Постанова

від 02.07.2024 по справі 240/21503/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/21503/20

Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

02 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Ресурс" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Ресурс" до Державна служба геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

Державна служба геології та надр України звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про поворот виконання судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Ресурс" до Державної служби геології та надр України про зобов`язання вчинити дії.

Заява вмотивована тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2021, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття у строк, визначений Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, рішення за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕНА РЕСУРС на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07, зареєстрованою за вхідним №14476/02/12-19 від 17 липня 2019 року. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 13 березня 2020 року №92 Про прийняте рішення про відмову в наданні спеціальних дозволів на користування надрами в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕНА РЕСУРС, ( пункту 10 додатку №1 до Наказу Держгеонадр від 13 березня 2020 року №92). Зобов`язано Державну службу геології та надр України надати Товариству з обмеженою відповідальністю АРЕНА РЕСУРС спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування пісків і суглинків Станишівського-1 родовища пісків і суглинків, яке розташоване на відстані близько 1,5 км на північ від с. Млинище в Житомирському районі Житомирської області, строком на 20 років, відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕНА РЕСУРС на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07, що була зареєстрована за вхідним номером 14476/02/12-19 від 17 липня 2019 року. Зазначає, що 13.09.2021 Державна служба геології та надр України на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі №240/21503/20 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 видала наказ від 13.09.2021 №656 яким скасовано пункт 10 додатку №1 до наказу Держгеонадр від 13.03.2020 №92 та надано ТОВ "АРЕНА РЕСУРС" спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування пісків і суглинків Станишівського-1 родовища, строком дії на 20 (двадцять) років. Проте, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.12.2023 касаційну скаргу Державної служби геології та надр України було задоволено, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 було скасовано і ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року заяву Державної служби геології та надр України про поворот виконання судового рішення у справа № 240/21503/20 - задоволено. Допущено поворот виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 у адміністративній справі № 240/21503/20 шляхом скасування наказу Державної служби геології та надр України №656 від 13.09.2021 "Про скасування рішення Держгеонадр про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами та про надання спеціального дозволу на користування надрами" та анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6606 від 31 грудня 2021 року наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "АРЕНА РЕСУРС".

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арена Ресурс" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви відмовити.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі № 240/21503/20 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття у строк, визначений Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, рішення за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕНА РЕСУРС на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07, зареєстрованою за вхідним №14476/02/12-19 від 17 липня 2019 року. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 13 березня 2020 року №92 Про прийняте рішення про відмову в наданні спеціальних дозволів на користування надрами в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕНА РЕСУРС, (пункту 10 додатку №1 до Наказу Держгеонадр від 13 березня 2020 року №92). Зобов`язано Державну службу геології та надр України надати Товариству з обмеженою відповідальністю АРЕНА РЕСУРС спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування пісків і суглинків Станишівського-1 родовища пісків і суглинків, яке розташоване на відстані близько 1,5 км на північ від с. Млинище в Житомирському районі Житомирської області, строком на 20 років, відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕНА РЕСУРС на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17 липня 2019 року №17/07, що була зареєстрована за вхідним номером 14476/02/12-19 від 17 липня 2019 року

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі № 240/21503/20 залишено без змін.

13.09.2021 Державна служба геології та надр України на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі №240/21503/20, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 та видала наказ від 13.09.2021 №656 яким скасовано пункт 10 додатку №1 до наказу Держгеонадр від 13.03.2020 №92 та надано ТОВ "АРЕНА РЕСУРС" спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування пісків і суглинків Станишівського-1 родовища, строком дії на 20 (двадцять) років.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальним актом є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У рішенні Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23.06.1997 року №2-зп (справа №3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Такого ж тлумачення притримався і Вищий адміністративний суд України у постанові від 15.01.2015 року у справі №К-1647/07 та сформував висновок, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування Наказу №656 від 13.09.2021, оскільки такий наказ є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, який не може бути скасований чи змінений після його виконання.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із змістовних елементів цього принципу є принцип законності, відображений у частині другій статті 19 Конституції України, згідно якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною п`ятої пункту 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Відповідно до частини першої пункту 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Державна служба геології і надр України як дозвільний орган має право самостійно анулювати документ дозвільного характеру з таких підстав:

- звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно частини другої пункту 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Державна служба геології і надр України як дозвільний орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

- здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

При цьому, згідно частини третьої пункту 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Згідно частин 2, 3 статті 26 Кодексу України про надра, визначено вичерпний перелік випадків анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, Державна служба геології і надр України має право самостійно анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами у наступних випадках:

- звернення користувача надр із заявою про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, в тому числі якщо відпала потреба у користуванні надрами;

- наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи, яка є надрокористувачем, шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є надрокористувачем, а також у разі неподання надрокористувачем заяви про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з перетворенням юридичної особи - власника спеціального дозволу на користування надрами у строк, встановлений пунктом 14 частини першої статті 16-5 Кодексу України про надра;

- застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції» у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування надрами;

- у разі якщо організаційно-правову форму надрокористувача, який набув права на користування надрами відповідно до частини третьої статті 16-1 Кодексу про надра, було змінено шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та (або) у разі зміни частки у статутному (складеному) капіталі такого надрокористувача, та (або) у разі відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі такого надрокористувача, та (або) у разі відчуження акцій (часток) такого надрокористувача (крім продажу у результаті первинного публічного розміщення цінних паперів (публічної пропозиції), якщо внаслідок таких змін надрокористувач не відповідає жодній із вимог, встановлених абзацами другим і третім частини третьої 16-1 Кодексу про надра.

З інших підстав анулювання спеціального дозволу на користування надрами, передбачених статтею 26 Кодексу України про надра - відповідне рішення може бути прийнято виключно судом за належних і достатніх для цього підстав та в порядку позовного провадження.

В свою чергу, ні Кодексом України про надра, ні Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ні будь-яким іншим законним чи підзаконним актом не передбачається будь-яких інших підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами, як і такої підстави як скасування рішення суду, яким відповідний дозвільний орган було зобов`язано продовжити строк дії відповідного спеціального дозволу, з внесенням подальших змін до такого спеціального дозволу та угоди про користування з метою видобування корисних копалин.

Так, відповідно до частини четвертої статті 380 КАС України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Відповідно до частини п`ятої цієї статті до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Отже, поворот виконання рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права. Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача у порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасоване судом вищого рівня повністю чи змінене із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі.

Даний висновок міститься також в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 19.11.2014 року у справі №6-29750св14.

Щодо правовідносин у справі №240/21503/20, останні стосуються виконання Державною службою геології та надр України її організаційно-розпорядчих повноважень щодо надання права на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування пісків і суглинків Станишівського-1 родовища пісків і суглинків та не стосуються будь-яких майнових відносин між Державною службою геології та надр України та ТОВ "АРЕНА РЕСУРС".

В той же час, слід врахувати, що отримання у користування ділянки надр з метою видобування корисних копалин полягає не у користуванні надрокористувачем відповідним майном за плату, а у прийнятті та виконанні надрокористувачем відповідних зобов`язань з розробки відповідного родовища шляхом виконання та фінансування відповідних робіт, визначених спеціальною програмою.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року №13-рп/2011 вказав, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Відтак, з наведених правових норм висновується, що за допомогою інституту повороту виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Так, згідно з пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Звежинський проти Польщі» позбавлення майна може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися «справедливої рівноваги» між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. А.» та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державної служби геології та надр України про поворот виконання судового рішення у справа № 240/21503/20.

Суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Ресурс" задовольнити повністю.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені заяви Державної служби геології та надр України про поворот виконання судового рішення у справа № 240/21503/20 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.