Ухвала

від 03.07.2024 по справі 754/7885/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 липня 2024 року

м. Київ

справа № 754/7885/22

провадження № 61-9459ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, Деснянської районної

у м. Києві державної адміністрації, Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділу приватизації державного житлового фонду та створення ОСББ Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання протиправними та скасування розпорядження, визнання недійсним ордеру на житло, визнання протиправними та скасування рішення на приватизацію, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділу приватизації державного житлового фонду та створення ОСББ Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження представника Президента України у Ватутінському районі міста Києва від 23 вересня 1993 року № 1145 «Про розгляд заяв громадян та організацій Ватутінського району по квартирних питаннях» у частині надання квартири

АДРЕСА_1 родині ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним ордер № 7666 серії Б від 04 жовтня 1993 року на квартиру АДРЕСА_1 , виданий ОСОБА_4 ;

- визнати протиправним рішення органу приватизації про приватизацію квартири

АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 28 лютого 1994 року.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого

2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, відділу приватизації державного житлового фонду та створення ОСББ Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання протиправними та скасування розпорядження, визнання недійсним ордеру на житло, визнання протиправними та скасування рішення на приватизацію, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло відмовлено.

02 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року (повний текст постанови виготовлено 05 червня 2024 року), у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги

з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, заявником порушено вимоги пункту першого частини другої статті 392 ЦПК України, а саме: невірно вказана назва суду, до якого подається касаційна скарга.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції

у цивільних справах є Верховний Суд.

Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Заявником не дотримано вимоги пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України,

а саме у касаційній скарзі не вказано: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), оскільки у касаційній скарзі не зазначено відповідача Відділ приватизації державного житлового фонду та створення ОСББ Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та третю особу - ОСОБА_4 .

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно зі статтею 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач

і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Таким чином, заявнику в уточненій редакції касаційної скарги необхідно зазначити всіх учасників справи, а саме: відповідача та третю особу.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць