Рішення

від 06.06.2024 по справі 439/2036/23

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/2036/23

Провадження № 2/439/62/24

06 червня 2024 року м. Броди

Бродівський районний суду Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивачів: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

представника позивачів: адвоката Ільківа М.М.,

відповідача: ПрАТ «АСК «Скарбниця»,

представника відповідача: адвоката Горбаєнко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» про стягнення страхового відшкодування, ухвалив таке рішення.

Стислий виклад позиції позивачів.

Позивачі зазначають, що 09 грудня 2018 року о 18 годині 32 хвилини на двадцять третьому кілометрі автодороги «Т14-10» сполученням «Броди-Червоноград», водій: ОСОБА_4 , керуючи автомобільним транспортним засобом марки «БАЗ А079.20 Еталон», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку міста Броди Львівської області, здійснив обгін гужового транспорту, який рухався у попутному із ним напрямку, під керуванням водія: ОСОБА_5 , виїхавши при цьому на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобільним транспортним засобом марки «ВАЗ 21112», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_2 , під керуванням водія: ОСОБА_6 , який рухався у зустрічному напрямку, унаслідок чого водій: ОСОБА_6 загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди.

Позивачі вказують, що 24 березня 2023 року вироком Бродівського районного суду Львівської області (єдиний унікальний номер справи: 439/1389/20) встановлено вину водія: ОСОБА_4 , який керував автомобільним транспортним засобом марки «БАЗ А079.20 Еталон», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , у заподіянні смерті водієві: ОСОБА_6 , який керував автомобільним транспортним засобом марки «ВАЗ 21112», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_2 , за результатами дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09 грудня 2018 року о 18 годині 32 хвилини на двадцять третьому кілометрі автодороги «Т14-10» сполученням «Броди-Червоноград». Вирок суду був оскаржений до суду апеляційної інстанції у частині призначеного покарання, однак ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 червня 2023 року був залишений без змін, а апеляційна скарга залишена без задоволення.

Позивачі акцентують, що цивільно-правова відповідальність водія автомобільного транспортного засобу марки «БАЗ А079.20 Еталон», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , а саме: ОСОБА_4 , на момент події дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скарбниця».

Позивачі звертають увагу, що 28 січня 2024 року на адресу страховика: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скарбниця» було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах членів сім`ї загиблого батька: ОСОБА_6 . Заявниками були: батько: ОСОБА_3 , мати: ОСОБА_1 , дружина: ОСОБА_7 , син: ОСОБА_8 . Загальна сума страхового відшкодування, із врахуванням встановленого ліміту, складала 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок, з яких: по 11 169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень 00 копійок - моральної шкоди для кожного зі заявників, 155 324 (сто п`ятдесят п`ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 00 копійок - витрат на утримання для малолітнього сина загиблого.

Позивачі наголошують, що 03 липня 2019 року страховиком: Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Скарбниця» повідомлено, що розгляд страхової справи призупинений до моменту встановлення вини водія: ОСОБА_4 у заподіянні шкоди за результатами вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Відтак, 03 травня 2023 року на адресу страховика було надіслано вирок суду, який встановлена вина заподіювача шкоди. Проте, 01 серпня 2023 року страховиком: Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Скарбниця» відмовлено у виплаті страхового відшкодування позивачам у зв`язку із тим, що позивачем така шкода була повністю відшкодована заподіювачем шкоди: ОСОБА_4 .

Позивачі мотивують, що відмова страховика є безпідставною та такою, що прямо суперечить закону. Позаяк до складу відшкодованої шкоди заподіювачем шкоди: ОСОБА_4 не входило страхове відшкодування, про що позивачі складали відповідні розписки. Відтак, оскільки страховик прострочив грошове зобов`язання, то до останнього можна застосувати штрафні санкції, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме: пеню, три проценти річних та інфляційні втрати за користування чужими коштами за весь час прострочення.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач зазначає, що заподіювачем шкоди: ОСОБА_4 відшкодовано матеріальну та моральну шкоду позивачам у повному обсязі. Така обставина підтверджується тим, що позивачі підтвердили у судовому засіданні те, що не мають будь-яких претензій майнового характеру до ОСОБА_4 . Також не заслуговують на увагу надані суду на дослідження копії розписок позивачів. Позаяк позивачі зацікавлені у результатах розгляду справи, отже, відповідач під час прийняття рішення про здійснення страхової виплати, не міг об`єктивно встановити відповідність таких документів.

Відповідач вказує, що у страховика Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» виникає лише похідний обов`язок відшкодування заподіяної шкоди від обов`язку відшкодування шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої забезпечена страховиком. Відтак, оскільки ОСОБА_4 повністю відшкодував шкоду позивачам, то обов`язок страховика на виплату відповідного страхового відшкодування припинився.

Відповідач акцентує, що оскільки відмова у виплаті страхового відшкодування є правомірною, то відсутні будь-які правові підстави для застосування щодо нього штрафних санкцій, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

01 листопада 2023 року - відкрито провадження у справі.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із моменту відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Від представника відповідача: адвоката Хамандяка Віталія Богдановича надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив повністю, вважає такі безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні останніх.

Від представника позивачів: адвоката Ількова Миколи Миколайовича надійшли письмові пояснення, в яких представник позивачів наголосив на під ставності позовних вимог по суті та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Від представника відповідача: адвоката Горбаєнко Анни Сергіївни на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів до справи, яке в подальшому було задоволене судом.

07 лютого 2024 року - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника відповідача: адвоката Горбаєнко Анни Сергіївни на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів до справи, яке в подальшому було задоволене судом.

Позивачка: ОСОБА_2 під час судового засідання позовні вимоги підтримала повністю та просила суд задовольнити такі.

Позивачка: ОСОБА_1 під час судового засідання позовні вимоги підтримала повністю та просила суд задовольнити такі.

Позивач: ОСОБА_3 під час судового засідання позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити такі.

Представник відповідача: адвокат Горбаєнко Анна Сергіївна під час судового засідання проти задоволення позовних вимог заперечила повністю. Наголосила, що у відповідача були відсутні будь-які правові підстави щодо здійснення страхового відшкодування позивачам. Тому страховиком правомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування. Відтак, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Також заперечила розмір судових витрат, понесених позивачами на професійну правову допомогу.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 09 грудня 2018 року о 18 годині 32 хвилини на двадцять третьому кілометрі автодороги «Т14-10» сполученням «Броди-Червоноград», водій: ОСОБА_4 , керуючи автомобільним транспортним засобом марки «БАЗ А079.20 Еталон», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку міста Броди Львівської області, здійснив обгін гужового транспорту, який рухався у попутному із ним напрямку, під керуванням водія: ОСОБА_5 , виїхавши при цьому на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобільним транспортним засобом марки «ВАЗ 21112», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_2 , під керуванням водія: ОСОБА_6 , який рухався у зустрічному напрямку, унаслідок чого водій: ОСОБА_6 загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10 грудня 2018 року; свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 11 грудня 2018 року (а.с. 33, 49).

Вироком Бродівського районного суду Львівської області від 24 березня 2023 року (єдиний унікальний номер справи: 439/1389/20) було встановлено вину водія: ОСОБА_4 , який керував автомобільним транспортним засобом марки «БАЗ А079.20 Еталон», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , у заподіянні смерті водієві: ОСОБА_6 , який керував автомобільним транспортним засобом марки «ВАЗ 21112», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_2 , за результатами дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09 грудня 2018 року о 18 годині 32 хвилини на двадцять третьому кілометрі автодороги «Т14-10» сполученням «Броди-Червоноград». Вирок суду був оскаржений до суду апеляційної інстанції у частині призначеного покарання, однак ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 червня 2023 року був залишений без змін, а апеляційна скарга залишена без задоволення, що підтверджується наданими суду на дослідження копіями судових рішень (а.с. 53-57, 64-65).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобільного транспортного засобу марки «БАЗ А079.20 Еталон», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , на момент події дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за номером: АМ2879130 страховиком: Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Скарбниця» (а.с. 50).

28 січня 2024 року на адресу страховика: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скарбниця» надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах членів сім`ї загиблого: ОСОБА_6 . Заявниками були: батько: ОСОБА_3 , мати: ОСОБА_1 , дружина: ОСОБА_7 , син: ОСОБА_8 . У подальшому, 03 липня 2019 року страховиком: Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Скарбниця» повідомлено, що розгляд страхової справи призупинений до моменту встановлення вини водія: ОСОБА_4 у заподіянні шкоди за результатами вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується заявою про виплату страхового відшкодування за Вихідним номером: 00986/19 від 28 січня 2019 року; свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 05 серпня 2014 року; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 25 лютого 2015 року; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 віл 27 грудня 1988 року; свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 31 жовтня 1987 року; листом за Вихідним номером: 189 від 03 липня 2019 року (а.с. 9-11, 31-32, 34-35, 51).

03 травня 2023 року заявниками: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 подано заяву про долучення документів на підтвердження підстав для здійснення страхової виплати до страховика: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скарбниця», а саме: долучено докази вини водія забезпечуваного транспортного засобу: ОСОБА_4 у вчиненні досліджуваної дорожньо-транспортної пригоди. У подальшому, на вимоги страховика, заявника долучено підтвердження набрання судовим рішенням, яким встановлено вину водія забезпечуваного транспортного засобу, законної сили, що підтверджується наданими суду на дослідження копіями таких заяв та відповідей (а.с. 52, 61-63).

01 серпня 2023 року страховиком: Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Скарбниця» було відмовлено у виплаті страхового відшкодування заявникам: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 у зв`язку із тим, що заявникам така шкода була повністю відшкодована заподіювачем шкоди: ОСОБА_4 , про що заявники надали власноруч складені розписки, які долучені до матеріалів кримінального провадження (а.с. 67-68, 165, 175-176).

Заявникам: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 заподіювачем шкоди: ОСОБА_4 було відшкодовано матеріальну та моральну шкоду, окрім шкоди, яка покривається страховиком: Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Скарбниця» у межах страхового ліміту, про що свідчать досліджені під час судового засідання розписки заявників (а.с. 69-71).

Малолітній син загиблого ОСОБА_6 : ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований разом із матір`ю та перебуває на утриманні матері: ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою за № 1599 від 21 грудня 2018 року (а.с. 36).

Загальна сума доходу ОСОБА_6 , який працює викладачем дванадцятого розряду, за період часу, починаючи зі 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року становить 79 351 (сімдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят одна) гривень 83 копійки. Загальна сума доходу ОСОБА_6 , який працює за сумісництвом трактористом, за період часу, починаючи зі 26 січня 2018 року по 01 червня 2018 року, без урахування аліментів, становить 5 806 (п`ять тисяч вісімсот шість) гривень 44 копійки, що підтверджується довідкою про доходи за № 86 від 17 грудня 2018 року; довідкою про доходи за № 01-294 від 17 грудня 2018 року (а.с. 41-42).

Витрати на поховання ОСОБА_6 становлять 8 570 (вісім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень, що підтверджується накладною № 34 від 09 грудня 2018 року; товарним чеком від 09 грудня 2018 року (37-40).

Мотиви суду.

Щодо здійснення страхового відшкодування.

За змістом статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що особами, відповідальність яких застрахована є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах. Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Нормою статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Імперативним приписом статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплюється, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

При цьому, згідно зі статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 23.1 статті 23 такого Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

У свою чергу, пунктом 27.3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначається, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону,- МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить дванадцять мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Статтею 1200 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років. Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед (стаття 1202 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, відповідно до статті 27.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка є спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.

Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж тридцять шість мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Статтею 27.5 вищезгаданого Закону встановлено, що відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_4 , як заподіювачем шкоди, та позивачами: батьком: ОСОБА_3 , матір`ю: ОСОБА_1 , дружиною: ОСОБА_7 , сином: ОСОБА_8 , як сім`єю потерпілого (загиблого) ОСОБА_6 , виникло недоговірне (деліктне) зобов`язання з відшкодування шкоди, яка завдана унаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки.

Цивільно-правова відповідальністю водія: ОСОБА_4 , який керував автомобільним транспортним засобом марки «БАЗ А079.20 Еталон», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , була забезпечена за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком: Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця».

При цьому, заподіювачем шкоди: ОСОБА_4 було відшкодовано матеріальну та моральну шкоду дружині, батькам, а також малолітній дитині потерпілого, окрім шкоди, яка покривається страховиком: Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Скарбниця» у межах страхового ліміту, що було встановлено судом.

Отже, дружина, батьки та малолітня дитина потерпілого мали повне законне право на отримання страхової виплати від страховика заподіювача шкоди у межах встановлено страхового ліміту.

Судом встановлено, що позивачі, із врахування заяви про долучення додаткових документів на проведення страхової виплати, 03 травня 2023 року звернулися до страховика: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», із заявою про проведення страхового відшкодування. Фактично, починаючи з цього часу у страховика виник обов`язок здійснити страхову виплату протягом дев`яноста днів.

Усупереч цьому, 01 серпня 2023 року страховиком: Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Скарбниця» було відмовлено у виплаті страхового відшкодування заявникам: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 у зв`язку із тим, що заявникам така шкода була повністю відшкодована заподіювачем шкоди: ОСОБА_4 .

У такому випадку, за встановлених судом обставин, відмова страховика: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованою та такою, що порушує право малолітньої дитини потерпілого, а також дружині та батькам потерпілого, на отримання страхового відшкодування.

Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» у статі 8 встановлено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2018 року становить 3 723 (три тисячі сімсот двадцять три гривні).

Отже, за досліджених обставин справи, максимально встановлені ліміти для загального розміру страхового відшкодування (регламентної виплати) моральної шкоди для малолітньої дитини потерпілого, а також дружини та батьків потерпілого, становить 44 676 (сорок чотири тисячі шістсот сімдесят шість) гривень (із розрахунку: 3 723 х 12 = 44 676).

Відтак, страховик: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Скарбниця» зобов`язане виплатити батьку потерпілого: ОСОБА_3 , матері потерпілого: ОСОБА_1 , дружині потерпілого: ОСОБА_7 , а також малолітньому сину потерпілого: ОСОБА_8 страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 11 169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень кожному у відповідній частині.

Разом із цим, мінімально встановлений ліміт для загального розміру страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцю померлого становить 134 028 (сто тридцять чотири тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок. Проте, щомісячний дохід потерпілого (загиблого) ОСОБА_6 становив 8 531 (вісім тисяч п`ятсот тридцять одна) гривня 00 копійок. Отже, виплата утриманцю (малолітньому сину) загиблого: ОСОБА_8 повинна була становити 678 262 (шістсот сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят дві) гривні 20 копійок.

Відтак, враховуючи наявність ліміту страхового відшкодування у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень, враховуючи різницю між наявним лімітом страхового відшкодування та фактичним розміром матеріального відшкодування моральної шкоди дружині, сину та батькам потерпілого, страховик: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Скарбниця» зобов`язаний виплатити на користь утриманця потерпілого: ОСОБА_8 страхове відшкодування витрат на утримання у розмірі 155 324 (сто п`ятдесят п`ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 00 копійок.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивачів суми страхового відшкодування у граничних межах ліміту страхового відшкодування є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання страховиком грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом тридцяти днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Перелік документів, визначається пунктом 35.2 вищезазначеної статті.

Згідно із нормами статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом п`ятнадцяти днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через дев`яносто днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - і відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Водночас, статтею 625 Цивільного кодексу України визначається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Строк, з якого починається неправомірне нездійснення страхового відшкодування, отже, з якого починається порушення грошового зобов`язання, є 04 серпня 2023 року. Кінцем періоду розрахунку позивачі визначають 27 жовтня 2023 року.

Сума заборгованості, яка підлягає виплаті дружині: ОСОБА_2 , а також малолітній дитині потерпілого: ОСОБА_8 , становить 177 662 (сто сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Отже, на переконання із суду, із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина: ОСОБА_8 , пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 17 328 (сімнадцять тисяч тридцята двадцять вісім) гривень 13 копійок, трьох процентів річних від простроченої суми боргу у розмірі 1 241 гривня 20 копійок, а всього стягнути 18 569 (вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 33 копійки.

Разом із цим, сума заборгованості, яка підлягає виплаті батьку: ОСОБА_3 , а також матері: ОСОБА_1 , становить 11 169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень кожному.

Отже, на переконання із суду, із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» необхідно стягнути на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_1 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 1 089 (одна тисяча вісімдесят дев`ять) гривень 36 копійок, трьох процентів річних від простроченої суми боргу у розмірі 78 (сімдесят вісім) гривень 03 копійки, а всього стягнути 1 167 (одну тисячу сто шістдесят сім гривень 39 копійок на рахунок кожного.

Отже, всебічно, повно встановивши обставини справи та дослідивши надані докази з точки зору допустимості, достатності, достовірності та належності, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення позовних вимог у цій частині у розмірі, який фактично встановлений судом під час ухвалення судового рішення.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу.

Доказами у справі встановлено, що 04 жовтня 2023 року між адвокатом Ільковим Миколою Миколайовичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги за № Б\Н-1. Також, 04 жовтня 2023 року між адвокатом Ільковим Миколою Миколайовичем та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги за № Б\Н-2. Окрім цього, 04 жовтня 2023 року між адвокатом Ільковим Миколою Миколайовичем та ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги за № Б\Н-3 (а.с. 106-114).

Підпунктом 1.1. пункту 1 вищевказаних договорів визначено, що адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

За правову допомогу, передбачену в підпункті 1.2 вищевказаних договорів, Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі, визначеному в цих договорах та у додатках до таких договорів (підпункт 5.1. пункту 5 вищевказаних договорів).

Підпунктом 6.1. пункту 6 вищевказаних договорів визначено, що сторони домовились, що вартість послуг за надання професійної правничої допомоги відповідно до цього договору становить 10 000 (десять тисяч) гривень у межах кожного з договорів.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону за № 5076-VI встановлено, що представництвом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону за № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України,при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Із доказів у справі, зокрема договорів про надання правової допомоги від 04 жовтня 2023 року за номерами: Б\Н-1, Б\Н-2, Б\Н-3, вбачається однаковий (тотожний) характер таких договорів. Предмет договору також спільний та становить стобою наданням адвокатом правової (правничої) допомоги позивачам: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» про стягнення страхового відшкодування.

Отже, суд, враховуючи заперечення сторони відповідача, вважає за доцільне розглядати понесені витрати на професійну правову (правничу) допомогу в межах одного договору про надання правової допомоги від 04 жовтня 2023 року, що відповідатиме критерію дійсності судових витрат у цій частині.

Як вбачається судом, сторони узгодили між собою регулювання ціни договору з фіксованою ставкою надання послуг у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

У подальшому, до моменту виходу суду до нарадчої кімнати, представником позивачів надано сулу письмові докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, такі докази подані позивачами до початку виходу суду до нарадчої кімнати, що з огляду на частину 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України повністю відповідає законодавчо встановленому терміну, протягом якого можна подати докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Повно, всебічно встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів з точки зору дійсності, допустимості, достатності та належності, виходячи із внутрішнього переконання, суд приходить до думки, що надані послуги професійної правничої допомоги представником позивача: адвокатом Ільковим Миколою Миколайовичем та витрати, які були понесені позивачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за надання таких послуг, належать до судових витрат, які у своїй сукупності відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи.

Суд вважає, що фактично понесені судові витрати позивачами за надану професійну правничу допомогу у досліджуваній цивільній справі становлять: 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

За таких обставин, врахувавши солідарне понесення позивачами витрат на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 3 333 (три тисячі триста тридцять три) гривні 33 копійки кожним, суд вважає, що доцільно відшкодувати позивачам витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом досліджуваного цивільного провадження за рахунок відповідача: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» у відповідних частинах, що відповідатиме вимогам статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 81, 133, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», - задовольнити частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина: ОСОБА_8 , страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 22 338 (двадцять дві тисячі триста тридцять вісім) гривень та витрат на утримання у розмірі 155 324 (сто п`ятдесят п`ять тисяч триста двадцять чотири) гривні, а всього стягнути 177 662 (сто сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_1 11 169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень, як страхове відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_3 11 169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень, як страхове відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина: ОСОБА_8 , пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 17 328 (сімнадцять тисяч тридцята двадцять вісім) гривень 13 копійок, трьох процентів річних від простроченої суми боргу у розмірі 1 241 гривня 20 копійок, а всього стягнути 18 569 (вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 33 копійки.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_1 , пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 1 089 (одна тисяча вісімдесят дев`ять) гривень 36 копійок, трьох процентів річних від простроченої суми боргу у розмірі 78 (сімдесят вісім) гривень 03 копійки, а всього стягнути 1 167 (одну тисячу сто шістдесят сім гривень 39 копійок.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_3 , пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 1 089 (одна тисяча вісімдесят дев`ять) гривень 36 копійок, трьох процентів річних від простроченої суми боргу у розмірі 78 (сімдесят вісім) гривень 03 копійки, а всього стягнути 1 167 (одну тисячу сто шістдесят сім гривень 39 копійок.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина: ОСОБА_8 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 333 (три тисячі триста тридцять три) гривні 33 копійки.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 333 (три тисячі триста тридцять три) гривні 33 копійки.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 333 (три тисячі триста тридцять три) гривні 33 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 17 червня 2024 року.

Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», місцезнаходження: Львівська область, місто Львів, вулиця Саксаганського, будинок 5, код ЄДРПОУ: 138209430.

Суддя Б.М. Петейчук