Рішення

від 08.07.2024 по справі 139/843/23

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/843/23

Провадження № 2/139/314/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

08 липня 2024 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої судді Тучинської Н.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Муровані Курилівці питання про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на стороніпозивача - органопіки тапіклування вособі Козелецькоїселищної радиЧернігівського районуЧернігівської області,до ОСОБА_2 про усунення перешкод та визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні та компенсацію моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

В провадженні Мурованокуриловецького районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на стороніпозивача - органопіки тапіклування вособі Козелецькоїселищної радиЧернігівського районуЧернігівської області,до ОСОБА_2 про усунення перешкод та визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні та компенсацію моральної шкоди.

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 23 квітня 2024 року позов задоволено частково. ОСОБА_1 визначено спосіб його участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У решті позовних вимог відмовлено.

26 квітня 2024 року представник позивача адвокат Сидор Аліна Володимирівна подала до суду заяву (т. 2, а.с. 72-74) про ухвалення додаткового рішення про розподіл та відшкодування судових витрат, а також відповідні документи (т. 2, а.с. 75-115) на підтвердження обставини, що ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи було понесено судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 35800 гривень.

Крім того, через систему "Електронний суд" 30 червня 2024 року від представника відповідача - адвоката Григор`єва Ростислава Ігоровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (т. 2, а.с. 127-129), в якій він просить стягнути із позивача на користь відповідача понесені судові витрати з оплати професійної правничої допомоги в розмірі 50000 гривень.

Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року (т. 2 а.с. 135) заяву представника відповідача адвоката Григор`єва Р.І. від 29 квітня 2024 року про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Григор`єва Р.І. в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 30 квітня 2024 року задоволено, ухвалу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Від представника позивача адвоката Сидор А.В. через систему "Електронний суд" 01 липня 2024 року надійшли додаткові пояснення у справі (т. 3, а.с. 146-148), в яких вона просить у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Григор`єва Р.І. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат на правничу допомогу у сумі 50000 гривень відмовити. Така позиція обґрунтовується обставинами, що в порушення вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті стороною відповідача в попередньому (орієнтовному) розрахунку суму судових витрат у формі гонорару успіху в сумі 50 тисяч гривень не заявлялося, а загальна сума витрат мала б складати лише 21 тисячу гривень; в порушення вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України представником відповідача не подано до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; що стороною відповідача не дотримано вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо того, що порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок сплати умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги, а не в акті виконаних робіт; в порушення вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України сторона відповідача під час останнього судового засідання докази понесених судових витрат не подав і не заявив до закінчення судових дебатів про те, що такі докази будуть подані ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Представник позивача адвокат Сидор А.В., відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Григор`єв Р.І., представник третьої особи в судове засідання не з`явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку (т. 3, а.с. 139, 144, 145). Про причини неявки суд не повідомили.

Неприбуття усудове засіданняосіб,які булиналежним чиномповідомлені продату,час тамісце судовогозасідання,не перешкоджаєрозгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

Позивач ОСОБА_1 , який приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів, підтримав заяву про стягнення із ОСОБА_2 судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, які він поніс у зв`язку з розглядом цієї справи. Підтвердив про власні судові витрати на послуги адвоката на загальну суму 35800 гривень. Крім того, ОСОБА_1 просив відмовити відповідачу у відшкодуванні судових витрат з підстав, викладених його адвокатом у додаткових поясненнях.

Розглянувши питання про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат за заявами сторін, суд вважає, що заява сторони позивача підлягає до часткового задоволення, а заява сторони відповідача до задоволення не підлягає взагалі, з врахуванням такого:

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції Українивизначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представник позивача адвокат Сидор А.В. в судовому засіданні 23 квітня 2024 року до закінчення судових дебатів у справі (у своєму виступі в судових дебатах) зробила заяву про те, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду вона подасть докази понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Такі докази надійшли до суду разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення засобами поштового зв`язку і зареєстровані в суді 26 квітня 2024 року.

Судовим рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 23 квітня 2024 року, з урахуванням змін, внесених постановою Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2024 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві ставилися вимоги: про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні спільної дитини з визначенням способів участі батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні, а також про стягнення компенсації заподіяної моральної шкоди.

За результатами розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, йому відмовлено у позові в частині стягнення компенсації заподіяної моральної шкоди. Отже, судом задоволено одну із двох заявлених позовних вимог. А тому компенсації позивачу з відповідача підлягає лише 50 відсотків понесених позивачем судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 користувався правовою допомогою адвоката Сидор А.В. В підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35800 гривень представником позивача до суду надано наступні докази: ордер на надання правничої (правової) допомоги (т. 1, а.с. 10), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (т. 1, а.с. 11), договір про надання правничої допомоги № 3 від 03.08.2023 (т. 3, а.с. 75-76), рахунки на оплату послуг адвоката, зазначених у Додатку № 1 до Договору (т. 3, а.с. 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113), акти надання послуг (т. 3, а.с. 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115). ОСОБА_1 оплатив всі послуги адвоката, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями (т. 3, а.с. 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114).

Суд вважає подані стороною позивача докази понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу переконливими і достатніми для вирішення питання про їх відшкодування. Одночасно, суд вважає гонорар адвоката співрозмірним із категорією справи, її складністю та кількістю витраченого адвокатом часу.

За таких обставин, а також враховуючи положення п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, на відповідача слід покласти відшкодування 17900 гривень (35800 грн х 50% = 17900 грн) судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Щодо заяви представника відповідача адвоката Григор`єва Р.І. про відшкодування з позивача судових витрат, які понесла відповідач ОСОБА_2 у зв`язку з правовою допомогою адвоката, то суд вважає, що вона не підлягає до задоволення.

Так, відповідно до заяви представника відповідача (т. 3, а.с. 127-129) «сума компенсації витрат на правничу допомогу за повний супровід у суді першої інстанції за домовленістю сторін складає 50000 гривень». Склад витрат відповідача, пов`язаних з оплатою правової допомоги, у заяві про ухвалення додаткового рішення не описаний, що суперечить позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16.

В той же час на ствердження таких витрат до суду подано: ордер на надання правничої (правової) допомоги (т. 2, зворот а.с. 132), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (т. 2, а.с. 133), договір про надання правничої допомоги від 19 січня 2024 року (т. 3, а.с. 131), акт приймання-передачі послуг № 1 від 25 квітня 2024 року (т. 3, а.с. 132). Так, у розділі 5 договору про надання правничої допомоги від 19 січня 2024 року однією стрічкою зазначено, що вартість послуг та порядок розрахунків сторони зазначають в актах приймання-передачі послуг. У самому акті приймання-передачі послуг зазначено, що у вартість 50 тисяч гривень входять: попередня консультація та аналіз наданих документів, складання письмової консультації щодо подальших дій (?), складання та подання відзиву і заперечень на відповідь на відзив, участь у судових засіданнях. Також в акті зазначено, що ОСОБА_2 не сплатила послуги адвокату, а вони будуть отримані адвокатом після стягнення з позивача за додатковим рішенням суду.

Насправді такі умови договору про надання правничої допомоги не відповідають вимогам ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова ВП ВС від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 134 ЦПК України,разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Першою заявою по суті справи для відповідача є відзив (т. 1, а.с. 126-130). Як вбачається із тексту відзиву, витрати відповідача на професійну правничу допомогу складаються лише із витрат на вивчення матеріалів справи та подання відзиву (12 тисяч гривень) і витрат на оплату участі адвоката у судових засіданнях (по 3 тисячі гривень за кожне засідання).

Таким чином, оскільки представник відповідача приймав участь у трьох судових засіданнях, загальні витрати ОСОБА_2 на оплату послуг адвоката могли б скласти 21 тисячу гривень (12 тис. грн + 3 тис. грн х 3 с/з = 21 тис. грн).

Однак, ч. 3 ст. 137 ЦПК України приписує, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки ні договір про надання правничої допомоги від 19 січня 2024 року (т. 3, а.с. 131), ні акт приймання-передачі послуг № 1 від 25 квітня 2024 року (т. 3, а.с. 132) не містять детального опису робіт (послуг) адвоката та здійснених ним витрат (в т.ч. часу), суд позбавлений можливості оцінити у відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України їх співмірність іншим критеріям справи.

Крім того, абзац 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України приписує, що докази про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, сторона відповідача докази про розмір витрат на надання правничої допомоги не подала до закінчення судових дебатів. Крім того, ні відповідач, ні її представник до закінчення судових дебатів у справі не робили заяви про подання ними протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів про розмір витрат, які ОСОБА_2 сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Доказом цієї обставини може бути технічний запис до протоколу судового засідання в режимі конференції № 2774113 (т. 2, а.с. 16-43).

З врахуванням наведеного, заява представника відповідача адвоката Григор`єва Р.І. про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача ОСОБА_1 понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сидор Аліни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення про розподіл та відшкодування судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в сумі 17900 (сімнадцять тисяч дев`ятсот) гривень.

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Григор`єва Ростислава Ігоровича - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку додаткове рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: