Ухвала

від 13.08.2024 по справі 552/7051/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

13 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 552/7051/23

провадження № 61-10902ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С.,

Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 червня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів в частині призначення премії та стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення адміністративних правопорушень, пов?язаних з корупцією,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів в частині призначення премії та стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення адміністративних правопорушень, пов?язаних з корупцією у розмірі 113 160, 00 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2024 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду

від 26 червня 2024 року, позов заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області задоволено.

Визнано протиправними та скасовано накази директора «Полтавська дитячо-юнацька спортивна школа» «Молодь-2016» ОСОБА_1 в частині призначенні премії ОСОБА_2 на загальну суму 113 160, 00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради незаконно нараховані та виплачені кошти внаслідок вчинення адміністративного корупційного правопорушення в сумі 113 160, 00 грн в дохід місцевого бюджету Полтавської області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

26 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Книш С. І. засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 червня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну

мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.

Предметом спору у цій справі є вимога немайнового характеру - про визнання протиправними та скасування наказів в частині призначення премії, а також вимога майнового характеру - стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення адміністративних правопорушень, пов?язаних з корупцією в розмірі 113 160, 00 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.

Ціна позову за вимоги майнового характеру становить 113 160, 00 грн, яка

не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн*250=757 000,00 грн).

Щодо справи в частині вимоги немайнового характеру - про визнання протиправними та скасування наказів в частині призначення премії, то вона не є справою, яка підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Зазначена справа є незначної складності (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України) та з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки заявник оскаржив судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду

м. Полтави від 30 січня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 червня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів в частині призначення премії та стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення адміністративних правопорушень, пов?язаних з корупцією.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

А. С. Олійник

І. М. Фаловська