Постанова

від 07.11.2024 по справі 910/9460/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9460/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто"

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Агрикової О. В., Мальченко А. О., Козир Т. П.

від 11 вересня 2024 року (повний текст складений 11 вересня 2024 року)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна"

про стягнення 1 938 167,71 грн

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна"

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу

за участю представників:

позивача: Музиченко Ю. В.

відповідача: Віценко А. Г.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій по суті спору.

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" (далі - ТОВ "БК Реддіто") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (далі - ТОВ "Блок Майстер Україна") про стягнення штрафу за договором підряду у сумі 1 938 167,71 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 24 жовтня 2023 року у справі № 910/9460/23 позов задовольнив: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" штраф згідно з пунктом 13.5.2. договору у сумі 888 706,21 грн, штраф згідно з пунктом 13.5.1. договору у сумі 1 049 461,50 грн та судовий збір у сумі 29 072,52 грн.

Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 21 листопада 2023 року частково задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" про розподіл судових витрат: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" витрати на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн, у решті вимог заяви відмовив.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 27 березня 2024 року у справі № 910/9460/23 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив в повному обсязі. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 43 608,78 грн.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 27 березня 2024 року у справі № 910/9460/23 (за наслідками перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21 листопада 2023 року) скасував додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21 листопада 2023 року та відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" про розподіл судових витрат.

За наслідками касаційного розгляду справи № 910/9460/23 Верховний Суд постановою від 13 червня 2024 року залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 березня 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 (за наслідками перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21 листопада 2023 року).

2. Короткий зміст заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" в апеляційній скарзі навів попередній розрахунок його витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи апеляційним судом у розмірі 100 000,00 грн.

02 квітня 2024 року до Північного апеляційного господарського суду від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просив вирішити питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв`язку з розглядом справи апеляційним судом, у розмірі 60 000,00 грн.

3. Короткий зміст оскаржуваної додаткової постанови апеляційного господарського суду, мотиви її ухвалення.

Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 11 вересня 2024 року задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" про прийняття додаткового рішення у справі №910/9460/23: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" 60 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявлений відповідачем розмір його витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим, відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності, справедливості, є співмірним зі складністю справа та обсягом наданих відповідачу його адвокатом під час апеляційного розгляду цієї справи послуг, є пропорційним до предмету спору, а заперечення позивача проти цього розміру витрат відповідач є недоречними, враховуючи те, що позивач в суді першої інстанції визначив розмір його витрат на професійну правничу допомогу у сумі, що перевищує заявлену відповідачем в суді апеляційної інстанції суму таких витрат.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2024 року у справі 910/9460/23 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають стягненню з Позивача, до 6 500,00 грн.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції скаржник послався на пункт пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. За твердженням скаржника суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме: частину п`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, викладені:

- у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18 та від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 909/116/19, від 28 січня 2021 року у справі № 911/3156/19, від 09 лютого 2021 року у справі № 910/15201/17, від 03 березня 2021 року у справі № 912/354/20, від 08 лютого 2022 року у справі № 910/20792/20, про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;

- у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 про те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44);

- у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17 та від 19 лютого 2019 року у справі № 917/1071/18, про те, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмісними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу;

- у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 911/3386/17 та від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, про те, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що апеляційний господарський суд дотримався норм процесуального права, врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, а доводи скаржника є необґрунтованими. За твердженням відповідача:

- позивач безпідставно посилається на те, що місцевий господарський суд додатковим рішенням лише частково задовольнив його вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивач оскаржив це додаткове рішення місцевого суду до суду апеляційної інстанції, вважаючи заявлений ним розмір витрат на правову допомогу в місцевому суді співмірним, а тому скаржник касаційної інстанції використовує «подвійний підхід» до розміру витрат на правову допомогу, в залежності від сторони у справі, яка їх заявляє;

- заявлений позивачем в суді першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу становив 6% ціни позову (1 938 167,71 грн), в той час, як заявлений відповідачем до стягнення з позивача в суді апеляційної інстанції розмір таких витрат (60 000,00 грн) становить 3,1% ціни позову, що свідчить про пропорційність визначення відповідачем розміру гонорару в апеляційному суді;

- скаржник не обґрунтовує у касаційній скарзі, з яких підстав розмір правничої допомоги необхідно зменшити саме до 6 500,00 грн, в порушення статті 126 Господарського процесуального кодексу України не наводив таких обґрунтувань позивач і в апеляційному суді.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій, викладених в оскаржуваній додатковій постанові.

Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені позивачем у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції та доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

Як встановив суд апеляційної інстанції відповідач на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надав суду такі докази:

- договір про надання правової допомоги № 12/07-2023 від 24 липня 2023 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Адер Хабер і Ко» (виконавець) та адвокатом Товариством з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» (замовник),

- додаткову угоду від 27 жовтня 2023 року до договору про надання правової допомоги № 12/07-2023 від 24 липня 2023 року,

- акт приймання-передачі послуг правової допомоги до договору про надання правової допомоги № 12/07-2023 від 24 липня 2023 року, складений 27 березня 2024 року,

- ордер на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна», виданий Адвокатським об`єднанням «Адер Хабер і Ко» адвокату Віценку А. Г.,

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Віценка А.Г. від 28 жовтня 2010 року,

- рахунок на оплату № 6 від 27 березня 2024 року,

- платіжну інструкцію № 220 від 29 березня 2024 року про оплату послуг надання правової допомоги на суму 60 000,00 грн.

Дослідивши зазначені додані відповідачем до заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі докази, суд апеляційної інстанції встановив, що 24 липня 2023 року між Адвокатським об`єднанням «Адер Хабер і Ко», як виконавцем, та адвокатом Товариством з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна», як замовником, був укладений договір надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати Замовнику відповідно до умов цього Договору платну правову допомогу, визначену у пункті 2 цього Договору (надалі - правова допомога), а Замовник зобов`язується прийняти правову допомогу та оплатити її.

Згідно з пунктом 2.2. договору Виконавець надає Замовнику правову допомогу у разі наявності домовленості про таку за взаємною згодою Сторін. Про надання окремих видів правової допомоги за запитом Замовника Сторони укладають додаткову угоду до цього Договору.

27 жовтня 2023 року між сторонами зазначеного договору була укладена додаткова угода, за умовами якої, сторони, керуючись пунктами 2.2., 5.1. договору, дійшли згоди, що Виконавець надає Замовнику правову допомогу з ведення від імені та в інтересах Замовника господарської справи № 910/9460/23 за позовом ТОВ «Будівельна компанія Реддіто» до ТОВ «Блок Майстер Україна» про стягнення у Північному апеляційному господарському суді, у тому числі, але не виключно:

- подальше формування та вдосконалення правової позиції Замовника в межах господарської справи;

- підготовка по подання до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року;

- здійснення юридичного аналізу відзиву, пояснень та заперечень ТОВ «Будівельна компанія Реддіто» проти задоволення апеляційної скарги у разі їх наявності;

- складення заяв по суті господарської справи № 910/9460/23;

- складення будь-яких заяв і клопотань з процесуальних питань у разі відповідної процесуальної необхідності;

- представництво інтересів ТОВ «Блок Майстер Україна» у судових засіданнях у Північному апеляційному господарському суді;

- вчинення будь-яких інших процесуальних та юридично значущих дій, необхідних для належного представництва інтересів Замовника в межах справи № 910/9460/23 в Північному апеляційному господарському суді, а Замовник зобов`язується прийняти таку правову допомогу та оплатити її в порядку, строки і спосіб, визначені договором та цією додатковою угодою.

У пункті 2 додаткової угоди сторони визначили, що винагорода Виконавця за надання правової допомоги, визначеної в пункті 1 цієї додаткової угоди, становить 60 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди Замовник погоджується, що у випадку, якщо судовий розгляд справи № 910/9460/23 в Північному апеляційному господарському суді буде тривати 4 (чотири) і більше судових засідання, винагорода Виконавця в такому випадку за надання правової допомоги, визначеної в пункті 1 цієї додаткової угоди, буде становити 100 000,00 грн.

На виконання умов зазначеного договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього між Адвокатським об`єднанням «Адер Хабер і Ко», як виконавцем, та адвокатом Товариством з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна», як замовником, 27 березня 2024 року був складений та підписаний акт приймання-передачі послуг правової допомоги до договору про надання правової допомоги № 12/07-2023 від 24 липня 2023 року.

Відповідно до зазначеного акту Виконавець надав, а Замовник прийняв правову допомогу з ведення від імені та в інтересах Замовника господарської справи № 910/9460/23 за позовом ТОВ «Будівельна компанія Реддіто» до ТОВ «Блок Майстер Україна» про стягнення у Північному апеляційному господарському суді, а саме:

- здійснено юридичний аналіз рішення Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року у справі № 910/9460/23;

- підготовлено та подано до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року у справі № 910/9460/23;

- підготовлено та подано до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21 листопада 2023 року у справі № 910/9460/23;

- здійснено юридичний аналіз відзиву ТОВ «Будівельна компанія Реддіто» на апеляційну скаргу;

- підготовлено та подано до суду письмові пояснення від 26 березня 2024 року у справі № 910/9460/23;

- здійснено представництво інтересів ТОВ «Блок Майстер Україна» у судових засіданнях у Північному апеляційному господарському суді, що відбулися 07 лютого 2024 року та 27 березня 2024 року;

- надано консультації та правові роз`яснення Замовнику в межах справи № 910/9460/23 в Північному апеляційному господарському суді.

Згідно з актом винагорода Виконавця за надання правової допомоги, становить 60 000,00 грн, претензій щодо наданої правової допомоги сторони не мають.

Проаналізувавши наведені у зазначеному акті надані відповідачу його адвокатом послуги з професійної правничої допомоги у цій справі, суд апеляційної інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу його адвокатом у судах першої та апеляційної інстанцій у межах цієї справи та отримання відповідачем послуг за переліком, зазначеним в акті.

Суд апеляційної інстанції встановив, що представником відповідача у цій справі у Північному апеляційному господарському суді був адвокат Віценко Артем Геннадійович, який діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги, виданого Адвокатським об`єднанням «Адер Хабер і Ко». Апеляційні скарги відповідача у цій справі, доводи яких ґрунтуються на аналізі висновків рішення Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21 листопада 2023 року у справі № 910/9460/23, а також пояснення у цій справі, що ґрунтуються на аналізі відзиву позивача на апеляційну скаргу, складені та підписані адвокатом Віценком А.Г. Крім того, адвокат Віценко А.Г. також представляв інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» в судових засіданнях Північного апеляційного господарського суду, що підтверджується протоколами судових засідань від 07 лютого 2024 року та 27 березня 2024 року.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що факт надання відповідачу його адвокатом у суді апеляційної інстанції у межах цієї справи та отримання відповідачем послуг правничої допомоги у цій справі за переліком, наведеним в акті від 27 березня 2024 року, є доведеним.

Верховний Суд вважає безпідставними та не бере до уваги доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, про те, що перелік послуг, наведений в акті приймання-передачі послуг правової допомоги від 27 березня 2023 року, значно розбігається з переліком послуг, зазначеним в додатковій угоді від 27 жовтня 2023 року до договору про надання правової допомоги № 12/07-2023 від 24 липня 2023 року, оскільки за змістом положень, закріплених сторонами договору в додатковій угоді, перелік послуг з правової допомоги, наведений в додатковій угоді, не є виключним.

Як уже зазначалося, розмір понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо вартості наданих послуг (виконаних робіт).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм свідчить про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19.

Як встановив суд апеляційної інстанцій у пункті 2 укладеної між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Адер Хабер і Ко» додаткової угоди від 27 жовтня 2023 року до договору про надання правової допомоги № 12/07-2023 від 24 липня 2023 року сторони цього договору погодили, що винагорода Виконавця за надання правової допомоги, визначеної у пункті 1 цієї додаткової угоди, становить 60 000,00 грн.

Отже, розмір винагороди Виконавця за надання відповідачу у цій справі правової допомоги на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції визначений у додатковій угоді у вигляді фіксованої суми, тобто без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту (подібні висновки Верховного Суду містяться і у постанові від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21).

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що у контексті цієї справи фіксований розмір гонорару, погоджений між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Адер Хабер і Ко» у договорі про надання правової допомоги № 12/07-2023 від 24 липня 2023 року та додатковій угоді до цього договору, означає те, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між відповідачем і його адвокатом у цій справі, як і не має значення витрачений адвокатом відповідача час на надання послуг правничої допомоги та зазначення кількості витрат такого часу в акті приймання-передачі. Погоджена в договорі про надання правничої допомоги та додатковій угоді до цього договору вартість послуг з надання правничої допомоги у фіксованому розмірі не змінюється в залежності від обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу, а отже, є чітко визначеною. У зв`язку з цим також відсутні підстави і для надання оцінки у контексті цієї справи співмірності розміру понесених відповідачем витрат на послуги правничої допомоги із часом, витраченим адвокатом на надання відповідачу таких послуг.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України стосується такого критерію оцінки розміру витрат на оплату послуг адвоката як співмірність. За змістом цієї норми розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо критеріїв оцінки витрат сторін на професійну правничу допомогу викладені у численній кількості постанов Верховного Суду, зокрема у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18 та від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 909/116/19, від 28 січня 2021 року у справі № 911/3156/19, від 09 лютого 2021 року у справі № 910/15201/17, від 03 березня 2021 року у справі № 912/354/20, від 08 лютого 2022 року у справі № 910/20792/20 та інших.

Як вбачається з оскаржуваної додаткової постанови у цій справі суд апеляційної інстанції врахував зазначені висновки Верховного Суду щодо критеріїв оцінки розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу та послався на них в оскаржуваній додатковій постанові, чим спростовуються доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, про неврахування судом апеляційної інстанції цих висновків.

Надаючи оцінку зазначеним критеріям, а також обставинам, передбаченим частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заявлений відповідачем до стягнення з позивача в порядку розподілу розмір його витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є обґрунтованим, відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності, справедливості, є співмірним зі складністю справа та обсягом наданих йому його адвокатом послуг під час апеляційного розгляду цієї справи, є пропорційним до предмету спору.

Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки, як встановив суд апеляційної інстанції та зазначалося вище по тексту цієї постанови, факт надання відповідачу його адвокатом під час апеляційного розгляду цієї справи послуг з професійної правничої допомоги був зафіксований в акті приймання-передачі послуг правової допомоги від 27 березня 2024 року, у якому відсутні зауваження та / або заперечення відповідача як клієнта щодо кількості та якості наданих йому послуг, факт надання відповідачу його адвокатом при апеляційному розгляді цієї справи та отримання відповідачем саме у цій справі послуг за переліком, наведеним у зазначеному акті від 27 березня 2024 року, у повному обсязі підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Отже, заявлені відповідачем до стягнення в порядку розподілу його витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 60 000,00 грн є пов`язаними з цією справою, були необхідними відповідачу для отримання професійного захисту його прав та інтересів при апеляційному розгляді цієї справи, зазначені послуги були надані відповідачу саме внаслідок звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Реддіто» до суду з позовом до відповідача та задоволення цього позову судом першої інстанції, що обумовило необхідність звернення відповідача до адвокатів за професійною правничою допомогою для оскарження рішення місцевого господарського суду до суду апеляційної інстанції та понесення відповідачем витрат на оплату цих послуг адвоката, ці витрати відповідача є реальними, оскільки факт надання послуг, зазначених в акті від 27 березня 2024 року, саме у межах цієї справи та в обсязі, визначеному в акті, підтверджується матеріалами справи, факт сплати цих витрат підтверджується наданою відповідачем суду платіжною інструкцією № 220 від 29 березня 2024 року про оплату послуг надання правової допомоги на суму 60 000,00 грн.

Крім того, розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному розгляді цієї справи, що за умовами договору визначений у фіксованому розмірі, є розумним і співмірним, як зі складністю справи (за предметом спору та ціною позову ця справа не відноситься до малозначних та стосується стягнення майже двох мільйонів гривен штрафних санкцій за прострочення виконання робіт за договором підряду, спірні правовідносини вимагають належного дослідження умов договору підряду, численних додатків та додаткових угод до нього, доказів, пов`язаних з виконанням договору, аналізу та тлумачення норм права, що регулюють спірні правовідносини), так і з ціною позову (розмір витрат відповідача в суді апеляційної інстанції складає лише 3,1 % від ціни позову у цій справі), а також із обсягом наданих адвокатом відповідачу послуг, зафіксованих в акті від 27 березня 2024 року. Крім того, обсяг наданих відповідачу при апеляційному розгляді цієї справи його адвокатом послуг повністю відповідав тим діям, які необхідно вчинити при апеляційному оскарженні судового рішення: здійснити аналіз оскаржуваного судового рішення, за результатом чого підготувати та подати апеляційну скаргу, здійснити аналіз відзиву на апеляційну скаргу та реалізувати право на надання пояснень щодо відзиву, здійснити представництво клієнта (відповідача) в судових засіданнях, надати роз`яснення та консультації клієнту щодо вчинених дій тощо.

Отже, заявлена відповідачем до відшкодування сума його витрат на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн у цій справі відповідає вартості, що склалася на ринку цих послуг та є справедливою.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість доводів позивача про неспівмірність, нерозумність, несправедливість заявленого відповідачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу та вважає, що ці доводи позивача є припущеннями, які ґрунтуються на суб`єктивній оцінці позивачем визначеної відповідачем вартості адвокатських витрат, а не на фактичних доказах, що підтверджують невідповідність цих витрат.

Позивач у запереченнях на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення та у касаційній скарзі просить зменшити розмір заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну допомогу до 6 500,00 грн. Однак, фактично наведені позивачем у цих запереченнях та у касаційній скарзі доводи стосуються невідповідності визначеного відповідачем розміру витрат на професійну допомогу зазначеним вище критеріям. Позивач не наводить у запереченнях жодних підстав для зменшення цих витрат до зазначеної суми.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не довів наявності підстав для зменшення заявлених відповідачем до стягнення з нього розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд зазначає про те, що оскаржувана позивачем додаткова постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з правильним застосуванням норм процесуального права, а висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, на неврахування яких послався позивач у касаційній скарзі.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на те, що доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, а наведена ним підстава касаційного оскарження є необґрунтованою, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2024 року у справі № 910/9460/23.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, cуд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2024 року залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2024 року у справі № 910/9460/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

В. Студенець