Постанова

від 12.09.2024 по справі 924/1080/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 924/1080/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Кібенко О. Р., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.

та представників:

позивача - не з`явився

відповідача 1 - Керницька О. В.

відповідача 2 - не з`явився

третьої особи - Рудик О. А., Ярош В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 (головуючий суддя - Василишин А. Р., судді - Філіпова Т. Л., Бучинська Г. Б.)

у справі № 924/1080/21

за позовом ОСОБА_2

до 1)Приватного акціонерного товариства "Холод", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля"

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору - ОСОБА_1

про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року і 20 травня 2021 року, та застосування наслідків недійсності правочинів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 (позивач) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холод" (відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" (відповідач 2) про визнання недійсними укладених між відповідачем 1 та відповідачем 2 договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021 за якими було відчужено: комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2 883,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 34755968101; будівлю комплексу холодильного 1500т (з компресорним цехом) літ. "Б-2" загальною площею 2 223,1 кв. м; реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна - 2278506968101, застосувавши наслідки недійсності правочинів.

2. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є акціонером відповідача 1, якому належать 2000 акцій останнього, що підтверджується переліком акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах. 29.01.2021 та 20.05.2021 відповідач 1 відчужив на користь відповідача 2 на підставі двох нотаріально посвідчених договорів свій єдиний комплекс нерухомого майна: комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2 883,9 м кв. за його балансовою вартістю - 172 861,12 грн; будівлю комплексу холодильного 1500т (з компресорним цехом) літ. "Б-2" загальною площею 2 223,1 м кв. за 178 924 грн. Факт відчуження за вказаними договорами підтверджується також відповідною інформаційною довідкою від 13.10.2021 № 279401076. Така вартість, на думку позивача, є явно неспівставною дійсним ринковим цінам, що є на його думку загальновідомим і не потребує додаткового доведення, оскільки виходячи із математичного розрахунку, 1 м кв. відчужуваного нерухомого майна коштував за спірними договорами всього 60 та 80 гривень відповідно, що за доводами позивача очевидно значно занижено. Позивач вказує, що як опосередкований доказ заниження вартості можуть слугувати висновки про вартість майна від 28.10.2021, зроблені на замовлення позивача суб`єктом оціночної діяльності. Зазначене на переконання позивача, вказує на те, що спірні договори є вчиненими для товариства на умовах, які є явно гіршими за звичайні ринкові умови. Позивач звертає увагу, що станом на дату укладання спірних правочинів і на дату подання позову єдиним власником відповідача 2 є ОСОБА_3 , а керівником - його син ОСОБА_4 . При цьому, як наголошує позивач, зазначені особи є членами наглядової ради відповідача 1: ОСОБА_3 - як акціонер, а ОСОБА_4 - як представник акціонера ТОВ "Технопарк Проскурів", кінцевим бенефіціарним власником якого є також ОСОБА_3 . Станом на момент укладення спірних правочинів ОСОБА_3 спільно із його афілійованою особою ТОВ "Технопарк Проскурів" належало понад 25% акцій відповідача 1. На переконання позивача, ОСОБА_3 є заінтересованою особою у вчинені вказаних договорів купівлі-продажу, оскільки він, будучи посадовою особою відповідача 1 та володіючи спільно із своєю афілійованою особою ТОВ "Технопарк Проскурів" понад 25% акцій, здійснює контроль над покупцем відповідачем 2, керівником якого є також посадова особа відповідача 1 - його син ОСОБА_4 .. Зазначені обставини, на думку позивача, дають підстави для застосування судом приписів частини 12 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства". Зважаючи на ці обставини позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання недійсними вказаних вище двох договорів купівлі-продажу із застосуванням наслідків недійсності правочинів, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України - двосторонньої реституції.

3. Разом з цим, ОСОБА_1 (третя особа) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у якому останній просив визнати недійсними оспорювані договори, застосувавши наслідки недійсності правочинів - повернути один одному все одержане за цими договорами.

4. В обґрунтування позовної заяви третя особа вказує, що є акціонером відповідача 1, якому належать 34 819 акцій, що підтверджується переліком акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах та випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 05.11.2021. Третій особі стало відомо, що 29.01.2021 та 20.05.2021 відповідач 1 відчужив на користь відповідача 2 на підставі договорів свій єдиний комплекс нерухомого майна: комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2 883,9 м кв. за його балансовою вартістю - 172 861,12 грн. та будівлю комплексу холодильного 1500т (з компресорним цехом) літ. "Б-2" загальною площею 2 223,1 м кв. за 178 924,00 грн. Третя особа вказує, що вартість визначена в спірних договорах поза розумним сумнівом є неспівставною дійсним ринковим цінам, адже ціна за 1 кв. м відчужуваного нерухомого майна за спірними договорами становить всього 60 та 80 гривень відповідно, що очевидно значно занижено. Як доказ явної заниженості ціни на переконання третьої особи слугують надані позивачем висновки про вартість майна від 28.10.2021, що зроблені суб`єктом оціночної діяльності. Третя особа вказує, що зазначене вказує на те, що спірні договори є вчиненими для товариства на умовах, які є явно гіршими за звичайні ринкові умови. Третя особа зазначає, що станом на дату укладання спірних правочинів та дату подання позову єдиним власником покупця - відповідача 2 був ОСОБА_3 . Констатує, що ОСОБА_3 спільно із його афілійованою особою ТОВ "Технопарк Проскурів" на момент укладання спірних правочинів належало понад 25% акцій відповідача 1. З огляду на вищевикладене, третя особа вважає, що спірні договори підлягають визнанню недійсними на підставі частини 12 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.01.2021, за яким відчужено комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом) загальною площею 2 883,9 кв. м. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.05.2021, за яким відчужено будівлю комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2", загальною площею 2 223,1 кв. м. Застосовано наслідки недійсності правочину до договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021, що укладені між відповідачем 1 та відповідачем 2. Зобов`язано відповідача 2 повернути відповідачу 1 комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом) загальною площею 2 883,9 кв. м та будівлю комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2", загальною площею 2 223,1 кв. м. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Холод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" 351 785,12 грн отриманих коштів за договорами купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021.

6. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 4 Договору купівлі-продажу від 29.01.2021 майно - комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом) загальною площею 2 883,9 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, було відчужено за 172 861,12 грн; згідно з пунктом 4 Договору купівлі-продажу від 20.05.2021 будівля комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2", загальною площею 2 223,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 реалізована за 178 924,12 грн. Суд вказав, що вартість майна, що є предметом оспорюваних правочинів, була визначена з врахуванням довідок, виданих відповідачем 1 від 28.01.2021 за № 28/01 та від 20.05.2021 за № 20/05, в яких відображена балансова вартість зазначеного майна.

7. Водночас, як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до висновку експерта № 563/564/22-26 від 05.07.2023, складеного за результатами проведення судової оціночно-будівельної експерти в ході судового розгляду даної справи, ринкова вартість станом на 29.01.2021 комплексу холодильного 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2 883,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:30:001:0035 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34755968101) становила 12 512 161 грн. Ринкова вартість станом на 20.05.2021 будівлі комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ "Б-2", загальною площею 2 223,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:30:001:0035 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2278506968101) становила 9 379 952 грн.

8. Суд першої інстанції дійшов висновку, що вищевказаними доказами підтверджується укладення Договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021 на умовах, які є для відповідача 1 гіршими за звичайні ринкові умови, оскільки спірне майно було відчужено за ціною, що є значно меншою, від ринкової. Дане, в свою чергу, стало підставою для задоволення позовних вимог про визнання оскаржуваних правочинів недійсними.

9. При цьому суд першої інстанції зауважив, що не спростовують вищевикладених висновків та не можуть бути підставою для відмови у позові доводи відповідача 1 щодо схвалення оспорюваних правочинів загальними зборами акціонерів, оскільки зважаючи на положення статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" вказані обставини жодним чином не впливають на право акціонера вимагати визнання недійсним договору, укладеного із заінтересованістю, у разі, якщо умови правочину є гіршими за звичайні ринкові. Приймаючи до уваги положення наведеного Закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача та третьої особи про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

10. Щодо позовних вимог про застосування наслідків недійсності правочинів, то місцевий господарський суд зазначив, що зважаючи на встановлені судом обставини недійсності договорів купівлі-продажу, з метою забезпечення реального відновлення порушених прав позивача та третьої особи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів та зобов`язати відповідача 2 повернути відповідачу 1 комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом) загальною площею 2 883,9 кв. м та будівлю комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2", загальною площею 2 223,1 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача 1 на користь відповідача 2 кошти в розмірі 351 785,12 грн отриманих за договорами купівлі-продажу.

11. Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.09.2023 стягнуто з відповідача 1 в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом позивача до місцевого господарського суду у справі № 924/1080/21 у розмірі 164 190,85 грн. Стягнуто з відповідача 2 в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом позивача до суду першої інстанції у справі № 924/1080/21 у розмірі 164 190,85 грн. Стягнуто з відповідача 1 в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом третьої особи до Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1080/21 у розмірі 164 190,85 грн. Стягнуто з відповідача 2 в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом третьої особи до місцевого господарського суду у справі № 924/1080/21 в розмірі 164 190,85 грн. Стягнуто з відповідача 1 на користь позивача 4 530,48 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертизи. Стягнуто з відповідача 2 на користь позивача 4 530,48 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

12. Місцевий господарський суд вказав, що оскільки при винесенні рішення у даній справі суд не вирішив питання про розподіл вищевказаних судових витрат, то враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на задоволення позову та наявність вини у діях обох відповідачів, судовий збір в розмірі 328 381,69 грн підлягає стягненню з останніх в рівних частинах (по 164 190,85 грн з кожного) в дохід Державного бюджету України. Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. З даного суд першої інстанції зробив висновок, що розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги, становив також 338 198,47 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 і додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.09.2023 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Здійснено перерозподіл судових витрат.

14. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що протоколом позачергових дистанційних загальних зборів відповідача 1 від 13.12.2021 підтверджується факт схвалення акціонерами відповідача 1 правочинів, які становлять предмет спору у цій справі, а саме Договорів від 29.01.2021 та від 20.05.2021. При цьому факти здійснення вказаних дій не заперечуються, а ні позивачем, а ні третьою особою. В той же час пропозицію включити до порядку денного позачергових дистанційних загальних зборів відповідача 1, які відбулися 03.12.2021, питання щодо схвалення оскаржуваних правочинів вчинено саме третьою особою.

15. Зважаючи на подання позову особою, яка на момент подання позовної заяви була акціонером відповідача 1, суд апеляційної інстанції зазначив, що Товариство має бути застраховане від необґрунтованих ризиків, як із зовнішнього боку, так і у внутрішньокорпоративних відносинах у цілях збереження своєї економічної стабільності. Крім того, загальний корпоративний інтерес, що є проявом самостійності волі акціонерного товариства (як корпоративної організації) по відношенню до волі його окремих учасників, відбиває інтереси всієї сукупності учасників організації, а не окремих її членів. Таким чином, захист інтересів товариства має також велике юридичне і практичне значення для забезпечення прав і законних інтересів інших суб`єктів корпоративних відносин, а саме його акціонерів. Саме тому інтереси товариства не завжди можуть збігатися із інтересами акціонера, а інтереси акціонера з інтересами товариства, а відтак при розгляді даних позовних вимог судом апеляційної інстанції враховується баланс інтересів усіх акціонерів та самого товариства, з метою уникнення зайвого втручання в питання діяльності товариства, котрі вирішуються загальними зборами.

16. Відтак, зважаючи на те, що звертаючись з позовом у цій справі позивач та третя особа в матеріально-правове обґрунтування посилались на статтю 71 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду першої інстанції) суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що 13.12.2021 відбулося подальше схвалення оскаржуваних правочинів товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, що свідчить про створення, змінення цивільних прав та обов`язків для відповідача 1 та відповідача 2 з моменту вчинення цього правочину, та є підставою для відмови у визнанні таких правочинів недійсними.

17. Окрім цього суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач і третя особа в позовних заявах не зазначають в чому полягає порушення їхніх прав, і яким чином задоволення позовних вимог призведе до відновлення цих порушених (оспорюваних) прав або інтересу. При цьому, в позовних заявах позивач та третя особа лише зазначають про те, що вони є акціонерами відповідача 1 на момент звернення до суду з даним позовом.

18. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідно до супровідного листа від 28.04.2021, ПАТ "Національний депозитарій України" на виконання вимог ухвали Господарського суду Хмельницької області в межах справи № 924/53/21 надав візуальне відтворення облікових даних депозитарної установи ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест", які були включені Центральним депозитарієм до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах відповідача 1, складеному станом на 15.12.2020. Згідно з вказаними відомостями до переліку акціонерів включені, зокрема позивач, загальна кількість цінних паперів 2000 акцій, відсоток у статутному капіталі - 0,516956%; ОСОБА_3 - 9 995 акцій (голосуючих), що становить 2,583488% в статутному капіталі; третя особа - 34 819 акцій (голосуючих), що становить 8,999948% в статутному капіталі; ТОВ "Технопарк Проскурів" - 96 238 акцій (голосуючих), що становить 24,875413% в статутному капіталі.

19. Відомості щодо перебування у власності Позивача акцій ПрАТ "Холод" в кількості 2000 шт., що становить 0,516956% в статутному капіталі, відображені в переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах відповідача 1, складеному станом на 29.11.2021. Також матеріали справи містять виписку про стан рахунку в цінних паперах на 05.11.2021, згідно з якою третя особа є власником 34 819 акцій відповідача 1, що становить 8,9999% в статутному капіталі товариства.

20. В той же час суд апеляційної інстанції зазначив, що дослідивши інформацію із бази даних "SMIDA" вбачається, що станом на 2 квартал 2021 року та станом на 3 квартал 2023 року позивач не є акціонером відповідача 1.

21. Апеляційний господарський суд зазначив, що позивачем та третьою особою не обґрунтовано у позовних заявах, яким чином при задоволенні вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів будуть відновлені порушені права останніх.

22. В той же час, суд апеляційної інстанції зауважив, що з 2 кварталу 2021 року позивач не є акціонером відповідача 1, а отже задоволення поданого позову apriori не може призвести до захисту прав позивача адже їх (в контексті подачі позову як акціонера) не існує, а отже вони і не можуть бути відновлені. Наведене є окремою підставою для відмови в задоволенні позову позивача.

23. Враховуючи встановлені обставини щодо схвалення оскаржуваних правочинів органом, уповноваженим відповідно до Закону та Установчих документів вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржувані договори не суперечать положенням статті 72 закону України "Про акціонерні товариства", а відтак відсутні правові підстави вважати, що оспорювані договори укладено з порушенням вимог Закону (що є обов`язковою умовою для визнання його недійсним у розумінні положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України та застосування наслідків недійсності такого правочину, пов`язаних із поверненням майна).

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів

24. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 і залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023.

25. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 908/3468/13.

26. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини дванадцятої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі наступного погодження правочину в порядку статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства".

27. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України), зокрема внаслідок надання оцінки доказам, які не можуть містити інформації про обставини спірних правовідносин, що призвело до суперечливих і невірних висновків про статус позивача, як акціонера відповідача 1.

Позиція інших учасників справи

28. Відповідач 1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

29. Інші учасники не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

30. Загальними зборами акціонерів 24.12.2020 було затверджено статут Приватного акціонерного товариства "Холод" (нова редакція).

31. Відповідно до п.4.2 Статуту акціонерами товариства є фізичні і юридичні особи (у тому числі і іноземні), а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном та/або корпоративними правами держави, які набули право власності на акції товариства. Товариство повинно забезпечувати захист прав, законних інтересів акціонерів та рівне ставлення до всіх акціонерів незалежно від кількості акцій, якими володіє акціонер, та інших факторів.

32. Згідно з п.8.2 Статуту вищим органом товариства є Загальні збори акціонерів Товариства.

33. За умовами п.8.5 Статуту до виключної компетенції Загальних зборів належать, зокрема: прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення товариством значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом перевищує 25% вартості активів товариства за даними останньої річної звітності товариства (п.8.5.23); прийняття рішень про надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, якщо таке рішення не прийнято наглядовою радою (п.8.5.25).

34. Відповідно до супровідного листа від 28.04.2021, ПАТ "Національний депозитарій України" на виконання вимог ухвали Господарського суду Хмельницької області в межах справи № 924/53/21 надавало візуальне відтворення облікових даних депозитарної установи ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест", які були включені Центральним депозитарієм до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах ПрАТ "Холод", складеному станом на 15.12.2020. Згідно з вказаними відомостями до переліку акціонерів включені, зокрема ОСОБА_2 , загальна кількість цінних паперів 2000 акцій, відсоток у статутному капіталі - 0,516956%; ОСОБА_3 - 9995 акцій (голосуючих), що становить 2,583488% в статутному капіталі; ОСОБА_1 - НОМЕР_1 акцій (голосуючих), що становить 8,999948% в статутному капіталі; ТОВ "Технопарк Проскурів" - 96238 акцій (голосуючих), що становить 24,875413% в статутному капіталі.

35. Відомості щодо перебування у власності ОСОБА_2 акцій ПрАТ "Холод" в кількості 2000 шт., що становить 0,516956% в статутному капіталі, відображені в переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах ПрАТ "Холод", складеному станом на 29.11.2021.

36. Також матеріали справи містять виписку про стан рахунку в цінних паперах на 05.11.2021, згідно з якою ОСОБА_1 є власником 34819 акцій ПрАТ "Холод", що становить 8,9999% в статутному капіталі товариства.

37. 29.01.2021 між Приватним акціонерним товариством "Холод" (продавець) в особі директора ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" (покупець) в особі директора ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу, згідно з п.1 якого за цим договором продавець (в особі представника) зобов`язується передати майно, зазначене у п.2 цього договору у власність покупця, а покупець (в особі представника) зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.

38. За умовами п.2 договору майно - комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом) загальною площею 2 883,9 кв. м (комплекс), що відчужується, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (один), на земельній ділянці комунальної власності площею 2,0533 га, кадастровий номер 6810100000:30:001:0035.

На земельній ділянці розташовано: Б-2 комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом).

39. Відповідно до п.4 договору продаж комплексу за домовленістю сторін вчиняється за 172 861,12 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят одну) гривню 12 коп., які покупець зобов`язується сплатити продавцю у безготівковій формі протягом одного року з дня посвідчення договору. Сторони домовились про реєстрацію права власності за покупцем до повного розрахунку. Факт повного розрахунку буде підтверджено актом приймання-передачі, або відповідним документом. що підтверджує оплату (платіжне доручення, квитанція, довідка банківської установи про внесення коштів на рахунок продавця тощо).

40. У п.5 договору зазначено, що згідно довідки, виданої ПрАТ "Холод" від 28.01.2021 за № 28/01, балансова вартість належного ПрАТ "Холод" комплексу складає 172 861,12 грн. Вказана довідка міститься в матеріалах справи.

41. Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками печаток сторін, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Клімчук А. В. та зареєстрований в реєстрі за № 73.

42. Також 20.05.2021 між Приватним акціонерним товариством "Холод" (продавець) в особі директора ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" (покупець) в особі директора ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу, згідно з п.1 якого за цим договором продавець (в особі представника) зобов`язується передати майно, зазначене у п.2 цього договору у власність покупця, а покупець (в особі представника) зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.

43. У п.2 договору визначено майно - будівля комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2", загальною площею 2 223,1 кв. м (надалі - комплекс), що відчужується, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (один), на земельній ділянці комунальної власності площею 2,0533 га, кадастровий номер 6810100000:30:001:0035.

На земельній ділянці розташовано: Б-2 комплекс холодильний 1500 т. (з компресорним цехом).

44. Відповідно до п. 4 договору продаж комплексу за домовленістю сторін вчиняється за 178 924 (сто сімдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні, які покупець (в особі представника) зобов`язується сплатити продавцю (в особі представника) у безготівковій формі протягом одного року з дня посвідчення цього договору. Сторони домовились про реєстрацію права власності за покупцем до повного розрахунку. Факт повного розрахунку буде підтверджено актом приймання-передачі, або відповідним документом, що підтверджує оплату (платіжне доручення, квитанція, довідка банківської установи про внесення коштів на рахунок продавця тощо).

45. У п.5 договору зазначено, що згідно довідки, виданої ПрАТ "Холод" від 20.05.2021 за № 20/05, балансова вартість належного ПрАТ "Холод" комплексу складає 146 199,50 грн. Вказана довідка долучена відповідачем 1 до матеріалів справи.

46. Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками печаток сторін, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Клімчук А. В. та зареєстрований в реєстрі за № 785.

47. Згідно з інформаційною довідкою № 279401076 від 13.10.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу від 20.05.2021 та від 29.01.2021 проведена державна реєстрація права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" на будівлю комплексу холодильного 1500т (з компресорним цехом) літ. "Б-2" загальною площею 2 223,1 кв. м та комплексу холодильного 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2 883,9 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

48. У зв`язку із укладенням вищевказаних договорів та проведенням позачергових загальних зборів, ОСОБА_1 звертався до ПрАТ "Холод" з пропозиціями до порядку денного позачергових загальних зборів від 12.11.2021, в яких вимагав включити до порядку денного питання щодо схвалення, як значних правочинів, укладених між ПрАТ "Холод", як продавцем та ТОВ "Нерухомість Поділля" як покупцем, та як правочинів, щодо яких є заінтересованість, договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021.

49. На позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів ПрАТ "Холод", які проведені 03.12.2021 та оформлені протоколом від 13.12.2021, акціонерами прийняті рішення, зокрема по питанню 8 порядку денного - схвалити як значні правочини, укладені між ПрАТ "Холод" як продавцем, та ТОВ "Нерухомість Поділля", як покупцем, договори купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021, за якими було відчужено: комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2 883,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 34755968101; будівлю комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2" загальною площею 2 223,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2278506968101. Крім того, по питанню 9 порядку денного прийнято рішення схвалити укладені між ПрАТ "Холод" як продавцем та ТОВ "Нерухомість Поділля" як покупцем, договори купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021, щодо яких є заінтересованість.

50. Під час голосування по вищевказаних питаннях ОСОБА_1 голосував проти прийняття вказаних рішень, що підтверджується переліком акціонерів, які зареєструвалися для участі в позачергових дистанційних загальних зборах 03.12.2021 та голосували проти прийняття рішень з питань 8, 9 порядку денного.

51. У зв`язку із вказаним, акціонера ПрАТ "Холод" ОСОБА_1 листом № 2 від 20.12.2021 повідомлено про його право вимоги обов`язкового викупу акцій товариства, визначено ціну викупу акцій та встановлено строк подання письмової вимоги до товариства. Вказаний лист надіслано акціонеру ПрАТ "Холод" ОСОБА_1 , що підтверджується поштовим описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною № 2900802352610 від 22.12.2021.

52. Позивачем долучено до матеріалів справи висновки про вартість майна № ФГХНРЧ584133 від 28.10.2021, складені ПП "Золотий-ключ", в яких зазначено, що станом на 29.01.2021 ринкова вартість нежитлової нерухомості "будівля комплексу холодильного" загальною площею 2 883,9 м кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 становила 11 535 600 грн без ПДВ, ринкова вартість нежитлової нерухомості "будівля комплексу холодильного" загальною площею 2 223,1 м. кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 становила 8892 400 грн без ПДВ.

53. В ході судового розгляду справи № 924/1080/21 була проведена судова оціночно-будівельна експертиза, за результатами якої складено висновок експерта № 563/564/22-26 від 05.07.2023. У висновку зазначено, що ринкова вартість станом на 29.01.2021 комплексу холодильного 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2 883,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:30:001:0035 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34755968101) становить 12 512 161 (дванадцять мільйонів п`ятсот дванадцять тисяч сто шістдесят одна) гривня. Ринкова вартість станом на 20.05.2021 будівлі комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ "Б-2, загальною площею 2 223,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:30:001:0035 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2278506968101) становить 9 379 952 (дев`ять мільйонів триста сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні.

Позиція Верховного Суду

54. Перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі і заперечення, викладені у відзиві Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

55. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

56. Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

57. Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

58. Частиною третьої статті 215 ЦК України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

59. Отже закон передбачає право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а положення, закріплені у спеціальній нормі (частині третій статті 215 ЦК України), що стосується недійсності правочину, передбачають можливість оскарження правочину зацікавленою особою, яка не є стороною договору.

60. Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог статті 16 ЦК України, статті 4 ГПК України, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

61. Щодо захисту корпоративних прав акціонера у разі визнання недійсним судом правочину щодо якого є заінтересованість, вчиненого акціонерним товариством з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення, Верховний Суд зазначає наступне.

62. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, що діяла на час укладення спірних договорів) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

63. За змістом статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в редакції, що діяла на час укладення спірних договорів, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав.

64. Відповідно до статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

1) участь в управлінні акціонерним товариством;

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства.

Акціонери-власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

65. У справі, яка розглядається, позивач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_1 звернулись до суду, як акціонери ПрАТ "Холод", із позовами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021, пославшись на приписи частини дванадцятої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", а також із вимогами про застосування наслідків недійсності правочинів.

66. Відповідно до частини дванадцятої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" правочин із заінтересованістю, вчинений на умовах, які за висновком залученої відповідно до цієї статті особи (незалежного аудитора, суб`єкта оціночної діяльності або іншої особи, яка має відповідну кваліфікацію) є для товариства гіршими за звичайні ринкові умови, може бути визнаний судом недійсним за позовом акціонера товариства.

Збитки, завдані акціонерному товариству внаслідок вчинення такого правочину (у тому числі різниця між ціною правочину та ринковою ціною), відшкодовуються солідарно особою, заінтересованою у вчиненні товариством такого правочину, а також членами наглядової ради товариства, які проголосували за надання згоди на вчинення такого правочину (у разі надання наглядовою радою згоди на вчинення правочину).

67. Так Законом України "Про акціонерні товариства" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) було врегульовано питання способу та порядку захисту прав акціонерів та самого товариства, внаслідок вчинення такого правочину. Такі способи є належними та ефективними у цих правовідносинах.

68. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Інтерес учасника господарського товариства також може полягати у поверненні майна товариству, у тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

69. Як правило, у подібних спорах інтерес учасника господарського товариства полягає у збереженні певного майнового та фінансового стану товариства, його ліквідних активів, що обумовлює подання учасником товариства до суду позову про визнання недійсними вчинених цим товариством правочинів, які спрямовані на погіршення такого стану, є вочевидь збитковими для товариства, не мають зрозумілої економічної мети, вчиняються вочевидь всупереч інтересам товариства та майновим інтересам учасника товариства.

Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 908/3468/13, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

70. Як встановлено місцевим господарським судом ОСОБА_2 є власником акцій ПрАТ "Холод" в кількості 2000 шт., що становить 0,516956% в статутному капіталі, ОСОБА_1 є власником 34819 акцій (голосуючих), що становить 8,999948% в статутному капіталі. Відомості щодо перебування у власності ОСОБА_2 акцій ПрАТ "Холод" в кількості 2000 шт. відображені в переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах ПрАТ "Холод", складеному станом на 29.11.2021. Також матеріали справи містять виписку про стан рахунку в цінних паперах на 05.11.2021, згідно з якою ОСОБА_1 є власником 34819 акцій ПрАТ "Холод", що становить 8,9999% в статутному капіталі товариства.

71. Звідси суд першої інстанції зазначив, що у даній справі інтерес акціонерів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 полягає у збереженні певного майнового та фінансового стану товариства, його ліквідних активів, що обумовлює подання вказаними особами до суду позову про визнання недійсними вчинених цим товариством правочинів, які спрямовані на погіршення такого стану, є вочевидь збитковими для товариства, не мають зрозумілої економічної мети, вчиняються вочевидь всупереч інтересам товариства та майновим інтересам акціонерів.

72. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позивач та третя особа є заінтересованими особами, які вправі відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, а також приписів частини дванадцятої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" звернутись до суду із вимогою про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021.

73. З огляду на наведене Верховний Суд вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивачем та третьою особою у цій справі не обґрунтовано в чому полягає порушення їх прав, як акціонерів відповідача 1.

74. Так за змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

75. Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

76. За приписами частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

77. Як зазначено вище, в обґрунтування позовних вимог позивач та третя особа посилаються на приписи частини дванадцятої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства".

78. Так, вказаною нормою Закону передбачено, що правочин із заінтересованістю, вчинений на умовах, які за висновком залученої відповідно до цієї статті особи (незалежного аудитора, суб`єкта оціночної діяльності або іншої особи, яка має відповідну кваліфікацію) є для товариства гіршими за звичайні ринкові умови, може бути визнаний судом недійсним за позовом акціонера товариства.

79. Відповідно до частини другої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, може бути будь-яка з таких осіб: 1) посадова особа органу акціонерного товариства або її афілійовані особи; 2) акціонер, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє принаймні 25 відсотками голосуючих акцій товариства, та його афілійовані особи (крім випадків, коли акціонер прямо або опосередковано володіє 100 відсотками голосуючих акцій такого акціонерного товариства); 3) юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є посадовою особою; 4) інші особи, визначені статутом акціонерного товариства.

80. Частиною третьою статті 71 зазначеного Закону передбачено, що особа, визначена у частині другій цієї статті, вважається заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, якщо вона: 1) є стороною такого правочину або здійснює контроль над юридичною особою, яка є іншою стороною правочину; 2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від акціонерного товариства (посадових осіб акціонерного товариства) або від особи, яка є стороною правочину; 3) внаслідок такого правочину набуває майно; 4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва акціонерного товариства посадовими особами).

81. Суди попередніх інстанцій встановили, що із змісту оспорюваних договорів купівлі-продажу, останні укладені між Приватним акціонерним товариством "Холод" в особі директора ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" в особі директора ОСОБА_4 .

82. Місцевий господарський суд встановив, що відповідно до наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 29.01.2021 та 20.05.2021 кінцевим бенефіціарним власником та єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" був ОСОБА_3 , керівником вказаного товариства - ОСОБА_4 . В свою чергу, вищевказані особи були також членами наглядової ради ПрАТ "Холод": ОСОБА_3 як акціонер, ОСОБА_4 як представник акціонера ТОВ "Технопарк Проскурів", що підтверджується Протоколом № 2 позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів ПрАТ "Холод" від 24.12.2020.

83. Також суд першої інстанції встановив, що на момент укладення оспорюваних правочинів ОСОБА_3 та ТОВ "Технопарк Проскурів" були акціонерами ПрАТ "Холод", які сукупно володіють більш як 25% голосуючих акцій товариства, про що свідчать відомості інтернет-порталу Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України smida.gov.ua щодо власників пакетів акцій ПрАТ "Холод".

84. Водночас, згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 29.01.2021 та 20.05.2021, кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" був ОСОБА_3 .

85. Звідси місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вищевказаними обставинами підтверджується, що договори купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021, укладені між ПрАТ "Холод" та ТОВ "Нерухомість Поділля", є правочинами із заінтересованістю в розумінні приписів статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства".

86. Досліджуючи умови, на яких були укладені вищевказані правочини, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до пункту 4 Договору купівлі-продажу від 29.01.2021 майно - комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом) загальною площею 2 883,9 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було відчужено за 172 861,12 грн, а згідно з пунктом 4 Договору купівлі-продажу від 20.05.2021 будівля комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2", загальною площею 2 223,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 реалізована за 178 924,12 грн.

87. При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що вартість майна, що є предметом оспорюваних правочинів, була визначена з урахуванням довідок, виданих ПрАТ "Холод" від 28.01.2021 за № 28/01 та від 20.05.2021 за № 20/05, в яких відображена балансова вартість зазначеного майна.

88. Разом з цим, суд першої інстанції встановив, що відповідно до Висновку експерта № 563/564/22-26 від 05.07.2023, складеного за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи в ході судового розгляду даної справи, ринкова вартість станом на 29.01.2021 комплексу холодильного 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2 883,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:30:001:0035 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34755968101) становила 12 512 161,00 грн. Ринкова вартість станом на 20.05.2021 будівлі комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ "Б-2, загальною площею 2 223,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:30:001:0035 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2278506968101) становила 9 379 952,00 грн.

89. Додатково господарський суд першої інстанції зауважив, що про заниження вартості майна під час здійснення його реалізації за оспорюваними правочинами свідчать також і висновки про вартість майна № ФГХНРЧ584133 від 28.10.2021, складені ПП "Золотий-ключ".

90. Відтак місцевий господарський суд дійшов висновку, що вищевказаними доказами підтверджується укладення договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021 на умовах, які є для ПрАТ "Холод" гіршими за звичайні ринкові умови, оскільки спірне майно було відчужено за ціною, що є значно меншою, від ринкової.

91. При цьому, суд першої інстанції зазначив про те, що не спростовують вищевикладених висновків та не можуть бути підставою для відмови у позові доводи відповідача 1 щодо схвалення оспорюваних правочинів загальними зборами акціонерів, оскільки зважаючи на положення статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" вказані обставини жодним чином не впливають на право акціонера вимагати визнання недійсним договору, укладеного із заінтересованістю, у разі, якщо умови правочину є гіршими за звичайні ринкові.

92. Звідси, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними оскаржуваних правочинів.

93. Натомість апеляційний господарський суд дійшов протилежних висновків, зазначивши про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

94. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що у зв`язку із укладенням вищевказаних договорів та проведенням позачергових загальних зборів, третя особа звернулася до відповідача 1 з пропозиціями до порядку денного позачергових загальних зборів від 12.11.2021, в яких вимагала включити до порядку денного питання щодо схвалення, як значних правочинів, укладених між відповідачем 1, як продавцем та відповідачем 2 як покупцем, так і правочинів, як вказує третя особа щодо яких є заінтересованість.

95. На позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів відповідача 1, які проведені 03.12.2021 та оформлені протоколом від 13.12.2021, акціонерами прийняті рішення, зокрема по питанню 8 порядку денного - схвалити як значні правочини, укладені між відповідачем 1 як продавцем, та відповідачем 2, як покупцем, договори купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021, за якими було відчужено: комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2 883,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 34755968101; будівлю комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2" загальною площею 2 223,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2278506968101. Крім того, по питанню 9 порядку денного прийнято рішення: схвалити укладені між відповідачем 1 як продавцем та відповідачем 2 як покупцем, Договори 1 та 2, щодо яких є заінтересованість.

96. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з протоколу вбачається, що під час голосування по вищевказаних питаннях третя особа голосувала проти прийняття вказаних рішень, що підтверджується переліком акціонерів, які зареєструвалися для участі в позачергових дистанційних загальних зборах 03.12.2021 та голосувала проти прийняття рішень з питань 8, 9 порядку денного (не зважаючи на таку позицію третьої особи, рішення по порядку денному питань 8, 9 проголосовано та схвалено спірні правочини).

97. У зв`язку із зазначеним, відповідач 1 повідомив третю особу листом № 2 від 20.12.2021 про його право вимоги обов`язкового викупу акцій товариства, визначено ціну викупу акцій та встановлено строк подання письмової вимоги до товариства. Вказаний лист надіслано акціонеру відповідача 1 - третій особі, що підтверджується поштовим описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною №2900802352610 від 22.12.2021.

98. З огляду на наведене, пославшись на приписи статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" і положення статті 241 ЦК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що 13.12.2021 відбулося подальше схвалення оскаржуваних правочинів товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, що свідчить про створення, змінення цивільних прав та обов`язків для відповідача 1 та відповідача 2 з моменту вчинення цього правочину, та є підставою для відмови у визнанні таких правочинів недійсними.

99. Проте Верховний Суд не погоджується із наведеним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

100. В силу приписів статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину.

101. Дійсно стаття 72 названого Закону визначає можливість схвалення акціонерним товариством правочину, щодо якого є заінтересованість, вчиненого з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення.

102. Однак Верховний Суд звертає увагу, що приписи названої статті Закону не позбавляють акціонера права, передбаченого частиною дванадцятою статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", звернутись до суду з відповідним позовом про визнання недійсним правочину з заінтересованістю, вчиненого на умовах, які за висновком залученої особи є для товариства гіршими за звичайні ринкові умови.

103. Так, зосередившись виключно на дослідженні питання щодо подальшого схвалення загальними зборами ПрАТ "Холод" оскаржуваних Договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021, поза увагою апеляційного господарського суду залишилось необхідність дослідження наявності/відсутності обставин щодо укладення спірних договорів на умовах, які є для товариства гіршими за звичайні ринкові умови, відповідних доводів позивача і третьої особи, та спростування відповідних висновків місцевого господарського суду щодо вчинення оскаржуваних правочинів на умовах, які є для ПрАТ "Холод" гіршими за звичайні ринкові умови.

104. Відтак, Верховний Суд вважає у цій частині правильними висновки саме господарського суду першої інстанції.

105. Окрім цього Верховний Суд також зазначає про суперечливість висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушеного права ОСОБА_2 (позивача) у цій справі через те, що останній не є акціонером відповідача 1.

106. Так, суд апеляційної інстанції у цій частині зазначив, що відповідно до супровідного листа від 28.04.2021, ПАТ "Національний депозитарій України" на виконання вимог ухвали Господарського суду Хмельницької області в межах справи № 924/53/21 надав візуальне відтворення облікових даних депозитарної установи ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест", які були включені Центральним депозитарієм до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах відповідача 1, складеному станом на 15.12.2020. Згідно з вказаними відомостями до переліку акціонерів включені, зокрема позивач, загальна кількість цінних паперів 2000 акцій, відсоток у статутному капіталі - 0,516956; ОСОБА_3 - 9 995 акцій (голосуючих), що становить 2,583488% в статутному капіталі; третьої особи - 34 819 акцій (голосуючих), що становить 8,999948% в статутному капіталі; ТОВ "Технопарк Проскурів" - 96 238 акцій (голосуючих), що становить 24,875413% в статутному капіталі.

107. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відомості щодо перебування у власності позивача акцій ПрАТ "Холод" в кількості 2000 шт., що становить 0,516956% в статутному капіталі, відображені в переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах відповідача 1, складеному станом на 29.11.2021.

108. В той же час, суд апеляційної інстанції зауважив, що дослідивши інформацію із бази даних "SMІDA" вбачається, що станом на 2 квартал 2021 року та станом на 3 квартал 2023 року позивач не є акціонером відповідача 1, а отже задоволення поданого позову apriori не може призвести до захисту прав позивача адже їх (в контексті подачі позову як акціонера) не існує, а отже вони і не можуть бути відновлені.

109. Однак, окрім суперечливості, Верховний Суд також вважає наведений висновок суду апеляційної інстанції таким, що не відповідає приписам чинного законодавства з огляду на таке.

110. Відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (в редакції на момент укладення оскаржуваних правочинів) інформація про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств подається Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку депозитарною установою, на рахунку в цінних паперах якої в Центральному депозитарії обліковуються акції акціонерного товариства, у строки, порядку та за формою, що встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Інформація про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств є відкритою і оприлюднюється в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку шляхом розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Така інформація обов`язково має містити розмір пакета такого власника із зазначенням відсотка, кількості, типу та/або класу належних такому власнику акцій та відомості про власника із зазначенням імені (найменування) власника, коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичної особи - резидента) або коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - нерезидента) власника.

111. Аналогічні за змістом положення містяться і в статті 133 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до суду у цій справі.

112. Разом з цим, згідно з Положенням про порядок звітування депозитарними установами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженим Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 11.06.2013 № 992 (пункт 3, розділ II), у складі щоквартальних даних, які складаються депозитарними установами та подаються до Комісії подаються довідки про перелік власників пакетів акцій та власників іпотечних цінних паперів

113. Відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 03.06.2014 № 733 затверджено Положення про формування інформаційної бази даних про ринок цінних паперів.

114. У пунктах 2 та 3 Положення про формування інформаційної бази даних про ринок цінних паперів передбачено, що інформаційна база даних про ринок цінних паперів створюється та утримується Державною установою "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (далі - Агентство) на базі сайту Агентства (http://smida.gov.ua) шляхом об`єднання інформації в єдиному центрі. Інформація, яка оприлюднюється в інформаційній базі даних про ринок цінних паперів, доступна всім заінтересованим особам.

115. З наведеного вище вбачається, що інформація, яка розміщується в базі даних "SMІDA" на веб сайті http://smida.gov.ua містить відомості щодо власників пакетів голосуючих акцій 5 відсотків і більше.

116. Натомість, як вбачається із встановлених місцевим господарським судом і не спростованих судом апеляційної інстанції обставин, станом на час укладення оскаржуваних договорів купівлі-продажу позивачу належала загальна кількість цінних паперів у розмірі 2000 акцій, що становить 0,516956% у статутному капіталі Товариства. Наведене, за висновками судів обох інстанцій, підтверджується Листом від 28.04.2021 ПАТ "Національний депозитарій України", наданим на виконання вимог ухвали Господарського суду Хмельницької області в межах справи № 924/53/21 щодо візуального відтворення облікових даних депозитарної установи ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест", які були включені Центральним депозитарієм до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах відповідача 1, складеному станом на 15.12.2020, а також переліком акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах відповідача 1, складеному станом на 29.11.2021.

117. Слід зазначити, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

118. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

119. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

120. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).

121. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

122. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

123. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

124. З огляду на наведене Верховний Суд вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що з 2 кварталу 2021 року позивач не є акціонером відповідача 1, а задоволення поданого позову не може призвести до захисту прав позивача адже їх (в контексті подачі позову як акціонера) не існує, оскільки такі висновки зроблені судом апеляційної інстанції без дослідження усіх наявних у справі доказів.

125. Також в контексті висновків суду апеляційної інстанції про те, що позивачем та третьою особою не обґрунтовано у позовних заявах, яким чином при задоволенні вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів будуть відновлені порушені права останніх Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

126. Частинами першою, другою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

127. Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину

Аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15.

128. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів

Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15, від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 та від 26.05.2023 у справі № 905/77/21.

129. Слід зазначити, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського судочинства, наведеним у частині першій статті 2 ГПК України.

Аналогічні висновки сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

130. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України).

131. Так, місцевий господарський суд врахувавши наведені вище висновки чинного законодавства та правові висновки Верховного Суду, врахувавши встановлені судом обставини недійсності договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021, з метою забезпечення реального відновлення порушених прав позивача та третьої особи, дійшов правильного висновку щодо задоволення позовні вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом зобов`язання ТОВ "Нерухомість Поділля" повернути ПрАТ "Холод" одержаного за спірними договорами майна, а також стягнути з ПрАТ "Холод" на користь ТОВ "Нерухомість Поділля" 351 785,12 грн отриманих коштів за договорами купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021.

132. Натомість суд апеляційної інстанції, дійшовши помилкових висновків щодо відсутності порушених прав позивача і третьої особи у цій справі, відсутності підстав для визнання недійсними оскаржуваних договорів також дійшов помилкових висновків про те, що позивачем та третьою особою не обґрунтовано у позовних заявах, яким чином при задоволенні вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів будуть відновлені порушені права останніх.

133. З урахуванням наведених вище приписів законодавства, а також фактичних обставин цієї справи Верховний Суд вважає правильними у спірних правовідносинах саме висновки місцевого господарського суду.

134. За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

135. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у цій справі наведеним вимогам не відповідає, що підтверджує аргументи касаційної скарги.

136. Враховуючи наведене, Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково було скасовано законне та обґрунтоване рішення суду першої, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції має бути залишене в силі. Додаткове рішення суду першої інстанції, з огляду на викладене, також підлягає залишенню в силі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

137. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

138. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

139. Оскільки під час здійснення касаційного провадження у цій справі установлено, що постановою апеляційного господарського суду від 29.03.2024 було скасовано законні і обґрунтовані рішення від 05.09.2023 і додаткове рішення від 22.09.2023 місцевого господарського суду, колегія суддів Верховного Суду, керуючись наведеними приписами ГПК України, дійшла висновку про скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції і про залишення в силі рішення і додаткового рішення господарського суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат

140. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається порівну на відповідачів у справі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі № 924/1080/21 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 і додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.09.2023 у справі № 924/1080/21 залишити в силі.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холод" (29026, м. Хмельницький, вул. Тупикова, буд. 1; ідентифікаційний код 01553830) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 270 558,78 грн (двісті сімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім грн 78 коп.) судового збору за подання касаційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" (02041, м. Київ, вул. Григоренка Петра, буд. 39-Б; ідентифікаційний код 43846362) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 270 558,78 грн (двісті сімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім грн 78 коп.) судового збору за подання касаційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати накази на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. Р. Кібенко

О. О. Мамалуй