ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 552/7051/23 Номер провадження 22-ц/814/1944/24Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І., Абрамова П. С.
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Книш Сергія Івановича
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2024 року у складі судді Турченко Т. В.
у цивільній справі за позовом заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів в частині призначення премії та стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення адміністративних правопорушень, пов?язаних з корупцією,
в с т а н о в и в:
У листопаді 2023 року заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду з позовом в інтересах Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , у якому посилаючись на факт видання відповідачем, як директором Комунального закладу «Полтавська дитячо-юнацька спортивна школа «Молодь-2016», наказів про преміювання своєї дружини - ОСОБА_2 в умовах реального конфлікту інтересів, просив про визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів та стягнення з відповідача незаконно нарахованих та виплачених коштів внаслідок вчинення адміністративного корупційного правопорушення у сумі 113 160 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2024 року позов заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області задоволено.
Визнано протиправними та скасовано накази директора «Полтавська дитячо-юнацька спортивна школа» «Молодь-2016» ОСОБА_1 від 24.01.2022 № 7-К, від 07.03.2022 № 11-А-К, від 22.03.2022 № 14-К, від 22.04.2022 № 22-К, від 22.05.2022 № 28-К, від 23.06.2022 № 33-К, від 13.07.2022 № 37-К, від 25.07.2022 № 41-К, від 25.08.2022 № 48-К, від 25.08.2022 № 51-К, від 07.09.2022 № 55-К, від 26.09.2022 № 60-К, від 20.10.2022 № 64-К, від 24.10.2022 № 66-К, від 21.11.2022 № 70-К, від 21.11.2022 № 71-К, від 19.12.2022 № 75-К, від 19.12.2022 № 78-К, від 24.01.2023 № 7-К, від 22.02.2023 № 12-К, від 07.03.2023 № 13-К, від 22.03.2023 № 14-К, від 24.04.2023 № 19-К в частині призначенні премії ОСОБА_2 на загальну суму 113 160 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради незаконно нараховані та виплачені кошти внаслідок вчинення адміністративного корупційного правопорушення в сумі 113 160 грн в дохід місцевого бюджету Полтавської області.
Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури сплачену суму судового збору в розмірі 5368 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що факт незаконних виплат ОСОБА_1 премій своїй дружині - ОСОБА_2 у розмірі 113 160 грн, тобто вчиненні дій в умовах реального конфлікту інтересів, знайшов своє підтвердження та став підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за частинами першою, другою статті 172-2 КУпАП.
Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Книш С. І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що вирішення питання про стягнення матеріальної шкоди, завданої особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, відбувається в рамках справи про адміністративне правопорушення, якщо така сума була зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення. Тобто фактично ОСОБА_1 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності і призначено суму адміністративного стягнення. При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду не зазначено заподіяння відповідачем матеріальної шкоди.
Вважає, що ОСОБА_1 не був отримувачем коштів, які є предметом спору у справі, а отже, він не є належним відповідачем.
Фактичним отримувачем грошових коштів є дружина відповідача - ОСОБА_2 , яка отримувала їх як заробітну плату в частині призначення премії, а відмова у виплаті заробітної плати працівникові, навіть через те, що він є близькою особою керівника і перебуває у його прямому підпорядкуванні, є порушенням права працівника на працю та соціальні гарантії, які є найвищою цінністю держави.
На думку апелянта судом було допущено грубе порушення прав особи, яка не була притягнута до адміністративної відповідальності та не є учасником судової справи.
У копіях наказів, які були долучені позивачем на підтвердження фактів незаконного преміювання ОСОБА_2 , не зазначалося індивідуальних мотивів надання премії працівнику.
Вказує, що судом першої інстанції не встановлено складу правопорушення, що є підставою для юридичної відповідальності згідно статті 1166 ЦК України, таким чином суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, зважаючи на таке.
За правилами частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що з 01.12.2021 по 30.11.2024 на підставі контрактів від 30.11.2021 та 30.11.2022, укладених з Управлінням у справах культури та спорту Полтавської міської ради, ОСОБА_1 працював на посаді директора Комунального закладу «Полтавська дитячо-юнацька спортивна школа «Молодь-2016».
У період з 24.01.2022 по 24.04.2023, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, наділеною владними повноваженнями на видання наказів та прийняття рішення щодо встановлення надбавок, доплат та премій працівникам спортивної школи, відповідач у порушення вимог частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії та прийняв рішення щодо преміювання близької особи - своєї дружини ОСОБА_2 в умовах реального конфлікту інтересів, що потягло незаконне використання бюджетних коштів на загальну суму 113 160 грн.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 21 червня 2023 року у справі № 552/3207/23, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до відповідальності за частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП - за неповідомлення у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинення дій, прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
З частини першої статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» випливає, що прийняття рішення з порушенням цього Закону є підставою для його скасування, таке рішення може бути визнане незаконним та скасоване у судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, органу державної влади, прокурора.
Збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку (стаття 66 Закону № 1700-VII).
За приписами статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Встановивши, що внаслідок умисних неправомірних дій відповідача, які пов`язані із вчиненням корупційного правопорушення, державі в особі Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради завдано майнової шкоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову прокурора.
При цьому сам факт прийняття відповідачем рішення щодо преміювання близької особи в умовах реального конфлікту інтересів, тобто наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, свідчить про незаконність таких наказів, а здійснені без достатньої правової підстави виплати є майновою шкодою, що підлягає відшкодуванню особою, яка її завдала.
Доводи апеляційної скарги представника відповідача щодо права ОСОБА_2 на одержання премії за умовами трудового договору є безпідставними, оскільки згідно Положення про преміювання працівників та Статуту комунального закладу «Полтавська дитячо-юнацька спортивна школа «Молодь-2016» вирішення питань щодо надання премій, а також інших видів заохочення працівників належить до компетенції директора комунального закладу та вирішується у залежності від особистого владу працівника у загальні результати роботи за результатами роботи за відповідний період (місяць, квартал, рік), а також в окремих випадках до державних і професійних свят, у межах фонду преміювання, передбаченого кошторисними призначеннями на відповідний рік, та економії фонду оплати праці, що утворюється на початку року.
Отже, премії не є обов`язковими у системі оплати праці працівників КЗ «ПДЮСШ Молодь-2016» та підстави для виплати конкретному працівникові і їх розмір покладаються на розсуд директора комунального закладу. При цьому, як вбачається з оскаржуваних наказів, визначена директором закладу ОСОБА_1 премія своїй дружині ОСОБА_2 є однією з найбільших серед премійованих працівників за відсутності конкретних мотивів, якими керувався відповідач, призначаючи такі премії.
З огляду на встановлення постановою Київського районного суду м. Полтави від 21 червня 2023 року у справі № 552/3207/23 порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» у діях ОСОБА_1 під час видання та підписання ним оскаржуваних наказів у частині преміювання близької особи - ОСОБА_2 в умовах реального конфлікту інтересів, колегія суддів апеляційного суду погоджується с висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора.
Доводами апеляційної скарги представника відповідача такі висновки суду не спростовуються, тому колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Книш Сергія Івановича залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
П. С. Абрамов
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2024 |
Оприлюднено | 03.07.2024 |
Номер документу | 120088413 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої державі внаслідок корупційного правопорушення |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Бутенко С. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні