Постанова

від 01.07.2024 по справі 320/15757/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15757/24 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" до Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонере товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 12 від 07.02.2024 «Про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва».

Водночас, позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії наказу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 12 від 07.02.2024 «Про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва»;

- заборони Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії щодо укладення охоронного договору з Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» стосовно об`єкту - стадіон заводу «Арсенал».

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначив, що Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Укргазбанк» належать на праві власності нежилі приміщення і споруди спортивного клубу ВО «Завод Арсенал», загальною площею 536,3 кв.м., та земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:033:0013 площею 1,9902 га, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 36.

Вказані об`єкти належать заявнику на праві власності відповідно до свідоцтва про придбання з прилюдних торгів, виданого 01.10.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованого у реєстрі за № 5834, що підтверджено витягом про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим 29.12.2012, номер 37069387, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 38908140 та на підставі права власності відповідно до свідоцтва про придбання з прилюдних торгів, виданого 01.10.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованого у реєстрі за № 5833, що підтверджено витягом про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим 21.03.2013, номер 1447791, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25166980000.

07.02.2024 Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято наказ № 12 від 07.02.2024 «Про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва», згідно з яким спірний об`єкт занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва.

У подальшому Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 14.02.2024 за № 066-524 повідомлено Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» про необхідність укладення охоронного договору у місячний строк.

Зазначено, що відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із Закону України «Про охорону культурної спадщини», тож заявник вважає вказаний наказ протиправним, оскільки він суперечить наказу Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» та порушує право заявника на вільне розпорядження своїм майном.

Отже, у разі неукладення охоронного договору з боку заявника у місячний строк, законом передбачені наслідки у вигляді відповідальності Банку, а тривалість судового розгляду у суді першої інстанції та процедура оскарження в апеляційному порядку рішення адміністративного суду, а також завантаженість Київського окружного адміністративного суду є, на думку заявника, достатньою підставою припускати, що до вирішення справи судом та набранням рішенням суду законної сили, сплине час для виконання обов`язку Банку на виконання приписів оскаржуваного наказу та Закону щодо укладення охоронного договору.

Вказали, що у такому випадку Банк буде змушений його виконувати або до нього будуть застосовані санкції.

Відтак, на переконання заявника, у разі незупинення дії наказу від 07.02.2024 № 12 «Про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва» та незобов`язання Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заборонити вчиняти дії щодо укладення охоронного договору із заявником, втрачається мета та сутність судового захисту, за яким заявник має намір звернутися до суду.

Із урахуванням викладеного, невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав Банку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про забезпечення позову у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що позивачем не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, шляхом подання позовної заяви.

Разом із тим, у разі забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії наказу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 12 від 07.02.2024 «Про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва» та заборони Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії щодо укладення охоронного договору з Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» стосовно об`єкту - стадіон заводу «Арсенал», до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, суд фактично надасть правову оцінку його правомірності до розгляду справи по суті, що у свою чергу не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Крім того, очевидні ознаки протиправності рішення, дій бездіяльності та порушення ними прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що рішення, дії, бездіяльність відповідача явно суперечать вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Разом з тим, оцінку спірному рішенню буде надано під час розгляду справи по суті, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк