Ухвала

від 03.07.2024 по справі 569/3118/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3118/24

1-кп/569/1299/24

УХВАЛА

03 липня 2024 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених - ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката - ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженні №42022181110000135 від 05.12.2022 відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває вказаний обвинувальний акт.

Під час підготовчого судового засідання адвокат ОСОБА_5 подав письмове клопотання про скасування арешту, що був накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 27 червня 2023 року по справі № 569/5714/23 (1-кс/4177/23) у кримінальному провадженні № 42022181110000135 від 05.12.2022, а саме на майно вилучене 06.04.2023 року за місцем проживання ОСОБА_4 , перелік якого наведено у його клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання захисника, оскільки вважає його не обґрунтованим та передчасним.

Заслухавши думку інших учасників судового розгляду, які не заперечували щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 , суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що у рамках кримінального провадження №42022181110000135 від 05.12.2022, відповідно до ухвали Рівненського міського суду 27.06.2023 накладено арешт на майно, вилучене 06.04.2023 за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме на:

1.Флеш-наковичувач чорно-червоного кольору марки «Sandisk» модель - Cruzer Blade, на 32 Гб.

2. 6 оптичних дисків формату DVD-R у конвертах білого кольору.

3.Коробка чорного кольору марки «Ябко» до мобільного телефону марки «Apple iPhone 12 Pro Min IMEI; НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 у ній товарного чеку KTC.

4. Коробка до мобільного телефону марки «Аррlе iРhоnе 11 Pro Max», IMEI: НОМЕР_3 , ІМБІ2: НОМЕР_4 , серійний номер -

НОМЕР_5 . Мобільний телефон марки «Аррlе iРhоnе 12 Рго Мах» ( у вимкненому стані, із пошкодженнями задньої поверхні та частини дисплею зверху).

6. Коробка до мобільного телефону марки «Аррlе iРhоnе 14 Pro Max», IMEI: НОМЕР_6 , серійний номер - НОМЕР_19.

7. 2 листки із чорновими записами.

8. Трудова книга видана на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

9. Мобільний телефон сірого кольору марки «Nокіа», серійний номер - НОМЕР_7 , НОМЕР_20.

10.Два блокноти із особистими записами червоного та срібного кольорів.

11. 5 стартових-пакетів ПрАТ «Київстар» з інформацією про отримання абонентських номерів телефонів.

12. Мобільний телефон марки «Apple iPhone» у чохлі сірого кольору із абонентським номером - НОМЕР_8 , iз IMEI: НОМЕР_9 , IMEI2: НОМЕР_10 , MEID: НОМЕР_11 .

13. Картка «Приватбанку» № НОМЕР_12 .

14. Картка «Приватбанку» № НОМЕР_13 .

15. Картка «Приватбанку» № НОМЕР_14 .

16. Грошові кошти в сумі 250 євро ( купюра номіналом 50 євро № UC1361747539, купюра номіналом 50 євро №SE7027960204, купюра номіналом 50 євро №WB1760963733, купюра номіналом 50 євро №UD2527799013, купюра номіналом 50 євро №ЕВ2758977261)

17. Два закордонних паспорти видані на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( № НОМЕР_15 та № НОМЕР_16 ).

18. Два закордонних паспорти видані на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( № НОМЕР_17 ).

19.Витяг з державної служби України з безпеки на НОМЕР_18 від 22.11.2022.

20. Ноутбук сірого кольору марки «НР» та зарядний пристрій до нього.

21. Флеш-носій на 32 Гб марки «Mibrand».

22. Ключі до автомобілів у загальній кількості 12 штук.

23. Два мобільних телефоний марки «Apple iPhone» із чохлами у вимкненому стані.

Відповідно до ухвали суду про накладення арешту на майно слідує, що підставою для цього слугувала необхідність збереження речового доказу з метою повного, всебічного та неупередженого проведення слідчий (розшукових) дій, що в свою чергу може позбавити можливості встановлення істини у кримінальному провадженні.

Згідно вимог ст. 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або вилучений нею, повинен бути якнайшвидше повернутий власнику, крім випадків передбачених ст.ст. 160-166, 170-174 КПК України.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі " Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселець кий проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

У свою чергу, право власності в Україні охороняється законом, держава забезпечує стабільність правовідносин власності.

Згідно вимог статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до статей 391, 392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як встановлено в ході судового розгляду, вказане у клопотанні захисника арештоване майно, що належить ОСОБА_4 не має доказового значення у даному кримінальному провадження, але придатне для повсякденного використання обвинуваченим, та в цілях не порушення гарантованого права власності особи, підлягає поверненню його власнику на підставі ч. 6 ст. 100 КПК України, оскільки необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не має, а тому клопотання захисника слід задоволити.

Відповідно до положень статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вище викладеного, враховуючи норми Конституції України, ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2016 року №5 " Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання захисника підлягає до задоволення, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст.170,171,174, 309 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання захисника ОСОБА_5 - задоволити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду 27.06.2023 по справі569/5714/23 (1-кс/4177/23) у кримінальному провадженні № 42022181110000135 від 05.12.2022 на майно вилучене 06.04.2023 року за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме:

1.Флеш-наковичувач чорно-червоного кольору марки «Sandisk» модель - Cruzer Blade, на 32 Гб.

2. 6 оптичних дисків формату DVD-R у конвертах білого кольору.

3.Коробка чорного кольору марки «Ябко» до мобільного телефону марки «Apple iPhone 12 Pro Min IMEI; НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 у ній товарного чеку KTC.

4. Коробка до мобільного телефону марки «Аррlе iРhоnе 11 Pro Max», IMEI: НОМЕР_3 , ІМБІ2: НОМЕР_4 , серійний номер -

НОМЕР_5 . Мобільний телефон марки «Аррlе iРhоnе 12 Рго Мах» ( у вимкненому стані, із пошкодженнями задньої поверхні та частини дисплею зверху).

6. Коробка до мобільного телефону марки «Аррlе iРhоnе 14 Pro Max», IMEI: НОМЕР_6 , серійний номер - НОМЕР_19.

7. 2 листки із чорновими записами.

8. Трудова книга видана на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

9. Мобільний телефон сірого кольору марки «Nокіа», серійний номер - НОМЕР_7 , НОМЕР_20.

10.Два блокноти із особистими записами червоного та срібного кольорів.

11. 5 стартових-пакетів ПрАТ «Київстар» з інформацією про отримання абонентських номерів телефонів.

12. Мобільний телефон марки «Apple iPhone» у чохлі сірого кольору із абонентським номером - НОМЕР_8 , iз IMEI: НОМЕР_9 , IMEI2: НОМЕР_10 , MEID: НОМЕР_11 .

13. Картка «Приватбанку» № НОМЕР_12 .

14. Картка «Приватбанку» № НОМЕР_13 .

15. Картка «Приватбанку» № НОМЕР_14 .

16. Два закордонних паспорти видані на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( № НОМЕР_15 та № НОМЕР_16 ).

17. Два закордонних паспорти видані на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( № НОМЕР_17 ).

18.Витяг з державної служби України з безпеки на НОМЕР_18 від 22.11.2022.

19. Ноутбук сірого кольору марки «НР» та зарядний пристрій до нього.

20. Флеш-носій на 32 Гб марки «Mibrand».

21. Ключі до автомобілів у загальній кількості 12 штук.

22. Два мобільних телефоний марки «Apple iPhone» із чохлами у вимкненому стані.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -