Постанова

від 01.07.2024 по справі 757/62722/19-ц

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 рокум. ОдесаСправа № 757/62722/19-цПівденно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

представники учасників справи у судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх.2368/24 від 18.06.2024) (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу)

в межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2024, суддя суду першої інстанції Алексєєв А.П., м. Миколаїв, повний текст рішення складено та підписано 16.02.2024

по справі №757/62722/19-ц

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-Т»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

про розірвання безстрокового трудового договору,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-Т», в якому просив розірвати безстроковий трудовий договір, укладений 25.11.2019 року між ним Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-Т».

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2021 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 10.08.2022 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.07.2023 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 10.08.2022 року скасовано. Провадження у справі закрито та роз`яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2023 року заяву представника позивача про направлення справи за встановленою підсудністю задоволено, а справу передано для продовження розгляду до Господарського суду Миколаївської області.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2024 позов задоволено повністю; розірвано безстроковий трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-Т» - з 25 листопада 2019 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-Т» на користь ОСОБА_1 грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 768,40 грн.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2024 по справі №757/62722/19-ц.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2024 по справі №757/62722/19-ц залишено без задоволення; рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2024 по справі №757/62722/19-ц залишено без змін.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх.2368/24 від 18.06.2024). В даній заяві позивач просив стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх.2368/24 від 18.06.2024) у справі №757/62722/19-ц у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 01 липня 2024 року о 12:40; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; запропоновано учасникам справи у строк до 27.06.2024 надати до Південно-західного апеляційного господарського суду заперечення на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх.2368/24 від 18.06.2024) у справі №757/62722/19-ц.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх.2368/24 від 18.06.2024). В даних запереченнях ОСОБА_2 клопотала відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 - не є ні відповідачем ні позивачем по справі, а має статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, тому вимоги щодо стягнення з неї інших судових витрат, а саме витрат за правничу допомогу - є безпідставним.

01.07.2024 представники учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Зокрема, 01.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024, якою призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №757/62722/19-ц на 01 липня 2024 року о 12:40, була отримана в електронному кабінеті ОСОБА_1 - 21.06.2024.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 01.07.2024, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх.2368/24 від 18.06.2024) по справі№757/62722/19-ц , до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх.2368/24 від 18.06.2024) по справі№757/62722/19-ц по суті, не дивлячись на відсутність представників учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В силу статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За умовами частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, чи заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина тринадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Вищенаведені положення процесуального закону є чіткими, зрозумілими та однозначними, тобто встановлене ними нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування у правозастосовчій діяльності.

Отже, системний аналіз положень статей 45, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що судові витрати та витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору (позивача та відповідача).

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов останнього, зокрема, у додатковій постанові від 12.07.2023 у справі №915/1406/21.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення (вх.2368/24 від 18.06.2024), ОСОБА_1 на власний розсуд визначився зі змістом даного клопотання та заявив вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, передбачивши суб`єкта для їх відшкодування ОСОБА_2 , яка є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, з наведених положень чинного процесуального законодавства вбачається, що саме учасники справи, які наділені певною процесуальною ініціативою, при зверненні до суду з заявами визначають свої вимоги (в межах яких і відбувається розгляд цих заяв судом) та несуть ризик настання або ненастання наслідків, пов`язаних з вчиненням відповідних процесуальних дій.

За таких обставин, факт подання ОСОБА_1 заяви про ухвалення додаткового рішення (вх.2368/24 від 18.06.2024) у справі №757/62722/19-ц із зазначенням у ньому вимог до ОСОБА_2 є реалізацією права на судовий захист та за своєю правовою природою є процесуальною дією в розумінні частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлює обов`язок суду, керуючись принципом диспозитивності, розглянути вказане клопотання із застосуванням норм процесуального закону, чинного на дату звернення з відповідним клопотанням.

При з`ясуванні суб`єктного складу учасників справи та змісту поданого клопотання Південно-західний апеляційний господарський суд, керуючись принципом диспозитивності у господарському процесі, виходить з того, як їх визначено заявником при зверненні з відповідним клопотанням про стягнення судових витрат, та не вправі самостійно, з власної ініціативи змінювати суть заявленої вимоги, якщо її вимоги пред`явлено до особи, яка не є стороною у справі.

З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність у процесуальному законі положень щодо покладення витрат на професійну правничу допомогу на іншу, ніж сторони у справі, особу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх.2368/24 від 18.06.2024) по справі №757/62722/19-ц, оскільки він просив покласти витрати на професійну правничу допомогу на ОСОБА_2 - третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, яка не є ні позивачем, ні відповідачем у справі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн. (вх.2368/24 від 18.06.2024) по справі №757/62722/19-ц - відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 03.07.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

І.Г. Філінюк