Рішення

від 25.06.2024 по справі 902/146/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/146/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, вул. Пирогова, 148, м. Вінниця, 21037, код - 21729343

до: Акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код - 14360570

до: Приватного нотаріуса ОСОБА_2, АДРЕСА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичної особи-підприємця Гапонюк Людмили Іванівни, АДРЕСА_1

про визнання дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2020 року недійсним

за участю секретаря судового засідання: Московчук Є.В.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача 1: Рой Володимир Леонідович, посвідчення № 749 від 20.04.2013 року

відповідач 2: Мишковська Тетяна Миколаївна, посвідчення № 000264 від 28.10.2021 року

третьої особи: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

08.02.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 08.02.2024 року) (вх.канц. № 149/24 від 08.02.2024 року) Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Приватбанк" та до Приватного нотаріуса ОСОБА_2 про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності ПАТ КБ "Приватбанк" на будівлю магазину площею 194,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, посвідчене 21.07.2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2., зареєстрованого в реєстрі за № 1643 взамін ніби то втраченого свідоцтва на право власності за ПАТ КБ "Приватбанк" від 24.04.2015 року на будівлю магазину.

06.03.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 05.03.2024 року) (вх.канц. № 01-34/2455/24) про усунення недоліків до позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.03.2024 року відкрито провадження у справі № 902/146/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.04.2024 року.

Також, даною ухвалою залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичну особу-підприємця Гапонюк Людмилу Іванівну.

04.04.2024 року до суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 31 від 03.04.2024 року).

09.04.2024 року від третьої особи до суду надійшло клопотання (б/н від 08.04.2024 року), в якому зазначено про підтримку позовних вимог та розгляд справи за відсутності третьої особи Фізичної особи-підприємця Гапонюк Л.І.

09.04.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 09.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3792/24) про витребування доказів, в якому останній просить суд:

- витребувати у АТ КБ "Приватбанк" копію рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.2010 року по справі №12/50-10;

- витребувати у АТ КБ "Приватбанк" оригінали договору іпотеки від 30.08.2007 року та оригінал кредитного договору від 30.08.2007 року;

- витребувати у АТ КБ "Приватбанк" та приватного нотаріуса пакет документів наданих представником ПАТ КБ "Приватбанк" для отримання свідоцтва про право власності на будівлю площею 194,6 кв.м. від 24.04.2015 року;

- витребувати у АТ КБ "Приватбанк" та приватного нотаріуса пакет документів наданих представником ПАТ КБ "Приватбанк" для отримання дублікату свідоцтва про право власності на будівлю площею 194,6 кв.м. від 21.07.2020 року;

- витребувати з Вінницької міської ради копії документів наданих представником АТ КБ "Приватбанк" для реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме земельної ділянки площею 0,08 га із незаконно роздробленої земельної ділянки площею 0,1636 га ОСОБА_3., кадастровий номер 0510136300:01:049:0007, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, право власності на яку незаконно зареєстровано 24.01.2019 року державним реєстратором ОСОБА_5;

- витребувати з Вінницької міської ради копію квитанції, наданої представником АТ КБ "Приватбанк" про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав зареєстрованих 24.01.2019 року державним реєстратором ОСОБА_5 та копію заяви представника АТ КБ "Приватбанк", зареєстрованої в базі даних заяв, підписаної представником АТ КБ "Приватбанк";

- допитати в якості свідка представника АТ КБ "Приватбанк", який надав заяву державному реєстратору ОСОБА_5, не завірену нотаріально та яку в порушення закону державний реєстратор ОСОБА_5 зареєструвала в базі даних заяв 24.01.2019 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,08 га із незаконно роздробленої земельної ділянки площею 0,1636 га, кадастровий номер 0510136300:01:049:0007, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

- витребувати з Вінницької міської ради документи, що підтверджують повноваження представника АТ КБ "Приватбанк" подавати та підписувати заяву про внесення відомостей до ДРРП щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,08 га із незаконно роздробленої земельної ділянки площею 0,1636 га, кадастровий номер 0510136300:01:049:0007, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

- витребувати у АТ КБ "Приватбанк" докази проведення експертно-грошової оцінки будівлі площею 194,6 кв.м., постановки на баланс та за якою ціною будівлі та земельної ділянки площею 0,08 га зареєстрованої в ДРРП 24.01.2019 року, як "спільна сумісна власність" та не внесена в дублікат від 21.07.2020 року;

- витребувати у АТ КБ "Приватбанк" докази проплати податку на прибуток та внески до пенсійного фонду з незаконно привласненого майна зазначеного в п.9.

10.04.2024 року до суду від представника відповідача 1 надійшла заява (б/н від 10.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3811/24) про приєднання до матеріалів справи доказів.

У судовому засіданні 10.04.2024 року постановлено ухвалу про часткове задоволення клопотання позивача (б/н від 09.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3792/24) за вимогами п. 1 та п. 4 (копії Рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.2010 року по справі №12/50-10 та пакету документів наданих представником ПАТ КБ "Приватбанк" для отримання дублікату свідоцтва про право власності на будівлю площею 194,6 кв.м. від 21.07.2020 року).

Ухвалою суду від 12.04.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

01.05.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 01.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/4555/24), в якому останній просить суд:

- витребувати у АТ КБ "Приватбанк" оригінали договору іпотеки та кредитного договору від 30.08.2007 року з додатками (повторно);

- витребувати у приватного нотаріуса ОСОБА_2. пакет документів наданих невідомою особою з ПАТ КБ "Приватбанк" для отримання свідоцтва про право власності від 24.04.2015 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_2. (повторно);

- витребувати з АТ КБ "Приватбанк" документи, що підтверджують постановку на баланс та за якою ціною будівлі магазину площею 194,6 кв.м. згідно свідоцтва про право власності від 24.04.2015 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_2.;

- витребувати в АТ КБ "Приватбанк" документи, що підтверджують сплату податку на прибуток та внесків до пенсійного фонду після отримання свідоцтва про право власності від 24.04.2015 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_2."

- допитати в якості свідка приватного нотаріуса ОСОБА_2.;

- допитати в якості свідка ОСОБА_1 - юрисконсульта Вінницької філії "Приватбанк", який надав пакет документів ОСОБА_2. 24.04.2015 року;

- допитати в якості свідка начальника Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_4, який 15.04.2015 року виніс постанову про передачу нереалізованого майна стягувану за ціною 1 310 088,00 грн та 17.04.2024 року затвердив акт про передачу нереалізованого майна, а саме будівлі магазину площею 194,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Також, у клопотанні останній просить суд розглянути його за відсутності уповноваженого представника Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

01.05.2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (б/н від 01.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/4562/24).

02.05.2024 року до суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання (б/н від 01.05.2024 року) про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року в задоволенні клопотання Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (б/н від 01.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/4555/24) про витребування доказів та допит свідків відмовлено повністю.

Також даною ухвалою, закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/146/24 до судового розгляду по суті на 29.05.2024 року.

28.05.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 27.05.2024 року) (вх.канц. № 01-47/20/2024 від 28.05.2024 року) про відвід судді Міліціанова Р.В. від розгляду справи № 902/146/24.

29.05.2024 року до суду від представника відповідача 1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів (б/н від 29.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5602/24).

Ухвалою суду від 29.05.2024 року відмовлено у задоволенні заяви Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю Гапонюк Анатолія Леонідовича від 27.05.2024 року про відвід Судді Господарського суду Вінницької області Міліціанова Р.В. у справі № 902/146/24 (вх. №01-47/20/2024 від 28.05.2024 року).

У судовому засіданні 29.05.2024 року, постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи до 25.06.2024 року.

Ухвалою суду від 31.05.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

24.06.2024 року до суду від третьої особи Фізичної особи-підприємця Гапонюк Людмили Іванівни надійшла заява (б/н від 24.06.2024 року) (вх.канц. № 01-47/21/2024) про відвід Судді Господарського суду Вінницької області Міліціанова Р.В. у справі № 902/146/24.

24.06.2024 року до суд увід представника позивача надійшло клопотання (б/н від 24.06.2024 року) про повернення до стадії підготовчого судового засідання та витребування доказів. Також, останній просить суд проводити розгляд справи за його відсутності.

25.06.2024 року на виконання вимог ухвали суду від представника відповідача 1 надійшла заява (б/н від 24.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6575/24 від 25.06.2024 року).

У судовому засіданні 25.06.2024 року прийняли участь представники відповідачів 1, 2. Представники позивача та третьої особи правом участі не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Щодо обізнаності позивача та третьої особи про судове засідання, суд зазначає наступне.

Ухвалу суду від 31.05.2024 року надіслано позивачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС.

Згідно довідки про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 31.05.2024 року надіслано Фірмі "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та доставлено до електронного кабінету.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Разом з тим, ухвалу суду від 31.05.2024 року надіслано третій особі засобами поштового зв`язку, за наступною адресою: вул. Пирогова, 148, кв. 80, м. Вінниця, 21037.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами, за відсутності позивача та третьої особи.

В судовому засіданні розглянувши клопотання представника позивача (б/н від 24.06.2024 року) про повернення до стадії підготовчого судового засідання та витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні останнього, оскільки позивачем не доведено виключних обставин для повернення на іншу стадію судового процесу. При цьому, суд зазначає, що подібні клопотання про витребування доказів двічі розглядались судом, за результатом розгляду яких ухвалами відмовлено у задоволенні.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 30.08.2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ФОП Гапонюк Л.І. укладено кредитний договір № 08/07-099 про відкриття поновлювальної кредитної лінії із лімітом - 160 000 доларів США, із сплатою процентів - 13,6% річних. Строк повернення кредиту - 25.08.2010 року.

На забезпечення виконання вказаного кредиту, у цей же день, укладений договір іпотеки між АТ КБ "ПриватБанк" (іпотекодержатель) та Фірмою "ІВО+КГ" (іпотекодавець) (із подальшими змінами), згідно з яким іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно - цілу частку магазину з прибудовами, загальною площею 194,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.05.2013 року у справі № по справі № 9/156-10 звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки з публічних торгів та встановлено початкову ціну реалізації предмета іпотеки - 1 310 088,00 грн.

Майно було передано на торги, але, через відсутність зареєстрованих учасників торгів, стягувач АТ КБ "ПриватБанк" виявив бажання залишити за собою предмет іпотеки, про що державний виконавець 17.04.2015 року склав акт про передачу нереалізованого майна АТ КБ "ПриватБанк".

За твердженнями позивача 24.04.2015 року представник АТ КБ "ПриватБанк" отримав свідоцтво про право власності на майно, посвідчене приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2. і зареєстровано в реєстрі за № 471, що знаходилось під арештами, без використання форми №28 для майна, що не було реалізовано на електронних торгах, що є грубим порушенням закону.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області Венгрин О.О. по цивільній справі №127/4302/15-ц від 21.04.2015 року з метою забезпечення цивільного позову фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ було накладено арешт на нерухоме майно магазин з прибудовою, загальною площею 194,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3.

При цьому, в рамках кримінального провадження, з приводу незаконного отримання ПАТ КБ «Приватбанком» свідоцтва про право власності на нерухоме іпотечне майно, слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницькою області Ковбаса Ю.П. 16.11.2015 року по справі № 127/25927/15-к винесено ухвалу, якою накладено арешт на магазин з прибудовою, загальною площею 194,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3, про що 19.11.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень зроблено запис.

У дублікаті свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2020 року з ознаками підробки, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 вказала вартість будівлі 1 310 088 гривень, що дало можливість злодіям з державного АТ КБ «Приватбанку» вкрасти землю. Нотаріус зазначила, що дублікат та свідоцтво видані відповідно до ст.ст. 62,66 Закону України «Про виконавче провадження», ст.49 Закону України «Про іпотеку» та на підставі акту державного виконавця про передачу нереалізованого майна стягувану ПАТ КБ «Приватбанк», не використавши форму №28 для майна, що не було реалізовано на електронних торгах.

Таким чином, за твердженнями позивача підставою для визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №1643 - магазин з прибудовою, загальною площею 194,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3, виданого ПАТ КБ «Приватбанк» 24.04.2015 року і посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2., реєстр № 471 є те, що на момент видачі вказаного дубліката свідоцтва та свідоцтва - спірне майно знаходилось під арештами, а тому не могло передаватись у приватну власність ПАТ КБ "Приватбанк" (т. 1 а.с. 1-9).

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 (Приватного нотаріуса ОСОБА_2) заперечує проти позову, зазичаючи про те, що Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області, від 10.03.2021 року справа №127/7906/18, яке Постановою Верховного суду від 02.09.2022 року, залишено без змін свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, - видане приватним нотаріусом 24.04.2015 року, за р. № 471, визнано дійсним.

Згідно ст. 53 ЗУ «Про нотаріат»: У разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування видається дублікат втраченого або зіпсованого документа. Дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, можуть бути видані за письмовою заявою правонаступників осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а дублікат іпотечного договору - в тому числі за письмовою заявою іпотекодержателя за іпотечним договором.

На підставі заяви від 21.07.2020 року представника Вінницької філії ПАТ КБ «Приватбанк» Шинкарьова Р.В. видано дублікат свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, виданого приватним нотаріусом 24.04.2015 року, за р. № 471 (т. 1, а.с. 36-38).

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлений позов, зазначаючи, що договір іпотеки незаконно нотаріально засвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. 30.08.2007 року та зареєстрований в реєстрі за №9045, так як будівля магазину фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ площею 194,6 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_3 знаходилась під трьома арештами, про що стало відомо в 2018 році в засіданні Вінницького міського суду по справі №127/12402/17, головуючий суддя Федчишин С.А., по справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» про зняття арештів з іпотечного майна та земельної ділянки інвестора фірми ОСОБА_3. та підтверджується ухвалою від 20.04.2017 року по справі №127/6605/17 слідчого судді Вінницького міського суду Вишара І.Ю., щодо зняття двох арештів, накладених на будівлю магазину у 2006 році (т. 1, а.с. 85-88).

При оцінці аргументів сторін та наданих доказів, суд виходив з наступного.

В силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/14, зазначила, що преюдиційне значення надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду.

Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Тож, преюдиційне значення можуть мати лише ті факти щодо наявності або відсутності яких виник спір.

Тому, судом враховано обставини встановлені при винесенні інших судових справ за участі сторін спору, зокрема №№ 12/50-10, 9/156-10, 902/175/13-г, 902/608/19, 127/4302/15-ц, 127/7906/18, 127/20446/15-ц, 127/28196/21.

Стосовно посилань позивача на вчинення злочинів та наявності кримінальних проваджень, то лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 75 ГПК України).

Однак, відповідні судові рішення у матеріалах справи відсутні.

Відносно оцінки усіх аргументів позивача, котрі перелічені у позовній заяві та поданих до суду клопотаннях, то у рішенні ЄСПЛ по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» ("Hirvisaari v. Finland", заява № 49684.99 від 27.09.2001, п. 30) відзначено, що «незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

На підставі ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Отже, судом надано оцінку підставам поданого позову у межах самостійно сформованого позивачем предмету вимог, який обмежений з`ясуванням правомірності видачі дублікату свідоцтва про право власності ПАТ КБ "Приватбанк" на будівлю магазину площею 194,6 кв.м, розташовану за адресою АДРЕСА_3, посвідченого 21.07.2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №1643.

Із наявних у справі доказів та змісту судових рішень слідує, що 30.08.2007 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Іпотекодержатель) та Фізичною особою-підприємцем Гапонюк Людмилою Iванiвною (Позичальник) було укладено кредитний договір № 08/07-099. Розділом А Договору передбачені істотні умови кредитування, а саме: ліміт даного кредитного договору: 160 000,00 дол.США (п.А.1. Договору); строк повернення кредиту - 25 серпня 2010 р. (п.А.3.); за користування кредитом Позичальник сплачує відсотки в розмірі 13,6% річних (п.А.6.); при порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань по погашенню кредиту Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.А.7); датою сплати відсотків є 5-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору, якщо інше не передбачене п.7.3. При несплаті відсотків у вказаний строк вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору відповідно п.2.3.2 (п.А.8.).

Відповідно до п.п. 2.1.2. Договору Банк надає кредит шляхом перерахування кредитних коштів на основі розрахункових документів Позичальника в сумі 160 000,00 дол. США строком з 30.08.2007 року по 25.08.2010 року зі сплатою 13,6 % річних для поповнення обігових коштів.

Згідно п.2.2.3 Договору Позичальник зобов`язаний повернути кредит в строк не пізніше 25.08.2010 року.

Розділом 4 Договору визначений порядок розрахунків.

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється до повного погашення кредиту на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 4.11 Договору).

Нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День погашення кредиту у часовий інтервал нарахування процентів не включається (п. 4.12 Договору).

Так, у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки за даним договором припадає на вихідний або святковий день, вказані платежі мають бути проведені в банківський день, який передує вихідному або святковому дню (п.4.7. Договору).

Відповідно до п.4.8. Договору погашення кредиту, сплата відсотків за даним договором здійснюється у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за даним договором здійснюється в гривні відповідно до умов даного договору.

Розділом 5 Договору передбачена відповідальність сторін.

Так, відповідно до п.5.1. Договору при порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2., 4.1,4.2, 4.3., строків повернення кредиту, передбачених п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 Позичальник виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

29.01.2009 року сторонами підписано Договір №1 про внесення змін до Кредитного договору № 08/07-099 від 30.08.2007 року, внесено зміни до п.А (істотні умови кредитування). Договору, п.п.2.2.16 та п. 4.1. ,п. 5.1 та доповнено п. 2.1 та п. 2.2 Договору.

30.08.2007 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 08/07-099 від 30.08.2007 року укладено договір іпотеки між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Іпотекодержатель) та Фірмою "ІВО+КГ" (Іпотекодавець, Відповідач). Даний договір іпотеки нотаріально засвідчений Рудик В.В. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 30.08.2007року та зареєстрований в реєстрі за № 9045.

Згідно п.7 Договору іпотеки в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно - цілу частку магазину з прибудовами загальною площею 194,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та складається з: тамбур 1 площею 2,9 кв.м; кімната чегового 2 площею 2,8 кв.м.; торговельний зал 3 площею 115,6 кв.м.; бухгалтерія 4 площею 4,9 кв.м.; вбиральня 5 площею 1,5 кв.м.; коридор 6 площею 10,2 кв.м.; склад 7 площею 19,1 кв.м.; склад 8 площею 13,2 кв.м.; підсобне приміщення 9 площею 3,3 кв.м.; кабінет 10 площею 21,1 кв.м. загальною площею 194,6 кв.м.. Нерухоме майно належить Іпотекодавцеві на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим Безпалюк Л.С. Приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу.

Згідно пункту 18.8.1 Договору іпотеки Іпотекодавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов`язання передбачених кредитним договором не будуть виконані.

В силу пункту 18.10. у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п.18.8.1 Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення включаючи кредит, проценти, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати по реєстрації та утриманню предмету іпотеки, а також витрати понесені у звязку з пред"явленням вимоги.

Згідно пункту 24 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 18.8.1 цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

Реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

29.01.2009 року сторонами підписано Договір про внесення змін до Договору іпотеки від 30.08.2007 року, а саме внесено зміни до п.2 договору іпотеки від 30.08.2007 року.

На виконання умов Кредитного договору № 08/07-099 від 30.08.2007 року, позивач надав відповідачу кошти в сумі 160 000,00 доларів США.

Відповідач свої зобов`язання порушив, а саме: допустив заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом.

26.01.2009 року ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" надіслав відповідачу претензію (вих.№1/9-503) із зазначенням суми заборгованості за кредитом та вимогою розглянути її та надати відповідь у передбаченому законодавством порядку.

28.01.2009 року відповідач отримав вищевказану претензію, що підтверджується повідомленням про її отримання, однак відповіді на претензію не дав, заборгованість за кредитом не погасив.

ФОП Гапонюк Л.І. свої зобов`язання по кредитному договору не виконав, а саме: не повернув в строк суму отриманого кредиту, на сплатив відсотки та винагороду за користування кредитом відповідно до умов договору.

15.04.2010р. ЗАТ " ПриватБанк" направив на адресу Фірми " ІВО+КГ" у формі ТОВ лист №1/9-085 в якому повідомлялося про те, що ФОП Гапонюк Л.І. не виконано належним чином умови кредитного договору у зв`язку з чим станом на 15.04.2010р. заборгованість по кредитному договору складає 1630500,72грн., в тому рахунку: заборгованість по поверненню кредиту 160000,00 дол.США, що становить 1268208,00грн.; заборгованість по відсотках 848,89 дол.США, що становить 6728,56грн.; заборгованість за простроченими відсотками 35992,89дол.США, що становить 285290,44грн.; заборгованість з пені 4282,93 дол.США, що становить 33947,79грн.; заборгованість з винагороди за кредитне обслуговування 845,69грн.; прострочена заборгованість з винагороди за кредитне обслуговування 35480,24грн.

Також даним листом позивач завимагав від Фірми " ІВО+КГ" у формі ТОВ сплатити всю суму заборгованості в продовж 30 календарних днів, а в разі невиконання цієї вимоги , банк має намір та право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу.

21.04.2010 р. відповідачеві Банком була надіслана вимога № 1/9-105 про дострокове повернення кредиту, у зв`язку з порушенням умов кредитного договору.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.06.2010 року у справі №12/50-10, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гапонюк Людмили Іванівни на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 1 266 704,00 грн боргу з повернення кредиту, 202 289,15 грн боргу зі сплати відсотків, 16195,60 грн пені, 14973,52 грн витрат на сплату держмита та 224,39 грн витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.05.2013 року по справі № 9/156-10 позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості Фізичної особи-підприємця Гапонюк Людмили Іванівни перед Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" за кредитним договором №08/07-099 від 30.08.2007 року в розмірі 205 755,11 доларів США, що еквівалентно 1 624 066,20 грн звернуто стягнення на нерухоме майно - цілу частку магазину з прибудовами загальною площею 194,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , що належить фірмі "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на праві приватної власності, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з публічних торгів, встановивши початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 1 310 088,00 грн.

23.09.2013 року на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, площею 0,1636 га, що належала на праві власності ФОП Гапонюк Л.І. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.06.2013 року.

17.04.2015 року державним виконавцем Замостянського відділу ДВС м. Вінниці під час примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області № 9/156-10 про звернення стягнення на предмет іпотеки, нереалізоване на електронних торгах майно - магазин з прибудовами загальною площею 194, 6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_3, передано стягувачу згідно з актом державного виконавця.

У зв`язку з тим, що переданий в іпотеку магазин не було реалізовано на публічних торгах через відсутність зареєстрованих учасників, ПАТ КБ "Приватбанк" залишив за собою вказаний предмет іпотеки, про що державним виконавцем ДВС у Замостянському районі м. Вінниці Дячуком В.В. складено акт про передачу нереалізованого іпотечного майна ПАТ КБ "Приватбанк" за ціною 1310088 грн.

Оскільки майно не реалізовано/торги не відбулись і стягувач ПАТ КБ "Приватбанк" виявив бажання залишити за собою непродане майно, 24.04.2015 приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Белая О.М. на підставі акта державного виконавця про передачу нереалізованого майна від 17.04.2015 посвідчив, що ПАТ КБ "Приватбанк" належить на праві власності майно, яке складається з приміщення магазину з прибудовами загальною площею 194,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, про що видав свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за №471.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, право власності на будівлю магазину з прибудовами 24.04.2015 зареєстровано за ПАТ КБ "Приватбанк".

21.07.2020 року приватним нотаріусом ОСОБА_2. замість втраченого оригіналу виданий дублікат свідоцтва від 24.04.2015 року № 471 про право власності АТ КБ "ПриватБанк" на нерухоме майно - магазин з прибудовами (одноповерхова будівля) загальною площею 194,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_3, в якому міститься виправлення, вручну дописано: "вартістю 1 310 088 грн".

З приводу переходу прав на земельну ділянку встановлено, що 10.06.2013 між фірмою "ІВО+КГ" у формі ТОВ та громадянкою ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1636 га, кадастровий №0510136300:01:049:007, по АДРЕСА_3 , на якій знаходиться предмет іпотеки.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 19 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.

Рішення Вінницького міського суду від 19 жовтня 2016 року скасовано.

Позовні вимоги ПАТ «Приватбанк» задоволено частково.

Припинено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,08 га із земельної ділянки, кадастровий номер №0510136300:0160496007 по АДРЕСА_1 , яка необхідна для розміщення, обслуговування та використання за цільовим призначенням магазину з прибудовами, що належить на праві власності ПАТ КБ «Приватбанк».

Визнано право власності ПАТ КБ «Приватбанк» на земельну ділянку, площею 0,08 га із земельної ділянки кадастровий номер №0510136300:0160496007, яка необхідна для розміщення, обслуговування та використання за цільовим призначенням магазину з прибудовами, що належить на праві власності ПАТ КБ «Приватбанк».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2017 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 19 грудня 2016 року залишено без змін.

ПАТ КБ "Приватбанк" оспорював договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10.06.2013, укладений між фірмою "ІВО+КГ" у формі ТОВ та громадянкою ОСОБА_3 в судовому порядку. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 08.12.2014 у справі №127/329/14-ц відмовлено в задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" до фірми "ІВО+КГ" у формі ТОВ та ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Конюк В.О., про визнання недійним правочину щодо відчуження земельної ділянки.

Постановою Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 127/4302/15-ц вказані ухвалено нове - про відмову в позові АТ КБ "ПриватБанк" про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,0836 га на підставі договору іпотеки. Під час перегляду судових рішень у справі № 127/4302/15-ц,

Верховний Суд врахував, що право власності у фірми "ІВО + КГ" на земельну ділянку виникло не одночасно із виникненням у неї права власності на будівлю, а у зв`язку з окремим придбанням земельної ділянки за договором купівлі-продажу; за окремим договором купівлі-продажу, не пов`язаним з переходом права власності на будівлю відбулось набуття права власності на цю ділянку ОСОБА_3 .

Зазначені договори купівлі-продажу земельних ділянок в передбаченому законом порядку не визнавались недійсними; перехід права власності на будівлю магазину до АТ КБ "ПриватБанк" відбувся шляхом залишення за собою нереалізованого майна боржника - фірми в порядку, передбаченому ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 49 Закону України "Про іпотеку"; оскільки перехід права власності на будівлю до АТ КБ "ПриватБанк" відбувся у встановленому законом порядку, договором чи правовстановлювальним документом про відчуження будівлі розмір земельної ділянки не визначений, до набувача - АТ КБ "ПриватБанк" переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування; відповідно до висновку судової земельно-технічної та будівельно - технічної експертизи від 11.08.2016, складеного з дотриманням норм ДБН, площа частини земельної ділянки із земельної ділянки площею 0,1636 га (кадастровий номер 0510136300:01:049:0007), що необхідна для розміщення, обслуговування та використання за цільовим призначенням магазину з прибудовами, загальною площею 194,6 кв. м, розташованого по АДРЕСА_3 , повинна складати 0,08 га.

Таким чином, судами у справі №127/20446/15-ц встановлено, що саме у розмірі 0,08 га перейшло право власності на земельну ділянку до Банку в зв`язку з набуттям ним в передбаченому законом порядку права власності на будівлю магазину, у зв`язку з чим право власності попереднього власника - ОСОБА_3 у вказаному розмірі припинено за рішенням суду та відмовлено в задоволенні іншої частини вимог про перехід права власності та припинення права власності на іншу частину спірної ділянки. Оскільки спірна земельна ділянка не є предметом іпотеки та за банком визнано право власності на ту частину спірної земельної ділянки, яка зайнята предметом іпотеки, і на частину спірної земельної ділянки, яка є необхідною для його обслуговування, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову АТ КБ "ПриватБанк" у справі №127/4302/15-ц про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,0836 га.

Відповідні висновки також наведено у Постанові КГС ВС від 18 березня 2021 року по справі №902/608/19.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 січня 2023 року у справі №127/28196/21 позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Виділено в натурі частки співвласників із майна, що є у спільній власності, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 0510136300:01:049:0007, площею 0,1636 га, шляхом здійснення поділу цієї ділянки згідно з варіантом, наведеним у додатку 2 до висновку за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та будівельно-технічної експертизи від 11 серпня 2016 року № 287 з виділенням в натурі:

- АТ КБ «ПриватБанк» частини зазначеної земельної ділянки площею 0,08 га, яка необхідна для розміщення, обслуговування та використання за цільовим призначенням належного на праві власності АТ КБ «ПриватБанк» магазину з прибудовами на АДРЕСА_3;

- ОСОБА_3 - частини зазначеної земельної ділянки площею 0,0836 га.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до АТ КБ «ПриватБанк», державного реєстратора ОСОБА_5., третя особа - ТОВ «Фірма «ІВО+КГ», про скасування державної реєстрації права власності АТ КБ «ПриватБанк» на земельну ділянку відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 31 травня 2023 року, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 січня 2023 року - без змін.

Постановою КЦС ВС від 08.05.2024 року у справі №127/28196/21 скасовано судові рішення лише в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, в іншій частині - залишено без змін (т. 1 а.с. 141-149). Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Приймаючи до уваги викладене, суд констатує, що обставини, встановлені у Постанові КГС ВС 18 березня 2021 року справа № 902/608/19, Постановах КЦС ВС від 02 вересня 2020 року справа № 127/4302/15-ц, від 02 вересня 2022 року Справа № 127/7906/18, від 08 травня 2024 року справа № 127/28196/21, які набрали законної сили, мають преюдиційльне значення у даній справі та не підлягають повторному доведенню.

Згідно ст. ст. 8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Саме суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваним, можливості звернутися з відповідною заявою до компетентного суду.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, за наявності прямої вказівки про це в законі.

За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до його ухвалення, але не породжує таке зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства передбачають виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду.

Законна сила судового рішення - це правова дія судового рішення, сутність якої полягає в його незмінності і виключності. Якісна характеристика судового рішення, яке набрало законної сили, виявляється в наслідках, які воно викликає. Такими наслідками є: здійсненність, преюдиціальність, обов`язковість.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) суд зазначив: "Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права".

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".

ЄСПЛ у рішенні від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" звертав увагу, що одним з найважливіших є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що у випадку, коли суд виніс рішення у справі, питання більше не може ставитися під сумнів.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Таким чином, обставини прострочення погашення заборгованості за кредитним договором, правомірності звернення стягнення на нерухоме майно та набуття права власності на нього Акціонерним комерційним банком "Приватбанк", обґрунтованості правових підстав для поділу на набуття права власності на земельну ділянку неодноразово перевірено та підтверджено судовими рішеннями, котрі є остаточними та набрали законної сили.

Повторна переоцінка наведених висновків є неприпустимою та суперечитиме принципу правової визначеності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. mutatis mutandis постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Відповідно до норм Цивільного кодексу України недійсним можна визнати лише договір як правочин, і така вимога може бути заявлена як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Договір як документ, а також дублікат чи копії такого документа не можуть бути визнані недійсними.

Дублікатом є другий примірник документа, що повинен містити ті ж відомості, що й оригінал, а його видача полягає у відтворенні оригінального тексту, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.

Таким чином, оспорюваний дублікат договору, який повністю відповідає оригіналу, не має самостійного значення і сили правочину, оскільки його видання не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків, а є документом, який лише дублює, відтворює зміст договору, та не може порушувати права позивача.

Тому, можливості визнання дубліката договору судом недійсним у зв`язку з недотриманням приватним нотаріусом встановленої процедури його видачі жодним законом не передбачено (Постанова ВП ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 161/3245/15-ц).

Тобто, позивач у даній справі обраний неефективний спосіб захисту порушених прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Ефективним способом у даному випадку є оспорення правових підстав та правочинів, на основі яких відповідачем набуто право власності.

Водночас, окрім наведених вище судових рішень, у межах справи № 127/7906/18 вирішено питання щодо оспорення акту державного виконавця, свідоцтва про право власності, а саме предметом вимог було: визнання недійсним пакет документів, наданий державним виконавцем Замостянського ВДВС м. Вінниці на електронні торги; визнання недійсним акт державного виконавця про передачу заставного майна від 17 квітня 2015 року; визнання недійсним свідоцтво про право власності на будівлю магазину, площею 194,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, що видане 24 квітня 2015 року приватним нотаріусом ВМНО ОСОБА_2. і зареєстроване у реєстрі за № 471.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 15 липня 2021 року Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2021 року залишено без змін.

Постановою КЦС ВС від 02.09.2022 року у справі №127/7906/18, Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 15 липня 2021 року залишено без змін.

Тобто, матеріали справи не містять належних доказів недійсності документів і вчинених правочинів, на підставі яких видано свідоцтво про право власності від 24.04.2015 року № 471, а у подальшому 21.07.2020 року приватним нотаріусом ОСОБА_2. замість втраченого оригіналу виданий дублікат цього свідоцтва.

Підставою для видачі дублікату стало звернення уповноваженої особи від імені чинного власника майна АТ КБ "Приватбанк", що підтверджено документами (т. 1 а.с. 109-124), котрі надані на вимогу ухвали суду 12.04.2024 року, якої частково задоволено клопотання позивача від 09.04.2024 року.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про нотаріат", в редакції від 03.07.2020 року, у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п`ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа.

Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.

В силу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, в редакції від 10.02.2020 року, у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність.

На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис (п.п. 1.1., 6.1., 6.2. Глави 22 Порядку).

Отже, АТ КБ "Приватбанк", як власник нерухомого майна мав достатній обсяг повноважень для отримання дублікату свідоцтва про право власності від 24.04.2015 року № 471.

На підставі п. 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України від 22.12.2010 року № 3253/5, в редакції від 27.08.2019 року, у разі допущення помилки у тексті нотаріально оформлюваного документа, який не потребує підпису особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії (свідоцтва, виданого нотаріусом, копії документа, дубліката документа тощо), внесення дописок чи виправлень до тексту документа здійснюється за заявою такої особи, зареєстрованою у Журналі реєстрації вхідних документів.

Виправлення помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.

При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.

Таким чином, відомості про вартість набутого згідно свідоцтва від 24.04.2015 року, які помилково не вказано при його оформленні, внесено з дотриманням вимог законодавства та порядку ведення нотаріального діловодства.

Суд також констатує, що звернення АТ КБ "Приватбанк" та нотаріальні дії приватного нотаріуса ОСОБА_2. ґрунтуються на належній правовій підставі, оскільки майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію (ч. 9 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції від 05.04.2015 року).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.05.2015 року у справі №9/156-10 визначено початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 1 310 088,00 гривень, яка і була внесена до дублікату відповідного свідоуцтва.

Доводи позивача відносно неможливості виправлення помилок у дублікаті документа відхиляються судом, оскільки метою господарського судочинства є здійснення захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Враховуючи правомірність набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, суду не доведено яким чином виправлення приватним нотаріусом помилок, допущених під час вчинення нотаріальних дій стосуються прав та інтересів ТОВ "ІВО+КГ", яке на момент видачі дубліката не була власником нерухомого майна.

Однак, відповідні обставини чинними власником нерухомості (АТ КБ "Приватбанк") не оспорюються.

З приводу посилань на накладення арештів на нерухоме майно, що унеможливлювало видачу як свідоцтва від 24.04.2015 року, так і у подальшому дублікату від 21.07.2020 року, судом встановлено наступне.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.04.2015 року у справі №127/4302/15-ц, з метою забезпечення позову накладено арешт на нерухоме майно цілу частку магазину з прибудовами, загальною площею 194,6 кв.м, що складається з тамбура, площею 2,9 кв.м, кімнати чергового, площею 2,8 кв.м, торговельного зала, площею 115,6 кв.м, бухгалтерії, площею 4,9 кв.м, вбиральні, площею 1,5 кв.м, коридору, площею 10,2 кв.м, складу, площею, 19,1 кв.м, складу, площею 13,2 кв.м, підсобного приміщення, площею 3,3 кв.м, кабінету, площею 21,1 кв.м, підсобного приміщення, площею 3,3 кв.м, кабінету, площею 21,1 кв.м, що по АДРЕСА_3, яке передано ПАТ КБ «Приватбанк» згідно акту державного виконавця про передачу нереалізованого майна від 17.04.2015 р.

Заборонено вчиняти дії щодо реєстрації нерухомого майна: цілої частки магазину з прибудовами, загальною площею 194,6 кв.м, що складається з тамбура, площею 2,9 кв.м, кімнати чергового, площею 2,8 кв.м, торговельного зала, площею 115,6 кв.м, бухгалтерії, площею 4,9 кв.м, вбиральні, площею 1,5 кв.м, коридору, площею 10,2 кв.м, складу, площею, 19,1 кв.м, складу, площею 13,2 кв.м, підсобного приміщення, площею 3,3 кв.м, кабінету, площею 21,1 кв.м, підсобного приміщення, площею 3,3 кв.м, кабінету, площею 21,1 кв.м, що по АДРЕСА_3, яке передано ПАТ КБ «Приватбанк» згідно акту державного виконавця про передачу нереалізованого майна від 17.04.2015 р.

Ухвала набрала законної сили 28.04.2015 року, у Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена 01.09.2015 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/49030589#).

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.11.2015 року у справі №127/25927/15-к, накладено арешт на магазин із прибудовою, загальною площею, 194,6 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_3, ухвала набрала законної сили 24.11.2015 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/53495043#).

Таким чином, станом на 24.04.2015 року вказані судові рішення не набрали законної сили, відомості про їх існування у Єдиному державному реєстрі судових рішень були відсутні, тому суду не доведено наявності обмежень у приватного нотаріуса для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Крім того, предмет спору у справі №127/4302/15-ц стосувався звернення стягнення на земельну ділянку, а не об`єкт нерухомого майна, визначений у свідоцтві від 24.04.2015 року.

Постановою КЦС ВС від 02 вересня 2020 року у справі № 127/4302/15-ц, Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 серпня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.

В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про звернення стягнення на земельну ділянку шляхом проведення прилюдних торгів відмовлено.

Отже, вжиті заходи забезпечення позову втратили чинність, тому їх дійсність у певний проміжок часу не може слугувати підставою для оспорення або позбавлення права власності, набутого за належним правових підстав.

З урахуванням наведеного, суд вважає необґрунтованими підстави позову у цій частині вимог.

З приводу пред`явлення вимог до Приватного нотаріуса ОСОБА_2 суд зазначає, що у постановах Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі N 761/825/20, від 02 листопада 2022 року у справі N 758/14101/16-ц зазначено, що "відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права. Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі N 201/9570/18 зроблено висновок, що "нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій із метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії.

Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Тобто, нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач вважає протиправними обставини набуття АТ КБ "Приватбанк" права власності на нерухоме майно шляхом звернення стягнення.

Видача свідоцтва про право власності або дубліката відповідного свідоцтва не є підставою виникнення права власності, оскільки таке право виникає з юридичних фактів.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (Постанова КЦС ВС від 15 лютого 2023 року у справі №947/10174/21).

Отже, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до приватного нотаріуса ОСОБА_2., як неналежного відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог по суті, відсутні підстави про вирішення питання щодо перебігу строків позовної давності, про поновлення ких вказано у резолютивній частині позову, а також на застосуванні яких наполягав представник відповідача у судовому засіданні 29.05.2024 та 25.06.2024 року (ст. 267 ЦК України).

Судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Пирогова, 148, м. Вінниця, 21037, код - 21729343) до Акціонерного комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код - 14360570) та Приватного нотаріуса ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності ПАТ КБ "Приватбанк" на будівлю магазину площею 194,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, посвідчене 21.07.2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 1643 взамін ніби то втраченого свідоцтва на право власності за ПАТ КБ "Приватбанк" від 24.04.2015 року на будівлю магазину площею 194,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, зареєстрованого в реєстрі за №471.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн залишити за позивачем.

3. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: представнику відповідача 1 Рою В.Л. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватному нотаріусу - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 05 липня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогова, 148, м. Вінниця, 21037)

3 - відповідачу 1 (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001)

4 - відповідачу 2 (АДРЕСА_2)

5 - третій особі ( АДРЕСА_1 )