Постанова

від 09.10.2024 по справі 922/2241/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/2241/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Попков Д.О.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Девелопмент» адвоката Руденко Юрія Андрійовича щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі №922/2241/21 за розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафонд» (вх.№1685Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 у справі №922/2241/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафонд», м.Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Харкова Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Девелопмент», м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м.Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквафонд» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ «Схід-Девелопмент», в якій просить суд визнати за позивачем право власності на частину в житловому будинку за адресою: вул. Ляпунова, 9-г у м. Харкові, яка складається з приміщень 1-го поверху: №5 площею 4,7 кв. м, №6 площею 13,4 кв. м, №7 площею 10,8 кв. м, №8 площею 64,9 кв. м; 2-го поверху: частина приміщення №15 площею 115,6 кв. м, №16 площею 2,0 кв. м, №17 площею 4,4 кв. м, які є нежитловими приміщеннями 1-го поверху №1 площею 69,4 кв. м, №2 площею 27,0 кв. м, №3 площею 46,0 кв. м; 2-го поверх №1а в літ. "Б-2" площею 122,0 кв. м, зареєстрованими за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Новгородська, 44-А.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 в задоволенні позову відмовлено повністю.

11.06.2024 від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 (з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 01.107.2024 про виправлення описки) заяву ТОВ «Схід-Девелопмент» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Аквафонд» на користь ТОВ «Схід-Девелопмент» витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 30.000,00 грн. В частині заявленого до стягнення «гонорару успіху» в розмірі 6.000,00 грн відмовлено.

Не погодившись з рішенням та додатковим рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ «Аквафонд», яке просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 у справі №922/2241/21 та ухвалити у справі №922/2241/21 нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Також позивач просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 у справі № 922/2241/21 в частині задоволення заяви ТОВ «Схід-Девелопмент» про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 30.000,00 грн, відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Схід-Девелопмент» про стягнення з ТОВ «Аквафонд» витрат на професійну правничу (правову) допомогу; стягнути з ТОВ «Схід-Девелопмент» на користь ТОВ «Аквафонд» всі понесені у справ судові витрати.

За результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «Аквафонд» на рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 у справі №922/2241/21 Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 23.09.2024, якою апеляційну скаргу апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 у справі №922/2241/21 залишено без змін.

25.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду представником відповідача ТОВ «Схід-Девелопмент» подана заява про ухвалення додаткової постанови до постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі №922/2241/21 щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції в сумі 10.000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2024 у справі №922/2241/21 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 прийнято заяву відповідача ТОВ «Схід-Девелопмент» про ухвалення додаткового рішення до провадження. Розгляд заяви призначено на 09.10.2024. Запропоновано позивачу надати до Східного апеляційного господарського суду письмові пояснення/заперечення щодо заяви відповідача про розподіл судових витрат. Колегія суддів визначилась про проведення судового засідання без виклику сторін.

08.10.2024 через підсистему Електронний Суд від ТОВ Аквафонд надійшли заперечення щодо заяви відповідача про розподіл судових витрат, в яких позивач просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5.000,00 грн. Позивач не погоджується з наступними заявленими відповідачем витратами на професійну правову допомогу, зазначені в акті №2 від 24.09.2024, як: ознайомлення з матеріалами електронного апеляційного провадження - 1 година, адже у апеляційному провадженні немає ніяких матеріалів для ознайомлення, окрім самої апеляційної скарги та пояснень, ознайомлення з якими йдуть окремими пунктами в акті; час очікування на судове засідання не є видом правової допомоги та не залежало від волі сторін, оскільки саме судове засідання тривало менше ніж півгодини, то 2 години очікування, на думку позивача, не має включатися у перелік наданих послуг; заплановане подання заяви про отримання паперових копій документів - 1 година. По-перше, цю послугу ще не надано та невідомо чи буде вона надана, тому має бути виключена з переліку наданих послуг. По-друге, це технічне питання, яке не потребує значного часу. З вказаних вище підстав розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним із фактично наданим обсягом професійної правничої допомоги та, на думку позивача, має складати 5.000,00 грн.

Розглянувши заяву про покладення на ТОВ Аквафонд судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України докази розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Девелопмент» адвоката Руденко Юрія Андрійовича у відзиві на апеляційну скаргу (від 05.08.2024) просив вирішити питання про розподіл судових витрат. До відзиву представником додано докази на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу таїї обсягів, зокрема, копію договору на надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н від 23.11.2024, копію додаткової угоди №1 від 05.01.2024, що вже містяться в матеріалах справи, копія додаткової угоди №2 від 01.08.2024, копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1201060 від 01.08.2024, копія свідоцтва про право зайняття адвокатської діяльністю ДН №6124 від 24.11.2021.

Таким чином, відповідачем подано докази понесення судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, що відповідає вимогам ч.8 ст.129 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції при винесенні постанови від 23.09.2024 не вирішувалось питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами 3-5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження повноважень представництва інтересів відповідача у Східному апеляційному господарському суді представником ТОВ Схід-Девелопмент надано до суду:

- ордер серія АХ №1201060 від 01.08.2024 на ім`я Малихіної Н.С.;

- копія договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н від 23.11.2023;

- копію додаткової угоди №1 від 05.01.2024 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н від 23.11.2023;

- копія додаткової угоди №2 від 01.08.2024 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н від 23.11.2023;

- копію свідоцтва про право зайняття адвокатської діяльністю ДН № 6124 від 24.11.2021, виданого Радою адвокатів Донецької області.

Відповідно до п. 2.1. укладеного договору адвокатом надаються наступні види робіт та послуг в межах надання правової допомоги: складати та підписувати заяви по суті справи, позови, заперечення, скарги, клопотання, процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення під час розгляду справи господарської юрисдикції у Господарському суді Харківської області за позовом ТОВ "Аквафонд" у справі №922/2241/21; надавати клієнту усні та письмові консультації, з питань підготовки позову та інших заяв по суті справи №922/2241/21; забезпечувати реалізацію прав та обов`язків клієнта в господарському судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків клієнта під час розгляду справи господарської юрисдикції у тому числі, але не виключно шляхом представництва інтересів клієнта під час судових засідань у Господарському суді Харківської області у справі №922/2241/21.

Пунктом 2.2 вказаного договору визначено, що наведений перелік робіт та послуг є примірним, тобто не виключним.

Відповідно умов п.1 укладеної між відповідачем ТОВ «Схід-Девелопмент» та адвокатом Малихіною Наталею Сергіївною додаткової угоди №2 від 01.08.2024 до договору №б/н від 23.11.2023 сторони дійшли згоди, що у справі №922/2241/21 Адвокат продовжує надання професійної правничої (правової) допомоги (послуг) Клієнту в Східному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою ТОВ «Аквафонд» на рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі № 922/2241/21 на тих саме умовах, що встановлені в договорі на надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н від 23.11.2023 в редакції додаткової угоди №1 від 05.01.2024.

Також в п.2 додаткової угоди №2 сторони погодили, що винагорода (гонорар) за надання Адвокатом Клієнту професійної правничої (правової) допомоги (Послуг) з представництва інтересів Клієнта у Східному апеляційному господарському суді, є фіксованою та складає 10.000,00 грн. без ПДВ. При цьому оплата винагороди (гонорару) Адвокату за надання професійної правничої (правової) допомоги (Послуг), здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (Послуг) протягом 30 календарних днів з дня ухвалення відповідного судового рішення.

В якості доказу факту надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції в межах справи №922/2241/21 суду надається Акт №2 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 24.09.2024. Перелік послуг та робіт, що надаються адвокатом у справі №922/2241/21 визначено п. 2.1, 2.2. договору, при цьому визначено, що наведений перелік робіт та послуг є примірним, тобто не виключним.

Вказаний акт підписано сторонами без зауважень та скріплено печаткою відповідача.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно з ч. 1, 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або ж погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

З наданого договору №б/н про надання правової допомоги від 23.11.2023 убачається, що сторони погодили фіксований розмір гонорару 10.000, 00 грн

Щодо поданих ТОВ Аквафонд заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення в яких позивач просить зменшити суму стягнення за надання правничої допомоги до 5.000,00 грн, колегія суддів вказує про наступне.

За змістом вказаного документу позивач не погоджується із обсягом та часом наданих представником відповідача послуг. Крім того, позивач вважає, що тривалість зазначених в Акті робіт є завищеною для кваліфікованого представника, зважаючи на участь останнього в суді першої інстанції.

Як вже зазначалось, розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом, а отже є визначеним та не потребує детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро, та здійснених витрат у справі.

В Акті №2 приймання-передачі виконаних робіт від Акт №2 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 24.09.2024 за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 23.11.2023 сторони зазначили, що правова (правнича) допомога у справі №917/2241/21 відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги, надана Адвокатом Клієнту у повному обсязі, загальна вартість наданої правової допомоги є фіксованою та становить 10.000,00 грн. Підписуючи акт Клієнт засвідчив що надана Адвокатом правова допомога в повному обсязі та належним чином, Клієнт не має жодних претензій до якості наданих Адвокатом послуг.

Суд враховує, що апеляційна скарга ТОВ «Аквафонд» залишена без задоволення; за наслідком розгляду такої скарги апеляційний господарський суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції; ТОВ «Схід-Девелопмент» скористалося правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а тому необхідність витрат на правову допомогу ТОВ «Схід-Девелопмент» є обґрунтованою.

Таким чином, підстави для відмови чи зменшення розміру витрат ТОВ «Схід-Девелопмент» на правничу допомогу відсутні, оскільки заперечення, подані ТОВ «Аквафонд», є необґрунтованим та не доводить неспівмірності витрат, які просить стягнути представник відповідача.

Приймаючи до уваги той факт, що позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога згідно умов укладеного договору, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), з урахуванням конкретних обставин даної справи, судова колегія вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10.000,00 грн є повністю співмірними, відповідають складності справи, витраченим адвокатом часом та не є завищеними щодо іншої сторони спору.

Отже, розподіляючи витрати, понесені ТОВ Схід-Девелопмент, на професійну правничу допомогу адвокатського бюро, судова колегія зазначає, що надані до матеріалів справи докази на суму 10.000,00 грн, в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатським об`єднанням відповідачу професійної правничої допомоги при розгляді апеляційної скарги ТОВ Аквафонд на суму 10.000,00 грн, клопотання представника відповідача Руденко Ю.А. про покладення на ТОВ Аквафонд витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Девелопмент» адвоката Руденко Юрія Андрійовича щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі №922/2241/21 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафонд" (61201, місто Харків, Проспект Перемоги, буд. 53-Б кв. 109, ЄДРПОУ 43664681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Девелопмент" (61160, місто Харків, Проспект Науки, буд. 36, ЄДРПОУ 43661900) судові витрати на професійну правничу допомогу у справі №922/2241/21 у суді апеляційної інстанції у розмірі 10.000,00 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Д.О. Попков