Постанова

від 28.01.2025 по справі 914/407/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2025 р. Справа №914/407/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Скрипчук О.С.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс, б/н і б/д (вх. № ЗАГС 01-05/2019/24 від 17.07.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 (суддя Сухович Ю.О., повний текст рішення складено 01.07.2024)

у справі №914/407/24

за позовом Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, м. Золочів, Львівська область

до відповідача Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс, м. Золочів, Львівська область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки дерев, в сумі 256 665,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області до Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Львівській області про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки дерев, в сумі 256 665,20 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач, як постійний лісокористувач, в порушення ст.ст. 19, 63, п.5 ст. 64, ст.ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України та свого Статуту, не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування 82 дерев породи «вільха» у виділі №13 кварталі №28 Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс. Відповідно до розрахунку розміру шкоди, проведеного Державною екологічною інспекцією у Львівській області, в результаті незаконних рубок невстановленими особами державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду в сумі 256 665,20грн.

Обгрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області прокурор зазначив, що територія, на якій виявлено факти незаконної рубки дерев, перебуває у адміністративно-територіальних межах Золочівської міської ради, а тому саме до місцевого бюджету вказаної міської ради повинна стягуватись шкода, завдана навколишньому природному середовищу такою рубкою. Недоотримання коштів місцевим бюджетом порушує інтереси територіальної громади. Золочівська міська рада володіє відповідними повноваженнями та достовірно знає з повідомлень прокурора про факти заподіяння шкоди, однак не вживає заходів для стягнення шкоди, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у справі №914/407/24 позов задоволено повністю. Стягнуто із Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс на користь Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 256 665,20 грн. Стягнуто з Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс на користь Львівської обласної прокуратури 3 079,98 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення, що є підставою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснив відповідні дії, оскільки визначальним є факт порушення відповідачем обов`язків по охороні лісу.

Враховуючи обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог про стягнення з Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс на користь Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в сумі 256 665,20 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Золочівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП Галсільліс подало апеляційну скаргу б/н і б/д (вх. № ЗАГС 01-05/2019/24 від 17.07.2024), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у справі №914/407/24 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Вимоги апелянта обґрунтовані тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, неправильно застосував норми матеріального права, не дослідив та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Зокрема, апелянт зазначає, що причиною завдання шкоди є неправомірні дії невстановлених осіб, які здійснили незаконну рубку, а відповідачем вчинено усі дії, направленні на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду. Оскільки Золочівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП Галсільліс не здійснювало незаконну рубку лісу та не порушувало законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази вини, протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданням шкоди, підстави для стягнення з останнього позадоговірної шкоди відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України та ст. 105 Лісового кодексу України відсутні.

Скаржник вказує, що саме він самостійно виявив порушення природоохоронного законодавства, про що складено протокол №5/2022 від 05.09.2022, встановив лісопорушника ( ОСОБА_1 ) та суму збитків (287 277,85 грн.). Даний протокол підписаний лісопорущником, однак прокурор безпідставно зазначає, що ОСОБА_2 здійснив незаконну рубку лише 13 дерев.

Окрім того, апелянт зазначає, що оскільки заміри 13 пнів дерев були здійснені під час слідчого експерименту без залучення експерта або спеціалістів державної екологічної інспекції, виникає сумнів у правильності таких замірів та можливості встановлення державною екологічною інспекцією дійсного розміру збитків. При цьому, скаржник покликається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.01.2024 у справі №907/449/22 та від 15.06.2022 у справі №909/114/21.

Перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури подав відзив на апеляційну скаргу б/н від 27.08.2024 (вх. № ЗАГС 01-04/5670/24 від 28.08.2024), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у справі №914/407/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор зазначає, що відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні користувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках

із земель лісового фонду (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №906/366/20 та від 20.02.2020 у справі №920/1106/17). Відтак, саме відповідач, як постійний лісокористувач, повинен відшкодовувати шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки дерев на підконтрольній йому території.

Щодо тверджень апелянта про вирубку дерев ОСОБА_1 прокурор зазначає, що

у кримінальному провадженні №12022141210000363 від 03.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, доведено вину ОСОБА_2 щодо вирубки тільки 13 дерев.

З приводу заперечень апелянта щодо правильності здійснених замірів 13 пнів дерев та можливості встановлення дійсного розміру збитків прокурор зазначає, що розмір шкоди за незаконно зрубані 13 дерев породи вільха не є предметом даного спору, а зазначений позивачем у справі для розуміння хронології розвитку подій. Вказані обставини досліджувались в межах кримінального провадження №12022141210000363 від 03.09.2022 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, Золочівський ДЛГП «Галсільліс» визнаний потерпілою стороною у вказаному кримінальному провадженні, знайомий з усіма його матеріалами, однак жодного разу не висловлював заперечень щодо помилкових даних відносно кількісних чи якісних характеристик пнів, які були зрізані підозрюваним.

Позивач своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.07.2024 справу №914/407/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Малех І.Б., суддів Плотніцького Б.Д. та Гриців В.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 (суддя доповідач Малех І.Б.) апеляційну скаргу Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс на рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у даній справі залишено без руху з підстав, наведених в такій ухвалі.

01.08.2024 в канцелярію суду від скаржника поступила заява про усунення недоліків.

У зв`язку із звільненням у відставку судді члена колегії ОСОБА_3 на підставі розпорядження керівника апарату суду від 20.08.2024 №167 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у даній справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 дану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Малех І.Б., суддів Скрипчук О.С. та Гриців В.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс на рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у справі №914/407/24, розгляд справи вирішено проводити без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Малех І.Б. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.11.2024 №228 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у даній справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Скрипчук О.С. та Гриців В.М.

У зв`язку із звільненням у відставку судді члена колегії ОСОБА_4 на підставі розпорядження керівника апарату суду від 15.01.2025 №8 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у даній справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Скрипчук О.С. та Желік М.Б.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Золочівською окружною прокуратурою Львівської області у ході реалізації представницьких повноважень опрацьовано матеріали кримінальних проваджень №12022141160000363 від 03.09.2022 та №42022142210000041 від 25.11.2022 за фактом незаконної порубки дерев породи вільха у виділі №13 кварталі №28 на території Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 246 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

З матеріалів кримінальних проваджень вбачається, що 02.09.2022 працівниками Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області в лісовому масиві неподалік с. Лісові Золочівського району Львівської області виявлено незаконну рубку дерев породи «вільха» та проведено огляд місця події ( у ході якого вилучено трактор, причіп, бензопилу та колоди дерев), про що складено протокол огляду місця події від 02.09.2022.

За вказаним фактом 03.09.2022 СВ Золочівського РВП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12022141160000363 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

06.09.2022 слідчим Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області в присутності понятих та представників Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс ( в.о. керівника ОСОБА_5 та майстра лісу ОСОБА_6 ) проведено огляд лісового масиву у виділі №13 кварталі №28 на території Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс, виявлено порубку 95 дерев породи «вільха» та здійснено заміри пнів, про що складено протокол огляду місця події від 06.09.2022. Вказаний протокол підписаний усіма учасниками огляду без жодних зауважень до його змісту.

В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що до вчинення злочину причетним є ОСОБА_1 , який в кінці серпня 2022 року, знаходячись у виділі №13 кварталу № 28 Золочівського лісництва Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс в порушення встановленого порядку проведення рубки деревини, незаконно, без відповідного на це дозволу, умисно, за допомогою бензопили із надписами Saber, шляхом спилювання, відокремив від кореня 13 сироростучих дерев породи вільха, внаслідок чого Золочівському ДЛГП Галсільліс завдано істотну шкоду на загальну суму 27 326,81 грн.

Вироком Золочівського районного суду Львівської області від 11.01.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Разом з тим, процесуальним керівником в ході вивчення матеріалів кримінального провадження №12022141160000363 від 03.09.2023 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, встановлено наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України в діях невстановлених осіб щодо незаконної порубки 82-х дерев в межах території Золочівського ДЛГП Галсільліс (залишок від 95-ти дерев, які встановлені під час огляду місця події від 06.09.2022).

Відтак, Золочівською окружною прокуратурою 25.11.2022 в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені відомості №42022142210000041 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022142210000041 від 25.11.2022 за участі працівників Державної екологічної інспекції у Львівській області 13.03.2023 проведено огляд місця події, під час якого у виділі № 13 кварталі № 28 Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс також виявлено 95 пнів незаконно зрубаних дерев породи вільха ( 13 з яких вже були предметом злочину, за який у січні 2023 року засуджено ОСОБА_1 ) та проведено їх заміри.

16.03.2023 уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу, проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки 82-х дерев у виділі № 13 кварталі №28 Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс, яка склала 256 665,20 грн.

За змістом п.п.1.2 ,1.3. Статуту Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс (нова редакція), затвердженого Наказом обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс №42 від 16.08.2017, підприємство створене обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством Галсільліс, є у спільній власності територіальних громад Львівської області, повноважним власником якого є Львівська обласна рада.

Відповідно до наказу Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс №1 від 15.09.2000 та на підставі рішення Львівської обласної ради №409 від 28.12.2000 Про внесення змін до рішень Львівської обласної ради про відведення земель ЛГП Галсільліс останньому передано у постійне користування для ведення лісового господарства 1622,0 га земель Золочівського району, з них:1464,4 га лісових земель, 114,0 га чагарників, 43,6 га інших земель.

Як вбачається з матеріалів лісовпорядкування, переліку лісових ділянок, які перебувають в постійному користуванні Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс" №61 від 15.12.2023 та не заперечується учасниками справи, до вказаних земель належить і земля лісогосподарського призначення, на якій було здійснено незаконну рубку дерев, а саме квартал 28 виділ 13. Вказана земельна ділянка знаходиться в межах Золочівського району Золочівської територіальної громади неподалік села Лісові.

Золочівська окружна прокуратура листом від 15.12.2023 №14.54/05-45-5004ВИХ-23 повідомила Золочівське лісництво ДЛГП Галсільліс про те, що при опрацюванні матеріалів кримінального провадження №42022142210000041 від 25.11.2022 встановлено, що у виділі №13 кварталу №28 Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс, розташованого неподалік села Лісові Золочівського району Львівської області, в результаті незаконної рубки дерев заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на суму 256 665,20 грн. Прокурор просив в найкоротші терміни надати інформацію щодо власника та користувача земельної ділянки.

Золочівське лісництво ДЛГП Галсільліс надало відповідь від 15.12.2023 за №61 на вказаний лист, в якій зазначило, що на основі рішення Львівської обласної ради №409 від 28.12.2000 йому передано у постійне користування земельні ділянки для ведення лісового господарства.

Відомості про державну реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки за Золочівським ДЛГП Галсільліс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вносились, державні акти на право постійного користування земельними лісовими ділянками не виготовлялись.

Відповідно до частини 5 Розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом п.1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Таким чином долучені до листа Золочівського ДЛГП Галсільліс №61 від 15.12.2023 копії планшету кварталу №13 Золочівського лісництва підтверджують право постійного користування останнього земельною ділянкою, на якій здійснено незаконну рубку.

Листом від 12.12.2023 за №14.54/05-45-4936ВИХ-23 Золочівська окружна прокуратура повідомила Золочівську міську раду про те, що з матеріалів кримінального провадження №42022142210000041 від 25.11.2022 встановлено, що у виділі №13 кварталу №28 Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс розташованого неподалік села Лісові Золочівського району Львівської області в результаті незаконної рубки дерев заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на суму 256 665,20 грн. Прокурор просив в найкоротші терміни надати інформацію про те, чи вживались Золочівською міською радою заходи з стягнення з Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс шкоди, завданої незаконною порубкою лісу.

Золочівська міська рада надала відповідь від 18.12.2023 за №3764 на вказаний вище лист, зазначила про те, що Золочівській міській раді нічого не відомо про кримінальне правопорушення за фактом незаконної рубки дерев у кварталі 28, виділі 13 Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс, відповідно заходи щодо стягнення шкоди лісовим ресурсам не вживались. Також Золочівська міська рада зазначила, що не заперечує проти звернення Золочівської окружної прокуратури в інтересах Золочівської міської ради в суд.

Окрім цього, 22.01.2024 на адресу Золочівської міської ради Золочівською окружною прокуратурою у відповідності до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру скеровано повідомлення про прийняття рішення про представництво інтересів Золочівської міської ради та звернення до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс на користь Золочівської міської ради збитків, завданих незаконною порубкою лісу на суму 256 665,20 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області в даній справі судова колегія зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16).

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор зазначав, що територія, на якій виявлено факти незаконної рубки дерев, перебуває у адміністративно-територіальних межах Золочівської міської ради, а тому саме до місцевого бюджету вказаної міської ради повинна стягуватись шкода, завдана навколишньому природному середовищу такою рубкою. Недоотримання коштів місцевим бюджетом порушує інтереси територіальної громади. Золочівська міська рада володіє відповідними повноваженнями та достовірно знає з повідомлень прокурора про факти заподіяння шкоди, однак не вживає заходів для стягнення шкоди.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України « Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

За змістом ст. ст. 42, 47 Закону України «Про охорону навколишнього

природного середовища» фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється, зокрема, за рахунок місцевих бюджетів. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

При цьому, згідно із п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України сума шкоди підлягає стягненню із врахуванням наступного розподілу: 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету сільської ради, на території якого вчинено правопорушення; 20 відсотків - до спеціального фонду обласного та 30 відсотків до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на наведене, прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як зазначалось вище, листом від 12.12.2023 за №14.54/05-45-4936ВИХ-23 прокурор інформував Золочівську міську раду про виявлене порушення в сфері охорони навколишнього природного середовища, повідомив про необхідність захисту інтересів держави з проханням інформувати про вжиття заходів реагування.

Однак, Золочівська міська рада належних заходів щодо відновлення порушених інтересів держави у розумні строки не вжила, листом від 18.12.2023 за №3764 повідомила, що не заперечує проти звернення Золочівської окружної прокуратури в інтересах Золочівської міської ради в суд.

Вказане свідчить про те, що позивач був обізнаний про виявлені прокурором порушення, однак не вжив заходів, спрямованих на захист інтересів держави, не звертався до суду з відповідним позовом з метою стягнення шкоди, а прокурор обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ Про прокуратуру, для звернення до суду з цим позовом, з огляду на що, судом першої інстанції правомірно прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено спір по суті.

Щодо відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки дерев в сумі 256 665,20 грн

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

За приписами ст. 19 Лісового Кодексу України (далі - ЛК України) постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Частиною 5 ст. 86 ЛК України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається, зокрема, на постійних лісокористувачів.

Відповідно до пункту 2.1 Статуту Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс, затвердженого наказом Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс №42 від 16.08.2017, метою діяльності підприємства є ведення лісового господарства на землях лісового фонду і землях, непридатних для сільськогосподарського використання, переданих підприємству в постійне користування (оренду). На переданих йому землях лісового фонду підприємство здійснює всі види спеціального використання лісових ресурсів. Підприємство може також використовувати ці землі для потреб мисливського господарства, культурно оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, за попереднім погодженням перед таким використанням із засновником. Підприємство здійснює переробку виготовленої та придбаної лісопродукції, реалізує продукцію суб`єктам господарювання і населенню. Підприємство також може здійснювати іншу діяльність не заборонену чинним законодавством України.

Згідно з п.2.2.5, 2.2.6 Статуту відповідача основними видами статутної діяльності Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс є охорона і захист лісів від самовільних порубок, лісових пожеж та засмічення, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу. Здійснення протипожежних заходів. Охорона навколишнього середовища, збереження природно-заповідного фонду.

За приписами ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст.. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Системний аналіз положень ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 105, ст. 107 ЛК України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також передбачено, що підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, від 24.01.2024 у справі № 907/449/22, від 12.09.2024 у справі №907/181/22, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17).

Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев.

Як зазначалось вище, в ході досудового розслідування кримінального провадження №12022141160000363 виявлено порубку 95 дерев породи «вільха» у виділі №13 кварталі №28 на території Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс, здійснено фотофіксацію порушення та заміри пнів, про що складено протокол огляду місця події від 06.09.2022. Вказаний протокол підписаний усіма учасниками огляду, в тому числі представниками лісогосподарського підприємства, без жодних зауважень до його змісту.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що до вчинення злочину причетним є ОСОБА_1 , який у виділі №13 кварталу № 28 Золочівського лісництва Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс незаконно, без відповідного на це дозволу, умисно відокремив від кореня 13 сироростучих дерев породи вільха, внаслідок чого Золочівському ДЛГП Галсільліс завдано істотну шкоду на загальну суму 27 326,81 грн.

Вироком Золочівського районного суду Львівської області від 11.01.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Разом з тим, в ході вивчення матеріалів кримінального провадження №12022141160000363 процесуальним керівником встановлено наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, в діях невстановлених осіб щодо незаконної порубки 82-х дерев в межах території Золочівського ДЛГП Галсільліс (залишок від 95-ти дерев, які встановлені під час огляду місця події від 06.09.2022).

Відтак, Золочівською окружною прокуратурою 25.11.2022 в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені відомості №42022142210000041 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за участі працівників Державної екологічної інспекції у Львівській області 13.03.2023 проведено огляд місця події, під час якого у виділі № 13 кварталі № 28 Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс також виявлено 95 пнів незаконно зрубаних дерев породи вільха ( 13 з яких вже були предметом злочину, за який у січні 2023 року засуджено ОСОБА_1 ). У протоколі огляду місця події від 13.03.2023 зафіксовано кількість виявлених пнів,їх діаметр та породу. Вказаний протокол підписаний без зауважень всіма особами, які брали участь у проведенні слідчих дій, огляді та обмірах зрубаних дерев.

16.03.2023 уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки 82-х дерев у виділі № 13 кварталі №28 Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс, яка склала 256 665,20 грн.

Оскільки охорона і захист лісів є складовою частиною діяльності відповідача, сам факт незаконної рубки дерев свідчить про неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.

Відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.

Відтак, наявними у справі доказами у їх сукупності доведено наявність складу правопорушення: (1) незаконної порубки дерев на відомчій відповідачу території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача; (2) шкоди, розмір якої доказово підтверджено; (3) причинно-наслідкового зв`язку шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконання ним обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.

Відповідач не подав суду доказів, які б підтвердили, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про доведеність належними та допустимими доказами наявності складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу та наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності.

З огляду на зазначене вище, судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази вини, протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданням шкоди, що є обов`язковою умовою стягнення позадоговірної шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України та ст. 105 ЛК України.

Щодо посилань скаржника на те, що саме він самостійно виявив порушення природоохоронного законодавства, про що складено протокол №5/2022 від 05.09.2022, встановив лісопорушника ( ОСОБА_1 ) та суму збитків (287 277,85 грн.), а прокурор безпідставно зазначає, що ОСОБА_1 зрубав лише 13 дерев.

З аналізу наведених вище положень п. 1 ч. 2 ст.19, п. 5 ч. 1 ст. 64, ч.ч. 1, 5 ст. 86, ст.ст. 105, 107 ЛК України випливає обов`язок постійних лісокористувачів щодо забезпечення охорони лісових насаджень. Невиконання лісокористувачем обов`язку щодо охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу свідчить про наявність підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо ким саме виявлено факт незаконної рубки дерев, оскільки виявлення факту вирубки дерев та причетних до цього осіб не свідчить про виконання постійними лісокористувачами своїх обов`язків, пов`язаних із охороною лісу.

Окрім того, з наявного в матеріалах справи рапорту вбачається, що факт незаконної порубки лісу поблизу села Лісові Золочівського району Львівської області виявлений працівниками Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області, про що останніми повідомлено на службу 102. Вказане повідомлення зареєстровано в Інформаційно-телекомунікаційній системі Інформаційний портал Національної поліції України (журнал єдиного обліку) відділення поліції Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області за №2928 від 02.09.2022 та, в подальшому, в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України внесено відомості до ЄРДР за №120221412100000363 від 03.09.2022.

Докази повідомлення правоохоронних органів працівниками Золочівського ДЛГП Галсільліс про незаконну порубку дерев у виділі № 13 кварталі № 28 Золочівського лісництва в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи справді міститься протокол про лісопорушення №5/2022 від 05.09.2022, складений в.о. керівника Золочівського ДЛГП Галсільліс лісничим ОСОБА_5 , в якому зазначено про скоєння ОСОБА_1 . 02.09.2022 лісопорушення. ОСОБА_1 підписав вказаний протокол та надав письмові пояснення, що 02.09.2022 заготовляв дрова на зиму на одній із своїх земельних ділянок і змістився трохи вище, так як ділянка була заліснена і не відмежована. Однак, кількість зрубаних дерев не зазначена ні в поясненнях ОСОБА_1 , ні в розділі 8 протоколу «Розмір лісопорушення і нанесеного їм збитку».

Наявна в матеріалах справи польова відомість самовільно зрізаних древ в урочищі Лісові кв.28 вид. 13 не підтверджує факту вирубки ОСОБА_1 зазначених у ній дерев, оскільки така підписана лише в.о. керівника відповідача та майстром лісу, не зазначена в п. 13 протоколу про лісопорушення №5/2022 від 05.09.2022 як додаток до вказаного протоколу.

Разом з тим, вироком Золочівського районного суду Львівської області від 11.01.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України, а саме незаконній рубці саме 13 дерев.

З огляду на викладені обставини, доводи скаржника про вирубку ОСОБА_1 більшої кількості дерев відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необґрунтовані.

Щодо заперечення скаржником правильності здійснених замірів 13 пнів дерев та можливості встановлення державною екологічною інспекцією дійсного розміру збитків.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу огляду місця події від 06.09.2022 (проведеного в ході досудового розслідування кримінального провадження №12022141160000363), під час здійснення замірів пнів 95 дерев породи «вільха» у виділі №13 кварталі №28 на території Золочівського лісництва ДЛГП Галсільліс були присутні, зокрема, представники відповідача. Вказаний протокол підписаний усіма учасниками огляду, в тому числі представниками лісогосподарського підприємства, без жодних зауважень до його змісту.

У вказаному кримінальному провадженні доведено вину ОСОБА_1 у незаконній рубці лише 13 дерев, що підтверджується вироком Золочівського районного суду Львівської області від 11.01.2023.

У кримінальному провадженні №12022141160000363 уповноваженими працівниками Державної екологічної інспекції у Львівській області проводився розрахунок розміру шкоди від 01.11.2022, згідно якого розмір шкоди внаслідок незаконної рубки 13-ти дерев становить 27 326,81 грн, з них 8 000,00 грн ОСОБА_1 добровільно відшкодовано 14.11.2022 під час досудового розслідування (квитанція №73 від 14.11.2022), а 19 326,81 грн охоплено позовною роботою Золочівської окружної прокуратури та в подальшому відшкодовано 20.10.2023 (квитанція від 20.10.2023

Відтак, стягнення шкоди, завданої незаконною рубкою 13 дерев, не є предметом позову у даній справі, а встановлення її розміру та правильності розрахунку Державною екологічною інспекцією у Львівської області не входить у предмет доказування.

Натомість, розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки 82-х дерев у виділі № 13 кварталі №28 Золочівського лісництва, про стягнення якої заявлено позов у даній справі, проведений повноваженими особами Державної екологічної інспекції у Львівської області 16.03.2023 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу. Відповідач правильності такого розрахунку не заперечує.

Щодо посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.01.2024 у справі №907/449/22 та від 15.06.2022 у справі №909/114/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюють суди на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності, та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто на відміну від повноважень визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції законодавчої гілки влади до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

Однак, обставини даної справи та справ, на які покликається апелянт, не є аналогічними.

Так, у справі № 909/114/21 позов прокурора мотивовано тим, що в результаті позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території ДП "Гринявське лісове господарство" працівники Державної екологічної інспекції Карпатського округу виявили факт правопорушення - незаконну рубку дерев в кварталі №32 виділи №є2, 4, 5 площею 0,4 га, та у кварталі 32 виділ 7.1, площею 2,5 га; вказаний факт зафіксували у відомостях №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 обліку пнів незаконно зрубаних дерев; за результатами проведеного заходу склали акт державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб`ектом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 208 від 05.06.2020; відповідно до додатку №є1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" провели розрахунок розміру шкоди, завданої лісу незаконною рубкою дерев на території лісового фонду відповідача, яка становить 2382197 грн 99 коп.

При цьому, судами у оскаржуваних судових рішеннях зазначено, що встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди, однак, з матеріалів та обставин справи судами встановлено, що для обчислення розміру шкоди позивач брав за основу відомості незаконно зрубаних пнів, складені інспектором при перевірці, в яких зазначені порода дерева, ознака (яка вказана тільки напроти деяких дерев, як вказує місцевий господарський суд, за словами свідка, він мав на увазі, всі дерева з такою ознакою) та діаметри пнів, які, як вказав свідок інспектор ОСОБА_7 сам не замірював, а тільки контролював та вказував писати більший, якщо лісники його зменшували.

З огляду на встановлені обставини, суди дійшли висновків, що розрахунок шкоди не може грунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні ст. 73 ГПК України, відтак, відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки відповідачем, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності.

У даній справі перевірка державними інспекторами Державної екологічної інспекції у розумінні вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не проводилась. Розрахунок шкоди здійснений на підставі даних та замірів пнів зрубаних дерев, здійснених під час проведення слідчих дій в межах кримінального провадження. Державні інспектори екологічної інспекції брали участь в огляді місця події в кримінальному провадженні у якості спеціалістів в розумінні положень ст. 71 КПК України.

Відтак, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Золочівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс, б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/2019/24, 01-05/2020/24 від 17.07.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у справі №914/407/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяСкрипчук О.С.