Рішення

від 19.06.2024 по справі 914/407/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024 Справа № 914/407/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, місто Золочів, Львівська область

до відповідача Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», місто Золочів, Львівська область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Львівській області, місто Львів

про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки дерев в сумі 256 665,20 грн.

За участю представників:

від прокуратури: Місінська М.А. прокурор;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

Процес.

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області до Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Львівській області про відшкодування шкоди в сумі 256 665,20 грн, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної вирубки дерев.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Протокольною ухвалою від 03.06.2024 суд беручи до уваги подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, відклав судове засідання для розгляду справи по суті на 19.06.2024 об 11:00 год.

18.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№16130/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника відповідача у судове засідання, оскільки останній перебуватиме 19.06.2024 у відрядженні до міста Жовква. В підтвердження вказаного до клопотання долучено копію листа старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області №428/42/8/24 від 11.06.2024 та наказ ОКСЛП «Галсільліс» №17-В від 18.06.2024.

Прокурор в судове засідання 19.06.2024 для розгляду справи по суті з`явилася, усно заперечила проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, просила відмовити у його задоволенні, з огляду на те, що таке подається уже вдруге.

Позивач явки повноважного представника в підготовче засідання 19.06.2024 не забезпечив, проте, 21.05.2024 через засоби поштового зв`язку від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі вих.№1559 від 13.05.2024 (вх.№1364/24).

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 19.06.2024 для розгляду справи по суті не забезпечив.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання 19.06.2024 для розгляду справи по суті не забезпечила, проте, 19.06.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання (вх.№16203/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника третьої особи в судове засідання, через виконання останнім обов`язків голови дисциплінарної комісії.

Розглянувши подані представниками відповідача та третьої особи клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№16130/24 від 18.06.2024 та вх.№16203/24 від 19.06.2024), заслухавши думку представника прокуратури, суд дійшов висновку відмовити у їх задоволенні, з огляду на наступне.

За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розгляд справи триває значний час, а одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Ухвалою від 08.05.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.06.2024. Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що протокольними ухвалами від 11.03.2024 та від 03.06.2024 суд відкладав розгляд справи у зв`язку із поданими представниками відповідача та третьої особи клопотаннями про відкладення розгляду справи (вх.№ 14598/24 від 31.05.2024 та вх.№6817/24 від 08.03.2024).

Суд, враховуючи належне повідомлення відповідача та третьої особи про дату судового засідання, беручи до уваги те, що у даній справі відповідачем подано відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представників учасників справи в засідання обов`язковою не визнавалась, не вважає відсутність представників відповідача та третьої особи у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.

Відтак, клопотання відповідача та третьої особи про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягають.

Прокурор позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити повністю.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання учасниками справи не заявлено.

У судовому засіданні 19.06.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін.

Позиція прокурора.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 256 665,20 грн суми завданих навколишньому природньому середовищу збитків, внаслідок незаконної вирубки дерев.

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначає, що Золочівською окружною прокуратурою Львівської області у ході реалізації представницьких повноважень опрацьовано матеріали кримінальних проваджень №12022141160000363 від 03.09.2022 та №42022142210000041 від 25.11.2022 за фактом незаконної порубки дерев породи «вільха» у виділі №13 кварталі №28 на території Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс», за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування:

- кримінального провадження № 12022141160000363 слідчим СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області 02.09.2022 проведено огляди місця події, а саме квартал 28, виділ 13 Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс», де було виявлено незаконну рубку дерев породи вільха. До матеріалів кримінального провадження №12022141160000363 від 03.09.2022 долучено протокол огляду місця події, проведеного Золочівським РВП ГУНП у Львівській області із залученням працівників вищевказаного лісогосподарського підприємства (у ході якого вилучено трактор, причіп, бензопилу та колоди дерев), протокол огляду місця події від 06.09.2023, а також протокол про лісопорушення №5/2022 від 05.09.2022, польову відомість самовільно зрізаних дерев;

- кримінального провадження №42022142210000041 від 25.11.2022 слідчим СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області 06.09.2022 проведено огляди місця події, а саме квартал 28, виділ 13 Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс», де було виявлено незаконну рубку 95 дерев породи вільха, 13 з яких вже були предметом злочину, за який у січні 2023 року засуджено ОСОБА_1 . До матеріалів кримінального провадження №42022142210000041 від 25.11.2022 долучено протокол огляду місця події, проведеного Золочівським РВП ГУНП у Львівській області із залученням працівників вищевказаного лісогосподарського підприємства.

У кримінальних провадженнях №12022141160000363 від 03.09.2022 та №42022142210000041 від 25.11.2022 залучено Державну екологічну інспекцію у Львівській області для нарахування шкоди. Згідно розрахунку

- від 19.09.2022 розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки 95-ти сироростучих дерев породи «вільха» становив 286 736, 59 грн.

- від 01.11.2022 розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки 13-ти сироростучих дерев породи «вільха» становив 27 326,81 грн, з них 8 000,00 грн ОСОБА_1 добровільно відшкодовано 14.11.2022 під час досудового розслідування, а 19 326,81 грн охоплено позовною роботою Золочівської окружної прокуратури та в подальшому відшкодовано 20.10.2023.

Однак, під час досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні №42022142210000041 від 25.11.2022, при проведенні нового огляду місця події, встановлено менший діаметр 5-ти сухостійних дерев (у корі) біля шийки кореня, у зв`язку з чим 16.03.2023 уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Львівської області проведено розрахунок розміру шкоди з врахуванням нововстановлених діаметрів сухостійних дерев, згідно якого загальний розмір шкоди внаслідок незаконної порубки 82-х дерев становить 256 665,20 грн.

Таким чином, відповідно до наведених розрахунків розміру шкоди, проведених Державною екологічною інспекцією у Львівській області, в результаті незаконних рубок невстановленими особами, без відповідного дозволу на проведення рубок, державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в сумі 256 665,20 грн.

Разом з тим, прокурор зазначає, що квартал № 28 виділ 13 Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс», (у межах якого виявлено факти незаконної порубки деревини) перебуває у адміністративно-територіальних межах Золочівської ОТГ Золочівського району Львівської області.

Прокурором подано відповідь на відзив (вх.№9714/24 від 09.04.2024), в якій наведено заперечення з приводу аргументів відповідача наведених у відзиві на позовну заяву.

Зокрема зазначено, що факт незаконної порубки лісу 02.09.2022 поблизу села Лісові Золочівського району Львівської області виявлений працівниками Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області, про що останніми здійснено повідомлення на службу « 102». Вказане повідомлення зареєстровано в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) відділення поліції Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області за №2928 від 02.09.2022 та, в подальшому, в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, внесено відомості до ЄРДР за №120221412100000363 від 03.09.2022. Прокурор стверджує, що будь-яких повідомлень від працівників Золочівського ДЛГП «Галсільліс» про незаконну порубку дерев у виділі № 13 кварталі № 28 Золочівського лісництва до правоохоронних органів не надходило.

З приводу пояснень відповідача про вину ОСОБА_1 не спростовані відповідачем у відзиві, а тільки констатовано, що ОСОБА_1 підписано протокол про лісопорушення. Так, ОСОБА_1 підписано протокол про лісопорушення №5/2022 від 05.09.2022, в якому він надав пояснення, що 02.09.2022 заготовляв дрова на зиму на одній із своїх земельних ділянок, і цього дня він змістився трохи вище, так як ділянка була заліснена і не відмежована. Однак, про кількість зрубаних дерев в поясненнях ОСОБА_1 не зазначав.

Незважаючи на те, що Золочівській міській раді відомо про факти заподіяння шкоди, станом на момент подання прокуратурою позовної заяви до суду позивачем при наявності відповідних повноважень не вжито заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної вирубки дерев.

Наведене стало підставою для звернення першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області з позовом до відповідача, як постійного лісокористувача, під охороною якого знаходиться земельна ділянка (де проведено незаконну порубку дерев) в силу положень пункту 1 частини 2 статті 19, пункту 5 статті 64, частин 1, 5 статті 86, пункту 5 частини 2 статті 105 та статті 107 Лісового кодексу України.

Позиція позивача.

Золочівська міська рада Золочівського району Львівської області письмово не виклала свою позицію щодо позову.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Зокрема зазначив, що самовільна порубка дерев виявлена саме працівниками Золочівського ДЛГП «Галсільліс». Відповідач стверджує, що по приїзду на місце вчинення незаконної порубки дерев керівником лісничим Золочівського ДЛГП «Галсільліс» Ковальом М.В. було складено протокол про лісопорушення №5/2022 від 05.09.2022, з якого вбачається, що лісопорушник встановлений ( ОСОБА_2 ), пояснення були відібрані. Крім того, відповідач зазначає, що керівником-лісничим Золочівського ДЛГП «Галсільліс» та майстром лісу ОСОБА_3 складено та підписано польову відомість самовільно зрізаних дерев по Золочівському ДЛГП «Галсільліс». Сума збитків склала 287 277,85 грн. З даним протоколом лісопорушника ОСОБА_2 ознайомлено під розпис. Всі матеріали незаконної порубки були передано в правоохоронні органи, досудове розслідування на даному етапі триває.

На думку відповідача, Золочівське ДЛГП «Галсільліс» самостійно виявило порушення природоохоронного законодавства та самостійно повідомило про виявлене правопорушення правоохоронні органи.

Причиною завдання шкоди є неправомірні дії невстановлених в ході досудового розслідування осіб, які здійснили незаконну рубку, а не дії відповідача. Відповідачем вчинено усі дії, направленні на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, відповідно, на думку відповідача, нести відповідальність за завдану шкоду має виключно особа, яка здійснила незаконну порубку.

Також, у відзиві відповідач зазначає, що обов`язковим елементом деліктної відповідальності є наявність вини завдавача шкоди, однак, на думку відповідача, в даному випадку вини Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» немає.

Зокрема зазначив, що ні Лісовий кодекс України, ані Закон України «Про охорону навколишнього природнього середовища», не встановлюють та не покладають обов`язок на постійних лісокористувачів відшкодувати шкоду, заподіяну незаконною рубкою дерев невстановленими особами, та не містять винятків із загальних правил позадоговірної відповідальності. Законом чітко передбачено, що шкода відшкодовується тим, хто її завдав.

Оскільки Золочівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» не здійснювало незаконну рубку лісу та не порушувало законодавства про охорону навколишнього природного середовища, то не є належним відповідачем у даній справі та не може відшкодовувати шкоду.

Також, відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у запереченні на відповідь на відзив позовну заяву (вх.№10224/24 від 15.04.20240. Зокрема зазначив, що заміри 13 пнів, які здійснювались на слідчому експерименті без залучення експерта або державної екологічної інспекції не можуть братися до уваги оскільки виникає сумнів у правильності та точності проведених таких замірів, що потягнуло за собою можливість встановлення державною екологічною інспекцією дійсного розміру збитків. Зокрема, зазначає, як вбачається з листа державної екологічної інспекції у Львівській області №06-3649 від 01.11.2022 розрахунок шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки 13 дерев породи вільха проведено з наданих старшим слідчим Андрієм Рапою матеріалів.

З огляду на вказане, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позиція третьої особи.

Державна екологічна інспекція у Львівській області письмово не виклала свою позицію щодо позову.

Обставини встановлені судом.

Згідно положень Статуту Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» (нова редакція), затвердженого Наказом обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №42 від 16.08.2017, підприємство створене обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством «Галсільліс».

Золочівське ДЛГП є у спільній власності територіальних громад Львівської області, повноважним власником якого є Львівська обласна рада.

Відповідно до наказу Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №1 від 15.09.2000 та на основі рішення Львівської обласної ради №409 від 28.12.2000 «Про внесення змін до рішень Львівської обласної ради про відведення земель ЛГП «Галсільліс» останньому передано у постійне користування земельні ділянки для ведення лісового господарства 1622,0 га земель Золочівського району, з них:1464,4 га лісових земель, 114,0 га чагарників, 43,6 га інших земель.

Згідно інформації Золочівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» користується землею лісогосподарського призначення, на якій було здійснено незаконну рубку дерев, а саме кварталом 28 на підставі матеріалів лісовпорядкування. Квартал 28 виділ 13 знаходиться в межах Золочівського району, Золочівської територіальної громади неподалік села Лісові.

Згідно з інформації та додатку (переліку лісових ділянок, які перебувають в постійному користуванні Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс») №61 від 15.12.2023 з додатками квартал 28 Золочівського лісництва перебувають в постійному користуванні Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс».

Поряд з тим, відомості про державну реєстрацію вищезазначеного права на земельні ділянки за Золочівським ДЛГП «Галсільліс» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вносились, державні акти на право постійного користування земельними лісовими ділянками не виготовлялись.

Відповідно до частини 5 Розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом п.1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Таким чином долучені до листа Золочівського ДЛГП «Галсільліс» №61 від 15.12.2023 копії планшету кварталу №13 Золочівського лісництва підтверджують право постійного користування останнього даними земельними ділянками.

У відповідності до пункту 2.1 статті 3 Статуту Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», затвердженого наказом Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №42 від 16.08.2017, метою діяльності підприємства є ведення лісового господарства на землях лісового фонду і землях, непридатних для сільськогосподарського використання, переданих підприємству в постійне користування (оренду). На переданих йому землях лісового фонду підприємство здійснює всі види спеціального використання лісових ресурсів. Підприємство може також використовувати ці землі для потреб мисливського господарства, культурно оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, за попереднім погодженням перед таким використанням із засновником. Підприємство здійснює переробку виготовленої та придбаної лісопродукції, реалізує продукцію суб`єктам господарювання і населенню. Підприємство також може здійснювати іншу діяльність не заборонену чинним законодавством України.

Згідно п.2.2.5, 2.2.6 Статуту основними видами статутної діяльності Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» є охорона і захист лісів від самовільних порубок, лісових пожеж та засмічення, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу. Здійснення протипожежних заходів. Охорона навколишнього середовища, збереження природно-заповідного фонду.

Золочівською окружною прокуратурою Львівської області у ході реалізації представницьких повноважень опрацьовано матеріали кримінальних проваджень №12022141160000363 від 03.09.2022 та №42022142210000041 від 25.11.2022 за фактом незаконної порубки дерев породи «вільха» у виділі №13 кварталі №28 на території Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс», за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення злочину причетним є ОСОБА_1 , який в кінці серпня 2022 року, знаходячись у виділі №13 кварталу № 28 Золочівського лісництва Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» в порушення встановленого порядку проведення рубки деревини, незаконно, без відповідного на це дозволу, умисно, за допомогою бензопили із надписами «Saber», шляхом спилювання, відокремив від кореня 13 сироростучих дерев породи «вільха», внаслідок чого Золочівському ДЛГП «Галсільліс» завдано істотну шкоду на загальну суму 27326,81 грн.

За вчинення ОСОБА_1 незаконної порубки згаданих 13 сироростучих дерев породи «вільха» у Золочівський районний суд Львівської області скеровано обвинувальний акт відносно останнього. Вироком Золочівського районного суду Львівської області від 11.01.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що процесуальним керівником, в ході вивчення матеріалів кримінального провадження №12022141160000363 від 03.09.2023 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України, встановлено наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України в діях невстановлених осіб щодо незаконної порубки 82-х дерев в межах території Золочівського ДЛГП «Галсільліс» (залишок від 95-ти дерев, які встановлені під час огляду місця події від 06.09.2022).

Відтак, Золочівською окружною прокуратурою 25.11.2022 в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені відомості №42022142210000041 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022142210000041 від 25.11.2022 за участі працівників Державної екологічної інспекції у Львівській області 13.03.2023 проведено огляд місця події, під час якого у виділі № 13 кварталі № 28 Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс» також виявлено 95 пнів незаконно зрубаних дерев породи «вільха», 13 з яких вже були предметом злочину, за який у січні 2023 року засуджено ОСОБА_1 .

В подальшому, 16.03.2023 уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Львівської області, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу», проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки 82-х дерев у виділі № 13 кварталі №28 Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс, яка склала 256 665,20 грн.

У кримінальному провадженні №12022141160000363 від 03.09.2023 уповноваженими працівниками Державної екологічної інспекції у Львівської області також проводилися розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної рубки дерев породи вільха, виявленої в кварталі 28 виділу 13 Золочівського ДЛГП «Галсільліс», зокрема:

- розрахунок від 19.09.2022, згідно якого загальний розмір шкоди, внаслідок незаконної рубки 95-ти дерев становив 286 736, 59 грн;

- розрахунок від 01.11.2022, згідно якого розмір шкоди, внаслідок незаконної рубки 13-ти дерев 27 326,81 грн, з них 8 000,00 грн ОСОБА_1 добровільно відшкодовано 14.11.2022 під час досудового розслідування (квитанція №73 від 14.11.2022), а 19 326,81 грн охоплено позовною роботою Золочівської окружної прокуратури та в подальшому відшкодовано 20.10.2023 (квитанція від 20.10.2023).

Прокурор зазначає, що квартал № 28 виділ 13 Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс» (у межах якого виявлено факти незаконної порубки деревини) є у спільній власності територіальних громад Львівської області, повноважним власником якого є Львівська обласна рада.

З матеріалів справи вбачається, що під час досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні №42022142210000041 від 25.11.2022, при проведенні нового огляду місця події, встановлено менший діаметр 5-ти сухостійних дерев (у корі) біля шийки кореня, у зв`язку з чим 16.03.2023 уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Львівської області проведено розрахунок розміру шкоди з врахуванням нововстановлених діаметрів сухостійних дерев, згідно якого загальний розмір шкоди внаслідок незаконної порубки 82-х дерев становить 256 665,20 грн.

Згідно наведених розрахунків розміру шкоди, проведених Державною екологічною інспекцією у Львівській області, в результаті незаконних рубок невстановленими особами, без відповідного дозволу на проведення рубок, державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в сумі 256 665,20 грн.

Золочівська окружна прокуратура зверталася з листом від 15.12.2023 листом за №14.54/05-45-5004ВИХ-23 до Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс» про те, що за опрацюванням матеріалів кримінального провадження №42022142210000041 від 25.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення встановлено, що у виділі №13 кварталу №28 Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс» розташованого неподалік села Лісові Золочівського району Львівської області в результаті незаконної рубки дерев заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на суму 256 665,20 грн. Прокурор просив в найкоротші терміни надати інформацію: щодо власника земельної ділянки; щодо користувача земельної ділянки.

Золочівське лісництво ДЛГП «Галсільліс» надало відповідь від 15.12.2023 за №61 на лист керівника Золочівської окружної прокуратури (від 15.12.2023 листом за №14.54/05-45-5004ВИХ-23 від, в якому зазначила про те, що Золочівське лісництво ДЛГП «Галсільліс» створене наказом Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №1 від 15.09.2000, та на основі рішення Львівської обласної ради №409 від 28.12.2000 «Про внесення змін до рішень Львівської обласної ради про відведення земель ЛГП «Галсільліс» останньому передано у постійне користування земельні ділянки для ведення лісового господарства.

Золочівська окружна прокуратура зверталася з листом від 12.12.2023 листом за №14.54/05-45-4936ВИХ-23 до Золочівської міської ради про те, що за опрацюванням матеріалів кримінального провадження №42022142210000041 від 25.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення встановлено, що у виділі №13 кварталу №28 Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс» розташованого неподалік села Лісові Золочівського району Львівської області в результаті незаконної рубки дерев заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на суму 256 665,20 грн. Прокурор просив в найкоротші терміни надати інформацію про те, чи вживались Золочівською міською радою заходи з стягнення з Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс» шкоди, завданої незаконною порубкою лісу.

Золочівська міська рада надала відповідь від 18.12.2023 за №3764 на лист керівника Золочівської окружної прокуратури від 12.12.2023 листом за №14.54/05-45-4936ВИХ-23, в якому зазначила про те, що Золочівській міській раді нічого не відомо про кримінальне правопорушення передбачене частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України, за фактом незаконної рубки дерев у кварталі 28, виділі 13 Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс», відповідно заходи щодо стягнення шкоди лісовим ресурсам не вживались. Також Золочівська міська рада зазначила, що не заперечує проти звернення Золочівської окружної прокуратури в інтересах Золочівської міської ради в суд.

Окрім цього, 22.01.2024 на адресу Золочівської міської ради, Золочівською окружною прокуратурою у відповідності до вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» скеровано повідомлення про прийняття рішення про представництво інтересів Золочівської міської ради та звернення до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс» на користь Золочівської міської ради збитків, завданих незаконною порубкою лісу на суму 256 665,20 грн.

Незважаючи на те, що Золочівській міській раді стало відомо про факти заподіяння шкоди, станом на момент подання прокуратурою позовної заяви до суду позивачем при наявності відповідних повноважень не вжито заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев. Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про не здійснення Золочівською міською радою захисту інтересів держави, що проявляється у її бездіяльності щодо захисту порушених інтересів держави, що підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Наведене стало підставою для звернення першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області з позовом до відповідача, як постійного лісокористувача, під охороною якого знаходиться земельна ділянка (де проведено незаконну порубку дерев) в силу положень пункту 1 частини 2 статті 19, пункту 5 статті 64, частин 1, 5 статті 86, пункту 5 частини 2 статті 105 та статті 107 Лісового кодексу України про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 256 665,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення статті 131-1 Конституції України, статей 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», статей 5, 40, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 1, 7, 8, 17, 19, 63, 64, 68, 69, 86, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України.

Висновки суду.

З приводу подання позову першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області суд зазначає наступне.

Так, частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський процесуальний кодекс України у статті 20 визначає справи, що належать до юрисдикції господарських судів. Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), зокрема, справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Згідно з частинами 1, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України врегульовано Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Однією з функцій, що покладаються на прокуратуру є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом України «Про прокуратуру».

Представництво прокуратурою інтересів держави в суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Так, зокрема згідно з частиною 1 статті 23 вказаного закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно абзацу першого та другого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Водночас, незважаючи на те, що Золочівській міській раді стало про факти заподіяння шкоди, станом на момент подання прокуратурою позовної заяви до суду позивачем при наявності відповідних повноважень не вжито заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев.

Вказані обставини свідчать про не здійснення Золочівською міською радою захисту інтересів держави, що проявляється в усвідомленій пасивній поведінці щодо захисту порушених інтересів держави, що підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного Господарського Суду у пункті 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відкриваючи провадження у цій справі, суд встановив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

На думку суду прокурором дотримано встановлену частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» процедуру, що в силу положень статей 44, 53 Господарського процесуального кодексу України наділяє прокурора процесуальною дієздатністю.

Щодо суті спору.

Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (стаття 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» одним із повноважень виконавчого органу сільської ради у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (стаття 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно статей 1, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», є збереження природних ресурсів, в тому числі лісів.

Статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Для фінансування заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (ст. 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища»).

Згідно статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Згідно пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Так, згідно положень Статуту Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» (нова редакція), затвердженого Наказом обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №42 від 16.08.2017, підприємство створене обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством «Галсільліс».

Золочівське ДЛГП є у спільній власності територіальних громад Львівської області, повноважним власником якого є Львівська обласна рада.

Відповідно до наказу Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №1 від 15.09.2000 та на основі рішення Львівської обласної ради №409 від 28.12.2000 «Про внесення змін до рішень Львівської обласної ради про відведення земель ЛГП «Галсільліс» останньому передано у постійне користування земельні ділянки для ведення лісового господарства 1622,0 га земель Золочівського району, з них:1464,4 га лісових земель, 114,0 га чагарників, 43,6 га інших земель.

Згідно інформації Золочівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» користується землею лісогосподарського призначення, на якій було здійснено незаконну рубку дерев, а саме кварталом 28 на підставі матеріалів лісовпорядкування. Квартал 28 виділ 13 знаходиться в межах Золочівського району, Золочівської територіальної громади неподалік села Лісові.

Крім того, з інформації та додатку (переліку лісових ділянок, які перебувають в постійному користуванні Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс») №61 від 15.12.2023 з додатками квартал 28 Золочівського лісництва перебувають в постійному користуванні Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс».

Поряд з тим, відомості про державну реєстрацію вищезазначеного права на земельні ділянки за Золочівським ДЛГП «Галсільліс» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вносились, державні акти на право постійного користування земельними лісовими ділянками не виготовлялись.

Відповідно до частини 5 Розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом п.1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Таким чином долучені до листа Золочівського ДЛГП «Галсільліс» №61 від 15.12.2023 копії планшету кварталу №13 Золочівського лісництва підтверджують право постійного користування останнього даними земельними ділянками.

Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Приписами статті 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

За частинами 1 та 5 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

В силу статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, розслідуванням вищевказаного кримінального провадження особи, які вчинили незаконну порубку дерев не встановлені.

Разом з тим, статтями 19, 64, 86 Лісового кодексу України встановлено, що постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу. Забезпечення охорони і захисту лісів, серед інших, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Положеннями статті 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, в розмірах і порядку, визначених законодавством України.

В ході досудового розслідування:

- кримінального провадження № 12022141160000363 слідчим СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області 02.09.2022 проведено огляди місця події, а саме квартал 28, виділ 13 Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс», де було виявлено незаконну рубку дерев породи вільха. До матеріалів кримінального провадження №12022141160000363 від 03.09.2022 долучено протокол огляду місця події, проведеного Золочівським РВП ГУНП у Львівській області із залученням працівників вищевказаного лісогосподарського підприємства (у ході якого вилучено трактор, причіп, бензопилу та колоди дерев), протокол огляду місця події від 06.09.2023, а також протокол про лісопорушення №5/2022 від 05.09.2022, польову відомість самовільно зрізаних дерев;

- кримінального провадження №42022142210000041 від 25.11.2022 слідчим СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області 06.09.2022 проведено огляди місця події, а саме квартал 28, виділ 13 Золочівського лісництва ДЛГП «Галсільліс», де було виявлено незаконну рубку 95 дерев породи вільха, 13 з яких вже були предметом злочину, за який у січні 2023 року засуджено ОСОБА_1 . До матеріалів кримінального провадження №42022142210000041 від 25.11.2022 долучено протокол огляду місця події, проведеного Золочівським РВП ГУНП у Львівській області із залученням працівників вищевказаного лісогосподарського підприємства.

У кримінальних провадженнях №12022141160000363 від 03.09.2022 та №42022142210000041 від 25.11.2022 залучено Державну екологічну інспекцію у Львівській області для нарахування шкоди. Згідно розрахунку

- від 19.09.2022 розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки 95-ти сироростучих дерев породи «вільха» становив 286 736, 59 грн.

- від 01.11.2022 розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки 13-ти сироростучих дерев породи «вільха» становив 27 326,81 грн, з них 8 000,00 грн ОСОБА_1 добровільно відшкодовано 14.11.2022 під час досудового розслідування, а 19 326,81 грн охоплено позовною роботою Золочівської окружної прокуратури та в подальшому відшкодовано 20.10.2023.

Однак, під час досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні №42022142210000041 від 25.11.2022, при проведенні нового огляду місця події, встановлено менший діаметр 5-ти сухостійних дерев (у корі) біля шийки кореня, у зв`язку з чим 16.03.2023 уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Львівської області проведено розрахунок розміру шкоди з врахуванням нововстановлених діаметрів сухостійних дерев, згідно якого загальний розмір шкоди внаслідок незаконної порубки 82-х дерев становить 256 665,20 грн.

Таким чином, відповідно до наведених розрахунків розміру шкоди, проведених Державною екологічною інспекцією у Львівській області, в результаті незаконних рубок невстановленими особами, без відповідного дозволу на проведення рубок, державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в сумі 256 665,20 грн.

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища (висновки Верховного Суду України в постанові від 20.05.2014 у справі № 14/121-12 та висновків Верховного Суду в постанові від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі № 924/883/21.

Водночас, не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, оскільки, у разі заперечення суб`єктом господарювання, щодо якого проводиться перевірка, зафіксованого в цьому акті факту правопорушення (порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища тощо), суб`єкт господарювання позбавлений можливості спростувати цей факт.

З матеріалів справи вбачається, що ці дані щодо місця вчинення незаконної вирубки, виду дерев, розміру пнів відповідають і протоколам огляду місця події.

З огляду на вказане, акти складені за результатами проведення відповідного заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, в яких зафіксовано відповідні дані.

Відповідач як лісокористувач допустив протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду.

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Слід відзначити також, що відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення екологічного законодавства, здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб`єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб`єктів, правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності, екологічно-правова санкція відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», як за порушення екологічно-правових зобов`язань у межах договірної відповідальності, так і за порушення встановлених вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки у межах позадоговірної відповідальності.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено в статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема підстав невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов`язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Як зазначалося вище, згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами частини 2 статті 614, частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника. Тобто, відповідач, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини, довести, що в діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог та правил щодо забезпечення режиму охорони, збереження та використання лісу, нездійснення належного контролю по охороні лісу, призвело до знищення частини лісу, що є підставою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо, хто конкретно здійснив відповідні дії, оскільки визначальним є факт порушення відповідачем обов`язків по охороні лісу.

Щодо розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.

Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої лісу».

Згідно зазначеного вище Порядку, індексація Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться починаючи з 1 січня 2009 року за формулою Ні = Нп х І / 100, де Ні - проіндексований розмір Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу в поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків. У разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація Такс не проводиться.

У матеріалах справи наявні розрахунки шкоди заподіяної лісу незаконною рубкою дерев, здійснені Державною екологічною інспекцією у Львівській області, з яких вбачається:

- від 19.09.2022 розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки 95-ти сироростучих дерев породи «вільха» становив 286 736, 59 грн.

- від 01.11.2022 розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки 13-ти сироростучих дерев породи «вільха» становив 27 326,81 грн, з них 8 000,00 грн Стецюком П.Е. добровільно відшкодовано 14.11.2022 під час досудового розслідування, а 19 326,81 грн охоплено позовною роботою Золочівської окружної прокуратури та в подальшому відшкодовано 20.10.2023.

Однак, під час досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні №42022142210000041 від 25.11.2022, при проведенні нового огляду місця події, встановлено менший діаметр 5-ти сухостійних дерев (у корі) біля шийки кореня, у зв`язку з чим 16.03.2023 уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Львівської області проведено розрахунок розміру шкоди з врахуванням нововстановлених діаметрів сухостійних дерев, згідно якого загальний розмір шкоди внаслідок незаконної порубки 82-х дерев становить 256 665,20 грн.

Таким чином, відповідно до наведених розрахунків розміру шкоди, проведених Державною екологічною інспекцією у Львівській області, в результаті незаконних рубок невстановленими особами, без відповідного дозволу на проведення рубок, державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в сумі 256 665,20 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами, дослідженими судом, позовних вимог про стягнення з Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» на користь Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 256 665,20 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві та у запереченні на відповідь на відзив не спростував позовних вимог належними, достовірними, допустимими та вірогідними доказами.

Як вище зазначалось, відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечити охорону, захист відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та ін.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок

порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством

України.

Золочівське ДЛГП «Галсільліс» є постійним користувачем та повинно нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, щодо незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

Щодо твердження відповідача щодо самостійного виявлення порушення природоохоронного законодавства та самостійного повідомлення про виявлене правопорушення правоохоронні органи, що на думку відповідача свідчить про виконання останнім своїх обов`язків, слід зазначити, що з аналізу змісту положень пункту 1 частини 2 статті 19, пункту 5 частини 1 статті 64, частин 1, 5 статті 86, пункту 1 частини 2 статті 105 та статті 107 Лісового кодексу України випливає, що обов`язком постійних лісокористувачів є забезпечення унеможливлення незаконного відділення дерев від кореня до ступеня припинення росту, а виявлення наслідків такого незаконного відділення та осіб причетних до його вчинення, не свідчить про виконання постійними лісокористувачами своїх обов`язків, пов`язаних із охороною лісу, як об`єкту національного багатства.

Більше того, факт незаконної порубки лісу 02.09.2022 поблизу села Лісові Золочівського району Львівської області виявлений працівниками Золочівського РВП

ГУ НП у Львівській області, про що останніми здійснено повідомлення на службу « 102». Вказане повідомлення зареєстровано в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) відділення поліції Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області за №2928 від

02.09.2022 та, в подальшому, в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, внесено відомості до ЄРДР за №120221412100000363 від 03.09.2022.

Будь-які повідомлення від працівників Золочівського ДЛГП «Галсільліс» про незаконну порубку дерев у виділі № 13 кварталі № 28 Золочівського лісництва до правоохоронних органів не надходили, відповідач доказів вказаного не надав.

За таких обставин, Золочівське ДЛГП «Галсільліс», як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустило самовільну порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечило збереження не призначених для порубки дерев, не здійснило комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобігло порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявило таких порушень і не вжило відповідних заходів щодо їх усунення, тому має нести матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду Львівською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір в сумі 3 080,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3193 (внутрішній номер 318624449) від 22.12.2023.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 079,98 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Прокуратурою, при поданні позову через підсистему «Електронний суд» сплачено судовий збір в більшій сумі, у зв`язку з чим вона має право на повернення зайво сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 4, 13, 41, 45, 53, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути із Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» (80700, Львівська область, місто Золочів, вулиця Максима Кривоноса, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи 23956468) на користь Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області (80700, Львівська область, Золочівський район, місто Золочів, вулиця Шашкевича М., будинок 22; ідентифікаційний код юридичної особи 04055908) шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 256 665,20 грн.

3.Стягнути з Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» (80700, Львівська область, місто Золочів, вулиця Максима Кривоноса, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи 23956468) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код юридичної особи 02910031; банк платника Державна казначейська служба України місто Київ; МФО 820172; розрахунковий рахунок №UA138201720343140001000000774) 3 079,98 грн судового збору.

4.Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 01.07.2024.

СуддяСухович Ю.О.