Постанова

від 01.07.2024 по справі 320/23655/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/23655/23 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ендорфін.» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ендорфін.» звернулось до Київського окружного адмінінстративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, у якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову від 07.06.2023 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» у частині застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 180000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно застосовано фінансові санкції у розмірі 180000,00 грн, оскільки в його закладі забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів та не вчинялись дії направлені на рекламу та стимулювання продажу тютюнових виробів, а посадові особи відповідача при винесенні оскаржуваної постанови не надали належних та достатніх доказів на підтвердження порушення позивачем норм Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві № 11 від 07.06.2023 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ендорфін.» фінансових санкцій у розмірі 180000 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності за порушення вимог підпункту п`ятого частини другої статті 13 та абзацу першого, третього, шостого та дев`ятого частини першої ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» № 2899, якими встановлено заборону куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів: у приміщеннях закладів ресторанного господарства.

При цьому, відповідачем відносно ТОВ «Ендорфін.» не виносилась постанова про накладення стягнень саме за продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами, що вказує на безпідставність висновків суду першої інстанції щодо застосування відповідної судової практики щодо зазначених порушень.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що під час проведення перевірки було зафіксовано більше, ніж одну інформаційну табличку, що є порушенням норм чинного законодавства, оскільки законодавством дозволено лише один плакат розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них.

У додаткових поясненнях відповідачем зазначено про те, що куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів забороняється у приміщеннях закладів ресторанного господарства. При цьому суб`єкт господарювання несе відповідальність за порушення вимог статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» шляхом здійснення прямого чи непрямого впливу (стимулювання) на споживача.

До того ж, Головним управлінням відносно ТОВ «Ендорфін» не виносилась постанова про накладення стягнень саме за продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугам, що вказує про помилковість висновків суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що cпоживачі, окрім кальяну, не отримували інших додаткових благ чи послуг, що могли стимулювати придбання кальяну.

На думку позивача, оскільки апелянт не навів жодних аргументів та норм законодавства щодо спростування вірних висновків суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог, тому апеляційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві «Про проведення позапланового заходу (перевірки)» від 25.05.2023 № 892 та направлення на проведення заходу від 25.05.2023 № 60-892 посадовими особами проведено перевірку позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Позаплановий захід здійснений на підставі звернення гр. ОСОБА_1 щодо порушення вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення в закладі ресторанного господарства «Endorphine» за адресою : м.Київ, просп. Володимира Івасюка, 12 Г, корп.2.

За наслідками проведення вказаної перевірки складено Акт за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення від 29.05.2023 № 892-16, відповідно до якого виявлені наступні порушення:

- пункт 5 частини другої статті 13 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме: забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства;

- абзаців 1, 3, 6, 9 частини першої статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме: забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі: використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування придбання або використання тютюнових виробів; розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них; надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп`ютерних та інших ігор, розміщення будь-якої інформації в мережі Інтернет, включаючи соціальні мережі чи інші цифрові мережі, з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

На підставі зазначеного Акта перевірки відповідач прийняв постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 07.06.2023 № 11 за куріння, вживання та використання тютюнових виробів, а саме кальянів, у приміщенні закладу ресторанного господарства та порушення заборони щодо стимулювання продажу тютюнових виробів, в тому числі використання чотирьох тютюнових виробів (тютюну для кальяну) з метою отримання послуг з приготування кальяну у приміщенні закладу ресторанного господарства «ENDORPHINE» ТОВ «Ендорфін.» за адресою: м. Київ, просп. Володимира Івасюка, 12Г, корпус 2, якою накладено фінансову санкцію у розмірі 181000,00 грн., а саме:

- за куріння кальянів у приміщенні закладу ресторанного господарства - 1000,00 грн.;

- за використання чотирьох тютюнових виробів (тютюну для кальяну) з метою отримання послуг приготування кальяну - 120000,00 грн.;

- за стимулювання продажу тютюнових виробів шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет - 30000,00 грн.;

- за розміщення табличок на столах, де серед інших товарів зазначена вартість кальяну - 30000,00 грн.

Оскільки позивач погодився із встановленим відповідачем порушенням пункту 5 частини другої статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» щодо заборони куріння кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства, 05.07.2023 ним було сплачено у добровільному порядку фінансову санкцію у вигляду штрафу у розмірі 1000,00 грн.

Разом з тим, не погоджуючись із постановою № 11 від 07.06.2023 в частині накладення на ТОВ «Ендорфін.» штрафних санкцій на суму 180000,00 грн. за порушення абзацу 1, 3, 6, 9 частини першої статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в діях суб`єкта господарювання відсутні порушення законодавчих приписів, перевірка дотримання яких була ціллю позапланового заходу державного контролю (перевірки), тому наявні підстави для скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві № 11 від 07.06.2023 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 180000 грн.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання регулює Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 № 2899-IV (далі - Закон № 2899-IV).

У відповідності до статті 1 вказаного Закону реклама й стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.

Згідно статті 16 Закону № 2899-IV забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі:

- проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну тютюнових виробів на тютюнові вироби чи будь-які інші товари, роботи, послуги;

- використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на придбання або використання тютюнових виробів;

- пропонування або надання бонусів, премій, повернення готівкових коштів, права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов`язаних з тютюновими виробами, або якщо умовою надання, або участі в яких, є придбання або вживання тютюнових виробів;

- продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами;

- розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них;

- розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або їх упаковці, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів, електронної пошти; вкладень до упаковки тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упаковки тютюнових виробів;

- розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в місцях проведення розважальних заходів, в місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні;

- надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп`ютерних та інших ігор, розміщення інформації в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів;

- продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама або упаковка яких містить напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або в частині ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для тютюнових товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів;

- інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.

Тобто, чинним законодавством передбачено заборону реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів.

При цьому, статтею 20 Закону № 2899-IV закріплено види відповідальності за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

У свою чергу, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України закріплені у Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

У силу вимог статті 1 зазначеного Закону роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Таким чином, заборона продажу тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами повинна мати місце там, де придбання інших товарів або послуг супроводжується продажем тютюнових виробів, або інший товар або послуга надається безкоштовно, що могло б стимулювати покупця придбати тютюновий виріб саме в такому асортименті.

Як свідчать матеріалів справи, під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог абзаців 1, 3, 6, 9 частини першої статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів i їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме: використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування придбання або використання тютюнових виробів;розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них; надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп`ютерних та інших ігор, розміщення будь-якої інформації в мережі Інтернет, включаючи соціальні мережі чи інші цифрові мережі, з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

Відповідно, згідно описової частини Акта перевірки контролюючим органом було встановлено, що в закладі ресторанного господарства відвідувачам реалізуються тютюнові вироби (тютюн для кальяну), який реалізується з метою їх подальшого використання, а саме: використання тютюну в поєднання з отримання споживачами послуги приготування кальяну, та зафіксовано використання чотирьох кальянів для вживання споживачами реалізованого суб`єктом господарювання тютюнових виробів (тютюн для кальяну), що є прямим стимулюванням продажу тютюнових виробів та використанням споживачами тютюнових виробів у приміщенні закладу ресторанного господарства в поєднанні з послугою приготування кальяну для подальшого вживання тютюну.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що надання послуг з організації паління кальяну не може вважатися способом для стимулювання продажу тютюнових виробів споживачам, так як послуга з продажу тютюну до кальяну чи кальянної суміші та надання кальяну, не можуть бути окремими послугами, які надаються у закладах ресторанного господарства.

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №420/2004/22 судом було звернуто увагу на те, що сам по собі продаж тютюнових виробів або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (кальян), якщо такий продаж не передбачає здійснення заходів, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», не може вважатися стимулюванням продажу тютюнових виробів, оскільки інше тлумачення цієї норми означало б повну заборону продажу тютюнових виробів та як наслідок закриття усіх закладів, що спеціалізуються на такому продажі.

Враховуючи вищевказану правову позицію Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надання послуг з організації паління кальяну не може вважатися способом для стимулювання продажу тютюнових виробів споживачам.

Посилання апелянта на те, що вищевказаний висновок зроблено Верховним Судом щодо правовідносин, що мали місце до внесення змін в Закон № 2899-IV, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки, такий висновок висловлений Верховним Судом в цілому щодо заборони стимулювання продажу тютюнових виробів, зокрема, у спосіб продажу тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами. Подальші зміни правового регулювання в частині заборони куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства не в впливають на можливість застосування такого висновку Верховного Суду у даній справі, адже, це є різні склади правопорушення та регулюються різними нормами Закон № 2899-IV, а саме, статтями 13 та 16.

При цьому, в законодавстві України відсутня, як заборона з надання послуг з приготування кальяну, так і відсутня повна заборона куріння кальяну.

Отже, продаж кальяну не є наданням послуг з продажу тютюнових виробів з метою їх подальшого використання, так як послуга з продажу тютюну до кальяну чи кальянної суміші та надання кальяну, не можуть бути окремими послугами, які надаються у закладах ресторанного господарства.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Акту перевірки позивачем порушено абзаци 6 та 9 частини першої статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів i їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме: розміщено таблички з інформацією про наявні у продажу тютюнові вироби та розміщена інформація в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

З приводу зазначеного слід відмітити, що дійсно на столах у закладі позивача розміщувались тримачі (підставки) для паперового меню на яких був зазначений перелік деяких товарів позивача, зокрема, вказано про наявність «Козацького кальяну» та його вартість.

Однак, крім назви та ціни на такій підставці, жодної іншої інформації щодо «Козацького кальяну», як про його склад в який входить тютюну, не міститься, що не вказує на реалізацію жодних тютюнових виробів.

До того, у відповідності до частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію не вважається рекламою.

Тримач (підставки) для паперового меню не є рекламною табличкою, про яку йдеться в абзаці 6 частини першої статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів i їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Дійсно, чинне законодавство забороняє розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби, однак на вказаному меню, що розміщене на підставці для меню на столаху позивача, була відсутня інформація як про виробника, ні так і про сам тютюновий виріб, що підтверджується доказами наявними у матеріалах справи.

У даному випадку суб`єкт господарювання має право знайомити клієнтів із меню, тобто доводити до споживача інформацію про наявну продукцію, з метою їх продажу товарів та послуг, що є безпосередньо веденням господарської діяльності.

При цьому, у відповідності до вимог частини восьмої статті 7 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

У свою чергу позивачем було наголошено, що у його закладі на всіх столах розміщенні QR-коди, які містять посилання до мережі Інтернет, де наявне меню закладу ресторанного господарства, а також наявна інформація щодо продажу тютюнових виробів, а саме кальянів. При цьому, розміщення електронного кальянного меню у мережі Інтернет не доступне для всіх у вільному доступі, оскільки QR-коди, що дають доступ до меню, розміщені безпосередньо в місцях реалізації товарів та послуг закладу позивача, відтак таке розміщення меню за посиланням в мережі Інтернет є засобом дистанційного зв`язку для надання такої інформації.

Оскільки з моменту запровадження карантину та впровадження посилених протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у 2020 році, практично у всіх закладах ресторанного господарства стала нормою заміна паперового меню на розміщення QR-кодів в інформаційних буклетах, розміщених на столах, або безпосередньо на самих столах, які мають посилання на меню закладу.

У силу вимог частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання; 3) відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 4) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Відповідно, частиною другою статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

У той же час, порядок здійснення господарської діяльності у ресторанні сфері регламентується спеціальним нормативним актом, а саме Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженими Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24.07.2002 №219 (далі - Правила №219).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 Правил №219 цими Правилами регламентуються основні вимоги щодо роботи суб`єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства.

Суб`єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб`єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.

Згідно з приписів пункту 2.1 Правил №219 суб`єктами господарської діяльності у сфері ресторанного господарства здійснюється діяльність згідно з асортиментом продукції, затвердженим відповідно до типу та класу даного закладу (підприємства) керівником підприємства, а також забезпечується наявність продукції, зазначеної у меню, прейскуранті.

Пунктом 3.4 Правил №219 передбачено, що у меню зазначається перелік страв, кулінарних, борошняних кондитерських, булочних виробів та напоїв власного виробництва, вихід і ціна однієї порції, зазначається перелік алкогольних і безалкогольних напоїв, пива, тютюнових, кондитерських виробів та інших закупних товарів, маса, об`єм і ціна на відповідну одиницю продукту, крім того, для алкогольних напоїв - ємність пляшки, ціна за пляшку, за 50 та 100 мілілітрів.

Згідно з приписів пункту 3.6 Правил №219 споживачам надаються можливості: ознайомитися з меню, прейскурантами алкогольних і безалкогольних напоїв, кондитерських і тютюнових виробів, фруктів, додаткових послуг, що надаються, до початку обслуговування.

Таким чином, суб`єкт господарювання у закладі ресторанного господарства може розмістити QR-код із написом «E-Menu», що дає клієнту зрозуміти, що за цим кодом здійснюється доступ до електронного меню.

У той же час, електронне меню є аналогом паперового меню, та дає доступ до меню, розміщеного безпосередньо в місцях реалізації товарів та послуг закладу, відтак таке розміщення меню за посиланням в мережі Інтернет є засобом дистанційного зв`язку для надання такої інформації, та не є рекламою та не має на меті стимулювання продажу тютюнових виробів.

Таким чином, сам по собі продаж тютюнових виробів або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (кальян), якщо такий продаж не передбачає здійснення заходів, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», не може вважатися стимулюванням продажу тютюнових виробів.

Втім, варто зауважити, що приписи частини першої статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» є двозначними у тлумаченні.

У той же час, на думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, які вплинуть на їхні конвенційні права (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» (C.G. andOthers v. Bulgaria, заява №1365/07, пункт 39), «Олександр Волков проти України» (Oleksandr. Ukraine, заява №21722/11, пункт 170)).

Верховний Суд у постанові від 11.05.2022 у справі № 640/10758/21 (№ в ЄДРСР 104258074) наголошує, що поняття «якість закону» (quality of law) або «принцип зрозумілих правил» (understandable rules) охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.

Враховуючи вищевикладене, відповідач при проведенні перевірки прийшов до помилкового висновку про наявність в діях суб`єкта господарювання порушень законодавчих приписів, що свідчить про необхідність скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві № 11 від 07.06.2023 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 180000 грн.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко