. о 10:30 год. у справі №922/1333/24 проводити за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, адвоката Яковенка П.А., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Відповідно до частин 1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши у межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Предметом даного апеляційного перегляду є ухвала господарського суду першої інстанції про відмову у розстроченні виконання рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення, відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-пр/2013, розстрочкавиконання рішення означає виконання його частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

При цьому, розстрочка виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

В основу ухвали про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

У зв`язку з тим, що розстрочка виконання рішення подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суду в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Зокрема, такими межами є встановлений частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України максимальний річний строк надання розстрочки виконання рішення суду.

Довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-пр/2013, розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співрозмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред`явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Водночас розстрочка виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Підставою розстрочки можуть бути конкретні виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 р. у справі №910/8153/17.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зауважує, що розстрочення виконання рішення є правом суду.

При цьому надання судом першої інстанції відстрочки виконання рішення має ґрунтуватися на обставинах справи, які носять виключний (надзвичайний) характер, встановлені судом при дослідженні поданих сторонами належних, допустимих та достовірних доказів, враховуючи при цьому принципи розумності та справедливості, з врахування балансу інтересів сторін.

Отже, виходячи із вищенаведеного, розстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають своєчасне виконання рішення, дотримуючись балансу майнових інтересів сторін. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

В обгрунування заяви про надання розстрочки виконання рішення суду відповідач послався, зокрема на те, що станом на 15.07.2024 року, згідно з бухгалтерською довідкою, на рахунках заявника 111 474,51 грн. Також відповідач зазначив, що Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України є неприбутковою державною бюджетною установою, та згідно з кошторисом Інституту тваринництва НААН України на 2024 рік відсутні кошторисні призначення з державного бюджету на покриття витрат на оплату комунальних послуг, тобто всі витрати на оплату комунальних послуг здійснюються за рахунок спеціального фонду Інституту тваринництва НААН України, а саме за рахунок коштів отриманих від провадження господарської діяльності.

За твердженнями заявника, відповідно до Закону України Про правовий режим воєнного стану, Указів Президента України Про введення воєнного стану в Україні, Закону України Про торгово-промислові палати в Україні та з огляду на тяжке фінансове становище Інституту тваринництва НААН України, заявник не має можливості своєчасного та негайного виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2024 року у справі № 922/1333/24. Також зазначає, що на території здійснення діяльності ІТ НААН України з ведення наукових досліджень та запровадження їх результатів на підприємствах переважно Харківської області, починаючи з 24.02.2022 року постійно велись та ведуться активні бойові дії, здійснювались та здійснюються постійні артилерійські та ракетні обстріли, наслідком яких є пошкодження мереж, об`єктів цивільної інфраструктури, що значно вплинуло на фінансово-економічні взаємовідносини з контрагентами-споживачами наукової та науково-технічної продукції (робіт, послуг) та виконання ними договірних зобов`язань, що призводить до значних фінансових втрат з боку ІТ НААН України, тому, на сьогоднішній день затримка з розрахунками за послуги, які стали предметом стягнення у даній справі, знаходяться на низькому рівні, оскільки контрагенти - орендарі, які також у свою чергу повинні відшкодовувати Інституту тваринництва НААН України значну частину суми, що стягується з Інституту тваринництва НААН України, у зв`язку із введенням воєнного стану не сплачують виставлені рахунки, а загальна дебіторська заборгованість орендарів перед Інститутом тваринництва НААН України за надані послуги складає 1 678 538,01 грн.

При цьому заявник також посилається на справи 922/1810/23, 922/2499/23, 922/4350/23, 922/227/24, 922/1157/24 та зазначає. що у відповідних справах заявнику було прострочено виконання рішень суду, та останнім сумлінно та своєчасно виконуються відповідні ухвали про розстрочення виконання судових рішень.

Також заявник зазначає, що Інститут тваринництва НААН України має статус неприбуткової установи, що в свою чергу значно впливає на фінансово-економічний стан установи, а негайне виконання судового рішення у повному обсязі в значній мірі ускладнить фінансовий стан заявника, та фактично призведе до нездатності здійснювати фінансове забезпечення виробничої діяльності, можливо зумовить проведення процедури банкрутства, що в свою чергу, враховуючи важливе соціальне значення установи, є недопустимим.

Отже, доводи заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду зводяться до наявності у нього тяжкого фінансового стану, який в значній мірі ускладнює негайне виконання рішення суду.

На підтвердження зазначених в заяві обставин боржник додав до неї бухгалтерські довідки станом на 01.07.2024 року, бухгалтерські довідки станом на 15.07.2024 року, кошторис на 2024 рік.

Заперечуючи проти заяви відповідача, позивач у наданому до суду відзиві на заяву (вх. № 18232 від 18.07.2024 року) зазначає, що звертаючись до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, відповідач посилається на введення воєнного стану, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, скрутне фінансове становище та на неотримання прибутку. Проте, на думку позивача, викладене не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки доказів наявності виключних обставин відповідачем не надано. Також зазначає, що напад російської федерації на територію України так само як і на місто Київ негативно вплинули на фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", тому надання розстрочки з даних підстав є необґрунтованим.

За твердженнями позивача, заявнику (відповідачу) як юридичній особі можуть належати не лише отримані доходи, а й майно - нерухомі та рухомі речі - будівлі, споруди, земельні ділянки, засоби виробництва, активи, тощо. Проте, відповідачем не надано доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно статті 331 Господарського процесуального кодексу України та пункту 7.2 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9, а саме: відсутності коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення; наявності реальної загрози банкрутства. Також надані боржником виписки по рахунках про залишок коштів повідомляють про залишок коштів станом на конкретну дату, однак не розкриває рух коштів протягом подальшого періоду.

За твердженнями позивача, відповідачем не надано доказів незадовільного фінансового стану підприємства (виписки по рахунках, відсутність коштів на рахунках, тощо). Крім того, ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін. Також, відповідач документально не підтверджує обставин, з настанням яких поліпшиться його майновий стан.

У зв`язку зі чим, надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання розстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті, а також боржник не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, складне фінансове становище заявника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, із урахуванням того, що господарська діяльність відповідно до ст.42 Господарського кодексу України здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15 березня 2018 року у справі № 910/8153/17).

При цьому, як обґрунтовано зазначив позивач у відзиві на заяву відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду, ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Наведені боржником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну господарську діяльність заявника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається боржник у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим і при цьому з наданих боржником доказів не вбачається реальної загрози настання його неплатоспроможності в разі негайного виконання рішення суду у даній справі та як обґрунтовано зазначив позивач, відповідач документально не підтвердив обставин, з настанням яких поліпшиться його поточний майновий стан.

При цьому, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, відповідачем не доведено відсутність коштів на всіх його рахунках; відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення; наявність реальної загрози банкрутства, а надані боржником виписки по рахунках про залишок коштів повідомляють про залишок коштів станом на конкретну дату, однак не розкриває рух коштів протягом подальшого періоду, заявником не надано до суду належних доказів (звітів, відомості про рахунки в інших банківських установах та про рух коштів по цих рахунках, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу тощо), з яких суду можливо встановити викладені у заяві обставини, а самі лише посилання заявника (відповідача) на те, що останній є неприбутковою установою, та на незадовільний фінансовий стан, без належних доказів, не можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Крім того, суд першої інстанції правомірно врахував те, що наданий графік (розрахунок) розстрочення містить невідповідності щодо стягнутої за рішенням суми, та визначеної у графіку який запропоновано відповідачем.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання заявника на справи № 922/1810/23, № 922/2499/23, № 922/4350/23, № 922/227/24, № 922/1157/24, у яких заявнику було розстрочено виконання рішення, пославшись на те, що сумлінне та своєчасне виконання боржником відповідних ухвал про розстрочення виконання судових рішень не свідчить про належне виконання саме рішення у даній справі.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарги підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275-276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1333/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.09.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза