Постанова

від 20.06.2024 по справі 910/19251/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2024 р. Справа№ 910/19251/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 20.06.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лювар" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 1"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 29.11.2023

у справі №910/19251/21 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лювар"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенка Г.П., судді Кравчук Г.А., Тищенко А.І. перебуває справа № 910/19251/21.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02. апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЧАВДАР 1" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/19251/21 залишено без змін.

Через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮВАР" надійшло клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу понесених при розгляді апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЧАВДАР 1" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/19251/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лювар" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 1" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/19251/21 призначено на 20.06.2024.

20.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому останній заперечив проти задоволення заяви ТОВ "Лювар" зазначивши, що позиція відповідача в суді апеляційної інстанції не змінилась, нові доводи або докази надані не були. Також позивач вказав, що деталізація рахунку №41877 від 26.02.2024 має види робіт (порядковий номер з 1 по 7, загалом 7.7 годин) датовані до подачі позивачем апеляційної скарги (18.12.2023). Роботи п.н. з 10 по 13 стосуються розгляду про відшкодування витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, загалом 1.1 година та 1 година дороги. Роботи п.н. 23, з 25 по 31 датовані вже після ухвалення постанови Північним апеляційним господарським судом (21.01.2024), загалом 4,2 години. Таким чином, дані роботи, загалом 13 годин і 1 година дороги, не відносяться до витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги у суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги позивача та не підлягають компенсації за рахунок останнього; кур`єрські послуги в розмірі 10 євро теж не відносяться до витрат пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції з огляду на їх надання до подачі апеляційної скарги позивачем. Також відповідач вказав, що опрацювання апеляційної скарги, опрацювання судової практики є складовими робот из підготовки відзиву на апеляційну скаргу.

В судове засідання 20.06.2024 з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лювар" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,

з`явились представники позивача та відповідача та надали пояснення по справі. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 19.06.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третьої особи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду заяви ТОВ "Лювар"за відсутності представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи заяви про розподіл судових витрат та заслухавши надані сторонами пояснення, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, згідно із положеннями частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Так, Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" у відзиві на касаційну скаргу зазначило, що очікує понести судові витрати у розмірі 10 736,00 грн, та зробило заяву про те, що відповідні докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю "Лювар" було подано до суду копії:

- договору про надання правової допомоги № 2788-1223 від 13.03.2023;

- "Умови надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери";

- акту виконаних робіт (наданих послуг) №80 від 26.02.2024;

- рахунку №41877 від 26.02.2024 з деталізацією;

- свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю;

- ордеру серії АІ №1536205 від 26.01.2024;

- ордеру серії АІ №1552183 від 20.02.2024.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від № 2788-1223 від 13.03.2023, укладеного між адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери", як юридичною фірмою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лювар", як клієнтом, юридична фірма зобов`язалась здійснити захист, представництво, надати інші види правової допомоги клієнту на умовах, визначених цим договором та "Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери", а клієнт - вчасно здійснювати розрахунки з юридичною фірмою відповідно до умов договору та Умов надання послуг.

Вартість послуг юридичної фірми, що надаються відповідно до договору визначається згідно з Умовами надання послуг (п. 5.11 договору).

Згідно з розділом 5 "Умов надання юридичних послуг", вартість послуг "Ілляшев та Партнери", якщо інше не обумовлено з Клієнтом або не визначено фіксованим тарифом, розраховується, виходячи з почасової ставки, встановленої "Ілляшев та Партнери" для Виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання Клієнта, при цьому одна година: розподіляється на 10 (десять) шестихвилинних часток. Кожна шестихвилинна частка, що розпочалася, з метою визначення розміру гонорару враховується як повна (п. 5.1.). Вартість послуг за час, витрачений Виконавцем на поїздки у справах Клієнта, перебування в робочий час у справах Клієнта в іншому місті, протягом якого завдання Клієнта не виконувалось з поважних причин (під робочим часом розуміється відрізок дня з 8.00 до 22.00 незалежно від того, чи є такий день робочим) розраховується, виходячи з 50% почасової ставки, встановленої для Виконавця (п. 5.2.). Очікування в будь-якому місці за межами офісу "Ілляшев та Партнери" враховується як виконання завдання (п. 5.3.). У випадку одночасного виконання завдання кількома Виконавцями (спільна участь в судових засіданнях, зустрічах з Клієнтом, внутрішньоофісні наради тощо) вартість послуг розраховується окремо для кожного Виконавця, виходячи з почасової ставки, встановленої "пляшев та Партнери" для кожного Виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання Клієнта (п.5.4).

У розділі 6 "Умов надання юридичних послуг" сторони, зокрема, погодили, що на даний час розмір почасової ставки всіх спеціалістів "Ілляшев та Партнери" становить від 120 євро до 360 євро.

26.02.2024 між юридичною фірмою та клієнтом складено Акт № 80 виконаних робіт (наданих послуг), яким описано, що загальна вартість наданих послуг наданих клієнту становить 187 489,79 грн.

При цьому заявником долучено до свого клопотання деталізацію наданих юридичною фірмою послуг, у відповідності до якої в рамках апеляційної скарги ОСББ на ухвалу місцевого суду від 29.11.2023 адвокатом Груба Д.І. було надано правничу допомогу на суму 2 826 євро, адвокатом Куликом О.І. на суму 348 євро, за такі послуги: опрацювання апеляційної скарги ОСББ на ухвалу щодо залишення позову ОСББ без розгляду (0,2 год),; опрацювання апеляційної скарги ОСББ "Чавдар 1" на ухвалу Господарського суду м. Києві від 29.11.2023 у справі Nє 910/19251/21 та доданих до неї документів (0,5 год); підготовка відзиву на апеляційну скаргу (частково) (1,2 год); підготовка відзиву на апеляційну скаргу (частково) (2,4 год); підготовка відзиву на апеляційну скаргу ОСББ "Чавдар 1" (частково) (1,2 год); опрацювання судової практики щодо повноважень осіб, які отримували свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за період з 2016 по 2021 роки (за підписом особи, яка не мала повноважень голови Ради адвокатів м. Києва), на здійснення представництва в судах. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу (частково) (4,2 год); підготовка відзиву на апеляційну скаргу ОСББ "Чавдар 1" (частково) (0,6 год); опрацювання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 у справі №910/19251/21, що надійшла через систему "Електронний суд" (0,1 год); опрацювання ухвали Північного апеляційного ГС щодо витребування у ГС м. Києва матеріалів справи №910/19251/21 (0,1 год); опрацювання повідомлень та документів, що надійшли через систему "Електронний суд" у справі №910/19251/21 (ухвала про відкриття апеляційного провадження у справі, повідомлення про призначення справи до розгляду тощо). Підготовка відзиву на апеляційну скаргу ОСББ "Чавдар 1" (завершення) (0,6 год); доопрацювання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Лювар", підготовка додатків до відзиву, подання відзиву через "Електронний суд" (1,1 год); внутрішньоофісна нарада щодо результатів судового засідання у справі № 910/19251/21 та подальших дій (0,2 год); підготовка до судового засідання. Представництво інтересів у Північному апеляційному господарському суді для участі в судовому засіданні у справі № 910/19251/21 (1,9 год + 0,6 год дорога); підготовка заяви про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги ОСББ "Чавдар 1" по справі №910/19251/21 (частково) (1,3 год); обговорення з керівником ТОВ "Лювар" питань, пов?язаних з підготовкою та оформленням заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу (про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат) у справі № 910/19251/21 в частині представництва інтересів у Північному апеляційному господарському суді у зв?язку з поданням ОСББ апеляційної скарги, а також додатків до вказаної заяви (телефоном, неодноразово протягом дня) (0,2 год); підготовка та оформлення додатків до заяви про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги ОСББ "Чавдар 1" по справі №910/19251/21 (завершення) (0,4 год); підготовка заяви про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги ОСББ "Чавдар 1" по справі №910/19251/21 (завершення) (0,4 год); робота з системою "Електронний суд", направлення заяви про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги ОСББ "Чавдар 1" по справі № 910/19251/21 сторонам у справі та в Північний апеляційний господарський суд (0,2 год); внутрішньоофісна нарада з питань, пов?язаних з підготовкою і поданням до Північного апеляційного господарського суду заяви про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги ОСББ "Чавдар 1" по справі №910/19251/21 (0,4 год); підготовка заяви про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги ОСББ "Чавдар 1" по справі № 910/19251/21 (частково) (1,1 год).

Разом з тим, у вирішенні питання щодо витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Лювар", колегія суддів враховує, що розгляд справи за апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду не потребував тривалої підготовки (орієнтовно 13 год.) та опрацювання значної кількості нормативно-правових актів і узагальнення нової судової практики, а тому, на переконання апеляційного суду, час витрачений представником відповідача (12 годин) на опрацювання та підготовку відзиву на апеляційну скаргу позивача не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг і є надмірним. Окрім того, колегія суддів погоджується з доводами позивача, викладеними в запереченнях, про те, що такий вид робіт, як опрацювання апеляційної скарги (0,7 год) та опрацювання судової практики (4,2 год) є складовими роботи з підготовки відзиву на апеляційну скаргу.

Стосовно заявлених відповідачем витрат за підготовку заяви до ПАГС про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №910/19251/21, то колегія суддів зазначає, що в силу приписів наведених вище положень законодавства заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

З огляду на що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Таким чином, враховуючи що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги - витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21.

Щодо ж до заявлених відповідачем витрат за обговорення з керівником ТОВ "Лювар" питань, пов`язаних з підготовкою та оформленням заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу та за внутрішньоофісну нараду з питань, пов`язаних з підготовкою і поданням до ПАГС заяви про прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат, то вони не підлягають задоволенню, оскільки, по-перше, спрямовані на врегулювання питань пов`язаних з подачею заяви про розподіл судових витрат, які, згідно наведеної вище практики Верховного Суду, не підлягають відшкодуванню, по-друге, заявником не надано належних доказів того, що таке обговорення та внутрішньоофісна нарада була проведена виключно щодо питань пов`язаних з розглядом даної справи.

Таким чином, стягнення повної вартості послуг, заявлених відповідачем, на загальну суму 131 920,33 грн, не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника заявника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату. Тобто не є розумно обґрунтованими і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені заявником (справедлива сатисфакція).

У вирішенні спірного питання чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, колегія суддів враховує правові дії та позиції сторін спору в судах першої та апеляційної інстанції; висновки Верховного Суду щодо застосування положень частин п`ятої - сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України; критерії Європейського суду з прав людини (відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).

Тому, за наведених обставин, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, предмет та підстави позовних вимог, враховуючи заперечення позивача проти розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що визначений відповідачем розмір витрат на послуги адвоката не становить 131 920,33 грн, є завищеним, таким, що не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат, та підлягає зменшенню до 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лювар" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лювар" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Матеріали справи №910/19251/21 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 01.07.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

Г.А. Кравчук