Рішення

від 01.07.2024 по справі 922/2241/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2241/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

При секретарі судового засідання Корнух В.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Девелопмент"(вх.№15110 від 11.06.2024), яку сформовано в електронному суді 10.06.2024, про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафонд", місто Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю міста Харкова Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Девелопмент", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Харків про визнання права власності За участю представників:

заявника (відповідача) - Наталя МАЛИХІНА (адвокат),

позивача - Віталій ГОЧ (керівник),

3-ті особи - не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Аквафонд" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Схід-Девелопмент", в якій просить суд визнати за позивачем право власності на частину в житловому будинку за адресою: вул. Ляпунова, 9-г у м. Харкові, яка складається з приміщень 1-го поверху: №5 площею 4,7 кв. м, №6 площею 13,4 кв. м, №7 площею 10,8 кв. м, №8 площею 64,9 кв. м; 2-го поверху: частина приміщення №15 площею 115,6 кв. м, №16 площею 2,0 кв. м, №17 площею 4,4 кв. м, які є нежитловими приміщеннями 1-го поверху №1 площею 69,4 кв. м, №2 площею 27,0 кв. м, №3 площею 46,0 кв. м; 2-го поверх №1а в літ. "Б-2" площею 122,0 кв. м, зареєстрованими за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Новгородська, 44-А.

Рішенням від 05.06.2024 в задоволенні позову відмовлено повністю.

11.06.2024 від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі.

На підставі ухвали від 13.06.2024 призначено заяву представника відповідача від 11.06.2024 про ухвалення додаткового рішення до розгляду у судовому засіданні на"19" червня 2024 р.

19.06.2024 від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру адвокатських витрат.

Представник позивача в судовому засіданні 19.06.2024 за перечував проти заяви відповідача про стягнення витрат на правову допомогу, просив суд зменшити заявлену представником відповідача до стягнення суму.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.06.2024 підтримав заяву про стягнення з позивача витрат на правову допомогу.

Представники третіх осіб в судове засідання 19.06.2024 не з`явились.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В силу ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В ч. 3 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, з метою отримання правової допомоги у справі № 922/2241/21 за позовом ТОВ "Аквафонд" до ТОВ ВТК "Обрій", заміненого згодом на належного відповідача ТОВ "Схід-Девелопмент" про визнання права власності між ТОВ "Схід-Девелопмент" та адвокатом Малихіною Наталею Сергіївною було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 23.11.2023.

05.01.2024між відповідачем та адвокатом Малихіною Наталею Сергіївною укладено додаткову угоду № 1, якою сторони розділ 4 укладеного договору виклали в новій редакції, де, зокрема, визначили:

Винагорода (гонорар) за надання Адвокатом Клієнту професійної правничої (правової) допомоги (Послуг) у Господарському суді Харківської області є фіксованою та складає 30000,00 (тридцять тисяч) грн. без ПДВ (пункт 4.2).

"Гонорар успіху" - це додаткова винагорода Адвокату за здійснення професійної правничої допомоги Клієнту, плата за досягнутий адвокатом результат, що полягає в задоволенні судом заявлених позовних вимог (у т.ч. частковому задоволенні позовних вимог) та становить 20 % від розміру винагороди Адвокату, визначеної відповідно до п. 4.2. цього договору (пункт 4.4).

Порядок оплати визначено сторонами наступним чином:

Оплата винагороди (гонорару) Адвокату за надання професійної правничої (правової) допомоги (Послуг), здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (Послуг) протягом 30 календарних днів з дня підписання відповідного акту (п. 4.5).

Оплата "гонорару успіху" здійснюється Клієнтом у разі ухвалення судом рішення на його користь (задоволення позовних вимог, в т.ч. часткове задоволення) протягом 30 календарних днів з дня ухвалення відповідного судового рішення (п. 4.6).

Отже, станом на дату подання цього клопотання граничний строк оплати виконаних робіт не настав. При цьому, слід зважати, що до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, у тому числі й щодо обов`язковості виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, зокрема оплати виконаних робіт (наданих послуг), що також підтверджено й нормами ч. 8 ст. 129 ГПК України "розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо)".

На виконання цього позивачем подано відповідне клопотання, а також в якості доказу факту надання правової допомоги в межах справи № 922/2241/22 суду надається Акт № 1 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 10.05.2024.

Повноваження адвоката на надання правової допомоги у цій справі під час підготовки та розгляду спору в суді здійснюються на підставі ордеру АХ № 1159332 від 23.11.2023 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДН № 6124 від 24.11.2022.

У зв`язку з підготовкою позиції захисту відповідача під час розгляду вказаного позову в суді першої інстанції та вчинення інших дій з надання професійної правової допомоги під час розгляду справи в Господарському суді Харківської області, що була надана адвокатом Н.С. Малихіною на підставі укладеного договору, такі витрати визначено у фіксованому розмірі 30000,00 грн.; передбачено також розмір та умови сплати "гонорару успіху", який визначено як 20% від розміру винагороди згідно п. 4.2. договору, що становить 6000,00 грн.

Факт та обсяги наданої відповідачу правової допомоги у справі № 922/2241/21 підтверджуються:

-договором про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 23.11.2023,

-додатковою угодою № 1 від 05.01.2024 до договору,

-Актом № 1 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 10.05.2024,

-ордером АХ № 1159332 від 23.11.2023,

-свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю ДН № 6124 від 24.11.2022.

Відповідно до п. 2.1. укладеного договору адвокатом надаються наступні види робіт та послуг в межах надання правової допомоги: складати та підписувати заяви по суті справи, позови, заперечення, скарги, клопотання, процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення під час розгляду справи господарської юрисдикції у Господарському суді Харківської області за позовом ТОВ "Аквафонд" у справі 922/2241/21; надавати клієнту усні та письмові консультації, з питань підготовки позову та інших заяв по суті справи №922/2241/21; забезпечувати реалізацію прав та обов`язків клієнта в господарському судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків клієнта під час розгляду справи господарської юрисдикції у тому числі, але не виключно шляхом представництва інтересів клієнта під час судових засідань у Господарському суді Харківської області у справі 922/2241/21.

Пунктом 2.2 вказаного договору визначено, що наведений перелік робіт та послуг є примірним, тобто не виключним.

Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України. Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного Господарського Суду Верховного Суду у справі № 914/359/18 від 21 березня 2019 року, № 922/1163/18 від 06 березня 2019 року.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Суд, враховує правову позицію, яку викладено Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19: "за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)".

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення по справі та докази, надані на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку, що заявлені до стягнення судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 30000,00 грн є законними, співмірними, обґрунтованими та доведеними, не спростованими позивачем, тому суд вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача розмір адвокатських витрат за надані послуги в сумі 30000,00 грн.

Щодо "гонорару успіху", який заявляється до стягнення, суд вказує таке.

"Гонорар успіху" - це додаткова винагорода Адвокату за здійснення професійної правничої допомоги Клієнту, плата за досягнутий адвокатом результат, що полягає в задоволенні судом заявлених позовних вимог (у т.ч. частковому задоволенні позовних вимог) та становить 20 % від розміру винагороди Адвокату, визначеної відповідно до п. 4.2. цього Договору (пункт 4.4).

Відтак, як стверджує в заяві представник відповідача, у зв`язку з прийняттям судом рішення про відмову у задоволенні позову, суд, на думку відповідача, також має стягнути з позивача "гонорар успіху" в сумі 6000,00 грн.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі "East/West» проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Limited., заява № 19336/04, § 268).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату, як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli V., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що в частині стягнення "гонорару успіху" в сумі 6000,00 грн. - слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244, 256, 257, 259 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Девелопмент" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафонд" (61201, місто Харків, Проспект Перемоги, буд. 53-Б кв. 109, ЄДРПОУ 43664681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Девелопмент" (61160, місто Харків, Проспект Науки, буд. 36, ЄДРПОУ 43661900) витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 30000,00 грн.

В частині заявленого до стягнення "гонорару успіху" в розмірі 6000,00 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне додаткове рішення складено та підписано 01.07.2024

Суддя Л.В. Шарко