Постанова

від 02.07.2024 по справі 910/153/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р. Справа№ 910/153/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: Голяр І.С. (ордер серія АІ №1552653 від 11.03.2024)

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши заяву представника акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" адвоката Голяра Ігоря Степановича про вирішення питань розподілу судових витрат

за розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс"

на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2024

та

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2024

за заявою акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" про розподіл судових витрат

у справі №910/153/23 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс"

до 1. акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс",

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Транс Альянс Логістик"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство "Абінбев Ефес Україна"

про відшкодування 120 125, 65 грн,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2024 заяву акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" на користь акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. судових витрат. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2024 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/153/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги скаржника.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2024 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/153/23 залишено без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на апелянта.

10.06.2024 через канцелярію суду від представника акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" адвоката Голяра Ігоря Степановича надійшла заява про вирішення питання розподілу судових витрат, в якій останній просить долучити до матеріалів справи докази для відшкодування судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), які акціонерне товариство "Страхова компанія "ББС Іншуранс" понесла у зв`язку з розглядом справи №910/153/23 Північним апеляційним господарським судом, просив вирішити питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №910/153/23 Північним апеляційним господарським судом. Ухвалити додаткове судове рішення у справі, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" на користь акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" витрати на професійну правничу допомогу надану при розгляді справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 16 800, 00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 було призначено до розгляду заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрат на правничу допомогу) на 02.07.2024. Надано позивачу строк до 26.06.2024 включно на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розгляду між сторонами у даній справі.

13.06.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання в якому останній просив розглянути заяву у відсутності уповноваженого представника позивача, відмовити повністю у задоволенні заяви про стягнення з позивача на користь відповідача 1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16800,00 грн. Обґрунтовуючи заперечення позивач зазначив, що Акт прийому надання професійної правничої допомоги до договору не відображає необхідність, розумність та співмірність витрат на правничу допомогу. Крім того, позивач зазначає, що відповідач 1 не надав попереднього розрахунку очікуваних витрат до судових дебатів у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України.

У судовому засіданні 02.07.2024 , представник відповідача 1 підтримав вимоги заяви про відшкодування витрат з надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представники позивача, відповідача 2 та третьої особи, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа. (а.с.108-113)

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового ухвалу на офіційну електронну адресу особи.

Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представників позивача, відповідача 2 та третьої особи у судовому засіданні 02.07.2024.

Колегія суддів дослідивши заяву представника акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" адвоката Голяра Ігоря Степановича про відшкодування витрат за надану правову допомогу, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2024 під час розгляду справи, відповідач 1 подав через канцелярію суду заяву в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України щодо надання доказів про витрати, які відповідач 1 має понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в якій зазначив, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. (а.с.42 т. 2)

10.06.2024 через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про ухвалення додаткової постанови, в якій просив стягнути з позивача 16 800,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення відповідачем витрат, було, зокрема, надано:

- Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №1201/0121 від 01.12.2021 (а.с.92,93 т.2);

- Додаткова угода до договору від 18.12.2023 (а.с.94 т.2);

- Заява про надання професійної правничої (правової) допомоги від 15.02.2023 (а.с. 95 т.2);

- Протокол погодження договірної ціни від 16.02.2023 (а.с. 96 т.2);

- Акт прийому наданої професійної правничої допомоги від 06.06.2024 (а.с. 97 т.2);

- Рахунок від 06.06.2024 (а.с. 98 т.2);

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має право вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №916/2664/21

Як свідчать матеріали справи, 01.12.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес", яке за час розгляду справи було перейменоване в Акціонерне товариство "Страхова компанія "ББС Іншуранс", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка міститься в матеріалах справи, (далі також - замовник) та Адвокатським бюро "Голяр і партнери" (далі також - виконавець) укладено договір № 1201/0121 про надання професійної правничої (правової) допомоги (далі - договір) (а.с. 92,93 т.2), за умовами п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець протягом дії даного договору приймає на себе зобов`язання надати замовнику за винагороду професійну правничу (правову) допомогу з питань, що цікавлять замовника (далі за тестом - правнича допомога).

Відповідно до п. 1.2. договору, правнича допомога, яка надається виконавцем, включає захист, забезпечення реалізації прав, інтересів та представництво замовника у підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, в місцевих судах всіх юрисдикцій, апеляційних судах, Верховному Суді, перед фізичними та юридичними особами всіх форм власності та підпорядкування. Конкретні питання, щодо яких за винагороду надається правнича допомога, погоджуються сторонами письмово та зазначаються в протоколах (актах) погодження договірної ціни (далі - протоколи), які є невід`ємною частиною даного договору.

За умовами п. 3.1. договору, розмір винагороди (гонорару) виконавця за надання правничої допомоги згідно з даним договором, підстави і порядок розрахунків визначаються сторонами у протоколах погодження договірної ціни, які є невід`ємними частинами до даного Договору, та може бути розрахований, виходячи із розцінок виконавця (вартість однієї години правничої допомоги, щомісячна фіксована оплата систематичної правничої допомоги, фіксована оплата за окремий замовлений вид правничої допомоги чи інше) та/або кількості витраченого часу.

Згідно з п. 3.4. договору, підставою для оплати правничої допомоги є підписаний або схвалений сторонами в порядку, передбаченому п. 3.5. даного договору, акт прийому наданої професійної правничої допомоги (далі - акт) та рахунок, наданий замовнику виконавцем. Замовник зобов`язаний оплатити розмір правничої допомоги зазначений в акті, не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту надання виконавцем рахунку, якщо інше не зазначено в протоколах погодження договірної ціни.

Відповідно до протоколу погодження договірної ціни від 16.02.2023 до договору (далі - протокол), надання професійної правничої допомоги замовнику по справі №910/153/23 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" про відшкодування 120 125,65 грн. (а.с.96 т.2)

За змістом п. 2 протоколу, враховуючи складність справи, значний обсяг матеріалів справи і кількість часу, яка необхідна виконавцю на виконання відповідних робіт (послуг), обсяг цих робіт (послуг), ціну позову та особливе значенням справи для замовника, - сторони домовились, що за надання професійної правничої допомоги, визначеної в п. 1.1 цього протоколу вартість однієї години роботи (послуг) виконавця поза судовим засіданням становить 1 500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.); вартість прибуття адвоката до суду, очікування та участі в судовому засіданні (в тому числі попередньому) становить 1 500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.), незалежно від тривалості такого засідання та від тривалості очікування засідання. Після надання професійної правничої допомоги відповідно до п. 1.1 даного протоколу, виконавець готує та надає на підпис замовнику акт прийому наданої професійної правничої допомоги (далі - акт). Замовник протягом трьох днів з дня отримання акту підписує його та надає один примірник виконавцю, або у цей же строк надає виконавцю вмотивовану відмову від підписання акту. У разі, якщо замовник у вказаний строк не підпише акт та/або не надасть виконавцю вмотивовану відмову від його підписання, акт вважається схваленим, а правнича допомога вважається наданою належним чином і прийнята замовником у повному обсязі, та підлягає оплаті з урахуванням порядку розрахунків згідно п.2.4. цього Протоколу. Сторони погодили наступний порядок і підстави розрахунків: підставою для оплати правничої допомоги є підписаний або схвалений сторонами акт в порядку, передбаченому п. 2.3 цього протоколу, та рахунок, що надається виконавцем; оплата правничої допомоги здійснюється замовником протягом 30 (тридцяти) днів з дати набрання законної сили судовим рішенням, в якому вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надану по відповідному акту.

Загальна вартість наданих послуг становить 16 800,00 гривень визначена в акті прийому надання професійної правничої допомоги наданих послуг. (а.с.97 т.2)

Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Як вбачається з акту прийому надання правничої допомоги від 06.06.2024 клієнт прийняв надану відповідачем професійну правничу допомогу в загальній сумі 16 800,00 грн (а.с.97 т.2), а саме:

1. Детальний правовий аналіз апеляційної скарги ТОВ «Овертранс» від 01.03.2024 - 1 година (вартість 1500,00 грн) = 1500,00 грн;

2. Складання та надсилання відзиву від 20.03.2024 на апеляційну скаргу , 8 сторінок - 4 години (вартість 1500,00 грн) = 6000,00 грн;

3. Складання і надсилання заперечення від 21.03.2024 на клопотання про витребування доказів 5 сторінок - 2 години (вартість 1500,00 грн) = 3000,00 грн;

4. Складання та подання заяви в порядку ч.8 ст. 129 ШПК України щодо надання доказів судових витрат, які відповідач поніс або має понести - 0,2 години (вартість 1500,00 грн) = 300 грн;

5. Підготовка адвоката до судового засідання, прибуття до суду, очікування засідання та участь адвоката в судовому засіданні 23.04.2024 - 1 засідання (1500,00 грн) = 1500,00 грн;

6. Підготовка адвоката до судового засідання, прибуття до суду, очікування засідання та участь адвоката в судовому засіданні 04.06.2024 - 1 засідання (1500,00 грн) = 1500,00 грн.

