Ухвала

від 02.07.2024 по справі 752/1065/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1065/24

Провадження № 1-кс/752/4620/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №12023100000001252 від 31.10.2023,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12023100000001252 від 31.10.2023.

У клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на транспортний засіб марки FORD, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2013 року випуску.

Клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000001252 від 31.10.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 362, ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.03.2024 о 12 год. 00 хв., перебуваючи біля ТЦ «Дніпровський» по вул. Петра Вершигори, у ОСОБА_5 , з метою власного збагачення, виник корисливий злочинний умисел, направлений на підроблення, з метою збуту, офіційних документів - медичної довідки, яка видається та посвідчуються медичною установою, і яка надає права щодо придатності до керування транспортним засобом, затверджених постановою Кабінету міністрів України, а також свідоцтва про закінчення практичної підготовки для одержання посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «А», вчинених за попередньою змовою групою осіб.

Слідством встановлено, що 19.03.2024, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до невстановленої досудовим розслідування особи, з приводу допомоги у пошуках автошколи. В свою чергу останньому було надано номер мобільного телефону НОМЕР_3 , який використовує ОСОБА_5 .

В подальшому ОСОБА_6 здійснив телефонний дзвінок до ОСОБА_5 з приводу отримання посвідчення водія категорії А, на що ОСОБА_5 повідомив, що потрібно зустрітись біля ТЦ «Дніпровський» по вул. Петра Вершигори, з собою взяти паспорт, РНОКПП та фото.

20.03.2024 приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи біля ТЦ «Дніпровський» по вул. Петра Вершигори, повідомив ОСОБА_6 , що для отримання посвідчення даної категорії необхідна медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом та свідоцтво про закінчення практичної підготовки, та за грошову винагороду у розмірі 3500 грн. з яких 3000 грн. за автошколу та 500 грн. за медичну довідку йому зроблять її без фактичного відвідування та проведення огляду лікарів, дані кошти потрібно буде перерахувати на банківську карту.

26.03.2024 ОСОБА_6 з номеру НОМЕР_4 на мессенджер VIBER надійшло смс повідомлення з номером банківської карти, на яку останній перерахував грошові кошти у розмірі 3500 грн.

В подальшому ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, передав невстановленим досудовим розслідуванням особам ТОВ «Консиліум плюс» (код ЄДРПОУ 33442542) документи ОСОБА_6 для підроблення медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом, при цьому будучи обізнаними, що ОСОБА_6 не буде присутнім при проходженні медичного огляду.

17.05.2024 приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Садова 209, 5, зустрівся з ОСОБА_7 та останній передав медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом серії НОМЕР_5 , видану 21.03.2024 ТОВ «Консиліум плюс» за підписом невстановленої досудовим розслідуванням особи, а також повідомив, що він вже закінчив автошколу, відомості про його закінчення практичної підготовки внесені до Єдиного державного реєстру МВС та передав у паперовому вигляді свідоцтво про закінчення практичної підготовки серії НОМЕР_6 про те, що він у період з 22.03.2024 по 31.03.2024 пройшов 20-годинну практичну підготовку для отримання права на керування транспортним засобом категорії «А» і на іспиті відповідно до протоколу від 01.04.2024 №01.04А одержав оцінку задовільно.

Слідством встановлено, що Наказом № 20/05/24 від 20.05.2024 ТОВ «АВТО-РЕСПЕКТ АА» (код ЄДРПОУ 41493442) в особі директора ОСОБА_8 , наказано ОСОБА_6 здійснити продаж вантажного транспортного засобу марки MAN модель TGX 8.440, 2013 року випуску, тип ТЗ - сідельний тягач для перевезення напівпричепів, номер шасі (кузова) НОМЕР_7 з державним реєстраційним номером НОМЕР_8 , колір оранжевий.

Відповідно до довіреності №20/05/24-01 від 20.05.2024 виданою ТОВ «АВТО-РЕСПЕКТ АА» (код ЄДРПОУ 41493442) в особі директора ОСОБА_8 уповноважено ОСОБА_6 вчиняти необхідні дії з продажу вантажного транспортного засобу марки MAN модель TGX 8.440, 2013 року випуску, тип ТЗ - сідельний тягач для перевезення напівпричепів, номер шасі (кузова) НОМЕР_7 з державним реєстраційним номером НОМЕР_8 , колір оранжевий.

Наказом №20/05/24 від 20.05.2024 ТОВ «АВТО-РЕСПЕКТ АА» (код ЄДРПОУ 41493442) в особі директора ОСОБА_8 , наказано ОСОБА_6 здійснити продаж вантажного транспортного засобу марки DAF модель XF 105.460, 2013 року випуску, тип ТЗ - спеціалізований сідловий ТЯГАЧ-Е, номер шасі (кузова) НОМЕР_9 з державним реєстраційним номером НОМЕР_10 , колір зелений.

Відповідно до довіреності №20/05/24-02 від 20.05.2024 виданою ТОВ «АВТО-РЕСПЕКТ АА» (код ЄДРПОУ 41493442) в особі директора ОСОБА_8 уповноважено ОСОБА_6 вчиняти необхідні дії з продажом вантажного транспортного засобу марки DAF модель XF 105.460, 2013 року випуску, тип ТЗ - спеціалізований сідловий ТЯГАЧ-Е, номер шасі (кузова) НОМЕР_9 з державним реєстраційним номером НОМЕР_10 , колір зелений.

Слідством встановлено, що 17.05.2024 приблизно о 16 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_5 , які були раніше знайомі, запитав у останнього про алгоритм дій при продажі транспортного засобу, який зареєстровано на юридичну особу, та про перелік документів, які повинні бути при перереєстрації, на що отримав відповідь, що перелік документів невеликий, але основним документом є довідка з територіального центру комплектування (військомата), так як на даний час її дуже проблемно отримати.

В подальшому ОСОБА_7 сказав ОСОБА_9 , що дане питання він може вирішити, так як має вплив на працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , та працівників ТСЦ МВС, але для цього йому потрібні установчі документи юридичної особи і після цього він зможе допомогти отримати зазначену довідку, та додав, що така послуга буде коштувати приблизно 100 доларів США за одну довідку.

28.05.2024 приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що він підготував довіреності та накази на транспортні засоби, в свою чергу ОСОБА_5 сказав, що він набере та дізнається, що йому робити далі.

Цього ж дня ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_5 та сказав, що він був у ІНФОРМАЦІЯ_1 , та там великі черги, при цьому він не зміг отримати довідку щодо перебування транспортного засобу на військовому обліку, на що ОСОБА_5 повідомив йому, щоб він накази та довіреності скинув йому на мессенджер, та домовились про зустріч 29.05.2024 об 11 год. 00 хв.

29.05.2024 приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_5 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_6 , що йому потрібно бути готовим 01.06.2024 прибути до ТСЦ МВС за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки там будуть талони з електронною чергою, та будуть готові документи необхідні для перереєстрації транспортних засобів.

01.06.2024 приблизно о 09 год. 07 хв. ОСОБА_6 прибув до ТСЦ № 8045, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де за попередньою домовленістю зустрівшись з ОСОБА_5 , підійшли до адміністратора ТСЦ МВС та взяли талони електронної черги на 11:45 год. та 12:00 год., після чого передали адміністратору документи та останній їх сфотографував, та повідомив що у наданих документах відсутні довідки без яких неможливо перереєструвати транспортні засоби, на що ОСОБА_5 сказав що зараз їх привезе.

В подальшому, цього ж дня, приблизно о 14 год 00 хв. ОСОБА_5 вдруге приїхав до ТСЦ № 8045, де його чекав ОСОБА_6 з покупцем транспортних засобів, після чого вони всі разом підійшли до адміністратора ТСЦ № 8045, який здійснив перереєстрацію транспортних засобів, після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли та сіли до транспортного засобу останнього, а саме марки «Део Сенс» сірого кольору.

Перебуваючи в транспортному засобі, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , поєднаний з вимаганням такої вигоди, наголосив на необхідності передачі суми в розмірі 15000 грн, з яких 8000 грн за довідки з територіального центру комплектування (військомата), 6000 грн за послуги ТСЦ МВС, та 1000 грн за послуги ОСОБА_5 , після чого на вимогу ОСОБА_6 передав вищевказану суму ОСОБА_5 .

01.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слідством встановлено, що відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу ОСОБА_5 на праві власності належить транспортний засіб марки FORD, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2013 року випуску.

Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України, яка інкримінована підозрюваному передбачає конфіскацію майна як виду покарання, в зв`язку з чим виникла необхідність у накладанні арешту на майно підозрюваного.

Слідчий зазначає, що на теперішній час є достатні підстави вважати, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту із забороною розпорядження та відчуження призведе до приховування, передачі, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні та у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, унеможливіть подальше відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

На підставі зазначеного, посилаючись на положення пунктів 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий просить про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 .

Також слідчий просить здійснити розгляд клопотання без виклику власника майна, оскільки це є необхідним для забезпечення арешту майна з метою запобігання відчуження, приховування або передачі майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про проведення розгляду цього клопотання без виклику власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність у якій зазначив, що клопотання підтримує та просить про його задоволення.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із вимогами п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою: забезпечення конфіскації майна як виду покарання; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У разі арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя може постановити рішення про арешту майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Частиною 1 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000001252 від 31.10.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 362, ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

01.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 369-2 КК України, що підтверджується наявною в матеріалах клопотання копією повідомлення про підозру.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_5 набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного.

У судовому засіданні досліджені матеріали кримінального провадження, додані слідчим до клопотання на обґрунтування обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_5 , дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що мали місце обставини, про які зазначається у клопотанні, та що до їх вчинення може бути причетний ОСОБА_5 , тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України, що серед іншого інкримінується ОСОБА_5 , передбачає відповідальність у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ч. 1 ст. 59 КК України).

Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.

Тобто, у випадку визнання винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, тому, на переконання слідчого судді, слідчий довів необхідність арешту майна підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Згідно наявних в матеріалах справи відомостей встановлено, що у власності ОСОБА_5 перебуває автомобіль марки FORD, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2013 року випуску, що підтверджується копією реєстраційної картки транспортного засобу.

Отже, слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на вказане майно підозрюваного може бути накладено арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Разом з тим, клопотання слідчого не містить відомостей щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також відсутні відомості про подання в рамках цього кримінального провадження цивільного позову. Таким чином, слідчим у клопотанні не обґрунтовано та не доведено долученими до клопотання відомостями необхідність арешту майна підозрюваного з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Оцінюючи підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчий суддя враховує, що чинним кримінальним процесуальним законом передбачено правову підставу та умови обмеження права власності. Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (ч. 5 ст. 173 КПК України).

З огляду на те, що правовою підставою для накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, враховуючи доведеність слідчим існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, може призвести до його можливого відчуження на користь третіх осіб або настання інших наслідків, слідчий суддя дійшов висновку, що заборона відчуження та розпорядження транспортним засобом виправдовує у цьому випадку ступінь втручання у право власності особи.

Керуючись статтями 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із забороною відчуження та розпорядження, а саме на: транспортний засіб марки FORD, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2013 року випуску.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1