Постанова

від 03.12.2024 по справі 160/17331/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/17331/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 р. (суддя Серьогіна О.В) в адміністративній справі №160/17331/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 № 499 від 31 травня 2024 р. про відмову у звільненні його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу" в редакції від 04 травня 2024 р.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу" в редакції від 04 травня 2024 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 56 від 12 березня 2022 р. ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 внаслідок поганого стану здоров`я потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії КНП «Томаківський ЦПМСД» Томаківської селищної ради № 102 від 12 березня 2024 р. Виявивши своє небажання продовжувати військову службу у зв`язку із необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за батьком, 30 квітня 2024 р. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав рапорт. Військовою частиною НОМЕР_1 листом № 392 від 10 травня 2024 р. повідомлено, що ОСОБА_1 не підтвердив факт родинних зв`язків із ОСОБА_2 , оскільки у висновку лікарсько-консультативної комісії № 102 від 12 березня 2024 р. допущена описка. Представником позивача надісланий відповідачу висновок лікарсько - консультативної комісії № 102 від 12 березня 2024 р. з усуненими недоліками. Листом від 31 травня 2024 р. № 499 Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено, що ОСОБА_1 порушено порядок подачі рапорту, а також те, що 10 травня 2024 р. вже було прийнято рішення про відмову у звільненні з військової служби ОСОБА_1 . Слід зазначити, що листом від 10 травня 2024 р. не було відмовлено у задоволенні рапорту, а вказано, що після усунення недоліків, може бути повторно розглянуто питання про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не розгляді рапорту ОСОБА_1 від 30 квітня 2024 р., з урахуванням супровідного листа з додатками, поданого представником ОСОБА_1 адвокатом Гур`євим А.А. 15 травня 2024 р., про звільнення з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу".

Судом зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути по суті та прийняти рішення за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 від 30 квітня 2024 р. з урахуванням супровідного листа з додатками, поданого представником ОСОБА_1 адвокатом Гур`євим А.А. 15 травня 2024 р. про звільнення з військової служби підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу", з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому судовому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано Військовою частиною НОМЕР_1 було розглянуто та прийнято рішення за розглядом рапорту ОСОБА_1 від 30 квітня 2024 р. про звільнення його з військової служби, яке було оформлено листом №392 від 10 травня 2024 р., у звязку з тим, що заявником не підтверджено факт родинних відносин з ОСОБА_2 (батько-син) та належність висновку Комунального некомерційного підприємства Томаківський центр Первинної медико-санітарної допомоги Томаківської Селищної ради Лікарсько-консультативна комісія № 102 від 12 березня 2024 ОСОБА_2 . Супровідний лист адвоката Гур`єва А.А., що діє в інтересах ОСОБА_1 з додатково наданими документами було отримано 27 травня 2024 р. Після усунення недоліків у документах ОСОБА_1 повинен був повторно та особисто звернутися до командування Військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення його з військової служби, як це передбачено вимогами пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10 грудня 2008 р. Жодною нормою чинного законодавства не передбачено можливості звернення представника особи, яка проходить військову службу, з заявами про усунення недоліків у рапорті.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

У поданому представником ОСОБА_1 відзиві на апеляційну скаргу вказано про необхідність залишити її без задоволення.

Крім того, представником ОСОБА_1 з посиланням на приписи статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України, заявлено клопотання про залучення до участі у справі №160/17331/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Військову частину НОМЕР_2 , до якої ОСОБА_1 переведено згідно наказу №313 від 04 листопада 2024 р., так як у випадку, якщо суд апеляційної інстанції залишить в силі рішення суду першої інстанції, це буде вказувати на протиправність вказаного наказу.

При розгляді даного клопотання колегія суддів виходить з наступного.

Верховним Судом в постанові від 11 листопада 2020 р. у справі № 191/1169/16-а сформульовано правовий висновок, згідно якого суд апеляційної інстанції на стадії підготовки справи до апеляційного розгляду у відповідності до приписів статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України, виявивши порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які виразились у незалученні до участі у справі особи (якщо суд прийняв рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки), може залучити таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. При цьому обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є, зокрема, прийняття судом першої інстанції рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 переведено з Військової частини НОМЕР_1 до Військової частини НОМЕР_2 у листопаді 2024 р., тобто після ухвалення судом першої інстанції рішення від 09 вересня 2024 р., відсутні підстави для задоволення клопотання про її залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору.

Також Військовою частиною НОМЕР_1 заявлено клопотання про закриття провадження у справі №160/17331/24 у зв`язку з відсутністю предмету спору, так як наказом №312 від 03 листопада 2024 р. ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та направлено для продовження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . Водночас, в прохальній частині даного клопотання в пункті першому вказано про необхідність рішення суду першої інстанції від 09 вересня 2024 р. скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а в пункті другому вказано, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави для закриття провадження у справі та залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, передбачені нормами статей 238,240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 56 від 12 березня 2022 р. ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 внаслідок поганого стану здоров`я потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії КНП «Томаківський ЦПМСД» Томаківської селищної ради № 102 від 12 березня 2024 р. Виявивши своє небажання продовжувати військову службу у зв`язку із необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за батьком, 30 квітня 2024 р. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав рапорт. Військовою частиною НОМЕР_1 листом № 392 від 10 травня 2024 р. повідомлено, що ОСОБА_1 не підтвердив факт родинних зв`язків із ОСОБА_2 , оскільки у висновку лікарсько-консультативної комісії № 102 від 12 березня 2024 р. допущена описка. Представником позивача надісланий відповідачу висновок лікарсько - консультативної комісії № 102 від 12 березня 2024 р. з усуненими недоліками. Листом від 31 травня 2024 р. №499 Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено, що ОСОБА_1 порушено порядок подачі рапорту, а також те, що 10 травня 2024 р. вже було прийнято рішення про відмову у звільненні з військової служби ОСОБА_1 .

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав оцінку наявності/відсутності підстав для звільнення позивача з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу" відповідно до поданого ним рапорту від 30 квітня 2024 р., з урахуванням також супровідного листа його представника від 15 травня 2024 р. Відповідач фактично відмовив позивачу у звільненні, з посиланням лише на порушення пункту 233 Порядку про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України №1153/2008 від 10 грудня 2008 р. в частині неналежного подання рапорту.

Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також

батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням, затвердженим Указом Президента України №1153/2008 від 10 грудня 2008 р.

Відповідно до пункту 233 Положення, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

Відповідно до п. 213,214 Положення, військовослужбовці строкової військової служби можуть бути звільнені зі строкової військової служби достроково відповідно до пунктів «б», «в», «г» частини другої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

Рішення про дострокове звільнення військовослужбовця приймається не пізніше ніж через три дні з дати надходження відповідних документів начальником штабу виду Збройних Сил України, оперативного командування, а для військових частин центрального підпорядкування - начальником структурного підрозділу Генерального штабу Збройних Сил України, який відповідає за кадрову роботу. Командир військової частини на підставі одержаного рішення не пізніше ніж через три дні звільняє військовослужбовця достроково в запас за сімейними обставинами.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів, Військовою частиною НОМЕР_1 листом № 392 від 10 травня 2024 р. повідомлено, що ОСОБА_1 не підтвердив факт родинних зв`язків із ОСОБА_2 , оскільки у висновку лікарсько-консультативної комісії № 102 від 12 березня 2024 р. допущена описка. Представником позивача був надісланий відповідачу висновок лікарсько - консультативної комісії № 102 від 12 березня 2024 р. з усуненими недоліками. Листом від 31 травня 2024 р. №499 Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено, що ОСОБА_1 порушено порядок подачі рапорту, а також те, що 10 травня 2024 р. вже було прийнято рішення про відмову йому у звільненні з військової служби.

Викладене свідчить, що відповідач порушив порядок розгляду рапорту позивача від 30 квітня 2024 р. про звільнення його з військової служби відповідно до пункту «г» частини 2 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тому суд першої інстанції вірно зобов`язав відповідача повторно розглянути вказаний рапорт позивача.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024р. в адміністративній справі №160/17331/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 грудня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий

суддяН.П. Баранник