Рішення

від 03.07.2024 по справі 902/389/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"03" липня 2024 р.Cправа № 902/389/24

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.

Представники сторін не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Фізичної особи-підприємця Бондар Вікторії-Анни Володимирівни ( АДРЕСА_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Блонські фабрика меблів" (вул. Острівська, 183, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000)

про стягнення 106 392,27 грн

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/389/24 за позовом Фізичної особи-підприємця Бондар Вікторії-Анни Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блонські фабрика меблів" про стягнення 106 392,27 грн., з яких 85 950,00 грн - основного боргу, 602,68 грн - інфляційних втрат, 5 744,09 грн - пені та 14 095,80 грн - відсотків за користування коштами.

19.06.2024 судом ухвалено рішення по справі, яким позов задоволено частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блонські фабрика меблів" на користь Фізичної особи-підприємця Бондар Вікторії-Анни Володимирівни 85 950,00 грн - основного боргу, 602,68 грн - інфляційних втрат, 5 673,64 грн - пені та 2 637,14 грн -відшкодування витрат на сплату судового збору. В позові в частині стягнення 14 095,80 грн - відсотків за користування коштами та 70,45 грн - пені відмовлено.

У позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн та зазначено що остаточна сума понесених витрат на правничу допомогу буде визначена після судового розгляду справи, докази понесення яких будуть надані суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.

27.06.2024 до суду від позивача надійшла заява №б/н від 21.06.2024 про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Ухвалою від 28.06.2024 судове засідання з вирішення питання понесених позивачем судових витрат на правову допомогу у справі №902/389/24 призначено на 03.07.2024.

28.06.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, в якому поміж іншого відповідач просить провести розгляд заяви за відсутності представника.

02.07.2024 від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника, в якій останній підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу

У судове засідання 03.07.2024 представники сторін не з`явились, про розгляд були повідомлені належним чином, що вбачається з наявних в матеріалах справи клопотань.

Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.07.2024, судом долучено вступну та резолютивну частину додаткового рішення до матеріалів справи без його проголошення, в зв`язку з неявкою представників сторін.

Так, розглянувши матеріали справи, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами справи по суті.

За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

У позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн та зазначено що остаточна сума понесених витрат на правничу допомогу буде визначена після судового розгляду справи, докази понесення яких будуть надані суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, крім того представником позивача, до закінчення судових дебатів, заявлено усне клопотання про подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів на підтвердження понесених судових витрат, що відображено в протоколі судового засідання від 19.06.2024 (в даному судовому засіданні були присутні представники обох сторін).

У подальшому в строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК, від представника позивача засобами поштового зв`язку надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено копію Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №19-02-2024-1 від 19.02.2024 року, копію детального опису наданих адвокатом послуг професійної правничої допомоги з детальним описом робіт та витраченим часом, копію акту наданих послуг №2024-04 від 21.06.2024 на суму 12 000,00 грн, копію рахунку на оплату №2024-06 від 21.06.2024 на суму 12 000,00 грн, копію платіжної інструкції №211 від 21.06.2024 на суму 12 000,00 грн та документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії заяви і доданих до неї документів.

Крім того, в матеріалах справи наявний Ордер серії ВС №12801145 від 07.05.2024 на ім`я адвоката Тур Ольги Тарасівни.

Приписами частини 2 статті 126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла відповідні витрати, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Частиною 4 статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідач вважає їх завищеними, непропорційними по відношенню до предмета спору, неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та складністю справи, а також часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, що є підставою для їх зменшення. Також, відповідач просить врахувати поведінку ТОВ «Блонські фабрика меблів» під час розгляду справи та дії щодо досудового врегулювання спору мирним шляхом, а також неподання позивачем договору про надання правової допомоги до завершення судових дебатів, неподання ФОП Боднар В.В. до суду разом з позовною заявою попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат.

З огляду на це відповідач просить суд зменшити розмір витрат ФОП Боднар В.В. на професійну правничу допомогу до 2 500,00 грн., оскільки, на думку відповідача, вказана сума є прийнятною за добросовісне надання адвокатом професійної допомоги, враховуючи надані послуги адвоката та його участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, в тому числі з урахуванням часу їх тривалості.

Клопотання відповідача про зменшення судових витрат позивача на правничу допомогу судом оцінюються критично, оскільки як зазначалось раніше у позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн та зазначено що остаточна сума понесених витрат на правничу допомогу буде визначена після судового розгляду справи, докази понесення яких будуть надані суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.

Крім того, в розділі 4. Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №19-02-2024-1 від 19.02.2024 року визначена оплата послуг, зокрема зазначено, що вартість послуг з професійної правничої допомоги наданої за позовом ФОП Бондар В.В. до ТОВ «Блонські фабрика меблів» становить 12 000,00 грн. Оплата послуг здійснюється протягом 5-ти робочих днів після отримання рахунку.

Позивачем на виконання даних умов договору на підставі рахунку №2024-06 від 21.06.2024 було сплачено адвокату 12 000,00 грн що підтверджується платіжною інструкцією №211 від 21.06.2024.

Відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного суду по справі №640/18402/19 від 28.12.2020 р. у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.

З огляду на викладене дослідивши судові витрати, котрі просить стягнути позивач суд констатує їх відповідність визначенню адвокатських послуг. Разом з тим, з огляду на проведену роботу адвоката позивача в контексті визначених послуг, суд не вважає їх невідповідними чи завищеними (відхиляючи доводи заяви відповідача про зменшення витрат адвоката до 2 500,00 грн).

У п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України вказано, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 236-238, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

1. Заяву б/н від 21.06.2024 (вх. № канц. 01-34/6714/24 від 27.06.2024) Фізичної особи-підприємця Бондар Вікторії-Анни Володимирівни про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блонські фабрика меблів" (вул. Острівська, 183, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000, код ЄДРПОУ 32010397) на користь Фізичної особи-підприємця Бондар Вікторії-Анни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) 10 402,22 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У решті заявлених вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. Примірник додаткового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС Електронний суд .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 05.07.2024

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи