УХВАЛА
04 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 924/1080/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024
(головуючий суддя - Василишин А.Р., судді - Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.)
у справі №924/1080/21
за позовом ОСОБА_2
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору -
ОСОБА_1
до 1)Приватного акціонерного товариства "Холод", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля"
про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року і 20 травня 2021 року, та застосування наслідків недійсності правочинів,
ВСТАНОВИВ:
18.06.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся через систему «Електронний суд» до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21 разом з клопотанням про зупинення виконання та дії оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
21.06.2024 до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" (далі - ТОВ "Нерухомість Поділля"), в якій заявник просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У 2021 році ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холод" (далі - ПрАТ "Холод), ТОВ "Нерухомість Поділля" про визнання недійсними укладених між ПрАТ "Холод" та ТОВ "Нерухомість Поділля" договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021 за якими було відчужено: комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2883,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 34755968101; будівлю комплексу холодильного 1500т (з компресорним цехом) літ. «Б-2» загальною площею 2223,1 кв.м.; реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна - 2278506968101, застосувавши наслідки недійсності правочинів.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 у справі №924/1080/21 позов ОСОБА_2 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору ОСОБА_1 до ПрАТ "Холод" та ТОВ "Нерухомість Поділля" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та 20.05.2021 та застосування наслідків недійсності правочинів задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.01.2021, укладений між ПрАТ "Холод" та ТОВ "Нерухомість Поділля", за яким відчужено комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом) загальною площею 2883,9 кв.м. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.05.2021, укладений між ПрАТ "Холод" та ТОВ "Нерухомість Поділля", за яким відчужено будівлю комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2", загальною площею 2223,1 кв.м. Застосовано наслідки недійсності правочину до договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021, укладених між ПрАТ "Холод" та ТОВ "Нерухомість Поділля". Зобов`язано ТОВ "Нерухомість Поділля" повернути ПрАТ "Холод" комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом) загальною площею 2883,9 кв.м. та будівлю комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2", загальною площею 2223,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ПрАТ "Холод" на користь ТОВ "Нерухомість Поділля" 351 785,12 грн отриманих коштів за договорами купівлі-продажу від 29.01.2021 та 20.05.2021. Стягнуто з ПрАТ "Холод" на користь ОСОБА_2 4 908,39 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ТОВ "Нерухомість Поділля" на користь ОСОБА_2 4 908,39 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ПрАТ "Холод" на користь ОСОБА_1 4908,39 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ТОВ "Нерухомість Поділля" на користь ОСОБА_1 4 908,39 грн витрат зі сплати судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.09.2023 у справі №924/1080/21 стягнуто з ПрАТ "Холод" в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_2 до Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1080/21 у розмірі 164 190,85 грн. Стягнуто з ТОВ "Нерухомість Поділля" в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_2 до Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1080/21 у розмірі 164 190,85 грн. Стягнуто з ПрАТ "Холод" в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Хмельницької області по справі № 924/1080/21 у розмірі 164 190,85 грн. Стягнуто з ТОВ "Нерухомість Поділля" в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1080/21 у розмірі 164 190,85 грн. Стягнуто з ПрАТ "Холод" на користь ОСОБА_2 4530,48 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертизи. Стягнуто з ТОВ "Нерухомість Поділля" на користь ОСОБА_2 4530,48 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21 рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 у справі №924/1080/21 скасовано. Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.09.2023 у справі №924/1080/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_2 до Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1080/21 у розмірі 328 381,69 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1080/21 у розмірі 328 381,69 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Нерухомість Поділля" 202 918,94 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Нерухомість Поділля" 202918,94 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2 270,00 грн.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч. 3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у справі №924/1080/21 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 541 117,55 грн (333 658,47 грн (22 243 898,12 грн *1,5%) - щодо вимог майнового характеру) + 4540,00 грн (2270,00 грн * 2) - щодо вимог немайнового характеру) * 200% * 0,8).
Однак до касаційної скарги скаржника не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання, у якому скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21 або застосувати передбачені статтею Закону України «Про судовий збір» інструменти допуску скарги до її розгляду (розстрочення, відстрочення). Вказане клопотання обґрунтовано тим, що сума судового збору є надмірною для скаржника та перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за 2023 рік. На підтвердження вказаного долучає відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, відомості стосовно платника податків ОСОБА_1 , що сформовані із його електронного кабінету, довідку про залишок коштів на його трьох рахунках від 17.06.2024, довідку Пенсійного фонду України форми ОК-5, ОК-7, довідку про доходи № 23 від 17.05.2024 КНП «ХОЦЕМД ТА МК ХОР», виписки по банківським рахункам від 21.05.2024, копію декларації суб`єкта декларування із Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 , як депутата Лісовогринівецької сільської ради, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відомості з електронного кабінету водія, копію договору купівлі-продажу, копії витягів з Державного реєстру правочинів, копії державних актів на право власності на земельні ділянки.
27.06.2024 до Верховного Cуду надійшли заперечення ПрАТ "Холод" на клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги в якому заявник вказує, що відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, частиною першою 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" прямо передбачено право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити чи звільнити від сплати судового збору, зокрема, саме позивача - фізичну особу, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, або якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, з урахуванням всіх доказів та заперечень, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на те, що скаржником не підтверджено належним чином, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Призначення платежу *;101;
Отже, скаржнику необхідно надати Суду докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 541 117,55 грн.
Окрім того, відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Повний текст оскаржуваної постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21 складено 05.04.2024, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови є 25.04.2024.
З 05.02.2018 у Верховного Суду наявний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень для можливості визначення дотримання заявником касаційної скарги приписів норм ГПК України.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 15.04.2024 звернувся вперше до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21.
Ухвалою Верховного Суду від 06.05.2024 у справі №924/1080/21 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21 залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме шляхом подання до Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 541 117,55 грн.
17.05.2024 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06.05.2024 у справі №924/1080/21 скаржником подано до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги в якій скаржник заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, в якому скаржник просить звільнити його від сплати судового збору, або, у будь-якому разі застосувати передбачені статтею 8 Закону України «Про судовий збір» інструменти допуску скарги до її розгляду (розстрочення, відстрочення).
Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2024 у справі №924/1080/21 Суд дійшов висновку, зокрема, про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, а тому оскільки скаржником не виконано вимог щодо усунення недоліків касаційної скарги у строк, який зазначений в ухвалі Верховного Суду від 06.05.2024 у справі №924/1080/21, Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21 скаржнику.
18.06.2024 ОСОБА_1 звернувся повторно з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що скаржник вперше звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду в межах строку, встановленого ГПК України, для касаційного оскарження. Разом з тим, ухвалою Верховного Суду від 06.05.2024 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху так як скаржником не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі. З метою усунення зазначених недоліків, скаржником було подано до Верховного Суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги з новими доказами, що підтверджують майновий стан скаржника. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору було відмовлено, а саму касаційну скаргу було повернуто скаржнику. Враховуючи те, що зі змісту ухвал суду не можливо було визначити, які докази є достатніми для доведення відповідного майнового стану, невизначена позиція щодо необхідних доказів, без вказівки чому надані докази майнового стану відхиляються, на думку скаржника, дає підстави ОСОБА_1 вчергове негайно звернутись із касаційною скаргою, доповнивши клопотання новими додатковими доказами майнового стану скаржника. З урахуванням вказаних обставин, вважає, що скаржник пропустив строк на подання цієї нової касаційної скарги із незалежних від нього причин, адже об`єктивно неможливо було визначити наперед, що для суду буде достатніми доказами для звільнення від сплати судового збору.
Однак, зазначені скаржником причини повторного подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження, не можуть бути визнані поважними для поновлення вказаного строку (враховуючи те, що скаржником при повторному зверненні з касаційною скаргою не додано доказів про сплату судового збору, що було підставою для залишення касаційної скарги, яка була подана вперше, без руху, а потім у зв`язку із відмовою у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, стало підставою для повернення касаційної скарги), оскільки залежать лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно існуючих обставин.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/17).
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
При цьому якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").
Як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження визнаються судом неповажними, оскільки скаржник не надав суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21 підлягає залишенню без руху на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом поданням до Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги до якої долучити: докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 541 117,55 грн; клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху, клопотання про зупинення виконання та дії оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку не розглядається.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1.Визнати неповажними підстави, наведені ОСОБА_1 , у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
2.Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
3.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 залишити без руху.
4.Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
5.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
О.О. Мамалуй
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2024 |
Оприлюднено | 08.07.2024 |
Номер документу | 120204705 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кролевець О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні