Постанова

від 21.05.2024 по справі 385/1288/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2024 року м. Кропивницький

справа № 385/1288/21

провадження № 22-ц/4809/582/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)

суддів Голованя А.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Мазур Світлана Миколаївна.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2023 року, у складі головуючого судді Гришака А.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Гайворонської міської ради, Орган опіки і піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Гайворонської міської ради, Орган опіки і піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів.

В обгрунтнування позову вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в дорожньо-транспортній катастрофі загинула її донька - ОСОБА_3 .

За життя у ОСОБА_3 народилось двоє дітей: від шлюбу з ОСОБА_4 , який помер у 2009 році, народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; від спільного проживання без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 , народилась ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якої, згідно свідоцтва про її народження, записаний відповідач.

Після загибелі ОСОБА_3 , діти проживають разом зі своєю бабусею, позивачем у справі.

Рішенням органу опіки та піклування, розпорядження Гайворонської РДА від 12.06.2019, неповнолітній ОСОБА_5 надано статус дитини сироти.

Розпорядженням Гайворонської РДА від 08.07.2019 позивача призначено опікуном над дитиною сиротою ОСОБА_7 .

Неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у Тополівській філії КЗ «Хащуватський ліцей» в четвертому класі.

Позивач зазначала, що самостійно опікується ОСОБА_6 , відводить та забирає її зі школи, не пропускає жодного шкільного свята, виховує та підтримує її усім необхідним, чим забезпечує дитині комфортні умови життя.

Відповідач, батько малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишив сім`ю та на території села Тополі не проживає. За даними органу місцевого самоврядування доньку не навідує, її життям не цікавиться, обов`язки щодо утримання своєї неповнолітньої доньки не виконує.

ОСОБА_6 знаходиться на повному утриманні позивача, яка має стабільний дохід у вигляді пенсії та одержує рентні платежі. За час навчання доньки та літнього відпочинку у пришкільному таборі «Берізка» Тополівського КЗ «Хащуватський ліцей» відповідач жодного разу не відвідував заклад та не цікавився її навчанням і досягненнями.

Малолітня ОСОБА_6 проживає разом зі своєю бабусею та сестрою ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 в житловому будинку, що належить ОСОБА_1

Будинок знаходиться в задовільному стані, облаштований меблями та речами першої необхідності, діти мають всі умови для належного проживання та забезпечені всім необхідним.

Позивачка посилалася на те, що дитина, після загибелі матері тривалий час проживає біля своєї рідної бабусі ОСОБА_1 разом зі своєю сестрою ОСОБА_5 та має усі належні умови для проживання.

Відповідач з 2015 року з донькою не проживає, участі у її вихованні та утриманні не приймає. Доньку не відвідує, її життям не цікавиться. При цьому має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі більше 7000,00 грн. Зловживає спиртними напоями. Регулярно притягується до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. За скоєння насильства в сім`ї, спричинення тілесних ушкоджень своїй колишній дружині ОСОБА_9 , засуджений вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14.07.2021 з призначенням покарання у вигляді штрафу, який набув законної сили 14.08.2021 .

Вважала, що відповідач перервав усі стосунки зі своєю донькою. У вихованні та утриманні малолітньої ОСОБА_6 участі не приймає, її життям та здоров`ям не цікавиться, має заборгованість зі сплати аліментів, схильний до вчинення насильства в сім`ї чим ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, що є достатньою правовою підставою для позбавлення його батьківських прав.

Тому, наявні правові підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його доньки з встановленням опіки та призначення бабусі ОСОБА_1 опікуном дитини з одночасним стягненням з батька дитини аліментів на утримання дитини на користь позивачки, як опікуна дитини.

Заочним рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2023 року позов задоволено.

Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 її опікуном.

Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) на місяць, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, й стягувати щомісячно до повноліття ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В рішенні зазначено, що стягування розпочати з 27.09.2021.

Рішення суду в частині стягнення аліментних платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з наданням неправильної оцінки наданим доказам.

Вважає, що позивачка не довела належними та допустимими доказами його злісного небажання виконувати свої обов?язки щодо виховання доньки.

Вказує на те, що суд першої інстанції не врахував того, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою правові наслідки, як для батька так і для дитини.

Відзив на апеляційну скаргу позивачка не подавала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із доводами скарги і вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване рішення відповідає зазначеним нормам процесуального законодавства з таких підстав.

Задовольняючі позов суд першої інстанції послався на те, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, а тому є підстави для позбавлення його батьківських прав.

З таким висновком суду погоджується і суд апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 14.08.2012 Тополівською сільською радою Гайворонського району Кіровоградської області, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком зазначено - ОСОБА_2 , матір?ю - ОСОБА_3 , актовий запис № 3 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 05.06.2019 виконавчим комітетом Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с. 17).

Відповідно до довідки № 01-10/349 від 06.09.2021 виданої КЗ «Хащуватський ліцей» Гайворонської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається з 01.09.2018 в 4 класі Тополівської філії КЗ «Хащуватський ліцей» (а.с. 18).

Згідно характеристики на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.09.2021 № 01-10/350 (а.с. 19) та довідки № 01-10/362 від 08.09.2021 (а.с. 20) виданих КЗ «Хащуватський ліцей» Гайворонської міської ради Кіровоградської області батько ОСОБА_6 - ОСОБА_2 на протязі 2019 -2021 роках не відвідував навчальний заклад та не цікавився її життям.

Із довідки - характеристики від 08.09.2021 №290 вбачається, що ОСОБА_1 проживала до 2019 року разом із померлою донькою та онучками ОСОБА_10 , 2007 року народження та ОСОБА_11 , 2012 року народження (а.с. 22).

З даної довідки вбачається, що батько ОСОБА_6 , ОСОБА_2 доньку не відвідує.

Встановлено, що після смерті матері малолітня ОСОБА_6 потребувала, як матеріальної так і моральної підтримки, але батько не цікавився життям своєї доньки, а тому всю відповідальність за життя і виховання ОСОБА_12 взяла на себе бабуся ОСОБА_1 .

Встановлено, що з часу смерті мами, 2019 року батько ні разу не відвідував дитину, навчальні заклади в яких вона навчається, та не цікавився навчанням, вихованням, матеріальним становищем та життям доньки.

Відповідно до розрахунку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , № НОМЕР_4 від 15.09.2021 року, виданого Гайворонським відділом ДВС у Голованівському районі Кіровоградської області Південно - Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 станом на 05.06.2019 року має заборгованість по аліментах у розмірі 7208,50 грн. (а.с. 30).

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_6 , встановлення опіки та стягнення аліментів від 17.11.2021 № 02-30/3661, наданого органом опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради, орган опіки та піклування при виконавчому комітеті міської ради дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_6 є доцільним та відповідатиме інтересам дитини (а.с. 53-54).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків стосовно виховання доньки.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (Наведена позиція відображена в постанові Верховного суду від 28.03.2019 у справі №559/1553/16-ц).

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно - правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.

Колегія суддів, встановлюючи обставини даної справи належним чином дослідила те, що відповідач не підтримує на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти із малолітньою дитиною, не виховує дитину, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання.

У судовому засіданні апеляційного суду, відповідач надав пояснення, що не спілкується із дитиною і не має її контактів (номеру телефону).

Доказів того, що він намагався налагодити відносини та відновити прямі контакти із дитиною у добровільному порядку, чи за допомогою спеціалістів із залученням відповідних органів ОСОБА_13 не надано.

Крім того, відсутні будь - які докази того, що відповідач виконував свій батьківський обов`язок щодо виховання, утримання, піклування своєї малолітньої дитини за період з дня смерті матері дитини і на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі відповідач, як один із доводів посилається на те, що позбавлення батьківських прав є крайньою (виключною) мірою і допускається лише в тому випадку, якщо поведінку батьків не можна змінити в кращу сторону.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити що, у судовому засіданні, для з?ясування обставин справи, об?єктивності розгляду даного спору та доцільності позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітньої доньки, відповідач надав суду пояснення, що він не заперечує того, що донька може і подальшому проживати із позивачкою (бабою дитини) і перебувати на її утриманні, але його не слід позбавляти прав відносно доньки, оскільки це не відповідає її інтересам.

Проте, відповідач не спростував доводи позовної заяви належними та допустимими доказами і не довів того, що позивачка перешкоджала йому спілкуватися із дитиною, з часу смерті матері.

Прагнення відповідача спілкуватися із дитиною є не доведеним, оскільки він не звертався до суду з позовом про встановлення порядку спілкування із дитиною за життя матері.

Підставою для позбавлення батьківських прав відповідача є саме те, що ОСОБА_2 не виконує батьківських обов?язків по вихованню своєї малолітньої дитини, особливо у складний для неї період, а саме коли померла її мати, з 2019 року по теперішній час.

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України - при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно положень ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Стаття 430 ЦПК України передбачає випадки обов`язкового і факультативного негайного виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Колегія суддів погоджується із доводами позивача щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки.

Крім того судом першої інстанції правильно, згідно норм процесуального права, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

24.06.2024 - складено постанову.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді А.М. Головань

О.А. Письменний