7. Складання, оформлення і надсилання заяви від 06.06.2024 про вирішення питань розподілу судових витрат з додатками - 2 години (вартість 1500,00 грн) = 3000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, з огляду на викладене, відповідач згідно з положеннями статті 74 ГПК України довів надання йому зазначених послуг у суді апеляційної інстанції.

Втім, колегія суддів, оцінивши вищевказані докази, ураховуючи як те, чи були ці витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, фактично понесені, так і їх необхідність і розумність. Враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Голяр І.С. послуг відповідачу 1 у суді апеляційної інстанції (зокрема, підготовку відзиву на апеляційну скаргу позивача, який за своїм змістом майже аналогічний відзиву на позовну заяву, участь адвоката в судових засіданнях 23.04.2024 та 04.06.2024), виходячи з критерію реальності та розумності розміру цих витрат, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Голяр І.С. вже брав участь при розгляді справи в суді першої інстанції. Відтак, обізнаність адвоката щодо предмета спору, складання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу із затраченим часом в 4 годин, який по суті майже ідентичний відзиву на позовну заяву, викликають обґрунтовані сумніви щодо часу затраченого для надання таких послуг, а саме їх неминучості.

Так, у наданому відповідачем 1 акті надання послуг від 06.06.2024 зазначено окремо такі види робіт: 1 Детальний правовий аналіз апеляційної скарги ТОВ «Овертранс» від 01.03.2024; 2. Складання та надсилання відзиву від 20.03.2024 на апеляційну скаргу , 8 сторінок - 4 години;

На переконання колегії суддів вказані види послуг, які зазначені відповідачем окремо є одним і тим же видом послуг та охоплюються таким видом як "підготовка відзиву на апеляційну скаргу".

Колегія суддів з приводу цих адвокатських послуг зазначає, що позиції, як позивача так і відповідача не змінювалися і відзив на апеляційну скаргу аргументовано подібними доводами, що і подані відповідачем 1 відзиву на позовну заяву, у суді першої та апеляційних інстанцій.

З огляду на ступінь складності справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, колегія суддів вважає, що розмір заявлених відповідачем 1 витрат на правову (правничу) допомогу по 1 та 2 пунктах акту у сумі 7500,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі, а тому витрати в цій частині підлягають зменшення, та стягненню в розмірі 4000,00 грн

Стосовно пунктів 3,5,6 зазначеного акту : (3. Складання і надсилання заперечення від 21.03.2024 на клопотання про витребування; 5. Підготовка адвоката до судового засідання, прибуття до суду, очікування засідання та участь адвоката в судовому засіданні 23.04.2024; 6. Підготовка адвоката до судового засідання, прибуття до суду, очікування засідання та участь адвоката в судовому засіданні 04.06.2024) то зазначені послуги є доведеними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволення в зазначених пунктах в розмірі 6000,00 грн.

Стосовно пунктів 4 та 7 зазначеного акту (4. Складання та подання заяви в порядку ч.8 ст. 129 ШПК України щодо надання доказів судових витрат, які відповідач поніс або має понести; 7. Складання, оформлення і надсилання заяви від 06.06.2024 про вирішення питань розподілу судових витрат з додатками) колегія суддів вважає, що послуги зазначені в пунктах не є наданням правової допомоги, у розумінні господарського процесуального законодавства та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому вимоги пунктів 4 та 7 акту не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/9714/22 від 02.02.2024 (п. 6.74 )

Колегія суддів при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та, апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Матеріали справи та зміст судового рішень першої інстанцій свідчать про те, що правова позиція відповідача була сталою, і адвокат Голяр І.С. надавав правову допомогу відповідачу в цій справі, а тому, відповідно, був обізнаний з усіма обставинами цієї справи.

Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 16 800,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні із складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже їх розмір є необґрунтованими.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем 1 на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" адвоката Голяра Ігоря Степановича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/153/26 - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" (81085, Львівська область, Яворівський р-н, с. Підрясне, вул. Європейська, 1, корпус Б-4, код ЄДРПОУ 30626867) на користь акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" (04050, м. Київ, вул.. Білоруська, 3, код ЄДРПОУ 20344871) 10 000,00 грн, судових витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти заяви акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

3. Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи № 910/153/23 повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 05.07.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко