Ухвала

від 24.07.2024 по справі 922/1333/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

24 липня 2024 року м. ХарківСправа № 922/1333/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Катречко Д.С.

розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про розстрочення виконання судового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 до Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України, 61026, м. Харків, вул. Тваринників, 1-А про стягнення 622 160,98 грн. за участю представників представників сторін

позивача (стягувача): не з`явився;

відповідача (заявника боржника): Крічфалушій - Степанова К.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про стягнення 622160,98 грн., з яких: 415 972,30 грн. основного боргу, 74 737,14 грн. пені, 23 719,41 грн. 3% річних, 107 732,13 грн. інфляційних втрат. На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 19-1228/21-БО-Т постачання природного газу від 06.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу поставленого за період з грудня 2021 квітень 2022.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2024 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 415 972,30 грн. суму основного боргу, 23 719,41 грн.. 3% річних, 74 737,14 грн. пені, 107 732,13 грн. інфляційні втрати та 7 465,93 грн. судового збору сплаченого при подачі позову.

15.07.2024 року від Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 17918) про розстрочення виконання судового рішення, у якій останній, просить суд, розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25 червня 2024 року у справі № 922/1333/24 та затвердити такий графік виконання судового рішення: заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії: до 30.08.2024 року 62 216,10 грн.; до 30.09.2024 року 62 216,10 грн.; до 30.10.2024 року 62 216,10 грн.; до 30.11.2024 року 62 216,10 грн.; до 30.12.2024 року 62 216,10 грн.; до 30.01.2025 року 62 216,10 грн.; до 28.02.2025 року - 62 216,10 грн.; до 30.03.2025 року 62 216,10 грн.; до 30.04.2025 року 62 216,10 грн.; до 30.05.2025 року 62 216,10 грн.; до 30.05.2025 року 7 465,93 грн. судовий збір.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 15.07.2024 року №194/2024 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу заяви (вх. № 17918 від 15.07.2024 року): відпустка судді Шатернікова М.І. на строк більше 14 календарних днів. Відповідно до пунктів 6.4. та 6.7.1 Засад використання Автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл заяви у справі №922/1333/24.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 року щодо розгляду заяви (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) призначено суддю: Ємельянову О.О.

Ухвалою суду від 16.07.2024 року прийнято заяву (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про розстрочення виконання судового рішення, та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "24" липня 2024 року о(б) 13:00 год.

18.07.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" через канцелярію суду надійшов відзив на заву відповідача про розстрочку виконання рішення суду у справі № 922/1333/24 (вх. № 18232) у якому останній, просить суд, у задоволенні заяви Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про розстрочення виконання рішення суду у справі №922/1333/24 відмовити.

18.07.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 18234) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

22.07.2024 року від Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 18421/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 23.07.2024 року частково задоволено заяву (вх. № 18234 від 18.07.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Частково задоволено заяву (вх. № 18421/24 від 22.07.2024 року) Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалено провести судове засідання з розгляду заяви (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про розстрочення виконання судового рішення призначене на "24" липня 2024 р. о(б) 13:00 год. за наявності технічної можливості, в режимі відеоконференції шляхом використання Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (vkz.court.gov.ua). В частині заяви (вх. № 18234 від 18.07.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцз`язку "EASYCON" відмовлено. В частині заяви (вх. № 18421/24 від 22.07.2024 року) Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцз`язку "EASYCON" відмовлено.

Уповноважений представник позивача (стягувача) у призначене судове засідання з розгляду заяви (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про розстрочення виконання судового рішення не з`явився, оскільки не підєднався до відеоконференції у зв`язку із відсутністю у останнього зв`язку.

При цьому, суд приймає до уваги, ухвалою суду від 23.07.2024 року судом було попереджено позивача (стягувача), що відповідно до вимог частин 5, 11 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку, тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача (заявника, боржника) надів усні пояснення щодо наданої до суду заяви (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) про розстрочення виконання судового рішення, та просив суд, її задовольнити у повному обсязі та розстрочити виконання судового рішення відповідно до наведеного у заяві графіку.

Суд, розглянувши заяву (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про розстрочення виконання судового рішення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані заявником докази, які мають значення для її розгляду, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника заявника, зазначає наступне.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).

Відповідно до вимог частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно частин 2, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до частин 4, 5, 7 статті 331 господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Положеннями пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

В обґрунтування наданої заяви (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) про розстрочення виконання судового рішення, заявник зазначає, що 25.06.2024 року суд розглянувши в порядку загального позовного провадження справу №922/1333/24 позовні вимоги задоволено повністю. Згідно рішення, повний текст виготовлено 28.06.2024 року, було стягнуто з Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 415 972,30 грн. суму основного боргу, 23 719,41 грн. 3% річних, 74 737,14 грн. пені, 107 732,13 грн. інфляційні втрати та 7 465,93 грн. судового збору сплаченого при подачі позову.

За твердженнями заявника, останній не подавав апеляційної скарги на прийняте рішення, що свідчить про визнання вказаної заборгованості, а станом на 15.07.2024 року, згідно бухгалтерської довідки, на рахунках заявника 111 474,51 грн. Також зазначає, що Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України є неприбутковою державною бюджетною установою, та згідно кошторису Інституту тваринництва НААН України на 2024 рік відсутні кошторисні призначення з державного бюджету на покриття витрат на оплату комунальних послуг, тобто всі витрати на оплату комунальних послуг здійснюються за рахунок спеціального фонду Інституту тваринництва НААН України, а саме за рахунок коштів отриманих від провадження господарської діяльності.

За твердженнями заявника, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та з огляду на тяжке фінансове становище Інституту тваринництва НААН України, заявник не має можливості своєчасного та негайного виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2024 року у справі № 922/1333/24. Також зазначає, що на території здійснення діяльності ІТ НААН України з ведення наукових досліджень та запровадження їх результатів на підприємствах переважно Харківської області, починаючи з 24.02.2022 року постійно велись та ведуться активні бойові дії, здійснювались та здійснюються постійні артилерійські та ракетні обстріли, наслідком яких є пошкодження мереж, об`єктів цивільної інфраструктури, що значно вплинуло на фінансово-економічні взаємовідносини з контрагентами-споживачами наукової та науково-технічної продукції (робіт, послуг) та виконання ними договірних зобов`язань, що призводить до значних фінансових втрат з боку ІТ НААН України, тому, на сьогоднішній день затримка з розрахунками за послуги, які стали предметом стягнення у даній справі, знаходяться на низькому рівні, оскільки контрагенти - орендарі, які також у свою чергу повинні відшкодовувати Інституту тваринництва НААН України значну частину суми, що стягується з Інституту тваринництва НААН України, у зв`язку із введенням воєнного стану не сплачують виставлені рахунки, а загальна дебіторська заборгованість орендарів перед Інститутом тваринництва НААН України за надані послуги складає 1 678 538,01 грн.

При цьому, заявник також посилається на справи 922/1810/23, 922/2499/23, 922/4350/23, 922/227/24, 922/1157/24, та зазначає. що у відповідних справах заявнику було прострочено виконання рішень суду, та останнім сумлінно та своєчасно виконуються відповідні ухвали про розстрочення виконання судових рішень.

Також зазначає, що Інститут тваринництва НААН України має статус неприбуткової установи, що в свою чергу значно впливає на фінансово-економічний стан установи, а негайне виконання судового рішення у повному обсязі в значній мірі ускладнить фінансовий стан заявника, та фактично призведе до нездатності здійснювати фінансове забезпечення виробничої діяльності, можливо зумовить проведення процедури банкрутства, що в свою чергу, враховуючи важливе соціальне значення установи, є недопустимим.

У зв`язку із чим, заявник (відповідач) просить суд, розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25 червня 2024 року у справі № 922/1333/24 та затвердити графік виконання судового рішення наведений у прохальній частині заяви.

Частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Складне фінансове становище заявника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, із урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15 березня 2018 року у справі № 910/8153/17).

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).

Враховуючи вищевикладене, розстрочення виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Суд зазначає, що наведені заявником (відповідачем) у заяві (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) про розстрочення виконання судового рішення обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, при цьому, на підтвердження викладених у заяві обставин, заявником до заяви було надано: копію довіреності на представника, наказ від 18.04.2023 року № 38/к про прийняття на роботу, бухгалтерські довідки станом на 01.07.2024 року, бухгалтерські довідки станом на 15.07.2024 року, кошторис на 2024 рік.

При цьому, заявником не надано до суду належного доказу (звітів, відомості про рахунки в інших банківських установах та про рух коштів по цих рахунках, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу тощо) з якого суду можливо встановити викладені у заяві обставини, а самі лише посилання заявника (відповідача) на те, що останній є неприбутковою установою, та на не задовільний фінансовий стан, без належних доказів, не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Крім того, суд приймає до уваги що наданий графік (розрахунок) розстрочення містить невідповідності щодо стягнутої за рішенням суми, та визначеної у графіку який запропоновано відповідачем.

Також, відсутні докази часткового виконання рішення суду станом на день подання заяви про розстрочення виконання рішення суду, що свідчить про необґрунтованість заяви та невиправдану затримку належного виконання рішення суду з боку заявника (відповідача), та порушення прав позивача.

Суд не приймає посилання заявника (відповідача) на справи № 922/1810/23, № 922/2499/23, № 922/4350/23, № 922/227/24, № 922/1157/24 у яких заявнику було розстрочено виконання рішення, оскільки сумлінне та своєчасне виконуються відповідачем відповідних ухвал про розстрочення виконання судових рішень, не свідчить про належне виконання саме рішення у даній справі.

Крім того, заперечуючи проти заяви (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) відповідача про розстрочення виконання судового рішення позивач у наданому до суду відзиві на заяву (вх. № 18232 від 18.07.2024 року) зазначає, що звертаючись до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, відповідач посилається на введення воєнного стану, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, скрутне фінансове становище та на не отримання прибутку. Проте, на думку позивача, викладене не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки доказів наявності виключних обставин відповідачем не надано. Також зазначає, що напад російської федерації на територію України так само як і на місто Київ негативно вплинули на фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", тому надання розстрочки з даних підстав є необґрунтованим.

За твердженнями позивача, заявнику (відповідачу) як юридичній особі можуть належати не лише отримані доходи, а й майно - нерухомі та рухомі речі - будівлі, споруди, земельні ділянки, засоби виробництва, активи, тощо. Проте, відповідачем не надано доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно статті 331 Господарського процесуального кодексу України та пункту 7.2 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9, а саме: відсутності коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення; наявності реальної загрози банкрутства. Також надані боржником виписки по рахунках про залишок коштів повідомляють про залишок коштів станом на конкретну дату, однак не розкриває рух коштів протягом подальшого періоду.

За твердженнями позивача, відповідачем не надано доказів незадовільного фінансового стану підприємства (виписки по рахунках, відсутність коштів на рахунках, тощо). Крім того, ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін. Також, відповідач документально не підтверджує обставин, з настанням яких поліпшиться його майновий стан.

У зв`язку зі чим, надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання розстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті, а також боржник не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р.). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 року (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). Тяжке фінансове становище підприємства (на що посилається боржник) не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.

Згідно вимог частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд позбавлений права самостійно збирати докази.

У статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, суд також враховує, що стягувач (позивач) заперечує проти задоволення заяви відповідача (заявника) про розстрочення виконання рішення суду. При цьому, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені обставини, та не доведеність заявником (відповідачем, боржником) суду у відповідності до вимог статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись статтями 232 - 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх. № 17918 від 15.07.2024 року) Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України про розстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 24 липня 2024 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвалу підписано 24 липня 2024 року

СуддяО.О. Ємельянова