Ухвала

від 02.07.2024 по справі 160/17331/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

02 липня 2024 р.Справа №160/17331/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 адвоката Гур`єва Андрія Альбертовича про забезпечення позову в адміністративній справі №160/17331/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Гур`єв Андрій Альбертович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 № 499 від 31.05.2024 року про відмову у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу» в редакції від 04.05.2024 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу» в редакції від 04.05.2024 року.

Також разом із позовною заявою від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або до інших військових частин, формувань (об`єднань, з`єднань, частин, підрозділів, органів управління тощо) до моменту набрання законної сили судовим рішенням у цій справі наступним особам:

- командуванню Військової частини НОМЕР_1 ;

- всім іншим компетентним особам, які уповноважені вживати заходів щодо переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, формування (об`єднання, з`єднання, частин, підрозділів, органів управління тощо).

В обгрунтування вказаної заяви зазначено, що ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії. Позовом обгрунтовано тим, що позивач проходить військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 . 30.04.2024 року позивач подав рапорт про звільнення з військової служби відповідачу у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за своїм батьком. ОСОБА_1 отримав відповідь (рішення) на свій рапорт від відповідача, якою йому було відмовлено у звільненні з військової служби. Вважає, що вищезазначена відповідь є незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню та позивач має бути звільнений з тих підстав, які зазначені в рапорті, у зв`язку з чим позивачем подано відповідний позов. Відтак, якщо позивача переведуть до іншої військової частини для продовження проходження військової служби під час розгляду цієї справи, у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 виконати рішення суду буде неможливо та його права не будуть захищені, що в свою чергу не буде сприяти ефективному судовому захисту, як це передбачено ст. 3 КАС України. Враховуючи викладене, просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, а саме заборони переміщувати позивача до інших військових частин для продовження проходження військової служби.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши зміст позовної заяви та матеріали позовної заяви, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, суддя зазначає наступне.

За приписами п. 2 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) заява про забезпечення позову може бути подана одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частина 1 статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суддя зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

Стаття 151 КАС України визначає види забезпечення позову.

Так, згідно з частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суддя має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

В той же час, відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Таким чином, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 днів та у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України військовий стан продовжено, в тому числі, по теперішній час.

Відтак, на час проходження позивачем служби та на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю.

Суддя звертає увагу, що у своїй заяві позивач фактично просить суд заборонити Військовій частині НОМЕР_1 , командуванню Військової частини НОМЕР_1 та всім іншим компетентним особам, які уповноважені вживати заходів щодо переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, формування (об`єднання, з`єднання, частин, підрозділів, органів управління тощо) в умовах воєнного стану приймати накази щодо його переміщення, відкомандирування, переводу, оскільки вказані дії можуть здійснюватися лише на виконання відповідних наказів.

В зв`язку із вищенаведеним, суддя не вбачає наявності обставин для застосування заходів забезпечення позову, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Гур`єва Андрія Альбертовича про забезпечення позову в адміністративній справі №160/17331/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна