Постанова

від 26.12.2024 по справі 320/23655/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 320/23655/23

адміністративне провадження № К/990/29838/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ендорфін»

до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві

про визнання протиправною та скасування постанови,

за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві

на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі судді Шевченко А.В. від 05 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Оксененка О.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В. від 01 липня 2024 року

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ендорфін» (далі - «Ендорфін») звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі також - відповідач), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 07 червня 2023 року № 11 про застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 20 Закону України від 22 вересня 2005 року № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» (далі - Закон № 2899-IV), у розмірі 180 тис. гривень.

2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Ендорфін» зазначало, що відповідач застосував до нього фінансові санкції за куріння у приміщенні закладу ресторанного господарства на вулиці Юрія Іллєнка, 32 у місті Києві кальянів, а також використання тютюнових виробів з метою отримання послуг приготування кальяну, розміщення інформації в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів та розміщення інформації щодо вартості кальяну на столах ресторану. Позивач сплатив 1 тис. грн за порушення заборони на куріння кальянів у приміщенні закладу ресторанного господарства, проте не визнав інших порушень, передбачених в абзацах 1, 3, 6, 9 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV, за які Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві наклало фінансові санкції у розмірі 180 тис. грн; стверджував, що надавав послугу приготування кальянів, яка не формує та не підтримує обізнаність споживачів і їх інтерес до тютюнових виробів, та не суперечить Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР "Про рекламу" (далі - Закон № 270/96-ВР). Також Товариство зазначило, що послуга приготування кальяну нерозривно пов`язана із вживанням тютюнових виробів, а ТОВ «Ендорфін» не реалізовувало тютюн у наборі з непов`язаними додатковими товарами. Інформація про вартість «козацького кальяну» в електронному меню і на табличках (підставках) паперового меню ресторану не є пропозицією купити тютюн окремо, та, на думку позивача, не є рекламою послуги приготування кальянів.

3. Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві позов не визнало, у відзиві зазначило, що ТОВ «Ендорфін» здійснює діяльність як заклад ресторанного господарства, а не магазин; реалізовувало тютюнові вироби з метою їх подальшого використання; не заперечувало, що в електронному меню ресторану за QR-кодом є пункти «покликати кальянщика», «кальян», а наявні у продажу ресторану тютюнові вироби є стимулюванням продажу тютюнових виробів. На місці проведення перевірки зафіксовано більше ніж один плакат на заклад ресторанного господарства, що порушує положення абзацу 6 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV. Відповідач не притягав позивача до відповідальності за порушення положень Закону № 270/96-ВР.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 05 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, позов задовольнив.

5. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що надання послуг із приготування кальяну не може вважатися способом стимулювання продажу тютюнових виробів, не є наданням послуг із продажу тютюнових виробів з метою їх подальшого використання, а таблички (підставки) паперового меню не є рекламою у розумінні абзацу 6 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV, а також не містять відомостей про виробника чи сам тютюновий виріб; заклади ресторанного господарства мають право інформувати споживачів про продукцію з метою її продажу, а інформація про товар чи виробника на місці реалізації, з огляду на частину восьму статті 8 Закону № 270/96-ВР, не вважається рекламою. Електронне меню як аналог паперового, не є рекламою та не має на меті стимулювання продажу тютюнових виробів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві подало до Верховного Суду касаційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

7. ТОВ «Ендорфін» подало відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Відповідач у касаційній скарзі покликається на те, що Верховний Суд не викладав висновок щодо застосування підпункту 5 частини другої статті 13 і абзаців 1, 3, 6, 9 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV у питанні, чи порушується заборона на стимулювання продажу тютюнових виробів у закладах ресторанного господарства шляхом зазначення у паперовому та електронному меню інформування споживачів про послугу приготування кальяну з метою її продажу.

Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували зазначені положення Закону, а також не врахували внесення змін до Закону № 2899-IV згідно із Законом України від 16 грудня 2021 року № 1978-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров`я населення від шкідливого впливу тютюну» (далі - Закон № 1978-IX).

9. ТОВ «Ендорфін» у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що в Україні немає заборони кальянного бізнесу та вживання кальянів, є лише заборона реклами та стимулювання, а також мають бути спеціальні місця для куріння. Позивач не продавав тютюн, а реалізовував послугу приготування кальянів. Скаржник прагне переоцінки досліджених судами першої та апеляційної інстанцій у справі доказів, на яких міститься інформація про послугу приготування кальяну. Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 420/2004/22 розтлумачив поняття послуги приготування кальяну, яке відрізняється від бачення цієї послуги контролюючим органом; вказана правова позиція важлива для розуміння та застосування не лише абзацу 5, але й абзацу 3 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV у підході до тлумачення норм однієї статті, яке повинно бути єдиним та послідовним.

10. Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві у додаткових поясненнях вказує, що правовідносини, стосовно яких Верховний Суд у справі № 420/2004/22 формулював висновки, не є подібними правовідносинам у цій справі, оскільки Головне управління не накладало фінансові санкції за продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими товарами або послугами. Послуги з приготування кальяну належать до заходів стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну, визначених частиною першою статті 16 Закону № 2899-IV.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. 31 липня 2024 року відповідач подав до Суду касаційну скаргу.

12. Верховний Суд ухвалою від 13 серпня 2024 року відкрив касаційне провадження.

13. 16 вересня 2024 року ТОВ «Ендорфін» подало відзив на касаційну скаргу.

14. 23 жовтня 2024 року та 24 грудня 2024 року Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві надало додаткові пояснення.

15. Верховний Суд ухвалою від 25 грудня 2024 року відмовив Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві та ТОВ «Ендорфін» у задоволенні клопотань про розгляд справи у касаційному порядку в судовому засіданні; призначив розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 грудня 2024 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що 25 травня 2023 році Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві на підставі надходження звернення ОСОБА_1 видало наказ № 892 «Про проведення позапланового заходу (перевірки)» та направлення № 60-892 на перевірку дотримання ТОВ «Ендорфін» вимог щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів у закладі ресторанного господарства «Endorphine», розміщеному на вулиці Юрія Іллєнка, 32 у місті Києві.

17. 29 травня 2023 року посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві за результатами позапланового заходу склали акт перевірки № 892-16, в якому зазначили про виявлення порушень пункту 5 частини другої статті 13, абзаців 1, 3, 6, 9 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV, а саме: куріння кальянів у приміщенні закладу ресторанного господарства, використання чотирьох кальянів для вживання споживачами, стимулювання продажу тютюнових виробів шляхом розміщення інформації в електронному меню ресторану та на табличках (підставках) паперового меню на столах закладу щодо вартості послуги приготування кальяну.

18. 07 червня 2023 року Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві ухвалило постанову № 11 про застосування до ТОВ «Ендорфін» фінансових санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 2899-IV, на загальну суму 181 тис. грн, а саме: за куріння кальянів у приміщенні закладу ресторанного господарства (1 тис. грн); за стимулювання продажу тютюнових виробів шляхом використання чотирьох кальянів для вживання споживачами (120 тис. грн), за стимулювання продажу тютюнових виробів шляхом розміщення інформації в електронному меню ресторану (30 тис. грн) та за розміщення табличок (підставок) паперового меню на столах закладу щодо вартості послуги приготування кальяну (30 тис. грн).

19. 05 липня 2023 року ТОВ «Ендорфін» сплатило фінансову санкцію у розмірі 1 тис. грн за куріння кальянів у приміщенні закладу ресторанного господарства.

20. Позивач не погоджується із застосуванням відповідачем до нього інших фінансових санкцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд зазначає таке.

22. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

23. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

24. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

25. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.

26. 15 березня 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України від 15 березня 2006 року № 3534-IV, яким ратифікувала Рамкову конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров`я із боротьби проти тютюну від 21 травня 2003 року («WHO Framework Convention on Tobacco Control» (WHO FCTC); далі - Рамкова конвенція, WHO FCTC).

27. Цей міжнародний договір спрямований на боротьбу з глобальною епідемією тютюнокуріння, в якому Сторони, зокрема, виявили серйозну стурбованість з приводу впливу всіх форм реклами, стимулювання продажу й спонсорства з метою заохочення вживання тютюнових виробів.

28. Для цієї та інших цілей у пункті (c) статті 1 Рамкової конвенції передбачено, що термін «Реклама й стимулювання продажу тютюну» означає будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії з метою, результатом або ймовірним результатом стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи побічно.

29. У статті 8 «Захист від впливу тютюнового диму» WHO FCTC Сторони визнають, що наукові дані недвозначно підтверджують, що вплив тютюнового диму є причиною смерті, хвороб та інвалідності.

Кожна Сторона приймає та здійснює у сферах існуючої національної юрисдикції, визначених національним законодавством, і активно сприяє на інших рівнях юрисдикції прийняттю і здійсненню ефективних законодавчих, виконавчих, адміністративних і/або інших заходів, що забезпечують захист від впливу тютюнового диму на робочих місцях усередині приміщень, громадському транспорті й у закритих громадських місцях та у відповідних випадках в інших громадських місцях.

30. У статті 13 «Реклама, стимулювання продажу та спонсорство тютюнових виробів» WHO FCTC Сторони визнають, що повна заборона на рекламу, стимулювання продажу й спонсорство приведе до скорочення споживання тютюнових виробів.

Кожна Сторона, відповідно до своєї конституції або конституційних принципів, вводить повну заборону на всю рекламу, стимулювання продажу й спонсорство тютюнових виробів. Сюди входить, з урахуванням дотримання правових умов і наявності технічних засобів, які має ця Сторона, повна заборона на транскордонну рекламу, стимулювання продажу й спонсорство, що виходять з її території. У зв`язку з цим кожна Сторона приймає протягом п`яти років після набуття чинності Конвенцією для цієї Сторони відповідні законодавчі, виконавчі, адміністративні і/або інші заходи та подає відповідні доповіді згідно зі Статтею 21.

Сторона, яка не має можливості ввести повну заборону через свою конституцію або конституційні принципи, застосовує обмеження всієї реклами, стимулювання продажу й спонсорства тютюнових виробів. Сюди входить, з урахуванням дотримання правових умов і наявності технічних засобів, які має ця Сторона, обмеження або повна заборона на рекламу, стимулювання продажу й спонсорство, що виходять з її території та мають транскордонний ефект. У зв`язку з цим кожна Сторона приймає відповідні законодавчі, виконавчі, адміністративні і/або інші заходи та подає відповідні доповіді згідно зі Статтею 21.

31. Таким чином, Рамкова конвенція закликає до обмеження реклами, стимулювання продажу тютюнових виробів і впровадження суворих норм щодо продажу.

32. Україна з моменту ратифікації WHO FCTC зобов`язалася забезпечити вільне середовище від тютюнового диму у громадських місцях, місцях роботи, громадському транспорті та в інших закритих приміщеннях, і забезпечити повну заборону або обмежити заходи щодо стимулювання споживання тютюну.

33. У Рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров`я (далі - ВООЗ) щодо кальянів і тютюнових сумішей, виданих у 2015 році (WHO Study Group on Tobacco Product Regulation - Waterpipe Tobacco Smoking: Health Effects, Research Needs and Recommended Actions by Regulators, 2015) зазначено, що кальянний дим містить токсичні речовини, що шкодять здоров`ю так само, як і звичайні сигарети.

34. У закладах ресторанного господарства заборона на куріння тютюнових виробів в Україні почала діяти з 16 грудня 2012 року на підставі Закону України від 24 травня 2012 року № 4844-VI (далі - Закон № 4844-VI), яким внесено зміни до Закону № 2899-IV та викладено частини другу статті 13 цього Закону в такій редакції:

«Забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:

1) у ліфтах і таксофонах;

2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я;

…

9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;

…».

35. Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 «Класифікація закладів ресторанного господарства» ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація», чинного з 01 липня 2004 року, до закладів ресторанного господарства належать: ресторан, ресторан-бар, кафе, кав`ярня, кафе-бар, кафе-пекарня, чайний салон, кафетерій, закусочна, шинок.

36. Під приміщеннями закладів ресторанного господарства» розуміють усі внутрішні приміщення, призначені для обслуговування та перебування споживачів, а також для забезпечення роботи персоналу.

37. Таким чином, пункт 9 частини другої статті 13 Закону № 2899-IV у редакції Закону № 4844-VI встановлював заборону на куріння, зокрема, кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства.

38. Куріння тютюнових виробів - дії, що призводять до згоряння тютюнових виробів, у результаті чого утворюється тютюновий дим, який виділяється в атмосферне повітря та вдихається особою, яка курить.

39. Таке формулювання пункту 9 частини другої статті 13 Закону № 2899-IV та використання терміну «куріння" обмежувало заборону виключно дією куріння (згоряння тютюну), і, відповідно, ця заборона не поширювалася на альтернативні способи споживання у закладах ресторанного господарства тютюнових виробів та їх замінників, що створювало правову прогалину в забороні куріння в закладах ресторанного господарства.

40. Заклади ресторанного господарства як суб`єкти господарювання зобов`язані були забезпечувати виконання законодавства про заборону дій, що призводять до згоряння тютюнових виробів, у результаті чого утворюється тютюновий дим, створюючи умови, за яких куріння у приміщеннях було б неможливим.

41. 16 вересня 2012 року в Україні введено заборону реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів.

42. Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 2899-IV у редакції Закону України від 22 вересня 2011 року № 3778-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів» (далі - Закон № 3778-VI; набрав чинності з 16 вересня 2012 року) забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі:

- проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну тютюнових виробів на тютюнові вироби чи будь-які інші товари, роботи, послуги; використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на придбання або використання тютюнових виробів;

- пропонування або надання бонусів, премій, повернення готівкових коштів, права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов`язаних з тютюновими виробами, або якщо умовою надання, або участі в яких, є придбання або вживання тютюнових виробів;

- продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами;

- розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них;

- розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або їх упаковці, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів, електронної пошти; вкладень до упаковки тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упаковки тютюнових виробів;

- розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в місцях проведення розважальних заходів, в місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні;

- надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп`ютерних та інших ігор, розміщення інформації в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів;

- продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама або упаковка яких містить напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або в частині ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для тютюнових товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів;

- інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.

43. Тобто, з 16 вересня 2012 року заборонено будь-які форми реклами, стимулювання продажу, маркетингових заходів та інформаційного просування тютюнових виробів, їх знаків чи упаковки, а також заходи, які прямо чи опосередковано сприяють їх реалізації або споживанню.

44. З 11 липня 2022 року набули чинності зміни до статті 13 Закону № 2899-IV (у редакції Закону № 1978-IX), які посилюють боротьбу з поширенням тютюнокуріння, альтернатив традиційному курінню тютюну, стимулюванням продажу тютюнових виробів та забороняють відведення місць для куріння в приміщеннях підприємств і установ усіх форм власності, за винятком аеропортів, де спеціально відведені місця для куріння залишаються дозволеними за умови їх належного облаштування.

45. Закон № 1978-IX значно розширив формулювання частини другої статті 13 Закону № 2899-IV щодо заборони лише куріння тютюнових засобів, зокрема, у закладах ресторанного господарства.

46. Частиною другою статті 13 Закону № 2899-IV у редакції, чинній з 11 липня 2022 року, передбачено заборону куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів; 4) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; 5) у приміщеннях закладів ресторанного господарства; 6) у приміщеннях об`єктів культурного призначення; 7) у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування; 8) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; 9) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; 10) у приміщеннях гуртожитків; 11) на дитячих майданчиках; 12) у місцях загального користування житлових будинків; 13) у підземних переходах; 14) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі; 15) на вокзалах та станціях; 16) на зупинках громадського транспорту.

47. У пояснювальній записці до проєкту Закону № 1978-IX було зазначено, що законодавчі заходи зі зменшення поширеності куріння базуються на міжнародній практиці і зобов`язаннях, а саме: імплементації РКБТ ВООЗ, Директиви 2014/40/ЄС та реалізації «Цілей сталого розвитку України» ООН, зокрема Цілі 3 - «забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці». Норми законопроєкту сприятимуть виконанню Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку, затвердженого постановою Уряду України 26 липня 2018 року від 26 липня 2018 року № 530-р.

48. Введення термінів «вживання та використання» заборонило не лише процес куріння, але й всі форми споживання у закладах ресторанного господарства та інших місцях, де діє заборона тютюнових виробів та їх замінників.

49. Суд вважає, що положення частини другої статті 13 Закону № 2899-IV забороняє будь-яке вживання кальянів у закладах ресторанного господарства та інших місцях, де діє заборона.

50. Частиною першої статті 16 Закону № 2899-IV у редакції Закону № 3778-VI, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, заборонялася будь-яка діяльність, що стимулює продаж або використання тютюнових виробів, включаючи роздачу, обмін, бонуси, рекламу, інформаційне розміщення.

51. Між тим, заборона реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів не обмежується зазначеними заходами.

52. В абзаці 10 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV у редакції Закону № 3778-VI, передбачалося, що під заборону підпадали «інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну».

53. За встановлених судами попередніх інстанцій у цій справі обставин приготуванння кальянів у закладі ресторанного господарства «Endorphine», щодо чого в України існує заборона, реалізація закладом такої послуги є стимулюванням продажу тютюнових виробів та вживання тютюну у розумінні положень абзацу 10 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV у редакції Закону № 3778-VI, оскільки надання послуги передбачає споживання у процесі вчинення певної дії.

54. Поряд із забороною без винятків кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства, надання закладом послуги приготування кальяну потрібно вважати стимулюванням продажу тютюнових виробів та вживання тютюну відповідно до статті 16 Закону № 2899-IV навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама продукту.

55. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2024 року у справі № 320/29317/23, в якій Суд дійшов висновку, що:

- кальяни у зв`язку зі змінами у законодавстві з 11 липня 2022 року підпадають під абсолютну заборону в закладах ресторанного господарства, незалежно від їхнього складу;

- надання закладами ресторанного господарства послуг, заборонених статтею 13 Закону № 2899-IV, з приготування кальянів є стимулюванням продажу тютюнових виробів у розумінні статті 16 Закону № 2899-IV навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама продукту.

56. Щодо розміщення інформації у закладах ресторанного господарства про послуги приготування кальянів.

57. У статті 12 Закону № 2899-IV встановлені обмеження для кожної упаковки тютюнових виробів, на яких необхідно зазначати основне та додаткове медичне попередження, супроводжувати додаткові попередження затвердженими малюнками або піктограмами, розміщеннями в чорного кольору рамці певної ширини та площі попередження, формат текстового друку тощо.

58. У пункті 5 частини першої статті 20 Закону № 2899-IV встановлені обмеження щодо розміщення інформації про тютюнові вироби передбачені у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі - не більше одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них.

59. Заклади ресторанного господарства не є місцями, в яких дозволяється будь-яка реалізація тютюнових виробів та надання споживачеві послуг приготування кальянів, а столик ресторану не може вважатися «одним місцем торгівлі».

60. Тому заклади ресторанного господарства не можуть розміщувати відповідно до частини восьмої статті 8 Закону № 270/96-ВР інформацію про виробника товару та/або товар на елементах обладнання та/або оформлення місць надання послуг.

61. У такому разі розміщення інформації про тютюнові вироби або пов`язані з цим послуги в меню закладу ресторанного господарства або на плакатах, підпадає під заборону реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг.

62. В абзаці дев`ятому частини другої статті 20 Закону № 2899-IV передбачено застосування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, фінансових санкцій до суб`єктів господарювання, а саме: у разі порушення вимог статей 16, 16-1 чи 16-2 цього Закону - тридцять тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п`ятдесят тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

63. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві зафіксували у закладі ресторанного господарства «Endorphine» порушення вимог Закону № 2899-IV, а саме: куріння кальянів, надання послуги приготування кальянів, розміщення у меню та на табличках закладу інформації про виріб чи послуги, відповідальність за що передбачена у статті 20 Закону № 2899-IV.

64. З огляду на зазначене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що надання послуг приготування кальянів у закладі ресторанного господарства «Endorphine» не підпадає під повну заборону, встановлену в частині другій статті 13 Закону № 2899-IV у редакції, чинній з 11 липня 2022 року, чим фактично легалізували куріння, вживання та використання тютюнових виробів у таких закладах, дозволили рекламування та стимулювання продажу тютюнових виробів у такий спосіб.

65. Тому суди попередніх інстанцій не мали підстав визнати протиправною та скасовувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 07 червня 2023 року № 11 про застосування до ТОВ «Ендорфін» фінансових санкцій.

66. Правова позиція Верховного Суду, сформульована у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 420/2004/22, стосувалася застосування норм попередньої редакції статті 13 Закону № 2899-IV, коли заборона обмежувалася курінням тютюнових виробів та не враховувала «вживання» чи «використання» альтернативних продуктів, таких як кальяни без тютюну. Тобто коли заборона кальяну у закладі ресторанного господарства не була абсолютною (до 11 липня 2022 року). Тому такі висновки Верховного Суду не підлягали врахуванню при розгляді цієї справи у зв`язку зі зміною правового регулювання після набрання чинності відповідними положеннями Закону № 2899-IV у редакції Закону № 1978-IX.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково й ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

68. Частинами першою, четвертою статті 351 КАС України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

69. Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, проте неправильно застосували норми матеріального права і, як наслідок, дійшли помилкових висновків, касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві потрібно задовольнити, рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року скасувати, а за наслідками розгляду касаційної скарги - ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позову ТОВ «Ендорфін».

Висновки щодо розподілу судових витрат

70. Ураховуючи, що Верховний Суд приймає постанову на користь суб`єкта владних повноважень, немає підстав для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі № 320/23655/23 скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ендорфін» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк

Судді: С.М. Чиркін

В.М. Шарапа