Постанова

від 04.06.2024 по справі 910/153/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2024 р. Справа№ 910/153/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: Голяр І.С. (ордер серія АІ №1552653 від 11.03.2024)

від відповідача 2: не з`явився

від третіх осіб: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс"

на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2024

та

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2024

за заявою акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" про розподіл судових витрат

у справі №910/153/23 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс"

до 1. акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс",

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Транс Альянс Логістик"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство "Абінбев Ефес Україна"

про відшкодування 120 125, 65 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось "Овертранс" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (за час розгляду справи перейменоване у Акціонерне товариство "Страхова компанія "ББС Іншуранс"), в якому просить стягнути 120 125,65 грн., а саме: 70 125,65 грн. страхового відшкодування з відповідача-1; з відповідача-2 50 000,00 грн. (розмір безумовної франшизи, яка встановлена договором добровільного страхування відповідальності експедитора № 007/01-000336/01ВЕ від 24.10.2019) з відповідача-2.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив про те, що у ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» були відсутні підстави для виплати страхового відшкодування позивачу, оскільки ані ТОВ «Дженерал Транс Альянс Логістик» ані АрАТ «Абінбеєв ЕФЕС України не звертались до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування. При цьому, позивач сплатив грошові кошти на користь ТОВ «Дженерал Транс Альянс Логістик» в розмірі 120 125,65 грн. на підставі претензії останнього за завдані збитки внаслідок ДТП, а відтак вказані кошти не можуть рахуватись, як безпідставно набуті.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 заяву акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" на користь акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. судових витрат. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено повністю.

Мотивуючи додаткове рішення, суд першої інстанції зазначив про те, витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи підлягають розподілу в розмірі 10 000 грн, оскільки такі витрати співмірні з предметом спору та з виконаною роботою представником акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс".

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2024 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/153/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги скаржника.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що:

1) залучення позивачем представника тпп здійснено на виконання п. 20.1 договору добровільного страхування;

2) звернення страхувальника підтверджується фактом залучення експерта (лист експерта №АК14/2020/1) та листом страхової компанії №2072-05;

3) оригінали доказів (договір страхування №007/01-000336/1 та лист ФОП Громова А.М. №АК14/2020/1) наявні у АТ «СК «ББС Іншуранс»;

4) судом не надано оцінки Додатковій угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог №12/10/2021/1;

5) судом залишено поза увагою те, що пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, які він не міг запобігти (постанова про закриття кримінального провадження від 31.12.2021).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 апеляційну скаргу у справі №910/153/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 01.03.2024 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/153/23 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/153/23.

24.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/153/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/153/23, справу №910/153/23 призначено до розгляду на 23.04.2024

14.03.2024 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому викладено прохання витребувати: у відповідача-1 лист ФОП Громова А.М. №АК14/2020/1; у відповідача-2 платіжну інструкцію.

21.03.2021 від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтовано тим, що:

1) у позивача не виникло право регресу до ТОВ «Дженерал Транс Альянс Логістік», оскільки відповідно до п.20.1 Договору страхування виплата страхового відшкодування здійснюється вигодонабувачу, особі, що зазнала збитків (наприклад вантажовідправнику);

2) позивач не звертався із заявою про виплату страхового відшкодування.

21.03.2021 від відповідача-1 надійшла заява в порядку ч.8 ст.129 ГПК України, у якій зазначено, що докази понесення витрат на наданням правової допомоги будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

21.03.2021 від відповідача-1 надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.

Розглянувши клопотання про витребування доказів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких вбачається, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Доказів вжиття скаржником заходів самостійного отримання зазначених в апеляційній скарзі доказів від відповідачів позивачем не наведено.

Вказане свідчить, що позивачем у відповідності до вимог п. 4 ч. 2 ст. 81 ГПК України не вказано заходів, яких він вжив для отримання цих доказів самостійно та не надано суду доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст. 80 ГПК України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.118 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Окрім того, ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Зважаючи на викладене, а також те, що позивачем не наведено належних та допустимих доказів на підтвердження існування поважності причин пропуску строку на звернення з клопотання про витребування доказів у суді першої інстанції, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.

16.04.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі уповноваженого представника позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 розгляд справи було відкладено до 04.06.2024.

30.05.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про проведення засідання у відсутності уповноваженого представника позивача.

У судове засідання 04.06.2024 представники позивача, відповідача 2 та третьої особи не з`явились про причини неявки, відповідач 2 та третя особа, суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа. (а.с.21-25, 61-65 т.2)

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового ухвалу на офіційну електронну адресу особи.

Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, представник позивача направив клопотання про розгляд справи у відсутності уповноваженого його представника, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача, відповідача 2 та третьої особи у судовому засіданні 04.06.2024.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні, заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача 1, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09 жовтня 2017 року між ТОВ "Овертранс" (далі - позивач), як виконавцем та ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик" (далі - відповідач 2), як замовником укладено угоду № 091017 на здійснення міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автотранспортом (далі - угода), відповідно до п. 2.1. якої, виконавець надає замовнику транспортні послуги за заздалегідь узгодженими заявками, які є частиною даної угоди. Заявка має містити умови і особливості конкретного перевезення (а.с. 11-12 зворот т.1).

За змістом п. 7.2. договору, за заявкою замовника виконавець робить страхування вантажу в страховій компанії. Розрахунок зі страховою компанією виконавець веде згідно агентського договору між виконавцем і страховою компанією. Страховий внесок переказується замовником на рахунок страхової компанії чи виконавця.

24.10.2019 між ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик" (далі - страхувальник) та ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" (далі - страховик) укладено договір № 007/01-000336/01ВЕ, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі при наданні транспортно-експедиторських послуг щодо вантажів, які перевозяться автомобільним транспортом та в напрямках, які зазначені в цьому договорі, а також майнові інтереси, пов`язані з витратами страхувальника, що належать до відшкодування відповідно до умов цього договору (а.с. 98 т.1).

Відповідно до умов якого, страховим випадком є подія, що передбачена договором, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування третій особі за застрахованим ризиком (позначеним відміткою "так") в п. 5 договору (п. 6 договору страхування).

Згідно з пп. 5.1.1 п. 5.1 та пп. 13.1.1 п. 13.1 договору страхування, договором страхування покриваються ризики відповідальності за втрату та/або пошкодження вантажу, прийнятого до перевезення згідно з положеннями міжнародної транспортної конвенції, положеннями державного транспортного законодавства відповідної країни, стандартним умовам надання послуг, схвалених Асоціацією перевізників країни страхувальника.

На виконання угоди № 091017 та заявки №19485/00584132 ТОВ «Дженерал Транс Альянс Логістик» від 15.04.2020 (а.с. 13 т.1), водій ТОВ "Овертранс", ОСОБА_1 , здійснював доставку вантажу автомобілем VOLVO FH12, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом WIELTON NS34, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується ТТН №1018675424 від 16.04.2020 (а.с. 14-15 т.1).

ТОВ "Овертранс" не здійснювало страхування вантажу за вказаною ТТН, оскільки така умова не була узгоджена вказаною заявкою.

16.04.2020 на а/д "Київ-Ковель" в межах Бородянського району Київської області, через ускладнення видимості дороги, у зв`язку з сильною піщаною бурею, відбулося поступово-поетапне попутне зіткнення наступних транспортних засобів: перший - вантажний автомобіль, сідельний тягач MAN TGX 18.460, реєстраційний номер НОМЕР_3 /причепом НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що перевозив паливні речовини (під керуванням водія- ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2); другий - вантажний автомобіль, сідельний тягач DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_5 , з напівпричепом SCHMITZ S01, реєстраційний номер НОМЕР_6 , (під керуванням водія ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1); третій - легковий автомобіль марки BMW, реєстраційний номер НОМЕР_7 (під керуванням водія ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3); четвертий - вантажний автомобіль, сідельний тягач DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_8 з напівпричепом KRONE SDP 27, реєстраційний номер НОМЕР_9 (під керуванням водія ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4); п`ятий - легковий автомобіль марки PEUGEOT, реєстраційний номер НОМЕР_10 (під керуванням водія ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5); шостий - вантажний автомобіль, сідельний тягач VOLVO FH12, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом WIELTON NS34, реєстраційний номер НОМЕР_2 (під керуванням водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6).

За фактом ДТП Головним управлінням Національної поліції в Київській області відкрито кримінальне провадження №12020110000000234 від 16.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України. (а.с. 41 т.1)

Належні позивачу на праві приватної власності транспортні засоби VOLVO FH12 з реєстраційним номером НОМЕР_1 (який згорів під час ДТП) та н/причіп НОМЕР_11 з реєстраційним номер НОМЕР_2 (який отримав механічні ушкодження ззаду, спереду та правій частині) з пошкодженим вантажем за фактом ДТП визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2020 у справі №761/11491/20 (а.с. 41 т.1) на вказані транспортні засоби позивача накладено арешт та залишено їх на території майданчику тимчасового затримання транспортних засобів Бородянського відділу поліції ГУ Нацполіції в Київській області, за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Дружня, вул. Ковпака, 5.

В подальшому позивачем отримано згоду слідчого на доступ до транспортних засобів та вантажу, забезпечено підмінний автомобіль, здійснено заходи щодо перенавантаження вантажу та доставки його вантажовідправнику ПрАТ "Абінбев Ефес Україна" (далі - третя особа) в пункт завантаження на Чернігівський пивкомбінат "Десна" за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20, що підтверджується актом приймання продукції за кількістю та якістю № 291 від 30.04.2020 (а.с. 17 т.1).

Відповідач-2 листом №25.06.2020/8 від 25.06.2020 повідомив позивача про те, що до нього надійшла претензія ПрАТ "Абінбев Ефес Україна", у якій зазначено, що сума збитків, завданих у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань по наданню послуг ТОВ "Овертранс" з перевезення вантажу склала 120 125,65 грн. (а.с. 29 т.1).

Відповідно до платіжного доручення № 7788 від 12.10.2021 позивачем сплачено на користь відповідача-2 грошові кошти у розмірі 120 125,65 грн, призначення платежу: оплата претензії 12/10/2021/1 від 12.10.2021 за завдані збитки внаслідок ДТП, без ПДВ (а.с. 45 т.1).

У зв`язку з тим, що позивачем здійснено виплату завданої ПрАТ "Абінбев Ефес Україна" шкоди на користь ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик", а також те, що майнові інтереси цього товариства були застраховані ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" (яке за час розгляду справи перейменоване у АТ "СК "ББС Іншуранс"), позивач звернувся до вказаної особи із з повідомленням №987 від 01.07.2020, в якому просив врегулювати страховий випадок та відшкодувати збиток сплачений ПрАТ "Абінбев Ефес Україна" (а.с. 36 т.1).

У відповідь на лист позивача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу надало лист № 949-05 від 15.07.2020, яким повідомлено ТОВ "Овертранс" про те, що останній не є стороною договору страхування або вигодонабувачем, у зв`язку з чим вказане повідомлення не дає страховій компанії підстав для прийняття рішення по події, що сталася (а.с. 40 т.1).

Позивач, в подальшому, звернувся до страховика (відповідач-1) із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 1853 від 13.10.2021, в якій повідомив страхову компанію, що відшкодував завдані ПрАТ "Абінбев Ефес Україна" (вантажовідправнику вантажу, який перевозив позивач за заявкою відповідача-2) збитки на користь ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик" (відповідача-2, замовника послуг перевезення) у розмірі 120 125,65 грн. на підтвердження чого надав платіжне доручення № 7788 від 12.10.2021, відповідно до призначення платежу якого, ТОВ "Овертранс" сплатило на користь ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик" грошові кошти у розмірі 120 125,65 грн по претензії № 12/10/2021/1 від 12.10.2021 за завдані збитки внаслідок ДТП (а.с. 46 т.1).

У відповідь на вказану заяву позивача, страхова компанія листом №1930-11 від 05.11.2021 повідомила позивача про те, що заява та платіжне доручення не дає підстав для прийняття рішення щодо відшкодування позивачу збитків в порядку регресу по договору страхування, що був укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 (а.с. 47 т.1).

Звертаючись із позовом, ТОВ "Овертранс" вказує на те, що набуло право регресу щодо стягнення збитків з третіх осіб в порядку ч.1 ст. 228 ГК України, набувши право вигодобувача згідно Договору добровільного страхування відповідальності експедитора від 24.10.2019 року укладеного між ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» та ТОВ «Дженерал Транс Альянс Логістик»

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що у ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" були відсутні підстави для виплати страхового відшкодування ТОВ "Овертранс", з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1161 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 980 Цивільного кодексу України визначає, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Згідно з приписами статті 982 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як визначено у ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов`язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Матеріали справи свідчать про те, що сума, яку позивач просить відшкодувати йому в межах даного судового провадження фактично є тією сумою, яку він сплатив на користь та у відповідь на претензію ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик" (замовника за договором на здійснення міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автотранспортом) на виконання претензії №25.06.2020/8 від 25.06.2020 ПрАТ "Абінбев Ефес Україна" (вантажовідправника).

Натомість, предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, тобто ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик", пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі при наданні транспортно-експедиторських послуг щодо вантажів, які перевозяться автомобільним транспортом та в напрямках, які зазначені в цьому договорі, а також майнові інтереси, пов`язані з витратами страхувальника, що належать до відшкодування відповідно до умов цього договору.

Таким чином, договором страхування, застраховано відповідальність страхувальника - ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик" перед третіми особами (вигодонабувачами), які можуть отримати страхове відшкодування у разі завдання їм шкоди страхувальником внаслідок страхового випадку, передбаченого договором страхування.

Доказів завдання ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик" позивачеві шкоди матеріали справи не містять.

Натомість призначення платежу платіжного доручення № 7788 від 12.10.2021 (а.с. 45) свідчить про те, що ТОВ "Овертранс" (перевізник) перераховано 120 125,65 грн за завдані збитки на користь ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик" (заявник перевезення) відповідно до претензії вказаної особи, в якій вказувалося, що ТОВ "Овертранс" неналежним виконанням зобов`язань по наданню послуг з перевезення вантажу завдано збитків ПрАТ "Абінбев Ефес Україна" (вантажовідправник) на зазначену суму, у зв`язку з чим ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик" і вимагало від позивача сплатити вказані грошові кошти.(а.с. 44 т.1)

Згідно умов п. 21.2 Договору страхування, виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком безпосередньо заявнику претензії (вигодонабувачу, особі, яка зазнала збитків) на зазначеній в заяві на виплату страхового відшкодування рахунок.

Таким чином, оскільки вантажовідправником постраждалого під час ДТП вантажу було ПрАТ "Абінбев Ефес Україна", саме воно відповідно до умов договору страхування могло бути вигодонабувачем, якби подало до ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" заяву про виплату страхового відшкодування. В такому випадку страхова компанія набула б право зворотної вимоги до заподіювача шкоди.

Однак, із заявою про виплату страхового відшкодування ані ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик", ані ПрАТ "Абінбев Ефес Україна" до ПрАТ "СК "Брокбізнес" не зверталися.

А відтак у ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" (назву якого змінено на АТ "СК "ББС Іншуранс") відсутні підстави для виплати страхового відшкодування ТОВ "Овертранс".

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що після сплати відповідачу-2 120 125,65 грн у позивача не виникло право зворотної вимоги до ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес", оскільки при регресі, передбаченим ст. 1191 ЦК України, основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.

Враховуючи викладене та те, що наявна у матеріалах справи копія висновку №ЧК-159 (а.с. 18-19 т.1) не містить інформації про те, що його замовлено позивачем на виконання п. 20.1 договору добровільного страхування, колегія суддів також відхиляє, як таке, що не спростовує правильних висновків суду першої інстанції і посилання скаржника на те, що залучення ним представника тпп здійснено на виконання п. 20.1 договору добровільного страхування.

Також викладеним спростовуються і твердження скаржника про те, що пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, які він не міг запобігти.

Щодо посилання скаржника на додаткову угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог №12/10/2021/1 (а.с. 42 т.1), колегія суддів зазначає, що зміст вказаної угоди фіксує існування зустрічних зобов`язань відповідача-2 перед позивачем щодо сплати заборгованості у сумі 125600 грн. відповідно до вказаних у цій угоді рахунках, а також позивача перед відповідачем-2 на суму 120125,65 грн. за претензією №09/06/2020/1 від 09.06.2020 (а.с. 26 т.1). Таким чином, вказана угода не є свідченням виникнення у відповідача-1 обов`язку сплатити страхове відшкодування на користь позивача. Крім того, наявний у матеріалах справи примірник цієї додаткової угоди зі сторони позивача не підписаний.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" в подальшому перейменовано в АК «Страхове товариство «ББС Іншуранс» страхового відшкодування у розмірі 70 125,65 грн. - слід відмовити.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик" 50 000,00 грн, як безумовної франшизи за договором страхування ( похідні вимоги), оскільки відсутні підстави для стягнення страхового відшкодування

Щодо твердження позивача про те, що відповідач-2 звертався до відповідача з заявою про настання страхового випадку, що підтверджується копією листа ФОП Громового А. М. № АК14/2020/1 від 17.06.2020, колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний лист у матеріалах справи відсутній, жодна зі сторін його суду не надавала, у визначений ГПК України строк належним чином оформленого клопотання позивачем не заявлено. Відтак вказані твердження фактично зводяться до припущень.

При цьому, з огляду на те, що позивачем в процесі розгляду справи судом першої інстанції у визначеному ГПК України порядку та строк не було подано заяви про зміну підстав позову, а також те, що фактично позивачем пред`явлено до відповідача-2 вимогу про стягнення 50000 грн франшизи за договором страхування, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для застосування під час розгляду даного спору ст.1212 ЦК України, якою позивач свої вимоги не обґрунтовував, оскільки між ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик» та ТОВ "Дженерал Транс Альянс Логістик» існували договірні відносини на підставі договору страхування №007/01-000336/01ВЕ (а.с. 98, т.1).

Стосовно оскарження додаткового рішення скаржник посилався на те, що заява про стягнення витрат на правову допомогу не містить обґрунтування поважності причин неподання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат до закінчення судових дебатів.

Разом тим, колегія суддів зазначає, що такі твердження правильних висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на те, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу до заяви було долучено:

- укладений заявником з АБ "Голяр і партнери" Договір від 01.12.2021 договір № 1201/0121 про надання професійної правничої (правової) допомоги (а.с. 220-221 т.1);

- заява про надання професійної правничої допомоги (а.с. 223, т.1);

- протокол погодження договірної ціни від 16.02.2023 до договору (надання професійної правничої допомоги замовнику по справі №910/153/23, в якому визначено перелік та вартість робіт) (а.с.224, т.1);

- рахунок 18.01.2024 на оплату вказаних вище грошових коштів (226, т.1);

акт від 18.01.2024 прийому наданої професійної допомоги на загальну суму 19 500,00 грн. (а.с.225, т.1).

Відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Враховуючи наведене, оцінивши подані Акціонерним товариством "Страхова компанія "ББС Іншуранс" докази на підтвердження понесених ним витрат та беручи до уваги заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи підлягають розподілу у розмірі 10 000, 00 грн і є співмірними з предметом спору та з виконаною роботою.

З огляду на вказані обставини колегія суддів зазначає про відсутність підстав для скасування додаткового рішення, оскільки позивачем в апеляційній скарзі не зазначено жодного аргументу на підтвердження його незаконності, а також не наведено доказів у спростування розміру присуджених до стягнення за додатковим рішенням судових витрат.

Дослідивши матеріали наявні у справі, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищезазначене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надано, а тому погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/153/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2024 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/153/23 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2024 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/153/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/153/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 01.07.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко