Ухвала

від 02.07.2024 по справі 924/771/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"02" липня 2024 р. Справа № 924/771/23

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Бучинська Г.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28 травня 2024 року у справі №924/771/23 (повний текст складено 28 травня 2024 року, суддя Грамчук І.В.)

за позовом Хмельницького обласного центру зайнятості в особі Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Експорт плюс"

про стягнення 150 699,60 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28 травня 2024 року у справі №924/771/23 відмовлено у задоволенні позову Хмельницького обласного центру зайнятості в особі Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Експорт плюс" про стягнення 150 699,60 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Хмельницька філія Хмельницького обласного центру зайнятості звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 28 травня 2024 року у справі №924/771/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву.

Листом №924/771/23/4251/24 від 24 червня 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

28 червня 2024 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/771/23.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Згідно з частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 1 статті 58 ГПК встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України встановлено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

З урахуванням положень Конституції України, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредставництва не закріплені у нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.

29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року №390-IX.

Частину третю, четверту статті 56 ГПК України, в редакції Закону від 18 грудня 2019 року №390-IX, викладено у наступній редакції: юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва органу державної влади, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту №2261 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді" від 15 жовтня 2019 року, який 18 грудня 2019 року ухвалили як Закон №390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон №390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Апеляційна скарга від імені Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості підписана заступником директора Римарчук О.В. До скарги додана довіреність №9 від 25 квітня 2024 року, якою директор Бандирський В.А., що діє на підставі Положення про Хмельницький обласний центр зайнятості уповноважує заступника директора (виконуючу обов`язки директора) Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості Римарчук О.В.

Однак, до апеляційної скарги не надані належним чином засвідчені документи на підтвердження наявності у Римарчук Оксани Вікторівни права діяти від імені Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), в порядку самопредставництва.

Отже, для визнання особи (зокрема, Римарчук О.В.) такою, що діє у порядку самопредставництва в інтересах Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні, посадовій інструкції чи трудовому договорі (контракті), тощо було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.

Проте, відповідні докази на підтвердження повноважень самопредставництва заявником апеляційної скарги не надані.

В матеріалах справи міститься Положення про Хмельницьку філію Хмельницького обласного центру зайнятості. Відповідно до пункту 3.1 філію очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади директором Центру за погодженням із директором ДЦЗ. Директор філії діє за довіреністю від імені Центру та відповідно до цього Положення (пункт 3.3 положення).

Положення про Філію не містить жодної згадки про заступника директора. Матеріали справи не містять посадових інструкцій, які затвердженні Центром.

Крім того, в матеріалах справи міститься довіреність №8 від 01 серпня 2023 року, яка видана Хмельницьким обласним центром зайнятості на уповноваження директора Хмельницької філії Бандирського Віталія Анатолійовича. Однак, така довіреність видана без права передоручення строком з 01 серпня 2023 року до 31 грудня 2023 року, тобто строк її дії закінчився на момент підписання апеляційної скарги та нею заборонено директору філії передоручати свої повноваження, що суперечить доданій до апеляційної скарги довіреності.

З урахуванням дослідженого, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги пункту 1 частини 3 статті 258 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28 травня 2024 року у справі №924/771/23 залишити без руху.

Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом підтвердження відповідних повноважень на самопредставництво особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Бучинська Г.Б.