Постанова

від 12.09.2024 по справі 902/146/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року Справа № 902/146/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Котюбіна А.О.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача 1: Крапівцева О.А. (адвокат)

відповідача 2: Мишковська Т.М. (адвокат)

третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 25.06.2024 суддею Міліціановим Р.В. у м. Вінниця (повний текст рішення складено 05.07.2024) у справі № 902/146/24

за позовом Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця Гапонюк Людмили Іванівни

до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до приватного нотаріуса Бєлої Оксани Миколаївни

про визнання дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2020 недійсним

ВСТАНОВИВ:

Фірма "ІВО+КГ" у формі ТзОВ звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до АТ КБ "Приватбанк" та до приватного нотаріуса Бєлої О.М. про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності ПАТ КБ "Приватбанк" на будівлю магазину площею 194,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідчене 21.07.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1643 взамін втраченого свідоцтва на право власності за ПАТ КБ "Приватбанк" від 24.04.2015 на будівлю магазину.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.04.2015 року представник АТ КБ "ПриватБанк" отримав свідоцтво про право власності на майно, посвідчене приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О. М. і зареєстровано в реєстрі за № 471, що знаходилось під арештами, без використання форми №28 для майна, що не було реалізовано на електронних торгах, що є грубим порушенням закону.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області Венгрин О.О. по цивільній справі №127/4302/15-ц від 21.04.2015 року з метою забезпечення цивільного позову фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ було накладено арешт на нерухоме майно магазин з прибудовою, загальною площею 194,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, в рамках кримінального провадження, з приводу незаконного отримання ПАТ КБ «Приватбанком» свідоцтва про право власності на нерухоме іпотечне майно, слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницькою області Ковбаса Ю.П. 16.11.2015 року по справі № 127/25927/15-к винесено ухвалу, якою накладено арешт на магазин з прибудовою, загальною площею 194,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, про що 19.11.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень зроблено запис.

У дублікаті свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2020 року з ознаками підробки, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Бєлая О.М. вказала вартість будівлі 1 310 088 гривень, що дало можливість злодіям з державного АТ КБ «Приватбанку» вкрасти землю. Нотаріус зазначила, що дублікат та свідоцтво видані відповідно до ст.ст. 62,66 Закону України «Про виконавче провадження», ст.49 Закону України «Про іпотеку» та на підставі акту державного виконавця про передачу нереалізованого майна стягувану ПАТ КБ «Приватбанк», не використавши форму №28 для майна, що не було реалізовано на електронних торгах.

Таким чином, за твердженнями позивача підставою для визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №1643 - магазин з прибудовою, загальною площею 194,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, виданого ПАТ КБ «Приватбанк» 24.04.2015 року і посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М., реєстр № 471 є те, що на момент видачі вказаного дубліката свідоцтва та свідоцтва - спірне майно знаходилось під арештами, а тому не могло передаватись у приватну власність ПАТ КБ "Приватбанк".

Ухвалою суду першої інстанції від 11.03.2024, серед іншого, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ФОП Гапонюк Л.І.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 у даній справі у задоволенні відповідного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із таким процесуальним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

Аргументуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначив, що суд не вирішив чи мали місце обставини, якими Фірма "ІВО+КГ" у формі ТзОВ обґрунтовувала вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, не була забезпечена диспозитивність господарського судочинства, змагальність сторін, рівність перед законом і судом та верховенство права, порушені всі норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фірми "ІВО+КГ" у формі ТзОВ на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 у справі № 902/146/24; призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Від відповідача 1 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого товариство просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Присутні у судовому засіданні представники відповідачів вимоги апеляційної скарги заперечили та просили останню залишити без задоволення.

Поруч з цим, представником приватного нотаріуса Бєлої О.М. в засіданні заявлено усне клопотання про відшкодування понесених судових витрат на професійну правову допомогу, докази понесення яких будуть надані після ухвалення кінцевого рішення.

Від скаржника на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника позивача у іншому судовому засіданні.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

В силу ч. ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні заявником обґрунтовано не було.

Колегія суддів звертає увагу, що позиція позивача викладена безпосередньо у апеляційній скарзі.

Оскільки позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, враховуючи те, що позиція останнього викладена у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, аргументи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників відповідачів, а також перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2007 між ПАТ КБ "Приватбанк" (іпотекодержатель) та ФОП Гапонюк Л.І. (позичальник) укладено кредитний договір № 08/07-099, розділом А якого передбачено істотні умови кредитування, а саме: ліміт даного кредитного договору: 160000 дол. США; строк повернення кредиту - 25.08.2010; за користування кредитом позичальник сплачує відсотки в розмірі 13,6% річних; при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань по погашенню кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; датою сплати відсотків є 5-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору, якщо інше не передбачене п.7.3. При несплаті відсотків у вказаний строк вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору відповідно п. 2.3.2. Згідно п. п. 2.1.2. договору, банк надає кредит шляхом перерахування кредитних коштів на основі розрахункових документів позичальника в сумі 160000 дол. США строком з 30.08.2007 по 25.08.2010 зі сплатою 13,6 % річних для поповнення обігових коштів. Згідно п. 2.2.3 договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит в строк не пізніше 25.08.2010. Відповідно до п. 4.11 договору, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється до повного погашення кредиту на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День погашення кредиту у часовий інтервал нарахування процентів не включається (п. 4.12 договору). У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки за даним договором припадає на вихідний або святковий день, вказані платежі мають бути проведені в банківський день, який передує вихідному або святковому дню (п. 4.7. договору). Згідно п. 4.8. договору, погашення кредиту, сплата відсотків за даним договором здійснюється у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за даним договором здійснюється в гривні відповідно до умов даного договору. Згідно п. 5.1. договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 2.2.2., 4.1,4.2, 4.3., строків повернення кредиту, передбачених п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п. п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

29.01.2009 сторонами підписано договір № 1 про внесення змін до кредитного договору № 08/07-099 від 30.08.2007, яким внесено зміни до п. А (істотні умови кредитування) договору, п. п. 2.2.16 та п. 4.1., п. 5.1 та доповнено п. 2.1 та п. 2.2 договору.

Судами встановлено, що 30.08.2007 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 08/07-099 від 30.08.2007 укладено договір іпотеки між ПАТ КБ "Приватбанк" (іпотекодержатель) та Фірмою "ІВО+КГ" (іпотекодавець), згідно п. 7 якого в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно - цілу частку магазину з прибудовами загальною площею 194,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: тамбур 1 площею 2,9 кв.м; кімната чергового 2 площею 2,8 кв.м.; торговельний зал 3 площею 115,6 кв.м.; бухгалтерія 4 площею 4,9 кв.м.; вбиральня 5 площею 1,5 кв.м.; коридор 6 площею 10,2 кв.м.; склад 7 площею 19,1 кв.м.; склад 8 площею 13,2 кв.м.; підсобне приміщення 9 площею 3,3 кв.м.; кабінет 10 площею 21,1 кв.м. загальною площею 194,6 кв.м. Згідно п. 18.8.1 договору, іпотекодавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов`язання передбачених кредитним договором не будуть виконані. Відповідно до п. 18.10. договору, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п. 18.8.1 іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення включаючи кредит, проценти, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати по реєстрації та утриманню предмету іпотеки, а також витрати понесені у зв`язку з пред`явленням вимоги. Згідно п. 24 договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п. п. 18.8.1 цього договору, відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. 29.01.2009 сторонами підписано договір, яким внесено зміни до п. 2 договору іпотеки від 30.08.2007.

На виконання умов кредитного договору № 08/07-099 від 30.08.2007, ПАТ КБ "Приватбанк" було надано ФОП Гапонюк Л.І. кошти в сумі 160000 доларів США, однак, остання свої зобов`язання порушила та допустила заборгованість зі сплати відсотків за користування відповідним кредитом.

26.01.2009 банк надіслав ФОП Гапонюк Л.І. претензію (вих. №1/9-503) із зазначенням суми заборгованості за кредитом та вимогою розглянути її та надати відповідь у передбаченому законодавством порядку, однак, остання відповіді на вказану претензію не надала, заборгованість за кредитом не погасила.

15.04.2010 ПАТ "ПриватБанк" направило на адресу Фірми " ІВО+КГ" у формі ТзОВ лист № 1/9-085, в якому товариство повідомило про неналежне виконання ФОП Гапонюк Л.І. умов кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 15.04.2010 заборгованість по кредитному договору складає 1630500, 72 грн., в тому числі: заборгованість по поверненню кредиту 160000 дол. США, що становить 1268208 грн.; заборгованість по відсотках 848, 89 дол. США, що становить 6728, 56 грн.; заборгованість за простроченими відсотками 35992, 89дол. США, що становить 285290, 44 грн.; заборгованість з пені 4282, 93 дол. США, що становить 33947, 79 грн.; заборгованість з винагороди за кредитне обслуговування 845, 69 грн.; прострочена заборгованість з винагороди за кредитне обслуговування 35480, 24 грн.

Також даним листом ПАТ "ПриватБанк" вимагало від Фірми " ІВО+КГ" у формі ТзОВ сплатити всю суму заборгованості в продовж 30 календарних днів, а в разі невиконання цієї вимоги , банк має намір та право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу.

21.04.2010 банком було надіслано ФОП Гапонюк Л.І. вимогу № 1/9-105 про дострокове повернення кредиту, у зв`язку з порушенням умов кредитного договору.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.06.2010 у справі № 12/50-10 стягнуто з ФОП Гапонюк Л.І. на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 1266704 грн боргу з повернення кредиту, 202289, 15 грн боргу зі сплати відсотків, 16195, 60 грн пені, 14973, 52 грн витрат на сплату держмита та 224, 39 грн витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.05.2013 по справі № 9/156-10 в рахунок погашення заборгованості ФОП Гапонюк Л.І. перед ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором № 08/07-099 від 30.08.2007 в розмірі 205755, 11 доларів США, що еквівалентно 1624066, 20 грн звернуто стягнення на нерухоме майно: цілу частку магазину з прибудовами загальною площею 194,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить Фірмі "ІВО+КГ" у формі ТзОВ на праві приватної власності, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з публічних торгів, встановивши початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 1310088 грн. 23.09.2013 на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,1636 га, що належала на праві власності ФОП Гапонюк Л.І. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.06.2013.

17.04.2015 державним виконавцем Замостянського відділу ДВС м. Вінниці, під час примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 9/156-10 про звернення стягнення на предмет іпотеки, нереалізоване на електронних торгах майно: магазин з прибудовами загальною площею 194, 6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, передано стягувачу згідно з актом державного виконавця.

У зв`язку з тим, що переданий в іпотеку магазин не було реалізовано на публічних торгах через відсутність зареєстрованих учасників, ПАТ КБ "Приватбанк" залишило за собою вказаний предмет іпотеки, про що державним виконавцем складено акт про передачу нереалізованого іпотечного майна ПАТ КБ "Приватбанк" за ціною 1310088 грн.

24.04.2015 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М., на підставі акта державного виконавця про передачу нереалізованого майна від 17.04.2015, посвідчено належність ПАТ КБ "Приватбанк" на праві власності майна, яке складається з приміщення магазину з прибудовами загальною площею 194,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 471.

21.07.2020 приватним нотаріусом Бєлою О.М. замість втраченого оригіналу видано дублікат свідоцтва від 24.04.2015 № 471 про право власності АТ КБ "ПриватБанк" на нерухоме майно - магазин з прибудовами (одноповерхова будівля) загальною площею 194,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, в якому міститься виправлення, вручну дописано: "вартістю 1310088 грн".

Стосовно переходу прав на земельну ділянку судами встановлено, що 10.06.2013 між фірмою "ІВО+КГ" у формі ТзОВ та громадянкою ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1636 га, кадастровий № 0510136300:01:049:007, по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться предмет іпотеки.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 19.12.2016 припинено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,08 га із земельної ділянки, кадастровий номер № 0510136300:0160496007, яка необхідна для розміщення, обслуговування та використання за цільовим призначенням магазину з прибудовами, що належить на праві власності ПАТ КБ "Приватбанк". Визнано право власності ПАТ КБ "Приватбанк" на земельну ділянку, площею 0, 08 га із земельної ділянки кадастровий номер №0510136300:0160496007, яка необхідна для розміщення, обслуговування та використання за цільовим призначенням магазину з прибудовами, що належить на праві власності ПАТ КБ "Приватбанк".

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.04.2017 рішення апеляційного суду Вінницької області від 19.12.2016 залишено без змін.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 08.12.2014 у справі № 127/329/14-ц відмовлено в задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" до фірми "ІВО+КГ" у формі ТзОВ та ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Конюк В.О., про визнання недійним правочину щодо відчуження земельної ділянки.

Постановою Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 127/4302/15-ц відмовлено в позові АТ КБ "ПриватБанк" про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,0836 га на підставі договору іпотеки. Під час перегляду судових рішень у справі № 127/4302/15-ц, Верховним Судом враховано, що право власності у фірми "ІВО + КГ" на земельну ділянку виникло не одночасно із виникненням у неї права власності на будівлю, а у зв`язку з окремим придбанням земельної ділянки за договором купівлі-продажу; за окремим договором купівлі-продажу, не пов`язаним з переходом права власності на будівлю відбулось набуття права власності на цю ділянку ОСОБА_1 . Зазначені договори купівлі-продажу земельних ділянок в передбаченому законом порядку не визнавались недійсними; перехід права власності на будівлю магазину до АТ КБ "ПриватБанк" відбувся шляхом залишення за собою нереалізованого майна боржника - фірми в порядку, передбаченому ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 49 Закону України "Про іпотеку"; оскільки перехід права власності на будівлю до АТ КБ "ПриватБанк" відбувся у встановленому законом порядку, договором чи правовстановлювальним документом про відчуження будівлі розмір земельної ділянки не визначений, до набувача - АТ КБ "ПриватБанк" переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування; відповідно до висновку судової земельно-технічної та будівельно - технічної експертизи від 11.08.2016, складеного з дотриманням норм ДБН, площа частини земельної ділянки із земельної ділянки площею 0,1636 га (кадастровий номер 0510136300:01:049:0007), що необхідна для розміщення, обслуговування та використання за цільовим призначенням магазину з прибудовами, загальною площею 194,6 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 , повинна складати 0,08 га.

Відтак, у справі № 127/20446/15-ц встановлено, що саме у розмірі 0,08 га перейшло право власності на земельну ділянку до банку в зв`язку з набуттям ним в передбаченому законом порядку права власності на будівлю магазину, у зв`язку з чим право власності попереднього власника - ОСОБА_1 у вказаному розмірі припинено за рішенням суду та відмовлено в задоволенні іншої частини вимог про перехід права власності та припинення права власності на іншу частину спірної ділянки. Оскільки спірна земельна ділянка не є предметом іпотеки та за банком визнано право власності на ту частину спірної земельної ділянки, яка зайнята предметом іпотеки, і на частину спірної земельної ділянки, яка є необхідною для його обслуговування, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову АТ КБ "ПриватБанк" у справі № 127/4302/15-ц про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,0836 га.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2023 у справі № 127/28196/21 позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Виділено в натурі частки співвласників із майна, що є у спільній власності, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 0510136300:01:049:0007, площею 0,1636 га, шляхом здійснення поділу цієї ділянки згідно з варіантом, наведеним у додатку 2 до висновку за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та будівельно-технічної експертизи від 11.08.2016 № 287 з виділенням в натурі: - АТ КБ "ПриватБанк" частини зазначеної земельної ділянки площею 0,08 га, яка необхідна для розміщення, обслуговування та використання за цільовим призначенням належного на праві власності АТ КБ "ПриватБанк" магазину з прибудовами на АДРЕСА_1; - ОСОБА_1 - частини зазначеної земельної ділянки площею 0,0836 га. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк", державного реєстратора Левчук І. В., третя особа - ТзОВ "Фірма "ІВО+КГ", про скасування державної реєстрації права власності АТ КБ "ПриватБанк" на земельну ділянку відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 31.05.2023 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2023 залишено без змін. Постановою КЦС ВС від 08.05.2024 у справі № 127/28196/21 скасовано судові рішення лише в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, в іншій частині - залишено без змін.

Відтак, обставини, встановлені у всіх вищенаведених судових рішеннях, які набрали законної сили, мають преюдиціальне значення у даній справі та не підлягають повторному доведенню.

Апеляційним господарським судом відмічається, що відповідно до норм ЦК України, недійсним можна визнати лише договір як правочин, і така вимога може бути заявлена як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Договір як документ, а також дублікат чи копії такого документа не можуть бути визнані недійсними.

Дублікатом є другий примірник документа, що повинен містити ті ж відомості, що й оригінал, а його видача полягає у відтворенні оригінального тексту, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.

Таким чином, оспорюваний дублікат договору, який повністю відповідає оригіналу, не має самостійного значення і сили правочину, оскільки його видання не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків, а є документом, який лише дублює, відтворює зміст договору, та не може порушувати права позивача.

Відтак, можливості визнання дубліката договору судом недійсним у зв`язку з недотриманням приватним нотаріусом встановленої процедури його видачі жодним законом не передбачено.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем у даній справі обрано неефективний спосіб захисту порушених прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Ефективним способом у даному випадку є оспорення правових підстав та правочинів, на основі яких відповідачем набуто право власності.

Разом з тим, судом встановлено, що окрім наведених вище судових рішень, у межах справи № 127/7906/18 вирішено питання щодо оспорення акту державного виконавця, свідоцтва про право власності, а саме предметом вимог було: визнання недійсним пакету документів, наданого державним виконавцем Замостянського ВДВС м. Вінниці на електронні торги; визнання недійсним акту державного виконавця про передачу заставного майна від 17.04.2015; визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлю магазину, площею 194,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що видане 24.04.2015 приватним нотаріусом ВМНО Бєлою О. М. і зареєстроване у реєстрі за № 471. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.03.2021 у задоволенні відповідного позову відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 15.07.2021 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.03.2021 залишено без змін. Постановою КЦС ВС від 02.09.2022 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.03.2021 та постанову Вінницького апеляційного суду від 15.07.2021 залишено без змін.

Відтак, суд констатує, що матеріали справи не містять належних доказів недійсності документів і вчинених правочинів, на підставі яких видано свідоцтво про право власності від 24.04.2015 № 471, а у подальшому 21.07.2020 приватним нотаріусом Бєлою О.М. замість втраченого оригіналу виданий дублікат цього свідоцтва.

Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що підставою для видачі дублікату стало звернення уповноваженої особи від імені чинного власника майна АТ КБ "Приватбанк", що підтверджено документами, котрі надані на вимогу ухвали суду 12.04.2024, якою частково задоволено клопотання позивача від 09.04.2024.

В силу ст. 53 Закону України "Про нотаріат" (в редакції від 03.07.2020), у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п`ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.

Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (в редакції від 10.02.2020), у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа. Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність. На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис.

Зважаючи на викладене, суд констатує, що АТ КБ "Приватбанк", як власник нерухомого майна, мало достатній обсяг повноважень для отримання дублікату свідоцтва про право власності від 24.04.2015 № 471.

Водночас, згідно п. 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 (в редакції від 27.08.2019), у разі допущення помилки у тексті нотаріально оформлюваного документа, який не потребує підпису особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії (свідоцтва, виданого нотаріусом, копії документа, дубліката документа тощо), внесення дописок чи виправлень до тексту документа здійснюється за заявою такої особи, зареєстрованою у Журналі реєстрації вхідних документів. Виправлення помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні. При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.

З огляду на вказані приписи, суд апеляційної інстанції також констатує, що відомості про вартість набутого згідно свідоцтва від 24.04.2015, які помилково не вказано при його оформленні, внесено з дотриманням вимог законодавства та порядку ведення нотаріального діловодства.

Окрім того, звернення АТ КБ "Приватбанк" та нотаріальні дії приватного нотаріуса Бєлої О.М. ґрунтуються на належній правовій підставі, оскільки майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію (ч. 9 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції від 05.04.2015).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.05.2015 у справі № 9/156-10 визначено початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 1310088 грн., яка і була внесена до дублікату відповідного свідоцтва.

З огляду на що аргументи Фірми "ІВО+КГ" щодо неможливості виправлення помилок у дублікаті документа, апеляційний суд вважає обґрунтовано відхиленими судом першої інстанції з огляду на те, що метою господарського судочинства є здійснення захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зважаючи на встановлену судами правомірність набуття АТ КБ "Приватбанк" права власності на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про не доведення позивачем факту порушення його прав та інтересів, який на момент видачі дубліката не був власником нерухомого майна, під час внесення виправлення приватним нотаріусом помилок, допущених під час вчинення нотаріальних дій.

Стосовно доводів позивача щодо накладення арештів на нерухоме майно, що унеможливлювало видачу як свідоцтва від 24.04.2015, так і у подальшому дублікату від 21.07.2020, апеляційний суд відмічає, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.04.2015 у справі № 127/4302/15-ц накладено арешт на нерухоме майно цілу частку магазину з прибудовами, загальною площею 194,6 кв. м, що складається з тамбура, площею 2,9 кв.м, кімнати чергового, площею 2,8 кв.м, торговельного зала, площею 115,6 кв.м, бухгалтерії, площею 4,9 кв.м, вбиральні, площею 1,5 кв.м, коридору, площею 10,2 кв.м, складу, площею, 19,1 кв.м, складу, площею 13,2 кв.м, підсобного приміщення, площею 3,3 кв.м, кабінету, площею 21,1 кв.м, підсобного приміщення, площею 3,3 кв.м, кабінету, площею 21,1 кв.м, що по АДРЕСА_1, яке передано ПАТ КБ "Приватбанк" згідно акту державного виконавця про передачу нереалізованого майна від 17.04.2015. Заборонено вчиняти дії щодо реєстрації нерухомого майна: цілої частки магазину з прибудовами, загальною площею 194,6 кв.м, що складається з тамбура, площею 2,9 кв.м, кімнати чергового, площею 2,8 кв.м, торговельного зала, площею 115,6 кв.м, бухгалтерії, площею 4,9 кв.м, вбиральні, площею 1,5 кв.м, коридору, площею 10,2 кв.м, складу, площею, 19,1 кв.м, складу, площею 13,2 кв.м, підсобного приміщення, площею 3,3 кв.м, кабінету, площею 21,1 кв.м, підсобного приміщення, площею 3,3 кв.м, кабінету, площею 21,1 кв.м, що по АДРЕСА_1, яке передано ПАТ КБ "Приватбанк" згідно акту державного виконавця про передачу нереалізованого майна від 17.04.2015. Відповідна ухвала набрала законної сили 28.04.2015.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.11.2015 у справі № 127/25927/15-к, накладено арешт на магазин із прибудовою, загальною площею, 194,6 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1, ухвала набрала законної сили 24.11.2015.

Станом на 24.04.2015 вказані судові рішення не набрали законної сили, відомості про їх існування у Єдиному державному реєстрі судових рішень були відсутні, тому суду не доведено наявності обмежень у приватного нотаріуса для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Водночас, суд констатує, що предмет спору у справі № 127/4302/15-ц стосувався звернення стягнення на земельну ділянку, а не об`єкт нерухомого майна, визначений у свідоцтві від 24.04.2015.

Як зазначено вище, постановою КЦС ВС від 02.09.2020 у справі № 127/4302/15-ц рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02.08.2019 та постанову Вінницького апеляційного суду від 03.12.2019 скасовано; ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" про звернення стягнення на земельну ділянку шляхом проведення прилюдних торгів.

Відтак, колегія суддів констатує, що вжиті заходи забезпечення позову втратили чинність, тому їх дійсність у певний проміжок часу не може слугувати підставою для оспорення або позбавлення права власності, набутого за належних правових підстав, з огляду на що позовні вимоги у цій частині місцевий господарський суд підставно визнав необґрунтованими.

Щодо вимог позивача до приватного нотаріуса Бєлої О.М., суд відмічає, що відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права. Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій із метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії.

Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Тобто, нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач вважає протиправними обставини набуття АТ КБ "Приватбанк" права власності на нерухоме майно шляхом звернення стягнення.

Видача свідоцтва про право власності або дубліката відповідного свідоцтва не є підставою виникнення права власності, оскільки таке право виникає з юридичних фактів.

З огляду на вказані приписи, місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено в позові до неналежного відповідача та прийнято рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В той же час, апеляційна скарга не містить конкретних доводів та норм законодавства, які порушені нотаріусом під час видачі дублікату свідоцтва на право власності. Натомість, доводи апеляційної скарги зводяться до надання власного тлумачення рішень судів, які набрали законної сили, переоцінки доказів та їх переглядів, що суперечить нормам процесуального законодавства.

В силу приписів ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 у справі № 902/146/24 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстави для його скасування відсутні.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст. ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 25 червня 2024 року у справі № 902/146/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 902/146/24 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складено "18" вересня 2024 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Олексюк Г.Є.