Рішення

від 28.06.2024 по справі 567/1320/23

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №567/1320/23

Провадження №2/567/119/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Західна агровиробнича компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Захід Агро" про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про розірвання договору оренди землі звернувся ОСОБА_1 .

У своїй позовній заяві зазначає, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.12.2018, він є власником земельних ділянок площею 2,5709 га (кадастровий номер 5624286900:03:001:0016) та площею 0,4021 га (кадастровий номер 5624286900:04:001:0041), які розташовані на території колишньої Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області.

У червні 2023 року з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 дізнався, що щодо вищевказаних належних йому земельних ділянок зареєстровано право оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Вказує, що додаткові угоди до договору оренди землі від 13.08.2015 б/н від 03.01.2019 та договори оренди землі б/н від 03.01.2019 ОСОБА_1 не укладав, особисто не підписував та не уповноважував інших осіб на їх підписання, в тому числі шляхом видачі довіреностей, з ним не узгоджувалися умови вказаних договорів та додаткових угод, а тому вони є неукладеними.

Враховуючи наведене, просить визнати відсутнім право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку з кадастровим номером 5624286900:03:001:0016 (номер запису про інше речове право: 15039137) та на земельну ділянку з кадастровим номером 5624286900:04:001:0041 (номер запису про інше речове право: 17448853), які було зареєстровано за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 03.01.2019 та договору оренди землі від 03.01.2019.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 19.07.2023 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачу було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача - ТОВ "Західна агровиробнича компанія", який неодноразово повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, подав відзив на позов, згідно якого відповідач позовних вимог не визнає, вважає позовні вимоги необґрунтованими.

У відзиві зазначено, що позивачповністю отримав орендну плату за 2018-2022 роки, що підтверджується відповідними платіжними відомостями, тобто своїми діями підтвердива наявність між сторонами орендних правовідносин, існування чинних договорів оренди та додаткових угод. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в судове засідання жодного разу не з`явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Належних доказів, які б вказували на поважність причин неявки до суду, не подав.

Клопотань щодо розгляду справи за його участю у режимі відеоконференції з іншого приміщення суду за місцезнаходженням відповідача чи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, в порядку ст. 212 ЦПК України, суду не подавав.

Представник третьої особи - ТОВ "Захід Агро" в судове засідання не з`явився, заперечень до позову не надав.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 15.05.2024 поновлено процесуальний строк на подання заяви представника позивача ОСОБА_2 про зміну предмету позову.

Прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову та змінено предмет позову по справі вказавши:

«1) Визнати відсутнім право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку з кадастровим номером 5624286900:03:001:0016 (номер запису про інше речове право: 15039137), яке було зареєстроване за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 03.01.2019 та договору оренди землі від 03.01.2019;

2) Визнати відсутнім право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку з кадастровим номером 5624286900:04:001:0041 (номер запису про інше речове право: 17448853), яке було зареєстроване за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 03.01.2019 та договору оренди землі від 03.01.2019».

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 8ст. 178 ЦПК України,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням положень ст.ст. 280-282 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для її розгляду по суті.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, доходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території колишньої Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, з кадастровими номерами 5624286900:03:001:0016 площею 2,5709 га та 5624286900:04:001:0041 площею 0,4021 га.

Зазначені земельні ділянки належать позивачу на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 24.12.2018 № 1652, 1653 та були успадковані ним після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №336629180 від 22.06.2023 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624286900:03:001:0016 вбачається наступне. 15.06.2016 на підставі рішення приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Тишкун Жанни Яківни, індексний номер рішення: 30119583 від 18.06.2016, право оренди земельної ділянки було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агро», код ЄДРПОУ: 32843893, на підставі договору оренди землі б/н від 12.08.2015. Строк дії: 7 (сім) років. 01.03.2018 на підставі рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Дяченка Руслана Юрійовича, індексний номер рішення: 39937377 від 01.03.2018, зареєстровано перехід права оренди від ТОВ «Захід Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», код ЄДРПОУ: 41099127, на підставі додаткової угоди б/н від 13.02.2018, видавник: сторони угоди. 08.02.2019 на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка Сергія Михайловича, індексний номер рішення: 45430788 від 08.02.2019, зареєстровано зміни до іншого речового права, а саме змінено орендодавця - ОСОБА_1 замість ОСОБА_3 , на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 12.08.2015 б/н від 03.01.2019 та договору оренди землі б/н від 03.01.2019.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 336628515 від 22.06.2023 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624286900:04:001:0041 вбачається наступне: 10.11.2016 на підставі рішення державного реєстратора КП «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Годун Віти Володимирівни, індексний номер рішення: 32378113 від 16.11.2016, право оренди земельної ділянки було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агро», код ЄДРПОУ: 32843893, на підставі договору оренди землі б/н від 12.08.2015. Строк дії: 7 (сім) років. 01.03.2018 на підставі рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Дяченка Руслана Юрійовича, індексний номер рішення: 39941864 від 01.03.2018, зареєстровано перехід права оренди від ТОВ «Захід Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», код ЄДРПОУ: 41099127, на підставі додаткової угоди б/н від 13.02.2018, видавник: сторони угоди. 08.02.2019 на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка Сергія Михайловича, індексний номер рішення: 45431973 від 08.02.2019, зареєстровано зміни до іншого речового права, а саме змінено орендодавця - ОСОБА_1 замість ОСОБА_3 , на підставі додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 13.08.2015 та договору оренди землі б/н від 03.01.2019.

Позивач отримував від відповідача грошові кошти в якості орендної плати по договору оренди землі за 2019-2022 року, що підтверджується відомостями на виплату готівки та платіжними інструкціями.

Оцінивши надані докази суд визначає наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22)).

Згідно ст.90Земельного кодексуУкраїни власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду. Відповідно дост. 93 ЗК Україниорендодавцем земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Частиною 2статті 792 ЦК Українивизначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

В силу ч.1ст.2 Закону України "Про оренду землі"відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістомст.124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки із орендарем.

Згідност. 13 Закону України "Про оренду землі"договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положеньЗакону України«Про орендуземлі» договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідност.16Закону України«Про орендуземлі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 cт. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Статтею 18 Закону України "Про оренду землі"визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ч.1ст.19 Закону України «Про оренду землі»строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до вимог ч.5ст.116 ЗК Українипередбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.

За змістом ст. 8 Закону України «Про оренду землі»орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Відповідно до ч.1ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною першою статті 205 ЦК Українипередбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абзац 1 частини другої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (абзац 1 частини першої статті 638 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами ( постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21) вказано, що:

«укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше)».

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 450/2286/16-ц (провадження № 61-2032св19)).

Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

Позивач заперечує факт підписання ним додаткових угод, отримання ним будь-яких пропозицій від ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо укладення додаткових угод до договору оренди землі, погодження між сторонами істотних умов договору, а відповідач тверджень, які б спростовували вказані обставини не навів, відповідні докази не подав.

Відповідно до частини третьої статті 203ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі статтею 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третійстатті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є не вчиненими.

Водночас, відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього кодексу.

Вимогами ст.216 ЦК Українивстановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином на підставі зазначеного вище, суд встановив, що позивач не підписував додаткової угоди до договору оренди від 13.08.2015 та 03.01.2019 і договору оренди землі від 03.01.2019, тобто відсутні докази його вільного волевиявлення на укладення договору і досягнення його істотних умов у встановленій законом формі.

Отже, вказані додаткові угоди та договори оренди землі є неукладеними, однак ТОВ «Західна агровиробнича компанія» продовжує користування землею, чим порушує права позивача на користування та розпорядження належним йому майном.

Оскільки спірні додаткові угоди є нікчемним правочином і не породжують будь - яких юридичних наслідків, позовні вимоги про визнання відсутнім право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку позивача є правомірними та є належним способом захисту прав позивача.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача з приводу того, що позивач отримав орендну плату за 2018-2022 року, тобто своїми діями підтвердив наявність між сторонами орендних правовідносин, існування договору оренди та додаткової угоди.

Так, Верховним Судом у постанові від 15 січня 2021 року у справі №650/1331/18 розглядалось питання щодо застосування висновків Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц при вирішенні правовідносин, предметом яких є негаторний позов з приводу земельної ділянки, щодо якої договір оренди не укладався, разом із висновками Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17. З тексту постанови Верховного Суду у справі №650/1331/18 вбачається, що в розрізі того питання, чи вважається спірний договір укладеним у разі вчинення конклюдентних дій (сплати орендної плати) підлягають застосуванню саме висновки пунктів 7.38-7.39 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц і аргументи щодо досягнення волевиявлення сторони на укладення такого договору внаслідок отримання орендної плати визнано необґрунтованими. В пунктах 7.38-7.39 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц зазначено, що відповідно до частини другоїстатті 205 ЦК Україниправочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

При заміні орендаря внаслідок відчуження права оренди недостатньо повідомлення орендодавця про заміну орендаря (стаття 516 ЦК України), з укладенням між первісним орендарем та новим орендарем договору (стаття 513 ЦК України), а є необхідним додержання вимог статті 520 ЦК України про згоду орендодавця.

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім.

Належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

За таких обставин позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивач підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підтверджені належними доказами.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а відтак з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави, оскільки позивач був звільнений від його сплати при подачі позову відповідно до п. 9 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 76-82, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ТОВ "Західна агровиробнича компанія" (місце знаходження: м.Дубно пров. Центральний,1 Рівненської області, ЄДРПОУ 41099127), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору "ТОВ "Захід Агро" (місце знаходження: с.Тесів Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 32843893) про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку задовольнити.

Визнати відсутнім право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку з кадастровим номером 5624286900:03:001:0016 (номер запису про інше речове право: 15039137), яке було зареєстроване за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 03.01.2019 та договору оренди землі від 03.01.2019.

Визнати відсутнім право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку з кадастровим номером 5624286900:04:001:0041 (номер запису про інше речове право: 17448853), яке було зареєстроване за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 03.01.2019 та договору оренди землі від 03.01.2019.

Стягнути з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 2147,20 грн. сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 червня 2024 року.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.