УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
13 серпня 2024 року
м. Київ
справа №320/23655/23
адміністративне провадження №К/990/29838/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року
у справі №320/23655/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДОРФІН."
до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві
про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНДОРФІН." звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 07 червня 2023 року про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" у частині застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 180000,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві 31 липня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення пункту 5 частини другої статті 13, абзаців 1, 3, 6, 9 частини першої статті 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" 22 вересня 2005 року №2899-IV (далі - Закон №2899-IV) у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров`я населення від шкідливого впливу тютюну" 16 грудня 2021 року №1978-IX (далі - Закон №1978-IX).
У касаційній скарзі Головне управління Держпродспоживслужби у місті Києві зазначає, що чинним законодавством забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів, зокрема, у приміщеннях закладів ресторанного господарства, а також забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг.
Так, на думку відповідача, на сьогодні відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, про встановлення органом державного нагляду (контролю) порушень щодо недотримання закладами ресторанного господарства вимог повної заборони куріння, вживання та використання тютюнових виробів, кальянів, що визначено пунктом 5 частини другої статті 13 Закону №2899, та недотримання закладами ресторанного господарства заборони стимулювання продажу тютюнових виробів, у тому числі використання тютюнових виробів з метою отримання послуг, що визначено абзацами 1, 3 частини першої статті 16 Закону №2899, які у відповідності до запроваджених нових змін до Закону №2899, на виконання Завдань та Цілей сталого розвитку України відповідно до Указу Президента України №722/2019 від 30 вересня 2019 року, зобов`язань держав-членів Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, що, як вважає скаржник, є прямим стимулюванням продажу тютюнових виробів та використанням тютюнових виробів споживачами у приміщенні закладу ресторанного господарства в поєднанні з послугою приготування кальяну споживачам для подальшого вживання тютюну.
У касаційній скарзі відповідач також вказує на існування повної законодавчої заборони будь-якої реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі: розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них.
Головне управління Держпродспоживслужби у місті Києві також просить Верховний Суд сформувати правовий висновок щодо недотримання закладами ресторанного господарства законодавчої заборони на розміщення інформації про тютюнові вироби та стимулювання продажу тютюнових виробів шляхом розміщення рекламних табличок, які містять інформацію про наявність в меню закладу, зокрема, кальяну, а також розміщення такої інформації на інтернет-ресурсі цього закладу, що є прямим стимулюванням продажу тютюнових виробів, що визначено абзацом 1, 6, 9 частини першої статті 16 Закону №2899.
Відповідач вважає, що правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 січня 2023 року у справі №420/2004/22, не міг бути застосований судами першої та апеляційної інстанцій до правовідносин у справі №320/29317/23, оскільки у цій справі досліджувалися обставини перевірки, докази і матеріали Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та надавалася оцінка (правовий висновок) щодо інших встановлених контролюючим органом порушень, а саме: порушення абзацу першого та п`ятого частини першої статті 16 Закону №2899, про заборону будь-якої реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами. Крім того, Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДОРФІН." не виносилася постанова про накладення стягнень саме за продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами.
Водночас у справі №420/2004/22 Верховний Суд розглядав застосування норм права та вимог Закону №2899 при встановленні контролюючим органом порушень, станом на січень 2022 року, тобто, до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров`я населення від шкідливого впливу тютюну" від 16 грудня 2021 року №1978-IX.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень пункту 5 частини другої статті 13, абзаців 1, 3, 6, 9 частини першої статті 16 Закону №2899-IV у редакції Закону №1978-IX та з метою формування відповідного правового висновку Верховним Судом.
Верховний Суд також зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, а перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі №320/23655/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНДОРФІН." до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови.
2. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №320/23655/23.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2024 |
Оприлюднено | 14.08.2024 |
Номер документу | 120984026 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Берназюк Я.О.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні