Постанова

від 26.06.2024 по справі 910/9782/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2024 р. Справа№ 910/9782/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Гончарова С.А.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Маленко О.М.,

від відповідача - Перепелицін К.М.,

від третьої особи 1 - не з`явились,

від третьої особи 2 - Васильєва С.М.,

від третьої особи 3 - Груба Д.І. ,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 (повний текст рішення складено 21.12.2023)

у справі № 910/9782/20 (суддя Мандриченко О.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд"

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна"

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ"

про визнання незаконним і скасування рішення, визнання права на оформлення в оренду земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення, визнання права на оформлення в оренду земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 18.08.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 року скасовано, матеріали справи №910/9782/20 направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 року, позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано спірне рішення. Визнано за позивачем право на оформлення в оренду спірної земельної ділянки.

Постановою Верховного Суду від 25.05.2023 року касаційні скарги Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 року та рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 року у справі № 910/9782/20 скасовано, матеріали справи № 910/9782/20 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" 50 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено повністю.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оцінивши подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" докази на підтвердження понесених ним витрат та беручи до уваги заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, які подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд", виходячи з обставин справи, витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи підлягають розподілу у розмірі 50 000, 00 грн., такі витрати є реальними та співрозмірні з виконаною роботою.

Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що при прийняті додаткового рішення судом першої інстанції не обґрунтовано підстав для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, як і не наведено обрахунку для стягнення саме такої суми. Зокрема скаржник вважає, що заявником не подано попереднього розрахунку суми судових витрат. Також скаржник вважає, що заявником не долучено акут прийому-передачі виконаних робіт, а отже відсутнє документальне підтвердження надання правової допомоги. Крім того скаржник вважає, що до деталізації рахунку включено послуги, які не стосуються даної справи. Окремо скаржник вважає, що позиція сторони не змінювалась, тому витрачання більше години часу на підготовку та подання пояснень є спробою нажитися на клієнтові та на стороні справи. Крім того скаржник звертає увагу, що заявник є третьої особою у даній справі, тому на думку скаржника рішення у даній справі жодним чином не порушує прав третьої особи.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.01.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Кравчук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9782/20.

18.01.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/9782/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024 року, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, сформовано для розгляду справи №910/9782/20 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Іоннікова І.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 15.02.2024 року.

29.01.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ", третьої особи-3 у справі, надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому останній просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення без змін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 року, у зв`язку з відпусткою судді Іоннікової І.А., сформовано для розгляду справи №910/9782/20 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Кравчук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року у справі №910/9782/20 прийняти до провадження колегією суддів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 03.04.2024 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2024 року, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні, сформовано для розгляду справи №910/9782/20 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Скрипка І.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 року розгляд справи призначено на 01.05.2024 р року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 року розгляд справи відкладено на 05.06.2024 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 року, у зв`язку з відпусткою судді Скрипки І.М., сформовано для розгляду справи №910/9782/20 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Гончаров С.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року у справі №910/9782/20 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено розгляд справи на 26.06.2024 року.

В судовому засіданні 26.06.2024 року представник позивач надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представники третьої особи 2 та третьої особи 3 надали усні пояснення по справ, відповіли на запитання суду. Представник третьої особи 1 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника третьої особи 1.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Також, колегія суддів зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року у справі №910/9782/20 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року у справі №910/9782/20 залишено без змін.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ", при поданні письмових пояснень по суті спору з урахуванням постанови Верховного Суду від 25.05.2023 року, вказало, що понесе судові витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 100 000, 00 грн. (т.6, а.с. 47).

З огляду на викладене колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що заявником не подано попереднього розрахунку суми судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 року у справі 910/7520/20).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

Для визначення розміру судових витрат на правничу допомогу третьої особи, судом першої інстанції встановлено, що 20.09.2019 року між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" (далі також - юридична фірма) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" (далі також - клієнт) укладено договір № 1545-284 про надання правової допомоги (далі - договір), за змістом п. 1. якого, за цим договором юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах, визначених цим договором та "Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" (надалі - "умови надання послуг"), які є невід`ємною частиною цього договору. (т.7, а.с. 70-72).

Відповідно до п. 5.1. договору, вартість послуг юридичної фірми, що надаються відповідно до цього договору, визначається згідно з умовами надання послуг.

Згідно з п. 5.2. договору, розрахунки здійснюються в строки та порядку, визначеному умовами надання послуг.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2020 року.

Як встановлено п. 2. умов надання послуг, послуги, що надаються "Ілляшев та Партнери" надаватиме клієнту будь-які послуги, що в загальному розумінні вважаються юридичними. За будь-яких умов "Ілляшев та Партнери" негайно після звернення клієнта якнайшвидше повідомлятиме клієнта про неможливість надання послуги. (т.7, а.с. 73-75).

Відповідно до п. 5.1. умов надання послуг, вартість послуг "Ілляшев та Партнери", якщо інше не обумовлено з клієнтом або не визначено фіксованим тарифом, розраховується, виходячи з почасової ставки, встановленої "Ілляшев та Партнери" для виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання клієнта, при цьому одна година розподіляється на 10 (десять) шестихвилинних часток. Кожна шестихвилинна частка, що розпочалася, з метою визначення розміру гонорару враховується як повна.

Як передбачено п. 5.2. умов надання послуг, вартість послуг за час, витрачений виконавцем на поїздки у справах клієнта, перебування в робочий час у справах клієнта в іншому місті, протягом якого завдання клієнта не виконувалось з поважних причин (під робочим часом розуміється відрізок дня з 8.00 до 22.00 незалежно від того, чи є такий день робочим) розраховується, виходячи з 50% почасової ставки, встановленої для виконавця.

Згідно з п. 5.4. умов надання послуг, у випадку одночасного виконання завдання кількома виконавцями (спільна участь в судових засіданнях, зустрічах з клієнтом, внутрішньоофісні наради тощо) вартість послуг розраховується окремо для кожного виконавця, виходячи з почасової ставки, встановленої "Ілляшев та Партнери" для кожного виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання клієнта.

За змістом розділу 8 умов надання послуг, "Ілляшев та Партнери", як правило, виставляє рахунки щомісячно. Формат рахунку. Рахунок містить дату, номер, платіжні реквізити "Ілляшев та Партнери", найменування клієнта, вартість послуг за період або суму авансового платежу, розмір податку на додану вартість, якщо такий застосовується, загальну суму, що підлягає сплаті. Разом з рахунком може надаватися деталізація, яка, як правило, містить номер та дату рахунку, до якого вона додається, період, за який виставляється рахунок, вид виконаних робіт з зазначенням дати виконання, виконавця, витраченого часу (у випадку розрахунку гонорару в залежності від витраченого часу), розміру премії, загальної вартості послуг за період, найменування витрат, їх розмір, загальний розмір витрат за період. При цьому така деталізація не є бухгалтерським документом, повинна зберігатись в суворій таємниці та не може бути надана третім особам за будь-яких умов. Строк оплати рахунків. Якщо інше не узгоджено, рахунки сплачуються клієнтом протягом 10 днів з дати отримання рахунку. Порядок оплати рахунків. Рахунки сплачуються шляхом перерахування коштів на банківський рахунок "Ілляшев та Партнери". Всі витрати, пов`язані з перерахуванням коштів, несе клієнт. Прострочені рахунки. "Ілляшев та Партнери" має право нараховувати пеню на прострочену суму рахунків в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Наслідки несплати рахунків. "Ілляшев та Партнери" залишає за собою право припинити виконання завдань клієнта у випадку несплати ним рахунків.

30.12.2020 року між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" укладено додаткову угоду № 1, відповідно до п. 1 якої, сторони дійшли згоди та домовились продовжити строк дії договору про надання правової допомоги №1545-284 від 20.09.2019 року до 31 грудня 2021 року. (т.7, а.с. 76).

30.12.2021 року між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" укладено додаткову угоду №3, Згідно з п. 1 якої, сторони дійшли згоди та домовились продовжити строк дії договору про надання правової допомоги №1545-284 від 20.09.2019 до 31 грудня 2023 року. (т.7, а.с. 77).

23.11.2023 року між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" складено та підписано акт № 681 виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого юридична фірма надала консультаційні послуги правового характеру з питань українського законодавства відповідно до договору № 1545-284 від 20.09.2019 року. Вартість наданих послуг становить 280 525,53 грн. Крім того ПДВ (за ставкою 20%): 56 105,11 грн. Всього до сплати: 336 630,64 грн. (Триста тридцять шість тисяч шістсот тридцять гривень 64 копійки). Послуги надані якісно, в повному обсязі. Сторони не мають одна до одної жодних претензій. (т.7, а.с. 78).

Одночасно, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що ТОВ «Санворд Київ» не долучено акта прийому-передачі виконаних робіт.

Також 23.11.2023 року Адвокатське об`єднання "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" рахунок № 411209, відповідно до якого вид робіт: юридичні послуги, а їх загальна сума склала 336 630,64 грн. Строк оплати - 10 днів. (т.7, а.с. 79).

До вказаного рахунку Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" надано деталізацію, в якій вказано вид робіт, дату їх виконання, виконавця, час та дорога в годинах. (т.7, а.с. 80-82).

24.11.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" перерахувало на користь Адвокатського об`єднання "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" грошові кошти у розмірі 336 630,64 грн. платіжною інструкцією № 584 від 24.11.2023 року. (т.7, а.с. 83).

Отже, колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про, що вже колегією суддів зазначалось вище. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. (зазначений правовий висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 року у справі №910/7520/20 та від 24.01.2022 року №911/2737/17).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів не може погодитись з доводами скаржника, що судом першої інстанції не обґрунтовано підстав для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, як і не наведено обрахунку для стягнення саме такої суми виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного додаткового рішення, місцевий господарський суд зазначив, що обґрунтовуючи істотне перевищення суми попереднього розрахунку, заявник вказує, що при його визначенні третя особа 3 прогнозувала, що під час розгляду справи відбудеться всього 2-3 судових засідань, а позивач подасть лише одне пояснення до суду, однак відбулося 6 судових засідань, а позивач подав два письмових пояснення, що потребувало витрат значно більшого часу адвокатів, ніж прогнозувалося заявником.

Втім, місцевий господарський суд вказане твердження не прийняв з огляду на те, що заявником подане лише одне пояснення, на виконання вимог ухвали суду від 05.06.2023 року, а участь в додаткових, не прогнозованих 3 судових засіданнях, не може збільшувати вартість наданих послуг адвокатом більше ніж вдвічі, що вбачається також з умов договору та умов надання послуг.

Крім цього місцевий господарський суд зазначив, що як вбачається з деталізації до рахунку № 411209 від 23.11.2023 року, зокрема, що при підготовці письмових пояснень по суті спору з урахуванням постанови Верховного Суду від 25.05.2023 року було залучено адвокатів Грубу Д. І. та Грибова Д. І., однак, як вбачається з самих цих пояснень, вони складені та підписані лише адвокатом Грибова Д.І.

Крім того суд першої інстанції вказав, що відповідно до зазначеної деталізації, адвокатам Грубу Д.І. та Грибова Д.І. проводилися внутрішньофісні наради з опрацювання пояснень, які подавалися учасниками справи до суду, однак результатів таких нарад, за наслідками опрацювань цих пояснень, такі як, наприклад, заяви, клопотання, інші пояснення, не складалися, до суду не подавалися.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи підлягають розподілу у розмірі 50 000, 00 грн., що свідчить про цілком обґрунтоване дослідження місцевим господарським судом наданих заявником доказів.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що заявник просив суд першої інстанції стягнути з позивача на його користь 246 749, 71 грн. (т.7, а.с. 69).

Крім того колегія суддів вважає, що доводи скаржника стосовно того, що письмові пояснення ТОВ «Санворд Київ» (документ має 29 сторінок і до нього залучено 15 додатків) мали б готуватися і подаватися до суду протягом не більш як 1-ї години часу, є суб`єктивною думкою представника позивача.

Стосовно включення до переліку робіт (послуг), які надавались клієнту при здійсненні правової допомоги, зокрема ознайомлення з матеріалами справи, включаючи погодження з секретарем судді та часу такого ознайомлення, опрацювання ухвал, які постановлюються судом, колегія суддів вважає, що такі послуги стосуються даної справи, оскільки правова допомога без ознайомлення із матеріалами справи або ж без ознайомлення із судовими рішеннями (ухвалами, постановами) не може надаватися.

Відтак, колегія суддів дослідивши надані заявником докази понесення витрата на правову допомогу, погоджується з місцевим господарським судом, що витрати ТОВ «Санворд Київ» на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 50 000, 00 грн. є адекватними та співмірними зі ступенем складності справи, ціною позову та значенням справи для сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт для надання правничої допомоги.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року від №640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19 тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також, колегія суддів звертає увагу скаржника, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В той же час, колегія суддів зазначає, що за результатами апеляційного перегляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року у справі №910/9782/20 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року у справі №910/9782/20 залишено без змін.

Отже, місцевий господарський суд ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення правомірно врахував даний факт, та цілком обґрунтовано дійшов висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн. є співмірною зі ступенем складності справи, ціною позову та значенням справи для сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт для надання правничої допомоги.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року у справі № 910/9782/20.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному додатковому рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, додаткове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 240, 244, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року у справі №910/9782/20 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року у справі № 910/9782/20 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9782/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.06.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

С.А. Гончаров