Ухвала

від 27.06.2024 по справі 335/1039/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/1039/24 2/335/1152/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участі секретаря судового засідання Савченко О.І.,

представника позивача адвоката Войтовича Є.М.,

представника відповідача-1 ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданніу залісуду № 8 за адресою: вул. Перемоги, 107Б, м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НДІ-ХОЛДИНГ» до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2024 ТОВ «НДІ-ХОЛДИНГ» звернулось до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування арешту нерухомого майна, накладеного на все нерухоме майно позивача, та вилучення із Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про арешт майна №№ 171696, 171744, що внесені на підставі постанови № 40810011 від 29.07.2010 старшого слідчого Ленінського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області.

Ухвалою від 31.01.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато у справі підготовче провадження та призначене підготовче судове засідання на 13.03.2024, встановлено строки для подання заяв по суті справи.

13.02.2024 надійшов відзив відповідача на позов, в якому, серед іншого, звернув увагу на те, що не є належним відповідачем, оскільки ГУНП в Запорізькій області не є правонаступником ГУМВС України в Запорізькій області і не порушувало прав позивача.

13.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про відкладення підготовчого судового засідання. Підготовче судове засідання було відкладено до 19.04.2024.

03.04.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання. Підготовче судове засідання було відкладено до 14.05.2024.

19.04.2024 представник позивача надіслав до суду клопотання про залучення Міністерства внутрішніх справ України як співвідповідача у цій справі.

Ухвалою від 14.05.2024 задоволено клопотання представника позивача про залучення Міністерства внутрішніх справ України в якості співвідповідача. Підготовче судове засідання було відкладено до 27.06.2024 до 14:00 год.

31.05.2024 через систему «Електронний суд» від представника Міністерства внутрішніх справ України Зайченка С.С. надійшов відзив на позовну заяву.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні просив призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача-1 у підготовчому судовому засіданні просила вирішити питання щодо закриття підготовчого провадження на розсуд суду.

Представник відповідача-2 у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином. Причини неявки у підготовче судове засідання не повідомив.

Представник третьої особи у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином. Причини неявки у підготовче судове засідання не повідомив.

Під час підготовчого провадження судом з`ясовані питання, визначені ст. 197 ЦПК України.

У підготовчому судовому засіданні від учасників справи не надходило клопотань про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що розгляд справи має відбуватися не в порядку цивільного судочинства.

Також суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки арешт на майно позивача накладався постановою слідчого Ленінського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області Білоуса С.А. від 29.07.2010, тобто за правилами Кримінального процесуального кодексу України 1960 року.

Проте положеннями цього Кодексу передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах провадження у кримінальній справі - або одночасно з винесенням постанови про її закриття (частина перша статті 214), або раніше, якщо в застосуванні відповідного заходу відпаде потреба (частина шоста статті 126).

Способів виправлення помилки, допущеної слідчим або прокурором у зв`язку з неприйняттям під час досудового розслідування рішення про скасування арешту майна, КПК України 1960 року не встановлював.

Із урахуванням викладеного, а також втрати чинності КПК України 1960 року, тривалого часу, що минув після закриття справи, істотних організаційних і кадрових змін, що в подальшому відбулися у правоохоронних органах, вирішення питання про припинення втручання у право власності позивача шляхом звернення до слідчого або прокурора на підставі КПК України 1960 року очевидно не буде ефективним способом захисту порушеного права.

Відповідно до пункту дев`ятого розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 року арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 766/21865/17 та від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц.

Окрім того, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №727/2878/19 зроблено висновок, відповідно до якого спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 15.05.2013 № 6-26цс13, судом кримінальної юрисдикції повинні розглядатися скарги на законність і обґрунтованість арешту майна, розв`язання яких потребує перевірки наявності підстав і дотримання процедури, встановлених кримінальним процесуальним законом, тобто вирішення по суті питань, які безпосередньо стосуються порядку здійснення кримінального провадження.

З огляду на викладене, даний спір належить розглядати у порядку цивільного судочинства. Підстави для закриття провадження у цій справі відсутні.

Крім того, з метою підготовки справи до розгляду судом встановлено порядок з`ясування обставин по справі, порядок дослідження доказів під час розгляду справи по суті, з`ясовано розмір судових витрат, та встановлено, що підстав для призначення колегіального розгляду справи немає.

Зважаючи на те, що судом були проведені всі необхідні підготовчі дії по справі, вирішені питання, передбачені ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 223, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити підготовче провадження у даній цивільній справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 02 серпня 2024 року на 11:00 годину в залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за адресою: вул. Перемоги, 107Б, м. Запоріжжя.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27 червня 2024 року.

Повний текст ухвали виготовлений 02 липня 2024 року.

Суддя А.В. Шалагінова