Постанова

від 27.06.2024 по справі 910/9460/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9460/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна»

про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9460/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна"

про стягнення 1 938 167,71 грн,

за участю представників:

позивача: не з`явилися,

відповідача: Віценко А. Г.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто» (далі - ТОВ «БК Реддіто») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (далі - ТОВ «Блок Майстер Україна») про стягнення штрафу за договором підряду у сумі 1 938 167,71 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 24.10.2023 у справі № 910/9460/23 позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" штраф згідно з п.13.5.2 договору у сумі 888 706,21 грн, штраф згідно з п. 13.5.1 договору у сумі 1 049 461,50 грн та судовий збір у сумі 29 072,52 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" про розподіл судових витрат, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" витрати на правничу допомогу у сумі 15 000 грн, у решті вимог заяви відмовлено.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 року у справі № 910/9460/23 скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив в повному обсязі. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 43 608,78 грн.

Також постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 (за наслідками перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023) скасовано додаткове рішення суду першої інстанції у справі № 910/9460/23, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" про розподіл судових витрат відмовлено.

За наслідками касаційного оскарження Верховний Суд постановою від 13.06.2024 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" залишив без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 (за наслідками перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023) у справі № 910/9460/23 залишив без змін.

Відповідачем у відзиві на касаційну скаргу позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 наведено попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу, які відповідач очікує понести у суді касаційної інстанції у справі № 910/9460/23, в розмірі 45 000,00 грн.

Також зазначено, що докази на підтвердження понесення цих витрат будуть подані ним у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом касаційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" 18.06.2024 через систему «Електронний суд» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9460/23 щодо відшкодування судових витрат, що були ним понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, та надав докази на підтвердження здійснених витрат. Просив стягнути на його користь з позивача судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, у розмірі 40 000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 20.06.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, призначено до розгляду на 27.06.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" 26.06.2024 через систему «Електронний суд» надіслало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають стягненню з позивача на користь ТОВ «Блок Майстер Україна» у зв`язку з розглядом справи Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, до 6 000,00 грн.

Розглянувши заяву відповідача, дослідивши наведені позивачем підстави для зменшення заявленого до розподілу розміру витрат на правову допомогу, суд вважає, що ця заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

У заяві про розподіл судових витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції відповідач зазначив, що така допомога йому надавалась на підставі договору від 24.07.2023 № 12/07-2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" та Адвокатським об`єднанням «Адер Хабер і Ко». За умовами договору (пункт 1.1) замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати замовнику відповідно до умов цього договору платну правову допомогу, визначену у пункті 2 цього договору, а замовник зобов`язується прийняти правову допомогу та оплатити її.

За змістом пункту 2 договору виконавець надає замовнику правову допомогу щодо представництва інтересів та захисту прав замовника у тому числі у господарських судах усіх інстанцій.

Згідно з пунктом 5.1 договору сторони погодили, що винагорода виконавця згідно з цим договором складається з вартості роботи його фахівців, і залежить від строку надання та складності правової допомоги, що надаються згідно з цим договором. Розмір винагороди виконавця визначається сторонами у додаткових угодах до цього договору відповідно до виду правової допомоги, що надається.

Додатковою угодою до договору від 12.04.2024 сторони погодили що виконавець надає замовнику правову допомогу з ведення від імені та в інтересах замовника господарської справи № 910/9460/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Реддіто» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" про стягнення у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (пункт 1 додаткової угоди).

Винагорода виконавця за надання правової допомоги, визначеної у пункті 1 цієї додаткової угоди становить 45 000,00 грн (пункт 2 додаткової угоди).

04.06.2024 сторонами погоджено внесення змін до додаткової угоди від 12.04.2024 до договору та визначено, що винагорода виконавця за надання правової допомоги, визначеної у пункті 1 додаткової угоди, становить 40 000,00 грн. Інші умови додаткової угоди від 12.04.2024 до договору про надання правової допомоги № 12/07-20236 від 24.07.2023 залишаються без змін.

Згідно з доданим до заяви про розподіл судових витрат актом приймання-передачі послуг від 14.06.2024 підписаним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" та Адвокатським об`єднанням «Адер Хабер і Ко» винагорода виконавця становить 40 000,00 грн.

До наданих адвокатським об`єднанням відповідачу послуг увійшли:

- здійснення юридичного аналізу касаційної скарги ТОВ «Будівельна компанія «Реддіто» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/9760/23;

- здійснення подальшого формування та вдосконалення правової позиції замовника в межах господарської справи № 910/9460/23;

- підготовка, направлення учасникам справи та подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу ТОВ «Будівельна компанія «Реддіто» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/9760/23;

- підготовка, направлення учасникам справи та подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження;

- здійснення представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" у судових засіданнях Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.05.2024 та 13.06.2024;

- надання консультацій та правових роз`яснень замовнику у межах справи № 910/9460/23 в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.

Оцінюючи надані відповідачем на підтвердження понесених витрат документи, Верховний Суд зазначає, що вони не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Разом з тим надана адвокатом відповідача послуга на підготовку, направлення учасникам справи та подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження не може бути відшкодована за рахунок позивача. Верховний Суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про закриття касаційного провадження у справі № 910/9460/23 з підставі передбачених пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України. Зазначив, що у разі, коли після відкриття касаційного провадження виявилося, що передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстава не знайшла свого підтвердження, Верховний Суд має право залишити судове рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін, а не закривати касаційне провадження. Відповідно оплачена відповідачем адвокату послуга з підготовки та подання такого клопотання не підлягає відшкодуванню за рахунок позивача.

Враховуючи, що адвокатський гонорар визначено у фіксованому розмірі, а не у формі погодинної оплати, послуга з підготовки та подання клопотання про закриття касаційного провадження є складовою погодженого сторонами обсягу наданих послуг, виходячи із критерію складності справи, обсягу наданих адвокатських робіт, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини даної справи, Верховний Суд вважає, що відшкодування відповідачеві витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 30 000,00 грн, відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.

Щодо наведених позивачем доводів про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, то вони є необґрунтованими.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Однак, жодних доказів неспівмірності понесених відповідачем витрат, а також обгрунтованості наведеного позивачем розрахунку витрат відповдіача на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн позивач не надав.

Позивач, наводячи доводи про наявність підстав для зменшення заявленого відповідачем до відшкодування розміру витрат, не врахував, що у договорі про надання правової допомоги сторони погодили фіксований розмір гонорару адвоката, а не погодинну оплату. Відповідно посилання позивача на те, що в акті від 14.06.2024 приймання-передачі послуг правової допомоги до договору про надання правової допомоги №12/07-2023 від 24.07.2023 на суму 40 000,00 грн не зазначено кількість часу витраченого адвокатом відповідача на кожну з послуг та не зазначено вартість кожної такої послуги у співвідношенні з витратами часу на її надання, що виключає можливість дослідити реальний об`єм наданих послуг, є безпідставними.

Беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Для виконання цього обов`язку недостатньо загально сформульованого твердження іншої сторони про неспівмірність витрат без надання доказів та належного обґрунтування.

Керуючись статтями 126, 129, 234, 235, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9460/23 щодо відшкодування судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Реддіто» (02660, м. Київ, вул. Колекторна, 17, ЄДРПОУ 40163602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (31104, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Франка, 20, ЄДРПОУ 36387055) витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 30 000,00 грн (тридцять тисяч грн 00 коп.).

3. Видачу відповідного наказу у справі № 910/9460/23 доручити Господарському суду міста Києва.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді С. Бакуліна

О. Мамалуй