Ухвала

від 25.06.2024 по справі 130/383/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

25 червня 2024 року

м. Київ

Справа № 130/383/19

Провадження № 61-17184ск23

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)

на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаржника

у справі за позовом ОСОБА_2 до Гніванської міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та

в с т а н о в и в :

1. 30 листопада 2023 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, зокрема, просив скасувати зазначену ухвалу й «ухвалити нове рішення, яким справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції».

2. 29 січня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив вказану скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржник мав зазначити відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; вказати дату отримання копії оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції та надати докази, які це підтверджують.

3. 11 березня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою повернув скаржникові касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року, оскільки скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом.

4. 21 березня 2024 року скаржник отримав зазначену ухвалу, що підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600255716384.

5. 5 квітня 2024 року скаржник повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року. Просить: (1) поновити строк на її касаційне оскарження як пропущений із поважних причин; (2) скасувати зазначену ухвалу й «ухвалити нове рішення, яким справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції»; (3) зупинити дію рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 січня 2022 року у частині встановлення позивачці додаткового строку на прийняття спадщини.

6. 29 квітня 2024 року згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду суддею-доповідачем призначений суддя Гудима Д. А.

7. 10 травня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали. Скаржник мав: навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, додатково обґрунтувавши причини пропуску цього строку та необхідність його поновлення; доплатити 68,80 грн судового збору; відповідно до кількості інших учасників справи додатково подати суду по дві копії ордера на надання правничої (правової) допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката. Копію цієї ухвали скаржник отримав 23 травня 2024 року, що підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

8. 21 травня 2024 року скаржник надіслав до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу (вх. № 18156/0/220-24 від 27 травня 2024 року). Причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення обґрунтувавтак:

- з ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17 листопада 2023 року;

- первинно подав касаційну скаргу у строк, визначений законом. 29 січня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про залишення касаційної скарги без руху. Вказану ухвалу скаржник передав адвокатові Когутницькому В. М., який недоліки цієї скарги не усунув. Про це скаржник довідався з ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 березня 2024 року про повернення касаційної скарги;

- 20 березня 2024 року скаржник розірвав договір з адвокатом Когутницьким В. М., проте останній документи йому повернув лише 27 березня 2024 року;

- 28 березня 2024 року скаржник уклав договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатом Крижанівським В. В. і передав йому документи, необхідні для написання касаційної скарги;

- у період з 29 березня до 4 квітня 2024 року включно адвокат Крижанівський В. В. перебував у щорічній відпустці;

- 5 квітня 2024 року цей адвокат підготував касаційну скаргу, яку скаржник підписав і надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду;

- скаржник пропустив строк на касаційне оскарження не з власної вини, а з вини представника, тому є підстави поновити йому цей строк як пропущений з поважних причин.

До уточненої касаційної скарги скаржник додав:

- квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 21 травня № 0.0.3659695738.1 про доплату 68,80 грн судового збору;

- акт приймання-передачі документів у справі № 130/383/19 від 27 березня 2024 року, який склали адвокат Когутницький В. М. і скаржник;

- довідку від 20 травня 2024 року № 1, яку Крижанівський В. В. як адвокат і фізична особа-підприємець видав самому собі щодо перебування його у відпустці без збереження заробітної плати з 29 березня до 4 квітня 2024 року включно;

- ордер серії АВ № 1131876 від 20 травня 2024 року на надання правничої (правової) допомоги скаржникові адвокатом Крижанівським В. В.;

- копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення цього адвоката;

- дві копії уточненої касаційної скарги разом із додатками відповідно до кількості учасників справи.

9. Підстави поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року за наведених скаржником обґрунтувань є неповажними:

9.1. Скаржник не був позбавлений можливості самостійно подати касаційну скаргу чи укласти договір із тим адвокатом, який виконає доручення клієнта у встановлений законом строк. Непорозуміння скаржника з адвокатами не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду.

9.2. Крім того, у матеріалах касаційної скарги відсутнє підтвердження того, що скаржник передав копію ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху адвокатові Когутницькому В. М.

9.3. Доводи скаржника про те, що адвокат Крижанівський В. В. у період з 29 березня 2024 року до 4 квітня 2024 року включно перебував у відпустці, не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. В ордері на надання правничої (правової) допомоги, який скаржник додав до касаційної скарги, є інформація про те, що адвокат Крижанівський В. В. здійснює адвокатську діяльність індивідуально. У такому разі він як адвокат не є роботодавцем щодо самого себе, як і не є найманим працівником у самого себе. Суд критично оцінює довідку адвоката Крижанівського В. В., яку він видав собі та засвідчив печаткою фізичної особи-підприємця й адвоката Крижанівського В. В., щодо перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 29 березня до 4 квітня 2024 року включно. Юридичні підстави для інформації, викладеної у цій довідці, відсутні. Ні Кодекс законів про працю України, ні Закон України «Про відпустки», ні Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачають можливості оформлення відпустки для самозайнятої особи - адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально. Організація виконання ним доручення клієнта відбувається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. Скаржник не пояснив, чому адвокат, оформивши з ним 28 березня 2024 року договірні відносини, наступного дня «пішов у відпустку».

10. Згідно з абзацом першим частини третьої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

11. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України).

11.1. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).

11.2. Верховний Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, вказаних в ухваліВерховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2024 року, слід продовжити на десять днів із дня вручення скаржникові чи адвокату копії цієї ухвали. Беручи до уваги неповажність наведених причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження, він може навести інші підстави для поновлення такого строку.

12. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК України).

13. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Верховний Суд відмовить у відкритті касаційного провадження. Виконуючи вимоги ухвали, заяву про усунення недоліків скаржник повинен надіслати до суду разом з такою кількістю копій цієї заяви, яка відповідатиме кількості учасників справи.

14. Верховний Суд нагадує скаржникові й адвокатові про обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами та про неприпустимість зловживання ними (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України), зокрема шляхом створення штучних доказів.

14.1. За змістом частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

14.2. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

14.3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

14.4. За змістом пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами.

Керуючись статтями 120, 127, 260, 261, 390, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Продовжити ОСОБА_1 на десять днів із дня вручення йому чи адвокатові Крижанівському Валерію Валерійовичу цієї ухвали строк на усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Гніванської міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима