Ухвала

від 19.12.2024 по справі 902/146/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/146/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Краснов Є. В., Мачульський Г.М.

перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Гапонюк Людмили Іванівни

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024

та рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024

у справі № 902/146/24

за позовом Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця Гапонюк Людмили Іванівни

до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"; приватного нотаріуса Бєлої Оксани Миколаївни

про визнання дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2020 недійсним

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.10.2024 надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Гапонюк Людмили Іванівни на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024(повний текст складено 18.09.2024) та рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 у справі № 902/146/24, подана до Суду засобами поштового зв`язку 07.10.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду від 16.10.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Краснов Є. В., Мачульський Г. М.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.11.2024 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гапонюк Людмили Іванівни залишено без руху на підставі ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху та вказано заявнику касаційної скарги на необхідність подати до Суду: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) подати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 6 056 грн.

Зазначену ухвалу Суду від 05.11.2024 скаржник отримав 27.11.2024, що підтверджується даними, які містяться на сайті Укрпошти при перевірці поштового відправлення за трек-номером - 0610204643698.

На виконання вимог вказаної вище ухвали, скаржником подано клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги. На обґрунтування заявленого клопотання зазначає про відсутність можливості сплатити судовий збір, у зв`язку з тим, що є особою похилого віку і лише 28.11.2024 йому призначили пенсію за віком.

Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору з наступних підстав.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Колегія суддів зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене Суд, оцінюючи фінансове становище на підставі наданих скаржником доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності у скаржника грошових коштів для сплати судового збору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання фізичної особи - підприємця Гапонюк Людмили Іванівни про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 та рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 у справі № 902/146/24, а відтак, у задоволенні клопотання фізичної особи - підприємця Гапонюк Людмили Іванівни про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22 зазначила, що у випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Враховуючи, зазначені обставини та з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у справі № 910/10939/22 (постанова від 18.10.2023), Суд зазначає, що Фізичній особі- підприємець Гапонюк Людмилі Іванівні, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 05.11.2024 у справі № 902/146/24, в межах розумного строку слід усунути недоліки касаційної скарги в частині сплати судового збору у розмірі 6 056 грн., а саме не пізніше 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали, з наданням належних доказів дати отримання даної ухвали для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Гапонюк Людмили Іванівни про відстрочення сплати судового збору у справі № 902/146/24.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Краснов Є. В.

Мачульський Г.М.